Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 08.09.2015 року у справі №5011-35/18309-2012 Постанова ВГСУ від 08.09.2015 року у справі №5011-...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


08 вересня 2015 року

Справа № 5011-35/18309-2012


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді

Демидової А.М.,

суддів

Воліка І.М.,

Шевчук С.Р.


розглянувши касаційну

скаргу


Товариства з обмеженою відповідальністю

"Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів

"Даліз-Фінанс"


на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015


у справі


№ 5011-35/18309-2012

господарського суду міста Києва


за позовом


Публічного акціонерного товариства

"Ерде Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Караченцева Артема Юрійовича

до


про



та за зустрічним позовом


до

Товариства з обмеженою відповідальністю

"ПВК "Будівельник"

стягнення 44 510 000,00 грн заборгованості за кредитом та 8 655 248,47 грн за процентами


Товариства з обмеженою відповідальністю

"ПВК "Будівельник"

Публічного акціонерного товариства

"Ерде Банк"

про


стягнення заборгованості за процентами у розмірі 86 000,00 грн


за участю

Заступника прокурора міста Києва


в судовому засіданні взяли участь представники:

- прокурор: Томчук О.В., дов. б/н від 01.09.2015

- позивача (стягувача): не з'явилися

- відповідача (боржника): не з'явилися

- скаржника: Тума О.В., дов. б/н від 01.09.2015


В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2013 у справі №5011-35/18309-2012 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВК "Будівельник", стягнуто з ПАТ "Ерде Банк" на користь ТОВ "ПВК "Будівельник" 44 510 000,00 грн заборгованості за кредитом, 8 655 248,47 грн заборгованості за процентами за кредитним договором № 180/11-КЛ (кредитна лінія) від 12.10.2011. У задоволенні вимог зустрічного позову повністю відмовлено.

19.02.2014 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2013 у справі № 5011-35/18309-2012 видано відповідні накази.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2015 у справі №5011-35/18309-2012 (суддя Сташків Р.Б.) замінено позивача у даній справі – Публічне акціонерне товариство "Ерде Банк", на його процесуального правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс", а також замінено ПАТ "Ерде Банк", як стягувача у виконавчому провадженні №42339311 відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по виконанню наказу від 19.02.2014 господарського суду міста Києва у справі № 5011-35/18309-2012 на його правонаступника – ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс". Підставою для заміни сторони стала заміна кредитора у зобов'язанні за кредитним договором № 180/11-КЛ (кредитна лінія) від 12.10.2011 з ПАТ "Ерде Банк" на ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" згідно з договором про відступлення права вимоги № 33 від 03.12.2014 та з ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" на ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" згідно з договором про відступлення права вимоги № 16/12/2014-1 від 16.12.2014.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі № 5011-35/18309-2012 (у складі головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів Авдеєва П.В., Куксова В.В.) скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 02.03.2015 у даній справі, відмовлено боржнику – ТОВ "ПВК "Будівельник" у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 42339311 та здійснення процесуального правонаступництва, а саме в заміні ПАТ "Ерде Банк" на ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс".

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що Законом України "Про банки і банківську діяльність" не встановлено порядку укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, в процедурі ліквідації банку, тобто ліквідатору не надано право на укладення таких угод і зокрема угод про відступлення права вимоги. Також судом апеляційної інстанції зазначено про відсутність протоколу засідання конкурсної комісії з реалізації майна ПАТ "Ерде Банк", на підставі якого був укладений договір про відступлення права вимоги № 33 від 03.12.2014. З огляду на положення ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" суд апеляційної інстанції дійшов висновку про нікчемність договорів про відступлення права вимоги і відсутність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні.

Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.ст. 203 215 512-514 Цивільного кодексу України, ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", п. 9.1 глави 9 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, вважаючи, що договори про відступлення права вимоги за кредитним договором № 180/11-КЛ від 12.10.2011 укладені з дотриманням порядку, встановленого законодавством, з визначенням ринкової вартості права вимоги на підставі звіту про незалежну оцінку вартості майна – права вимоги за кредитним договором №180/11-КЛ від 12.10.2011, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 та залишити в силі ухвалу господарського суду міста Києва від 02.03.2015 у справі № 5011-35/18309-2012.

Прокурор, ПАТ "Ерде Банк", ТОВ "ПВК "Будівельник" не скористалися правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надали відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

У судовому засіданні 08.09.2015 представник скаржника підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 та залишити в силі ухвалу господарського суду міста Києва від 02.03.2015 про заміну сторони виконавчого провадження у даній справі.

Прокурор у судовому засіданні 08.09.2015 заперечив проти задоволення касаційної скарги, вважає постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі № 5011-35/18309-2012 законною, просить залишити оскаржувану постанову без змін.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 08.09.2015 склад колегії суддів змінено та призначено колегію суддів у складі головуючого судді Демидової А.М., суддів Воліка І.М., Шевчук С.Р. для розгляду касаційної скарги у справі № 5011-35/18309-2012.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 12.10.2011 між ПАТ "Ерде Банк", як кредитодавцем, та ТОВ "ПВК "Будівельник", як позичальником, був укладений "договір зростання" кредитний договір №180/11-КЛ (кредитна лінія), за умовами якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит), на умовах, визначених цим договором та додатковими договорами/угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 29.10.2012 № 451 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" до категорії неплатоспроможних" було прийнято рішення виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 25 від 29.10.2012 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації".

Постановою Правління Національного банку України від 09.01.2013 №4 відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідацію ПАТ "Ерде Банк". Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 3 від 10.012013 про призначення уповноваженої особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Ерде Банк". Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 117 від 11.11.2014 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Ерде Банк" було призначено Караченцева А.Ю.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 03.12.2014 між ПАТ “Ерде Банк” (як первісним кредитором) та ТОВ “Фінансова компанія “Паріс” (як новим кредитором) був укладений договір про відступлення права вимоги № 33, за яким первісний кредитор відступив новому кредитору своє право вимоги за “договором зростання” кредитним договором №180/11-KJI від 12.10.2011, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є невід'ємною частиною договору, що був укладений між ПАТ “Ерде Банк” та ТОВ “ПВК “Будівельник”.

Згідно з розділом 1 договору про відступлення права вимоги від 03.12.2014 загальна сума права вимоги станом на день укладання цього договору складає 61 353 869,01 грн.

У пункті 4.1 договору про відступлення права вимоги зазначено, що відповідно до протоколу №94 від 28.11.2014 засідання конкурсної комісії реалізації майна ПАТ “Ерде Банк”, ціна відступлення права вимоги становить 100 000,00 грн без ПДВ, яка сплачується шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок первісного кредитора протягом трьох днів з моменту підписання цього договору. Оплата вважається здійсненою в момент зарахування коштів на рахунок первісного кредитора.

ПАТ "Ерде Банк" було підписано договір про відступлення права вимоги від 03.12.2014 в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Ерде Банк" Караченцева А.Ю.

Про відступлення права вимоги боржника ТОВ “ПВК “Будівельник” було повідомлено листом ПАТ “Ерде Банк” вих. № 2853 від 16.12.2014.

16.12.2014 на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) №16/12/2014-1, укладеного між ТОВ “Фінансова компанія “Паріс” (як первісним кредитором) та ТОВ “Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів “Даліз-Фінанс” (як новим кредитором), що діє від свого імені та в інтересах Закритого недиверсифікованого пайового венчурного фонду “Бета-Перспектива”, первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги, зокрема, за кредитним договором №180/11-KJI (кредитна лінія) від 12.10.2011 з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною договору, укладеного між ПАТ “Ерде Банк” та ТОВ “ПВК “Будівельник” у 2011 році.

За умовами п. 1.2 договору про відступлення права вимоги № 16/12/2014-1 від 16.12.2014 право вимоги за основними договорами, у тому числі за кредитним договором №180/11-KJI (кредитна лінія) від 12.10.2011 з усіма додатковими угодами та додатками до нього, відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги.

Згідно з розділом 1.2 договору про відступлення права вимоги №16/12/2014-1 від 16.12.2014 загальна сума права вимоги станом на день укладання цього договору складає 61 353 869,01 грн.

У пункті 4.1 договору про відступлення права вимоги зазначено, що відступлення права вимоги за “договором зростання” кредитним договором №180/11-КЛ (кредитна лінія) від 12.10.2011, становить 100 500,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, чинній на момент укладення договорів відступлення права вимоги, уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Згідно з ч. 7 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана провести інвентаризацію банківських активів і зобов'язань. Під час інвентаризації перевіряється наявність і відповідність балансової вартості фактичній вартості таких активів та зобов'язань неплатоспроможного банку: 1) готівки у касі та матеріальних цінностей у сховищі банку; 2) заборгованості за кредитами перед банком, у тому числі наявності забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами; 3) заборгованості за цінними паперами перед банком; 4) заборгованості за зобов'язаннями банку перед кредиторами; 5) вимог банку до клієнта за списаною безнадійною заборгованістю (у тому числі наявності забезпечення виконання зобов'язань за такою заборгованістю).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси уповноважена особа Фонду розпочинає реалізацію майна банку у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, з метою отримання максимальної виручки у найкоротший строк. Виконавча дирекція Фонду за поданням уповноваженої особи Фонду затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, що включене до ліквідаційної маси.

Порядок продажу майна банку під час проведення ліквідаційної процедури визначається і регламентується нормативно-правовими актами Фонду. Майно банку (пули активів) може бути реалізоване такими способами: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) на закритих торгах (щодо об'єктів цивільних прав, обмежених в обороті); 3) шляхом відступлення права вимоги за кредитами іншим установам; 4) шляхом відчуження на організованих місцях продажу (біржах, у торговельних посередників тощо); 5) продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу майна (активів) здійснюється уповноваженою особою Фонду з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною з урахуванням вимог законодавства. Вибраний спосіб затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Фондом гарантування вкладів була надана АТ “Ерде Банк” цільова позика з метою виконання зобов’язань банку по виплатах коштів за договорами, строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. 13 листопада 2013 року банком було розпочато здійснення виплат коштів за такими договорами. 15 січня 2013 року Фонд розпочав виплату гарантованої суми відшкодування усім вкладникам АТ “Ерде Банк” через банк – агент Фонду після отримання 09 січня 2013 року рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Ерде Банк”. 25 квітня 2013 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів АТ “Ерде Банк”, до якого включено 1 480 заявлених вимог кредиторів на загальну суму 741,7 млн грн, яка включає в себе кредиторські вимоги Фонду на суму майже 447 млн грн.

18 липня 2013 року рішенням виконавчої дирекції Фонду № 073/13 затверджено акт за результатами інвентаризації та формування ліквідаційної маси АТ “Ерде Банк”, згідно з оціночною вартістю майна/грошових коштів ліквідаційна маса складає – 246,3 млн грн.

28 листопада 2013 року виконавча дирекція Фонду прийняла рішення про продовження ліквідації АТ “Ерде Банк” на період до одного року до 08 січня 2015 року.

З урахуванням викладеного, колегія суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що укладення договорів про відступлення права вимоги від 03.12.2014 та від 16.12.2014 призвело до неспіврозмірного зменшення ліквідаційної маси АТ “Ерде Банк”, в той час як згідно з вимогами законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів банку, а вибір способів продажу майна (активів) здійснюється уповноваженою особою Фонду з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною з урахуванням вимог законодавства.

За таких обставин, суд касаційної інстанції дійшов правомірного висновку, що договори про відступлення права вимоги від 03.12.2014 та від 16.12.2014 є нікчемними відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з чим відсутні правові підстави для заміни ПАТ "Ерде Банк" як кредитора за кредитним договором № 180/11-КЛ від 12.10.2011 та стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 19.02.2014 у справі № 5011-35/18309-2012.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у справі № 5011-35/18309-2012.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України


П О С Т А Н О В И В:


Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі № 5011-35/18309-2012 залишити без змін.



Головуючий суддя                                                             А.М. Демидова


С у д д я                                                                                  І.М. Волік


С у д д я                                С.Р. Шевчук




logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст