ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2016 року Справа № 910/26317/15

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О . - головуючого, Карабаня В.Я., Вовка І.В.,розглянувши касаційну скаргу Житомирського обласного фонду соціального захисту інвалідівна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 У справі№ 910/26317/15 Господарського суду міста Києваза позовомЖитомирського обласного фонду соціального захисту інвалідівДо відповідача Житомирської обласної ради,треті особи:1)Комунальна установа по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради, 2)Комунальне підприємство "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної радиПроПоновлення права,

за участю:

від позивача - не з'явились, від відповідача - від третьої особи 1) - від третьої особи 2) -Сенін Р.С., Бенедюк В.Г., Пасічник О.М.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарський суд міста Києва від 02.12.2015 (суддя: Пригунова А.Б.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальну установу по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради та Комунальне підприємство "Агенція" з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 (у складі колегії суддів: Гаврилюка О.М. -головуючого, Майданевича А.Г., Коротун О.М.) рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 у справі № 910/26317/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 у справі № 910/26317/15 Господарського суду міста Києва, Житомирський обласний фонд соціального захисту інвалідів звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 у справі № 910/26317/15 Господарського суду міста Києва, і прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача та представника третіх осіб, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, і матеріалами справи підтверджується, що рішенням "Про управління майном Житомирського обласного державного комунального підприємства заводу "Ремпобуттехніка" від 03.03.1995 Житомирської обласної ради народних депутатів передано на баланс Житомирського обласного фонду соціального захисту інвалідів спеціалізований завод "Ремпобуттехніка".

Вищевказане майно фактично передано позивачу за актом передачі майна Житомирського обласного державного комунального підприємства заводу "Ремпобуттехніка" станом на 01.01.1995.

Рішенням "Про внесення змін до рішення обласної ради "Про управління майном Житомирського обласного державного комунального підприємства заводу "Ремпобуттехніка" від 03.03.1995" від 26.03.2002 Житомирською обласною радою внесені зміни до вказаного рішення та вирішено реорганізувати Державне комунальне підприємство завод "Ремпобуттехніка" у Комунальне підприємство "Спеціалізований завод Ремпобуттехніка" на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, і вказано, що спеціалізований завод "Ремпобуттехніка" передано на баланс обласного фонду соціального захисту інвалідів у постійне користування.

Відповідно до рішення Житомирської обласної ради "Про передачу на баланс комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" від 26.07.2005 № 746 вирішено припинити обласному Фонду соціального захисту інвалідів постійне користування частиною приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 38, загальною площею 3884,4 кв.м; складом металів загальною площею 72 кв.м та передано їх на баланс Комунальному підприємству по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради; рішення обласної ради "Про управління майном Житомирського обласного державного комунального підприємства заводу "Ремпобуттехніка" від 03.03.1995, "Про внесення змін до рішення обласної ради "Про управління майном Житомирського обласного державного комунального підприємства заводу "Ремпобуттехніка"від 03.03.1995" від 26.03.2002 в частинах про передачу приміщення за адресою: вул. Домбровського, 38,м. Житомир, обласному Фонду соціального захисту інвалідів визнані такими, що втратили чинність та зазначено про виділення площі, необхідної Житомирському обласному Фонду соціального захисту інвалідів для здійснення його діяльності.

Позивач звернувся з даним позовом до місцевого господарського суду, вважаючи, що Житомирський обласний фонд соціального захисту інвалідів позбавлено права знаходження на його балансі та в постійному користуванні частини приміщень заводу.

З метою виконання рішення Житомирської обласної ради "Про передачу на баланс Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" від 26.07.2005 № 746 Комунальною установою по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради 23.04.2015 утворено комісію з приймання-передачі приміщень за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 38, загальною площею 3884,4 кв.м та 72 кв.м з балансу Житомирського обласного Фонду соціального захисту інвалідів на баланс Комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради, про що 24.04.2015 в односторонньому порядку складено відповідний акт приймання - передачі.

Спірні приміщення заводу по вул. Домбровського, 38, у м. Житомирі належать до комунальної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Житомирської області, управління якими здійснює Житомирська обласна рада.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, на принципах: законності, гласності, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб: судового захисту прав місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

До компетенції суду належить саме дослідження дотримання/недотримання відповідним органом вимог чинного законодавства та визначених законом повноважень щодо розпорядження таким майном, в той час як компетенція суду не поширюється на розпорядження ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 у справі № 806/2107/15, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного від 18.08.2015, встановлено, що рішення Житомирської обласної ради "Про передачу на баланс Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області залишено без змін " від 26.07.2005 № 746 щодо припинення обласному Фонду соціального захисту інвалідів право постійного користування частиною приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 38, загальною площею 3884,4 кв.м; складом металів, загальною площею 72 кв.м з передачею їх на баланс Комунальному підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради є чинним.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2008 у справі № 14/457-31/265 за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Житомирської обласної ради про визнання права власності серед іншого вказано, що майновий комплекс по вул. Домбровського, 38, в місті Житомирі належить на праві власності територіальним громадам області, управління від імені яких здійснює Житомирська обласна рада.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.02.2013 у справі № 5/97-НМ за позовом Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах Держави в особі Житомирської обласної ради, Комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради до Житомирського обласного Фонду соціального захисту інвалідів про зобов'язання виконати рішення обласної ради та стягнення 98850,26 грн. боргу, позовні вимоги Першого заступника прокурора Житомирської області задоволено частково, зобов'язано Житомирський обласний Фонд соціального захисту інвалідів передати на баланс Комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради частину приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 38, загальною площею 3884,4кв. м. з надвірною будівлею - складом металів, загальною площею 72кв.м.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2013 рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2013 у справі № 5/97-НМ скасовано зобов'язання Житомирського обласного Фонду соціального захисту передати на баланс Комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради частину приміщень, і прийнято в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Приймаючи рішення про відмову у позові, апеляційний господарський суд виходив із того, що рішення Житомирської обласної ради від 26.07.2005 № 746 є чинним.

Апеляційним господарським судом враховано, що на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 12.07.2001 № 421 Житомирському обласному фонду соціального захисту інвалідів видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 24.09.2001 серії ІІ-ЖТ № 000057 по вул. Домбровського, 38, площею 1,3147га під спірними приміщеннями заводу.

Крім цього, указом Президента України "Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями" від 18.12.2007 № 1228/2007 та розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану невідкладних заходів щодо розв'язання проблем соціального захисту інвалідів та забезпечення захисту їх прав" від 03.12.2008 № 1513/р вказується обласним радам не допускати випадків виселення громадських організацій інвалідів з приміщень, в яких вони здійснюють статутну діяльність та визначається сприяти діяльності громадських організацій інвалідів, їх підприємств та організацій, не допускати випадків позбавлення приміщень, в яких вони провадять діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Тобто, за змістом наведених норм до компетенції господарського суду належить, зокрема, розгляд спорів про визнання недійсних актів суб'єктів господарювання, які відповідно до закону або їх установчих документів мають обов'язків характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

При цьому, обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

З наведеного випливає, що до компетенції суду належить захист порушених прав у визначений законом спосіб та в межах визначеної законом компетенції.

Місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що власником комунального майна є територіальна громада відповідної адміністративно-територіальної одиниці та розпорядження таким майном належить до компетенції органу місцевого самоврядування шляхом прийняття відповідного рішення на його пленарному засіданні, в той час як суд не наділений повноваженнями підміняти орган державної влади або місцевого самоврядування у суспільних відносинах та розпоряджатись відповідним майном.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За таких обставин з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Житомирського обласного фонду соціального захисту інвалідів на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 у справі № 910/26317/15 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий, суддяКорнілова Ж.О. Судді:Карабань В.Я. Вовк І.В.