Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 08.06.2016 року у справі №915/1536/15 Постанова ВГСУ від 08.06.2016 року у справі №915/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 915/1536/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівБожок В.С., Полянського А.Г.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", м. Миколаївна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 рокуу справі господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", м. МиколаївдоФермерського господарства "Іванов", с. Себине, Миколаївська обл.простягнення 214 847,07 грн.

за участю представників

позивача: Замкова М.О.,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (далі за текстом - ПАТ "Миколаївгаз") звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до фермерського господарства "Іванов" (далі за текстом - ФГ "Іванов") про стягнення заборгованості у розмірі 214 847, 07 грн. за природний газ поставлений у вересні - грудні 2014 року згідно Договору № ТП-ПР-1127131-МГ від 30.12.2012 року.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.11.2015 року залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року позовні вимоги задоволено частково: присуджено до стягнення з ФГ "Іванов" на користь ПАТ "Миколаївгаз" заборгованість по Договору № ТП-ПР-1127131-МГ від 30.12.2012 року в сумі 136 805, 03 грн. та судовий збір; в решті позовних вимог відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано необхідністю часткового задоволення позовних вимог, оскільки судами встановлені порушення при здійсненні позивачем технічних перерахунків у спірний період та уточнені обсяги споживання відповідачем природного газу в період з 04.09.2014 року по 01.12.2014 року, відтак, його вартість за вказаний період становить 214 933, 12 грн.; з огляду на те, що початкове сальдо на користь відповідача станом на 01.09.2014 року складало 17 028, 09 грн., а в період з вересня по грудень 2014 року відповідачем додатково було сплачено позивачу 61 100, 00 грн., то решта заборгованості відповідача становить 136 805, 03 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача; при цьому, відповідач не був позбавлений права своєчасно направити на адресу позивача повідомлення про зміну графіку роботи підприємства та ініціювати питання внесення відповідних змін до Додатків № 1.

Не погоджуючись частково з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "Миколаївгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 17.11.2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про додаткове стягнення 23 137, 82 грн. наявної заборгованості та прийняти нове рішення, яким стягнути заборгованість по Договору № ТП-ПР-1127131-МГ від 30.12.2012 року в сумі 159 942, 85 грн.

ФГ "Іванов" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Миколаївської області від 17.11.2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.12.2012 року ПАТ "Миколаївгаз" (постачальник) та ФГ "Іванов" (споживач) укладено Типовий договір № ТП-ПР-1127131-МГ на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб промислових підприємств та інших суб'єктів господарювання, які є кінцевими споживачами) (далі за текстом - Договір на постачання) та Типовий договір № Т-ПР-1127131-МГ на розподіл природного газу (далі за текстом - Договір на розподіл).

Згідно з п. 1.1 Договору на постачання постачальник постачає природній газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Сторони Договору погодили, що договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до Договору. Послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу та актом виконаних робіт, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору (п. п., 2.1, 2.6. Договору на постачання).

Згідно з п. 2.9 Договору на постачання підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником є акти приймання-передачі газу.

Пунктами 3.2, 3.3 Договору на постачання передбачено, що облік обсягів газу, що поставляється на умовах Договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерство палива та енергетики України № 618 від 27.12.2005 року (далі - Правила № 618). Кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 4.6 Договору на постачання у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

В п. 10.2 Договору на постачання та в п. 11.2 Договору на розподіл передбачено, що усі зміни та доповнення до Договорів оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

Згідно з п. п. 5.1 та 5.2. Правил № 618 постачання газу споживачу здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу. Для визначення об'єму протранспортованого, поставленого та реалізованого споживачу газу приймаються дані комерційного вузла обліку газу облікової організації. У разі відсутності вузла обліку газу в облікової організації приймаються дані комерційного вузла обліку газу споживача.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року споживачу надавались послуги постачання природного газу, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу, підписаними сторонами без будь-яких зауважень: за вересень 2014 року в обсязі 2, 381 тис. куб.м на суму 15 404, 82 грн.; за жовтень 2014 року у обсязі 2, 073 тис. куб.м на суму 13 412, 10 грн.; за листопад 2014 року у обсязі 0, 523 тис. куб.м на суму 3 528, 44 грн.; за грудень 2014 року у обсязі 0, 550 тис. куб.м на суму 4 249, 15 грн.

Відтак, ПАТ "Миколаївгаз" згідно умов Договору на постачання виконало взяті на себе зобов'язання щодо постачання газу, а ФГ "Іванов" їх прийняло, в підтвердження чого сторони склали передбачені умовами Договору акти здачі-приймання робіт.

Згідно з п. п. 5.4, 5.7 Правил № 618 обстеження вузла обліку газу на можливість його використання як комерційного здійснюється представниками облікової організації та споживача. Власник вузла обліку газу має надати іншій стороні договору проектну та виконавчу документацію, свідоцтва про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ, які встановлені на вузлі обліку газу. Під час обстеження перевіряється відповідність вузла обліку газу технічним умовам, проектній документації та вимогам цих Правил. За позитивними результатами перевірки складається акт обстеження вузла обліку газу, форма якого наведена у додатку 2. ЗВТ мають бути повірені або атестовані в установленому порядку. Власник комерційного вузла обліку газу відповідає за збереження свідоцтв про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ та паспортів до ЗВТ.

Відповідно до Свідоцтва про державну метрологічну атестацію № 19.237.08 від 19.03.2008 року, виданого ДП "Дінпростандартметрологія", міжповірочний інтервал для лічильника газу та температурного коректора ТС-90/К № 42247 становить два роки.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що згідно відмітки на паспорті температурного коректора ТС-90/К № 42247 остання повірка була проведена 03.09.2012 року; відтак, 03.09.2014 року закінчився дворічний строк дії повірки температурного коректора і доказів його своєчасної повірки відповідачем судам не надано.

З матеріалів справи вбачається, що 25.11.2014 року представниками ПАТ "Миколаївгаз" була проведена технічна перевірка засобу вимірювальної техніки - лічильника ВК.G25, зав. № 22715527, який встановлено для обліку спожитого позивачем природного газу на об'єкті відповідача у с. Себіне Новоодеського р-ну по вул. Гетьманцева, 1-А, а також демонтовано коректор ТС 90К, зав. № 42247 для проведення повірки, про що складено відповідний Акт, з якого вбачається, що під час перевірки представниками ПАТ "Миколаївгаз" демонтовано лічильник для повірки та знята пломба с/л 57175011.

За результатами перевірки засобу вимірювальної техніки ФГ "Іванов" 26.11.2014 року ПАТ "Миколаївгаз" визнано непридатним лічильник ВК.G25, зав. № 22715527 та складено протокол повірки № 332.

Відповідно до п. 3.12.2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 1181 від 13.09.2012 року "Про затвердження Правил користування природним газом для юридичних осіб" (надалі - Правила № 1181), що були чинними на час виникнення спірних правовідносин, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу; пропущення строків повірки ЗВТ.

Після закінчення строку дії повірки ЗВТ вважаються непридатними до застосування і перерахунок обсягу спожитого газу проводиться відповідно до вимог нормативних документів, починаючи з дня, наступного після дати закінчення строку повірки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ "Миколаївгаз" здійснив перерахунок обсягу спожитого газу починаючи з дня, наступного після дати закінчення строку повірки, а саме з 04.09.2014 року.

Матеріали справи свідчать також про те, що за період з 04.09.2014 року по 25.11.2015 року позивачем складено технічний розрахунок від 25.11.2014 року, з якого вбачається що ФГ "Іванов" нараховано 37 893, 706 куб.м (за мінусом спожитих обсягів газу у вересні та жовтні 2014 року), а також ФГ "Іванов" за період з 25.11.2014 року по 01.12.2014 року нараховано 108 куб.м природного газу, всього по двох технічних актах нараховано 38,002 тис. куб.м газу.

На підставі вказаних технічних розрахунків позивачем складено технічний акт про обсяг спожитого (протранспортованого) природного газу у загальній кількості 38, 002 тис. куб. м., який не підписано зі сторони ФГ "Іванов".

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості ФГ "Іванов" станом на 01.09.2014 року початкове сальдо складало 17 028, 09 грн. на користь відповідача. За період з вересня по грудень 2014 року ФГ "Іванов" додатково було сплачено позивачу 61 100, 00 грн. За цей же період ПАТ "Миколаївгаз" нараховано до сплати 292 975,76 грн., з яких 256 381,25 грн. - вартість 38, 002 тис. куб.м газу, визначених на підставі технічних розрахунків від 25.11.2014 року.

ФГ "Іванов" проти розрахунків ПАТ "Миколаївгаз" заперечувало та вказувало на невірно розрахований режим роботи підприємства, який з 01.05.2014 року є відмінним від Додатку № 1, в підтвердження чого ФГ "Іванов" посилалось на наказ по підприємству від 30.04.2014 року та довідку Себінської сільської ради, згідно яких ФГ "Іванов" з 01.05.2014 року перейшло на триденну робочу неділю - понеділок, середа, четвер, проте доказів направлення ПАТ "Миколаївгаз" зазначеного наказу та його отримання позивачем судам не надано.

Крім того, ФГ "Іванов" не було ініційовано питання внесення відповідних змін до Додатків № 1.

Відтак, ПАТ "Миколаївгаз" не було обізнано про графік роботи ФГ "Іванов".

Приписами п. 5.13.2. Правил № 618 передбачено, що якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Якщо власником комерційного вузла обліку газу є облікова організація, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період несправності (відсутності) ЗВТ здійснюються споживачем на підставі даних технологічних приладів обліку газу. У разі відсутності таких приладів - розрахунковим методом відповідно до умов договору. У розрахунках можуть використовуватися дані показів ЗВТ попередніх періодів, режимні карти газовикористовувального обладнання, питомі витрати газу на одиницю виробленої продукції та інше.

Згідно положень п. 3.12.4 Постанови № 1181, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються газорозподільним/ газотранспортним підприємством за показами дублюючого вузла обліку, а у разі відсутності дублюючого вузла обліку - за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в даному випадку єдиним документом, що визначає номінальну потужність газового обладнання та кількості годин його роботи є укладені та погоджені сторонами Додатки № 1 "Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку природного газу та газоспоживчого обладнання" до Договорів № ТП-ПР-1127131-МГ та № Т-ПР-1127131-МГ, які є їх невід'ємними частинами.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що у Додатках № 1 режим роботи котла визначений як 24 години на добу, крім суботи та неділі; відступлення ПАТ "Миколаївгаз" від режиму роботи ФГ "Іванов", визначеного у Додатку № 1, є безпідставним. Крім того, дія розпорядження Новоодеської районної державної адміністрації № 272-р від 22.10.2014 року щодо встановлення дати початку опалювального періоду 2014 року не може розповсюджуватись на ФГ "Іванов", що підтверджено відповідним листом.

Поряд з цим, судами також встановлено, що при визначенні вартості газу спожитого у період з 04.09.2014 року по 31.10.2014 року ПАТ "Миколаївгаз" застосовано тариф, який вступив в дію лише з 01.11.2014 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірними висновки господарських судів попередніх інстанцій про необхідність часткового задоволення позовних вимог, оскільки судами встановлені порушення при здійсненні позивачем технічних перерахунків у спірний період та уточнені обсяги споживання відповідачем природного газу в період з 04.09.2014 року по 01.12.2014 року, відтак, його вартість за вказаний період становить 214 933, 12 грн.; з огляду на те, що початкове сальдо на користь відповідача станом на 01.09.2014 року складало 17 028, 09 грн., а в період з вересня по грудень 2014 року відповідачем додатково було сплачено позивачу 61 100, 00 грн., решта заборгованості відповідача складає 136 805, 03 грн., яка і була правомірно присуджена судами до стягнення з відповідача.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що доводи ПАТ "Миколаївгаз", викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм, вже були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції і обгрунтовано ним відхилені та не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року у справі № 915/1536/15 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіВ.С. Божок А.Г. Полянський

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст