ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року Справа № 903/247/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С. - доповідача,Татькова В.І.,

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. на рішення та постанову господарського суду Волинської області від 28 квітня 2015 року Рівненського апеляційного господарського суду від 02 червня 2015 рокуу справі№ 903/247/15господарського судуВолинської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. доТовариства з обмеженою відповідальністю "Горохів Агротрейд"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 про стягнення 1 006 446 грн. 30 коп.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М. А. звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Горохів Агротрейд" про стягнення 1006446,30 грн. заборгованості за кредитним договором №312-2012 від 21.09.2012.

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.04.2015 (суддя Шум М.С.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 (судді: Філіпова Т.Л. - головуючий, Бучинська Г.Б., Василишин А.Р.), у справі №903/247/15 у позові відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що у відповідача відсутні зобов`язання зі сплати боргу по кредиту на час пред`явлення позову, оскільки вказаний борг погашено згідно умов договору про відступлення права вимоги грошових коштів №312-У2-2014 від 18.07.2014. Суди вказали, що з дня переходу до банку права вимоги на грошові кошти в розмірі 1000000 грн., які знаходяться на депозитному рахунку цього ж банку, заборгованість ТОВ "Горохів Агротрейд" перед ПАТ "ВіЕйБі Банк" є погашеною за рахунок заставлених майнових прав.

Не погоджуючись із судовими рішеннями ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М. А. звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

В касаційній скарзі, зокрема, зазначено, що задоволення вимог банку за кредитним договором за рахунок заставленого майна вже не було можливим з 21.11.2014, оскільки можливість списання депозитних коштів з рахунків поза межами ліквідаційної процедури не передбачена чинним законодавством та не входить до сфери повноважень Уповноваженої особи Фонду.

Суди дійшли помилкового висновку, що кредитні зобов`язання припинились за рахунок реалізації предмета застави відповідно до положень ст.23 Закону України "Про заставу".

Судами не враховано норми Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не застосовується до спірних правовідносин.

Крім того, в ст.32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" законодавець прямо вказує на те, що заставодержатель стає кредитором саме з дня відправлення повідомлення в порядку ст.32 Закону, після закінчення 30-денного строку з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, а не автоматично після настання відкладальної обставини.

Ухвалою ВГСУ від 20.08.2015 касаційну скаргу у справі №903/247/15 прийнято до провадження.

Від ТОВ "Горохів Агротрейд" надійшло електронне повідомлення, в якому міститься клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Явка представників сторін не є в касаційній інстанції обов`язковою з огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції згідно норм процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, встановивши можливість розгляду касаційної скарги без участі представників сторін, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.09.2012 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" як кредитором та ТОВ "Горохів Агротрейд" як позичальником укладено кредитний договір №312-2012 із наступними змінами від 14.06.2013 та 18.07.2014.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №312-2012 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" як заставодержателем та ОСОБА_6 як заставодавцем 18.07.2014 укладено договір застави майнових прав №312-32-2014, за яким ОСОБА_6 надає банку в заставу майнові права, які полягають в праві вимоги на грошові кошти в сумі 1000000 грн. та станом на дату підписання цього договору знаходяться на вкладному рахунку НОМЕР_1, відкритому у ПАТ "ВіЕйБі Банк", а також суми всіх грошових коштів на які може бути здійснено поповнення вкладеного рахунку НОМЕР_2 та належать заставодавцю на підставі договору банківського вкладу "Марафон лояльності Подвійний дохід Статус ЕПС" №824017/2014 від 18.07.2014.

Також встановлено, що 18.07.2014 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" як новим кредитором та ОСОБА_6 як кредитором укладено договір відступлення права вимоги з відкладальною обставиною №312-У2-2014, згідно умов якого ОСОБА_6 відступає банку право вимоги (з відкладальною обставиною) на грошові кошти за договором банківського вкладу №824017/2014 від 18.07.2014, укладеного між банком та ОСОБА_6 в сумі заборгованості ПАТ "ВіЕйБі Банк" за договором вкладу. Розмір прав вимоги, що відступається, складає 1000000 грн. Розмір майнового права, що відступається, збільшується на суму всіх грошових коштів, на які може бути здійснено поповнення вкладеного рахунку за договором вкладу.

Відповідно до п.1.2 договору відкладальною обставиною в розумінні цього договору є невиконання ТОВ "Горохів Агротрейд" зобов`язань по кредитному договору №312-2012 від 21.09.2012 та/або по договору застави майнових прав №312-32-2014 від 18.07.2014.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що з моменту настання відкладальної обставини, зазначеної в п.1.2 договору, до банку переходить право вимоги, що належить ОСОБА_6, визначене в п. 1.1 цього договору.

Судами встановлено, що позивач взяті на себе зобов`язання виконав надавши ТОВ "Горохів Агротрейд" кредитні кошти в сумі 944 355,80 грн., проте відповідач належним чином не виконав умови договору у зв`язку чим у нього виникла заборгованість перед банком по сплаті чергових платежів, починаючи з 16.12.2014.

Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №312-2012 від 21.09.2012, в тому числі заборгованості по процентам, пені за несвоєчасну сплату процентів, пені за несвоєчасну сплату комісій по кредиту, збитків від інфляції за несвоєчасну сплату процентів, збитків від інфляції за несвоєчасну сплату комісії, 3% річних.

Мотивуючи необгрунтованість позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій послалися на відсутність у відповідача на час пред`явлення позову зобов`язання зі сплати боргу по кредиту, оскільки кредит погашено шляхом виконання договору про відступлення права вимоги грошових коштів за договором депозитного вкладу від 18.07.2014 №312-У2-2014.

Суди дійшли висновку, що на підставі договору відступлення права вимоги 16.12.2014 (початок порушення ТОВ "Горохів Агротрейд" зобов`язань за кредитним договором) до ПАТ "ВіЕйБі Банк" перейшло право вимоги на грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку ПАТ "ВіЕйБі Банк" згідно договору банківського вкладу. З дня переходу до банку права вимоги на грошові кошти в розмірі 1000000 грн. заборгованість ТОВ "Горохів Агротрейд" перед ПАТ "ВіЕйБі Банк" є погашеною за рахунок заставлених майнових прав.

Колегія суддів вважає висновки попередніх судових інстанцій передчасними, а рішення такими, що прийняті без належного дослідження та врахування всіх обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Скаржник, стверджуючи про непогашення наявної заборгованості за кредитним договором №312-2012 від 21.09.2012, посилається на норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За доводами скаржника, враховуючи те, що з 21.11.2014 розпочато процедуру виведення банку з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації, станом на 16.12.2014 (настання строку сплати процентів по кредитному договору) задоволення вимог банку за кредитним договором за рахунок заставленого майна вже не було можливим, оскільки можливість списання депозитних коштів з рахунків поза межами ліквідаційної процедури не передбачено чинним законодавством та не входить до сфери повноважень Уповноваженої особи Фонду.

За ч.5. ст. 36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку та зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Згідно ч.4 ст. 26 Закону фонд не відшкодовує кошти, зокрема, за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань.

Згідно з пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Дійшовши висновку про виконання договору відступлення права вимоги, суди не навели обставин, які б підтверджували факт такого виконання.

Судами попередніх інстанцій не досліджено питання щодо можливості звернення стягнення на заставлене майно шляхом списання депозитних коштів поза межами ліквідаційної процедури банку з урахуванням вищезазначених законодавчих актів.

Згідно ч.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права.

Судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, порушено та неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, у зв`язку з чим суди прийшли до передчасних висновків по справі, а постановлені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції згідно ст.1117 ГПК України не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Рішення та постанова у цій справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати обставини справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також вжити заходів щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи та прийняти рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. задовольнити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 28.04.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 у справі №903/247/15 скасувати.

Справу №903/247/15 передати на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: С. Самусенко

В. Татьков