ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2016 року Справа № 916/3171/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Селіваненка В.П., Черкащенка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиФонду державного майна Українинаухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.16у справігосподарського суду Одеської області №916/3171/15за позовомЗаступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна УкраїнидоФедерації професійних спілок Одеської області, приватного підприємства "СП Атав", приватного підприємства "Хвилинка"провизнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

за участі представників сторін:

від ГПУ - Попенко О.С.,

від ФДМУ - Зубарєва Н.В.,

від інших осіб - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

01.12.2015 рішенням господарського суду Одеської області (суддя Желєзна С.П.) провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених до приватного підприємства "СП АТАВ", приватного підприємства "Хвилинка" припинено, у решті позову відмовлено.

18.03.2016 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фонду державного майна України на зазначене рішення місцевого суду прийнято до апеляційного провадження та призначено справу до розгляду.

У ході розгляду апеляційної скарги, Федерація професійних спілок Одеської області заявила письмове клопотання про зупинення провадження у справі №916/3171/15 до ухвалення рішення Конституційним Судом України у справі за конституційним зверненням Федерації професійних спілок України щодо офіційного тлумачення положень статті 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України".

12.05.2016 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (судді Петров М.С., Разюк Г.П., Колоколов С.І.) на підставі ч.1 ст.79 ГПК України апеляційне провадження у справі зупинено до ухвалення рішення Конституційним Судом України за конституційним зверненням Федерації професійних спілок України щодо офіційного тлумачення положень ст.1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 №1540-ХІІ. Вмотивовуючи зазначену ухвалу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справа, яка розглядається Конституційним Судом України є пов'язаною зі справою №916/3171/15, ухвалюючи рішення в якій суд першої інстанції керувався, зокрема, положеннями статті 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" та дійшов висновку, що майно не є державним. При цьому, апеляційний господарський суд виходив із того, що заявлені у цій справі вимоги про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння без надання належної правової оцінки щодо застосування зазначеної норми закону, є неможливим.

У касаційній скарзі Фонд державного майна України просили скасувати ухвалу апеляційної інстанції від 12.05.2016 про зупинення апеляційного провадження, а справу скерувати до Одеського апеляційного господарського суду для розгляду, яким за доводами заявника порушено норми процесуального права.

У судовому засіданні представник Фонд державного майна України свої вимоги підтримали.

Представник Генеральної прокуратури України, представляючи інтереси прокуратури, яка ініціювала подання позову в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, зазначені вимоги не підтримали.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обгрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Під зупиненням провадження у справі слід розуміти тимчасове та повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

За змістом цієї статті причиною зупинення в цьому випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться у провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Як убачається із позовної заяви прокурора, останній обгрунтовує свої вимоги тим, що спірний об'єкт нерухомості належить на праві власності державі в особі Фонду державного майна України, який неправомірно знаходиться у володінні та користуванні відповідачів, посилаючись, зокрема, на положення Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 №1540-ХІІ.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.12.2015 із посиланням на положення статті 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Федерації професійних спілок Одеської області, приватного підприємства "СП Атав", приватного підприємства "Хвилинка" відмовлено

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Звертаючись із конституційним зверненням до Конституційного Суду України з проханням надати офіційне тлумачення положень статті 1 Закону №1540-ХІІ, Федерація професійних спілок Одеської області зазначали про те, що під поняттям "підприємства, установи та організації союзного підпорядкування" слід розуміти ті підприємства, установи та організації, які мали статус загальнодержавних (Загальносоюзних), керувалися рішеннями найвищих органів влади і управління Союзу РСР, управління якими організовувала Рада Міністрів СРСР, діяльність яких координували і контролювали органи влади союзної республіки УРСР та майно яких належало державі СРСР на праві державної власності. У зв'язку із чим указана норма не може застосовуватись при вирішенні цього спору.

23.12.2015 ухвалою колегії суддів Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі за конституційним зверненням Федерації профспілок Одеської області про офіційне тлумачення статті 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", з огляду на неоднакове застосування судами цієї статті.

Відповідно до п.4 ст.13 Закону України "Про Конституційний Суд України", ст.150 Конституції України Конституційний Суд України дає висновки у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Абзацом 2 пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснено, що у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.

Із матеріалів справи видно, що спір у справі вирішувався місцевим судом із застосуванням статті 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", положення якої є предметом офіційного тлумачення Конституційним Судом України за конституційним зверненням відповідача-1, що має істотне значення для наявності чи відсутності правових підстав для задоволення позову у цій справі.

Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Беручи до уваги викладене, а також те, що апеляційне провадження у справі №916/3171/15 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Федерації професійних спілок Одеської області, приватного підприємства "СП Атав", приватного підприємства "Хвилинка" про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, було порушено 18.03.2016, тобто після ухвалення рішення від 01.12.2015 судом першої інстанції та після прийняття ухвали Конституційного Суду України від 23.12.2015, суд апеляційної інстанції обгрунтовано врахував клопотання відповідача-1 та зупинив провадження у справі на підставі ч.1 ст.79 ГПК України до прийняття рішення Конституційним Судом України щодо офіційного тлумачення положень статті 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України".

Таким чином, процесуально вірними є мотиви, покладені в підґрунтя оскарженої ухвали, оскільки офіційне тлумачення статті 1 Закону №1540-ХІІ може безпосередньо вплинути на результати розгляду спору у цій справі.

Будь-яких обгрунтувань, із посиланням на норми чинного законодавства, які б спростовували висновки апеляційного господарського суду, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали, при постановленні якої правильно застосовано норми процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст.111-7 не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 у справі №916/3171/15 господарського суду Одеської області - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяВ.П. Селіваненко СуддяМ.М. Черкащенко