ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року Справа № 31/2б-2004/59/14б-04/11/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого-доповідача), Білошкап О.В., Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуАдміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації Українина постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року господарського суду Київської області від 06.04.2015 року у справі господарського суду№ 31/2б-2004/59/14б-04/11/13 Київської областіза заявоюБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської областідо Державного підприємства "Радіопередавальний центр"про визнання банкрутомрозпорядник майна Буличов С.О.у судовому засіданні взяли участь представники :

Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України:Семененко І.О. (довіреність №18/04-1793 від 06.07.2015 року),Броварської ОДПІ Київської області:Литвин В.В. (довіреність №879/10-06-10 від 28.10.2014 року),Державного підприємства "Радіопередавальний центр": Лавріненко Т.М. (довіреність від 14.01.2015 року), арбітражний керуючий Буличов С.О., виконуючий обов'язки директора, розпорядник майна. В С Т А Н О В И В :

у провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №31/2б-2004/59/14б-04/11/13 про визнання банкрутом Державного підприємства "Радіопередавальний центр" (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 09.02.2004 року за заявою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1 - 2).

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2004 року провадження у справі припинено як безпідставно порушене за відсутності доказів неплатоспроможності боржника (том 1, а.с. 112 - 113). Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2004 року ухвалу господарського суду Київської області від 24.02.2004 року скасовано, справу передано до місцевого господарського суду для розгляду (том 2, а.с. 12 - 16).

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Київської області від 01.07.2004 року зобов'язано ініціюючого кредитора здійснити офіційну публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Нестеренка С.С. (том 2, а.с. 26-27); ухвалою суду від 23.09.2004 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника (том 3, а.с. 51).

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2005 року введено процедуру санації, призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Нестеренка С.С. (том 3, а.с 149 - 150).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.01.2006 року ухвалу господарського суду Київської області від 24.11.2005 року скасовано, матеріали справи направлено на розгляд до місцевого господарського суду на стадію розпорядження майном (том 3, а.с. 179 - 182).

З 18.01.2006 року по даний час у справі про банкрутство триває процедура розпорядження майном, яка неодноразово продовжувалась ухвалами суду(том 5, а.с. 212 - 214, том 6, а.с. 18 - 20, 32 - 33).

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2012 року припинено повноваження розпорядника майна Нестеренка С.С., призначено у справі розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Буличова С.О., відсторонено керівника Державного підприємства "Радіопередавальний центр" - виконуючого обов'язки директора ОСОБА_9 від посади та покладено виконання обов'язків керівника Державного підприємства "Радіопередавальний центр" на розпорядника майна Буличова С.О., зобов'язано керівника боржника впродовж трьох днів з дня прийняття цієї ухвали передати розпоряднику майна бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності боржника (том 5, а.с. 82 - 86).

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.04.2013 року клопотання ініціюючого кредитора про припинення повноважень розпорядника майна Буличова С.О. залишено без задоволення, продовжено строк процедури розпорядження майном боржника на шість місяців - до 01.10.2013 року (том 5, а.с. 161 - 166)

18.03.2015 року до господарського суду надійшло клопотання за вих. №18/04-671 від 16.03.2015 року Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - Адміністрації Держспецзв'язку), як органу управління майном Державного підприємства "Радіопередавальний центр", про усунення арбітражного керуючого Буличова С.О. від виконання обов'язків розпорядника майна боржника та витребування у нього копії акта ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Радіопередавальний центр" №06-20/063 від 08.08.2013 року (вх. №6185/15 від 18.03.2015 року) (том 6, а.с. 43 - 133).

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2015 року (суддя Наріжний С.Ю.) у задоволенні клопотання Адміністрації Держспецзв'язку за вих. №18/04-671 від 16.03.2015 року (вх. №6185/15) про усунення арбітражного керуючого Буличова С.О. від участі у справі відмовлено (том 6, а.с. 203 - 206).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Адміністрація Держспецзв'язку (далі - скаржник) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 06.04.2015 року та прийняти нове рішення, яким її клопотання про усунення арбітражного керуючого Буличова С.О. від участі у даній справі задовольнити, мотивуючи неповнотою дослідження місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та невірним застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального та процесуального права.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Гарник Л.Л., суддів: Остапенка О.М., Пантелієнка В.О.) апеляційну скаргу Адміністрації Держспецзв'язку залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 06.04.2015 року у даній справі - без змін (том 6, а.с. 220 - 223).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 20.05.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 06.04.2015 року, справу направити на новий розгляд, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 141, 215 Господарського кодексу України, статей 1, 31, 13 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", пунктів 28 - 30 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1314 від 08.11.2007 року, пунктів 20, 24, 29, 30, 31 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007 року, статей 47, 34, 36, 39, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржник доводить, що судами попередніх інстанцій при розгляді клопотання Адміністрації Держспецзв'язку, як органу управління майном боржника, про усунення арбітражного керуючого Буличова С.О. від участі у справі не досліджувалися обставини надання розпорядником майна Буличовим С.О. органу управління майном боржника звіту про списання державного майна (технічної будівлі Державного підприємства "Радіопередавальний центр", що знаходиться в м. Бровари Київської області по вул. Київській, 225, літ. "А-3", інв. №3264), із поданням якого пов'язується момент закінчення процедури списання об'єкта державної власності. Також, заявник касаційної скарги зазначив про те, що за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Радіопередавальний центр" за період з 01.04.2011 року по 31.05.2013 року, проведеної Держфінінспекцією в Київській області (акт №06-20/063 від 08.08.2013 року), встановлено обставини ліквідації спірної технічної будівлі підприємства-боржника, про що розпорядником майна Буличовим С.О. складено Акт №2 "Про ліквідацію основних засобів" від 29.05.2013 року, при цьому, зазначену будівлю фактично розібрано не було, а продано під виглядом будівельних матеріалів за заниженою ціною третій особі, що свідчить про зловживання розпорядником майна Буличовим С.О. правами арбітражного керуючого, вчинення ним дій на користь третіх осіб, всупереч інтересам як боржника, так конкурсних кредиторів та є підставою для його усунення від участі у даній справі про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 20.05.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 06.04.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України - Семененко І.О., Броварської ОДПІ Київської області - Литвина В.В., Державного підприємства "Радіопередавальний центр" - Лавріненка Т.М., а також виконуючого обов'язки директора та розпорядника майна боржника Буличова С.О., дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Радіопередавальний центр" порушено ухвалою місцевого господарського суду від 09.02.2004 року. Отже, в ході процедури розпорядження майном до боржника повинні застосовуватися положення Закону про банкрутство в редакції до внесення змін згідно Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року, який набрав чинності з 19.01.2013 року.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища; розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом; значні угоди - угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення угоди.

Згідно з частинами 1, 9, 10, 15, 16 статті 13 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна зобов'язаний, зокрема, вживати заходів для захисту майна боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом. При здійсненні своїх повноважень розпорядник майна зобов'язаний діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника. Повноваження керівника боржника або органів управління боржника, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені у разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. В такому разі за клопотанням комітету кредиторів виконання обов'язків керівника боржника ухвалою господарського суду тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника.

Отже, засновник державного підприємства (його орган управління) не позбавлений можливості призначити нового керівника боржника у процедурі розпорядження майном, незалежно від того, що попереднього керівника боржника було відсторонено судом з покладенням обов'язків тимчасового виконання повноважень керівника на розпорядника майном, призначеного судом у справі про банкрутство.

Частиною 8 статті 16 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, до компетенції комітету кредиторів віднесено прийняття рішення про надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з частинами 6, 7 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.

Отже, правочин, згідно якого об'єкт нерухомості відчужується з наданням права покупцю перетворити його в рухоме майно (матеріали), підлягає обов'язковому посвідченню нотаріусом і тільки після здійснення державної реєстрації права власності на таке майно у визначеному законом порядку за продавцем.

Частиною 1 статті 220 ЦК України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Отже, договір відчуження об'єкта нерухомості під розбір на будівельні матеріали, який не був зареєстрований за продавцем в передбаченому законом порядку, та без дотримання нотаріальної форми його посвідчення є нікчемним.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Радіопередавальний центр" порушено ухвалою місцевого господарського суду від 09.02.2004 року за загальною процедурою в редакції Закону про банкрутство, чинній до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, який діє з 19.01.2013 року (том 1, а.с. 1 - 2).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою місцевого господарського суду від 01.07.2004 року за результатами розгляду справи у підготовчому засіданні введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Нестеренка С.С. (том 2, а.с. 26 - 27); ухвалою суду від 23.09.2004 року затверджено реєстр вимог кредиторів Державного підприємства "Радіопередавальний центр" у складі двох державних кредиторів (том 3, а.с. 51); ухвалою суду від 08.06.2006 року строк процедури розпорядження майном боржника продовжено на шість місяців (том 4, а.с. 12).

Судами встановлено правовий статус юридичної особи боржника, як такої, що перебуває в переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, внаслідок чого введення ліквідаційної процедури або процедури санації щодо боржника відповідно до частини 5 статті 5 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року, яка застосовується до боржника, можливе тільки після виключення боржника з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації. Відтак, єдиним успішним завершенням процедури банкрутства такого боржника залишається укладення мирової угоди у справі про банкрутство.

Судами встановлено, що ухвалою місцевого господарського суду від 24.09.2012 року припинено повноваження розпорядника майна Нестеренка С.С., призначено у справі розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Буличова С.О., відсторонено керівника Державного підприємства "Радіопередавальний центр" - виконуючого обов'язки директора ОСОБА_9 від посади та покладено виконання обов'язків керівника Державного підприємства "Радіопередавальний центр" на розпорядника майна Буличова С.О. (том 5, а.с. 82 - 86).

Як вбачається з матеріалів справи, строк процедури розпорядження майном Державного підприємства "Радіопередавальний центр" неодноразово продовжувався за клопотаннями розпорядника майна Буличова С.О. ухвалами місцевого господарського суду та триває понад 10 років з моменту порушення провадження у справі (том 5, а.с. 161 - 166, 212 - 214, том 6, а.с. 18 - 20, 32 - 33).

Судами встановлено обставини звернення 18.03.2015 року Адміністрації Держспецзв'язку до господарського суду з клопотанням про усунення арбітражного керуючого Буличова С.О. від виконання обов'язків розпорядника майном боржника та витребування у нього копії акта ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Радіопередавальний центр" №06-20/063 від 08.08.2013 року (том 6, а.с. 43 - 133).

В обґрунтування клопотання орган управління майном державного підприємства-боржника зазначив про неналежне виконання арбітражним керуючим Буличовим С.О. обов'язків розпорядника майна боржника, що полягало у списанні ним об'єкта нерухомого майна - технічної будівлі Державного підприємства "Радіопередавальний центр" загальною площею 1436, 6 кв.м. згідно Технічного паспорту, що знаходиться в м. Бровари Київської області по вул. Київській, 225, літ. "А-3", інв. №3264, з метою її подальшого продажу третій особі під виглядом будівельних матеріалів за значно заниженою ціною порівняно із її реальною вартістю, що не узгоджується з положеннями частини 9 статті 13 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, щодо обов'язку розпорядника майна вживати заходів для захисту майна боржника та дотримуватися балансу інтересів боржника та його конкурсних кредиторів (том 6, а.с. 61-64, 160-187).

Розглядаючи зазначене клопотання, суд першої інстанції встановив обставини надання попереднім керівництвом Адміністрації Держспецзв'язку, як державного органу у віданні якого перебуває боржник, згоди на списання державного майна, яке перебуває на балансі Державного підприємства "Радіопередавальний центр" у місті Бровари Київської області по вул. Київській, 225 відповідно до переліку, вказаного в додатку до наказу Адміністрації Держспецзв'язку №221 від 16.04.2013 року, в тому числі й технічної будівлі 1949 року введення в експлуатацію, інв. №3264 (том 6, а.с. 49 - 51).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, згідно з Актом №2 "Про ліквідацію основних засобів" від 29.05.2013 року, складеним розпорядником майна боржника Буличовим С.О., зазначена технічна будівля відповідно до положень чинного законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність була списана з балансу державного підприємства-боржника та за результатами її ліквідації було оприбутковано на склад такі будівельні матеріали: цеглу б/в - 1000 куб.м., дерев'яні конструкції б/в - 20 куб.м., плити перекриття (6*1,2) б/в - 120 шт., сходові марші (2,72*1,05) б/в - 16 шт., міжповерхові майданчики (5,98*1,19) б/в - 6 шт., лом чорного металу - 950 кг (том 6, а.с. 72 - 73).

Судами встановлено, що фактичний демонтаж спірної будівлі з виділенням будівельних матеріалів не здійснювався у зв'язку з відсутністю в боржника відповідних фахівців та спеціальних дозволів на виконання будівельних робіт, а залучення третіх осіб для виконання таких робіт потребувало додаткових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, за замовленням розпорядника майна Буличова С.О. суб'єктом оціночної діяльності ПП "Агентство по експертній оцінці майна "Дисконт-К" було проведено оцінку вартості складових будівельних матеріалів спірної технічної будівлі, за результатами якої складено звіт про оцінку майна станом на 27.05.2013 року про ринкову вартість об'єкта оцінки в розмірі 117 030 грн., в той час як будівля існувала, як об'єкт нерухомого майна (том 6, а.с. 160 - 187).

Судами встановлено обставини укладення в простій письмовій формі виконуючим обов'язки керівника боржника та розпорядником майна Буличовим С.О., як продавцем, із ТОВ "Альянс Новобуд", як покупцем, договору №2/6 купівлі-продажу майна Державного підприємства "Радіопередавальний центр" від 14.06.2013 року, за змістом якого продавець продає, а покупець купує матеріали, що були у використанні, від демонтажу нежитлової будівлі - технічної будівлі, що знаходиться у м. Бровари Київської області по вул. Київській, 225, літ. "А-3", інв. №3264, а саме: цеглу б/в - 1000 куб.м., дерев'яні конструкції б/в - 20 куб.м., плити перекриття (6*1,2) б/в - 120 шт., сходові марші (2,72*1,05) б/в - 16 шт., міжповерхові майданчики (5,98*1,19) б/в - 6 шт., загальною вартістю 127 117 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 21 185, 67 грн.; витрати на проведення робіт по демонтажу матеріалів з будівлі покладено на покупця (том 6, а.с. 121 - 122).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, матеріали від демонтажу спірної будівлі, як майно державного підприємства-боржника, передано покупцю 30.10.2013 року за договором прямого продажу від 14.06.2013 року та актом приймання-передачі майна до договору №2/6 від 14.06.2013 року, розрахунок за договором відбувся 16.12.2013 року шляхом перерахування покупцем коштів на розрахунковий рахунок продавця (том 6, а.с. 190, 191).

Відхиляючи клопотання Адміністрації Держспецзв'язку про усунення розпорядника майна боржника Буличова С.О. від участі у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні спірного договору розпорядник майна діяв в інтересах кредиторів та боржника, оскільки внаслідок реалізації будівельних матеріалів від демонтажу технічної будівлі, що знаходиться у м. Бровари Київської області по вул. Київській, 225, літ. "А-3", інв. №3264, виручено грошові кошти та не допущено додаткових витрат боржника на демонтаж будівлі, яка підлягала списанню. При цьому, місцевий господарський суд зазначив про необґрунтованість доводів органу управління майном державного підприємства-боржника про недодержання розпорядником майна Буличовим С.О. порядку списання спірного нерухомого майна в частині здійснення демонтажу зазначеної технічної будівлі з посиланням на обов'язок ТОВ "Альянс Новобуд", як покупця за договором №2/6 купівлі-продажу майна Державного підприємства "Радіопередавальний центр" від 14.06.2013 року, виконати роботи по демонтажу матеріалів зі спірної будівлі.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, погодився в цілому з висновками суду першої інстанції про належне виконання арбітражним керуючим Буличовим С.О. обов'язків розпорядника майна Державного підприємства "Радіопередавальний центр" та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування прийнятої ним ухвали від 06.04.2015 року про відмову в клопотанні про припинення повноважень розпорядника майном Буличова С.О.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з правильністю застосування судами статей 1, 11, 13, 16, 35-37 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, при визначенні правомірності дій розпорядника майном Буличова С.О., який тимчасово виконував повноваження керівника боржника, як таких, що були спрямовані на дотримання балансу інтересів боржника та кредиторів та вважає їх вчиненими з порушенням процедури відчуження активів боржника-підприємства, яке не підлягає приватизації, у ході розпорядження майном.

Матеріалами справи підтверджується, що процедура розпорядження майном у даній справі триває більше 10 років, а розпорядник майна Буличов С.О., виконуючий повноваження керівника боржника з 24.09.2012 року не підготував жодного проекту мирової угоди у справі про банкрутство та не надав його на розгляд комітету кредиторів боржника, на погодження з органом управління боржника, що було б єдиними правильними діями арбітражного керуючого в ході ведення процедури банкрутства підприємства, яке перебуває в переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації з метою відновлення платоспроможності такого підприємства.

Відтак, невчинення розпорядником майна Буличовим С.О. упродовж більше 2 років з моменту його призначення ухвалою суду 24.09.2012 року дій по підготовці проекту мирової угоди на стадії розпорядження майном свідчить про порушення ним частини 5 статті 5 та частин 9, 10 статті 13 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, щодо обов'язку розпорядника майном діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів, а також особливості суб'єкта господарювання, щодо якого порушено справу про банкрутство за Законом про банкрутство.

Судами встановлено, що відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації", боржник - Державне підприємство "Радіопередавальний центр" (07400, м. Бровари, вул. Кутузова, 6, код ЄДРПОУ 20571874) віднесено до переліку підприємств, що не підлягають приватизації.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, провадження у справі №31/2б-2004/59/14б-04/11/13 про банкрутство Державного підприємства "Радіопередавальний центр" порушено ухвалою місцевого господарського суду від 09.02.2004 року (том 1, а.с. 1 - 2); ухвалою суду від 01.07.2004 року за результатами розгляду справи у підготовчому засіданні введено процедуру розпорядження майном, строк якої неодноразово продовжувався ухвалами суду (том 2, а.с. 26 - 27, том 4, а.с. 12, том 5, а.с. 161 - 166, 212 - 214, том 6, а.с. 18 - 20, 32 - 33).

Отже, процедура розпорядження майном боржника Державного підприємства "Радіопередавальний центр" триває більш як 10 років і за цей час комітетом кредиторів та боржником не було укладено мирової угоди з поданням її на затвердження до господарського суду. Також, органом управління боржника зазначено про неможливість його виключення з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, як стратегічно важливого для держави. У засіданні касаційного суду голова комітету кредиторів боржника - представник Броварської ОДПІ Київської області Литвин В.В. підтвердив неможливість укладення мирової угоди у справі про банкрутство щодо боржника у справі з огляду на велику заборгованість по податках і зборах, яка існує на даний час у боржника.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року та є частиною національного законодавства, кожний має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 року визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке тривало у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Приймаючи до уваги, що провадження у справі №31/2б-2004/59/14б-04/11/13 про банкрутство Державного підприємства "Радіопередавальний центр" триває більш як десять років на стадії розпорядження майном, боржник за цей період часу не виключений з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, що унеможливлює застосування відносно нього процедур санації чи ліквідації, враховуючи обставини неможливості виключення боржника з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, як стратегічно важливого підприємства для держави, неукладення комітетом кредиторів та боржником мирової угоди в процедурі розпорядження майном у даній справі упродовж 10 років, а також те, що існуючий у справі про банкрутство мораторій упродовж значного періоду в часі забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та правової певності кредиторів, вимоги яких є визнаними за судовими рішеннями, зокрема, згідно ухвали попереднього засідання у справі про банкрутство, та не можуть задовольнятися упродовж більше 10 років через існуючий мораторій у справі про банкрутство, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за можливе прийняти у справі рішення про припинення провадження у справі про банкрутство, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, зазначеною судовою практикою Європейського суду з прав людини, яка зобов'язує органи національної юрисдикції вживати належних заходів до бездіяльності та затягування розгляду справ та пунктом 11 частини 1 статті 80 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подальше затягування більше 10 років процедури банкрутства Державного підприємства "Радіопередавальний центр" на стадії розпорядження майном за відсутності реальної можливості переходу до наступних судових процедур банкрутства призведе лише до порушення прав як кредиторів, так і боржника та матиме наслідком збільшення додаткових витрат на оплату послуг розпорядника майном боржника, а тому припинення провадження у справі про банкрутство є обґрунтованим.

Аналізуючи правильність висновків судів про відмову скаржнику, як органу управління боржником, у задоволенні клопотання про припинення повноважень розпорядника майном Буличова С.О., який виконує повноваження керівника боржника згідно ухвали суду від 24.09.2012 року, та вчиняє незаконні дії (на думку заявника клопотання) щодо ліквідації у процедурі банкрутства нерухомих активів боржника шляхом розбирання нерухомого майна - технічної будівлі загальною площею 1436,6 кв.м. в місті Бровари Київської області по вул. Київській, 225; демонтажу металевих мачт (антенно-щоглових споруд), які використовувалися для встановлення ретрансляторів - радіопередавачів; звернення Буличовим С.О., як тимчасово виконуючим повноваження керівника боржника, до адміністративного суду про спонукання органів управління боржника вжити заходів до виключення боржника з переліку об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, колегія суддів касаційного суду зазначає таке.

Даючи оцінку діям розпорядника майном Буличова С.О. та оцінюючи можливість продовження ним виконання повноважень розпорядника майном суди не звернули уваги на те, що з матеріалів справи про банкрутство вбачається, що з моменту свого призначення у 2012 році до часу розгляду клопотання про його відсторонення у 2015 році арбітражний керуючий Буличов С.О. не вжив заходів щодо розроблення проекту мирової угоди в даній справі про банкрутство, не подав її на розгляд комітету кредиторів та суду, а отже, не вжив належних дій до завершення процедури банкрутства з врахуванням особливостей провадження у справі підприємства-боржника, яке не підлягає приватизації, що обґрунтовує порушення ним статей 5, 13, 35-37 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, за укладеним в простій письмовій формі Договором №2/6 купівлі-продажу майна Державного підприємства "Радіопередавальний центр" від 14.06.2013 року, боржник, як продавець, зобов'язався продати, а ТОВ "Альянс Новобуд", як покупець, купити матеріали, що були у використанні, від демонтажу нежитлової будівлі - технічної будівлі боржника, що знаходиться у м. Бровари Київської області по вул. Київській, 225, літ. "А-3", інв. №3264; витрати на проведення робіт по демонтажу матеріалів з будівлі покладаються на покупця; вартість предмета договору визначено в розмірі 127 117 грн. (том 6, а.с. 121-122).

Судами встановлено, що наказом Адміністрації Держспецзв'язку №221 від 16.04.2013 року боржнику було надано згоду на списання державного майна, яке перебувало на балансі боржника у місті Броварах Київської області по вул. Київській, 225, відповідно до переліку, вказаному в додатку, а саме: технічної будівлі, інв. №3264, вартістю 397 134 грн. (том 6, а.с. 49 - 51). За Актом №2 про ліквідацію основних засобів від 29.05.2013 року зазначену технічну будівлю було списано з балансу як таку, що ліквідована боржником (том 6, а.с. 72 - 73).

Однак, судами було встановлено, що зазначена будівля існує на даний час та існувала на момент укладення Договору №2/6 купівлі-продажу майна Державного підприємства "Радіопередавальний центр" від 14.06.2013 року, що підтверджувалося самим змістом договору, згідно якого обов'язок демонтажу будівлі покладено на покупця - ТОВ "Альянс Новобуд" (том 6, а.с. 121 - 122).

Відтак, оцінюючи правильність дій виконуючого обов'язки керівника - розпорядника майном Буличова С.О., суди дійшли помилкових висновків про їх відповідність закону та не застосували вимог статей 220 (частина 1), 657 ЦК України, статті 3 (частин 6, 7) Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно яких правочини з будь-якого відчуження нерухомого майна (в тому числі й під розбір покупцем на будівельні матеріали), повинні вчинятися тільки в нотаріальній формі і тільки після належної державної реєстрації за продавцем такого нерухомого майна компетентними органами. Укладення Договору №2/6 купівлі-продажу майна Державного підприємства "Радіопередавальний центр" від 14.06.2013 року Буличовим С.О. від імені боржника без попередньої реєстрації спірного нерухомого майна у визначеному законом порядку та без нотаріального посвідчення означає укладення нікчемного договору, який не може мати юридичних наслідків.

Отже, доводи Адміністрації Держспецзв'язку, як державного органу, уповноваженого управляти майном боржника, про незаконність дій розпорядника майном Буличова С.О. з відчуження зазначеного об'єкта нерухомості є обґрунтованими.

З огляду на прийняття рішення касаційним судом про припинення провадження у справі про банкрутство в цілому, що має наслідком припинення повноважень розпорядника майном, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правильним задоволити клопотання скаржника частково, визнати неправомірними дії з відчуження спірного майна та бездіяльність з нерозроблення проекту мирової угоди розпорядника майном - арбітражного керуючого Буличова С.О., однак відмовити у його відстороненні, оскільки повноваження розпорядника майном слід припинити в цілому.

Колегія суддів касаційного суду зазначає про те, що відповідно до частини 16 статті 13 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, відсторонення керівника боржника з тимчасовим покладенням на розпорядника майном повноважень керівника боржника здійснюється судом до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника.

Відтак, скаржник, як орган управління боржником, проявляв бездіяльність у прийнятті рішення про призначення нового керівника, починаючи з моменту відсторонення попереднього керівника ОСОБА_9 ухвалою суду 24.09.2012 року по даний час (том 5, а.с. 82 - 86).

Також, Адміністрацією Держспецзв'язку та її попередниками, як органами управління державним майном боржника, не вживалося жодних заходів щодо розроблення проекту мирової угоди у справі про банкрутство на предмет задоволення конкурсних вимог двох державних органів (податкова інспекція та Концерн РРТ), що свідчить про бездіяльність органу управління державним майном, неефективність його управлінської діяльності, яка спричинила зростання поточної заборгованості у справі про банкрутство та неефективність взаємодії в цілому державних органів при вирішенні питань господарського управління (засновника та кредиторів боржника).

Крім того, судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що посадовими особами Адміністрації Держспецзв'язку було надано згоду на списання державного майна наказом №221 від 16.04.2013 року без визначення загальної вартості списаних активів боржника, який перебував у процедурі банкрутства та його майно могло б бути реалізованим з публічних торгів; всупереч інтересам держави, яка зобов'язує державні органи управління вживати належних заходів щодо управління державним майном та ефективно ним управляти; всупереч інтересам конкурсних кредиторів-державних органів, які сформувавши комітет кредиторів та будучи наділеними повноваженнями погодження значних угод боржника чи угод щодо яких є заінтересованість (частина 8 статті 16 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року) не розглядали та не погоджували на комітеті кредиторів можливості відчуження активів боржника, щодо яких було прийнято рішення про їх списання; без затвердження керівником Адміністрації Держспецзв'язку Переліку майна боржника, стосовно якого надається дозвіл на списання, що є додатком до наказу №221 від 16.04.2013 року та повинен затверджуватися керівником у такому ж порядку, як Наказ №221 (том 6, а.с. 49 - 51).

Також, матеріалами справи підтверджується прийняття рішення про списання органом державного управління боржника, поряд з об'єктами нерухомості, об'єктів соціальної сфери (будівлі дитячого садка, каналізаційної системи та водопровідної системи з обслуговування селища) та не перевірено місцерозташування об'єкта цивільної оборони (бомбосховища), як можливої складової частини технічної будівлі, щодо якої прийнято рішення про списання (том 6, а.с. 62-65). У матеріалах справи відсутні докази скасування органом управління зазначеного Наказу №221.

У зв'язку з зазначеним, слід винести окрему ухвалу в адресу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, як органу з управління державним майном, для вжиття відповідних заходів щодо належного управління боржником, розпорядження його активами та усунення зазначених порушень.

Матеріалами справи підтверджується прийняття рішень керівниками боржника про відмову від права користування землею державної власності в кількості 73,75 га з прийняттям цих земель Броварською міською радою, як земель комунальної власності, а також затвердження Вищим адміністративним судом України Мирової угоди у справі №К/9991/53477/11, за якою також здійснювалась передача державної землі у комунальну власність та встановлювались зобов'язання боржника щодо знесення окремих будівель боржника без відома та погодження його органу управління (том 6, а.с. 108-114, том 5, а.с.140-145) .

З огляду на наявність таких даних в матеріалах справи, колегія суддів вважає правильним надіслати повідомлення в Генеральну прокуратуру України на предмет здійснення перевірки щодо виведення земель з державної власності та передачі їх у комунальну власність з дотриманням вимог Земельного кодексу України (статей 16, 84, 142, 149) та судової практики (Постанов Верховного Суду України № 14/172 від 25.11.2014 року у справі №5002-1/2762-2011, №14/121 від 14.10.2014 року у справі №911/3427/13, №12/034 від 26.03.2012 року у справі №5002-24/216-2011, від 20.02.2012 року у справі №21-367а11, від 17.04.2013рокуу справі №6-28цс13) та вжиття відповідних заходів захисту інтересів держави.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 11 частини 1 статті 80, статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року та ухвалу господарського суду Київської області від 06.04.2015 року у справі №31/2б-2004/59/14б-04/11/13 скасувати.

Прийняти у справі нове рішення:

"1. Провадження у справі №31/2б-2004/59/14б-04/11/13 про банкрутство Державного підприємства "Радіопередавальний центр" (07400, Київська область, місто Бровари, вул. Кутузова, 6, код ЄДРПОУ 20571874) припинити.

2. Клопотання Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України за вих. №18/04-671 від 16.03.2015 року (вх. №6185/15 від 18.03.2015 року) задовольнити частково.

Повноваження розпорядника майна Державного підприємства "Радіопередавальний центр" арбітражного керуючого Буличова С.О. припинити.

3. Арбітражному керуючому Буличову С.О. тимчасово виконувати повноваження директора Державного підприємства "Радіопередавальний центр" до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника Державного підприємства "Радіопередавальний центр".

4. Державному реєстратору за адресою місцезнаходження боржника Державного підприємства "Радіопередавальний центр" (07400, Київська область, місто Бровари, вул. Кутузова, 6, код ЄДРПОУ 20571874) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про прийняття Постанови Вищого господарського суду України від 08.09.2015 року у справі №31/2б-2004/59/14б-04/11/13 та припинення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Радіопередавальний центр" (07400, Київська область, місто Бровари, вул. Кутузова, 6, код ЄДРПОУ 20571874)."

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.В. Білошкап

С.В. Куровський