ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2016 року Справа № 910/19216/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Корнілової Ж.O., Стратієнко Л. В.,розглянувши матеріали касаційнихскаргДепартаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києвінапостанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.16у справігосподарського суду міста Києва № 910/19216/14за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Юскутум-Консалтинг"до1.Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2.Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві,за участюпрокуратури міста Києва,простягнення 146 892,80грн. та зобов'язання вчинити діїза участі представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача-1 - Аввакумова Ю.О.,

від відповідача-2 - Мельниченко К.Г.,

від ГПУ - Попенко О.С.,

У С Т А Н О В И В:

10.09.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "Юскутум-Консалтинг" звернулися до господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві зареєструвати додаткову угоду №3 до договору №ПРАВО/2012-2 від 08.11.2012 на суму 146 892,80грн., стягнення з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заборгованості за договором про закупівлю послуг в галузі права за державні кошти №ПРАВО/2012-2 від 08.11.2012, зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві перерахувати кошти у розмірі 146 892,80грн. на банківський рахунок ТОВ "Юскутум-Консалтинг".

14.12.2015 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Головатюк Л.Д.) у задоволенні позову відмовлено з підстав відсутності у матеріалах справи доказів надання позивачем відповідачу-1 послуг за спірним договором у січні 2013 року на заявлену до стягнення суму, та відсутності доказів звернення позивача та/або відповідача-1 до відповідача-2 щодо реєстрації додаткової угоди №3, як і повернення останнім відповідного пакету документів без виконання. Виходячи з чого, місцевим судом зроблено висновок про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог.

14.03.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Калатай Н.Ф., Рябуха В.І., Ропій Л.М.) рішення від 14.12.2015 скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юскутум-Консалтинг" 146 892,80грн. основного боргу, зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві перерахувати зазначену суму на рахунок ТОВ "Юскутум-Консалтинг", стягнуто судові витрати. У решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції ст.ст.48, 49 Бюджетного кодексу України, ст.218 ГК України, ст.43 ГПК України, просили скасувати постанову від 14.03.2016, а рішення від 14.12.2015 залишити в силі.

У касаційній скарзі Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві зазначали про порушення апеляційним судом положень ст.22 Бюджетного кодексу України, Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів при ухваленні оскаржуваної постанови, яку просили скасувати, а рішення від 14.12.2015 залишити в силі.

Проаналізувавши касаційні скарги на предмет їх обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарг виходячи з наступного.

08.11.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Юскутум-Консалтинг" (виконавець) та Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник) було укладено договір №ПРАВО/12-2 про закупівлю послуг в галузі права за державні кошти, відповідно до якого виконавець зобов'язується протягом дії цього договору надавати замовнику послуги в галузі права, зазначені у п.1.2. договору, а замовник - прийняти і оплатити ці послуги. Найменування послуг: послуги в галузі права.

Пунктом 3.1. договору визначена його ціна у розмірі 744 128,00грн. Термін надання послуг сторони встановили з листопада по грудень 2012 року (п.5.1. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012, а в частині фінансового зобов'язання - до повного виконання.

29.12.2012 сторони підписали додаткову угоду №3 до договору, пунктом 2 якої погодили продовжити дію договору до 31.03.2013.

22.01.2013 сторони підписали додаткову угоду №4 до договору, якою доповнили договір пунктом 3.3 у наступній редакції: "Ціна договору на 2013 рік становить 146 892,80грн., в тому числі ПДВ 24 482,13грн., що складає 20% від суми, зазначеної у п.3.1 договору при затвердженні кошторисних призначень.

Порядок здійснення оплати узгоджено сторонами у розділі 4 договору, за змістом пунктів 4.1-4.3 якого розрахунки за надані послуги проводяться наступним чином: після виконання доручення замовника, з питань надання послуг, представники виконавця готують звіт про виконану роботу, де зазначається вид та обсяг наданих послуг, кількість відпрацьованих годин, кількість представників виконавця, ціна, прізвище уповноваженої особи замовника, від якої отримано замовлення на надання послуг та інша додаткова інформація за вимогою замовника. За результатами наданих послуг виконавець наданих послуг до 10 числа місяця, наступного за звітним надає замовнику акт наданих послуг. Оплата наданих послуг здійснюється на основі акту. Замовник повертає акт виконавцю без здійснення оплати, в разі неналежного оформлення звіту та додаткових документів наведених в п. 4.1. цього Договору (відсутність печатки, підписів тощо). У випадку відсутності зауважень до акту надання послуг, замовник зобов'язаний не пізніше 7 днів з моменту отримання акту, прийняти надані послуги шляхом його підписання. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунки за надані послуги за цим договором здійснюються протягом 5 банківських днів з дати отримання замовником відповідного бюджетного фінансування.

Звертаючись до суду із цим позовом, ТОВ "Юскутум-Консалтинг" посилалися на те, що направили Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Акт про закупівлю послуг у галузі права за державні кошти №3 від 31.01.2013 на загальну суму 146 168,80грн., та Звіт до Акту №3, які останні не підписали, оскільки ГУ ДКСУ в місті Києві повернуло зазначені документи без виконання, що свідчить про відсутність у Департаменту підстав для взяття на облік бюджетних зобов'язань без їхньої реєстрації.

Як видно із матеріалів справи, у листопаді 2012 року Прокуратурою міста Києва було проведено перевірку Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міськради (КМДА) на предмет можливих неправомірних дій службових осіб останнього при проведенні державної закупівлі правових послуг на листопад-грудень 2012 року.

31.10.2015 за наслідками досудового розслідування у кримінальному провадженні №42013110000000231 закрито кримінальне провадження за відсутністю у діях посадових і службових осіб позивача і відповідача-1 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Установивши, що матеріалами справи не підтверджено факту наявності у діях посадових осіб позивача і відповідача-1 при укладенні та виконанні договору та всіх додаткових угод до нього, що свідчить про правомірність зазначених правочинів та обов'язковість їх до виконання сторонами, узявши до уваги відсутність заперечень відповідача-1 з приводу обсягів та якості наданих юридичних послуг, як і відсутність зауважень щодо Акту №3, суд апеляційної інстанції, на підставі вищенаведених положень діючого законодавства дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги у частині стягнення 148 892,00грн. боргу за надані юридичні послуги грунтуються на належних правових підставах, тому правильно задовольнив їх.

За змістом договору №ПРАВО/12-2 від 08.11.2012 його предметом є закупівля послуг у галузі права за державні кошти.

Положеннями статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетне зобов'язання це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Відповідно до ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Частиною 3 статті 48 цього ж Кодексу визначено, що розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються (ч.4 ст.48 БК України).

На підставі вищенаведених положень діючого законодавства та факту виникнення спірних правовідносин у сфері закупівлі послуг за державні кошти, суд апеляційної інстанції установив, що необхідною умовою здійснення відповідних платежів є реєстрація зобов'язання з оплати послуг як бюджетного зобов'язання. Між тим, незважаючи на затвердження тимчасовим кошторисом на 2013 рік відповідних видатків, наслідком дій відповідача-2 з відмови у реєстрації Додаткової угоди №4 є лист прокуратури міста Києва №07/1/5-9963-12 від 13.12.2012.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині зобов'язання зареєструвати Додаткову угоду №3 до договору, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що змістом пункту 4.3 останньої не передбачено зобов'язання розпорядника бюджетних коштів сплатити кошти відповідно до бюджетного асигнування за надання послуги, з огляду на що дійшов обгрунтованого висновку, що ця угода не підлягала реєстрації відповідачем-2 та правильно відхилив відповідні вимоги за відсутністю правових підстав.

Належних обґрунтувань, із посиланням на норми права, які б спростовували висновки судів обох інстанцій, заявником не наведено. Тому, виходячи з повноважень касаційної інстанції, установлених ст.111-7, 111-9 ГПК України, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі № 910/19216/14 господарського суду міста Києва - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЖ.O. Корнілова СуддяЛ. В. Стратієнко