ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 912/3171/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Кочерової Н.О., Саранюка В.І. розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" с.Неопалимівка Кіровоградського району Кіровоградської області на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 року та рішенняГосподарського суду Кіровоградської області від 04.03.2016 року у справі№912/3171/15 Господарського суду Кіровоградської області за позовом Приватного акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" с.Неопалимівка Кіровоградського району Кіровоградської області до відповідачів1. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" м.Київ; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель - 1" м.Кіровоград за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб м.Київ; 2. Національний банк України м.Київ провизнання застави припиненою

За участю представників сторін:

від позивача: Карпов В.Ю. (дов.б/н від 01.03.2016 року);

від відповідача-1: Мединський М.М. (дов.б/н від 05.05.2016 року);

Ханович К.В. (дов. б/н від 05.05.2016 року);

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

вільні слухачі: ОСОБА_7 - картка киянина;

ОСОБА_8 - картка киянина;

ОСОБА_9 - паспорт серії НОМЕР_1, виданий 12.09.2000 року Київським РВ ДМУ УМВС у Донецькій області;

ОСОБА_10 - паспорт серії НОМЕР_2, виданий 13.01.1998 року Київським РВ ДМУ УМВС у Донецькій області;

ОСОБА_11 - картка киянина;

ОСОБА_12 - паспорт серії НОМЕР_3, виданий 31.01.2002 року Оболонським РУ ГУ МВС України в м.Києві;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04.03.2016 року у справі №912/3171/15 (судді: Шевчук О.Б., Вавренюк Л.С., Макаренко Т.В.) у задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 року у справі №912/3171/15 (судді: Кузнецов В.О., Науменко І.М., Євстигнеєв О.С.) у задоволенні апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5" відмовлено; рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.03.2016 р. у справі №912/3171/15 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані відсутністю передбачених законом підстав для визнання застави та майнової поруки припиненою.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Приватне акціонерне товариство "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" с.Неопалимівка Кіровоградського району Кіровоградської області звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.03.2016 року у справі №912/3171/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.03.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 року залишити без змін.

Представник позивача, у судовому засіданні, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представники відповідача-1, у судовому засіданні, заперечували проти задоволення касаційної скарги.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.01.2008 р. між приватним підприємством "Созидатель - 1", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" (позичальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (кредитор) укладено кредитний договір №02/К-08 на відкриття невідновлюваної кредитної лінії (у національній валюті) (а також договори про внесення змін та доповнень до цього договору від 18.01.2008 р., від 29.01.2008р., від 24.04.2008р., від 22.10.2008р., від 16.06.2010 р. та від 23.09.2011 р.) за умовами якого, кредитор зобов'язався відкрити позичальнику відкличну невідновлювану кредитну лінію на фінансування будівництва 9-поверхового житлового будинку по вул. Волкова, 16-А в м. Кіровограді, та в її межах надати кредитні кошти з лімітом кредитування 15470000,00 грн. зі строком кредитної лінії з 18.01.2008 р. по 17.01.2011 р. включно під 18,5 процентів річних в період з 18.01.2008 р. по 02.07.2010 р. включно та в період з 03.07.2010 по дату повернення кредиту у розмірі 0,01% річних, із щомісячною комісією за управління кредитною лінією в розмірі 0,1% від поточної заборгованості за кредитом, що обліковується станом на останній робочий день місяця, а позичальник зобов'язався повернути в передбачені договором строки вказану суму кредиту та сплатити відсотки за користування ним.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (Заставодержатель) та відкритим акціонерним товариством "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" (Заставодавець), правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5", яке виступає майновим поручителем приватного підприємства "Созидатель - 1", 21.02.2008 р. укладено договір застави рухомого майна №02/Zk-08-1 та додатковий договір №1 до нього від 24.04.2008 р.

Відповідно п. 1.1. договору застави сторони погодили, що застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя за кредитним договором №02/К-08 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 18 січня 2008 р., а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо, укладеним між заставодержателем і заставодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний заставодержателю по 17.01.2011 р. включно у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредит у розмірі 15470000,00 (п'ятнадцять мільйонів чотириста сімдесят тисяч) гривень 00 копійок, сплатити проценти за користування ним у розмірі 18,5 % (вісімнадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, щомісячну комісію за управління кредитною лінією в розмірі 0,1% від поточної заборгованості за кредитом та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Предметом застави за цим договором є будівельні матеріали, які використовуються в процесі будівництва житлового будинку за адресою вул. Волкова, 16-а в місті Кіровограді, перелік яких викладений у Додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною. Будівельні матеріали, які зазначені в Додатку №1, поступово зменшуються з кожним наступним етапом будівництва та внаслідок їх переробки, приєднання або іншим чином перетворюються в нерухоме майно і стають його невідокремлюваною частиною. (п.1.2. Договору).

Сторони договору застави оцінили предмет застави у 801 794,07 грн. (пункт 1.4. договору застави).

Пунктом 2.1.3. договору застави сторони погодили, що заставодержатель має право у випадку зменшення вартості предмету застави більш, ніж на 25% у порівнянні до погодженої сторонами його вартості, зазначеної в пункті 1.4. цього договору (заставної вартості), та за умов, що зменшена вартість предмету застави не забезпечує заборгованість позичальника за кредитним договором на дату переоцінки предмету застави заставодержателем, вимагати від заставодавця (позичальника) надання додаткового ліквідного забезпечення протягом 30 днів з дати отримання такої вимоги від заставодержателя. При цьому вартість (розмір) такого забезпечення має бути більше розміру існуючої заборгованості позичальника за основним зобов'язанням. У випадку невиконання заставодавцем вимоги заставодержателя у зазначений період, заставодержатель має право вимагати дострокового повного виконання основного зобов'язання.

Ризик випадкової загибелі предмету застави або його випадкового зіпсування несе заставодавець (п.6.1. Договору).

Цей договір діє по дату повного виконання зобов'язань, забезпечених заставою за ним договором. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором, застава передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань. (п.6.2 Договору).

У разі використання у процесі будівництва житлового будинку за адресою: м. Кіровоград, вул. Волкова, 16-а будівельних матеріалів, що є предметом застави згідно пункту 1.2. цього договору та надання відповідних підтверджуючих документів, сума та кількість предмета застави зменшується па суму використаних будівельних матеріалів, що відображається шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди до даного договору. (п. 6.5. Договору).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір застави підписаний представниками сторін без зауважень та скріплений печатками сторін.

02.07.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" укладено договір про передачу активів товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. (реєстровий номер 2263), відповідно до пунктів 3.1., 3.2. якого, в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим договором товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" передає (відступає) публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" права вимоги до боржників за кредитними та забезпечувальними договорами, а також за попередніми договорами внаслідок чого публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" замінює товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях. Відповідно до положень ст. 516 ЦК України, відступлення товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" прав вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" не вимагає згоди боржників. Внаслідок передачі товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" прав вимоги до боржників, публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" переходить (відступається) право вимагати (замість ТОВ "Укрпромбанк") від боржників належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами, а також попередніми договорами.

Передача прав вимоги за договорами, вказаними в пункті 3.1. цього договору, здійснюється в дату, вказану в пункті 5.1 цього договору, та підтверджується підписанням сторонами Актів прийому-передачі прав вимоги (пункт 3.4. договору про передачу активів).

12.07.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" підписано відповідний Акт прийому-передачі прав вимоги.

Приватне акціонерне товариство "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просило визнати заставу будівельних матеріалів за договором застави рухомого майна №02/Zk-08-1 від 21.01.2008 р., укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та відкритим акціонерним товариством "Кіровоградське будівельно - монтажне управління №5" припиненою; визнати припиненою майнову поруку приватного акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно - монтажне управління № 5" перед приватним акціонерним товариством "Дельта Банк" на виконання грошових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель - 1" за кредитним договором №02/К-08 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 18.01.2008, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "Созидатель - 1" та товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк". Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що будівельні матеріали, які були предметом застави згідно вищезгаданого договору застави, використані останнім в процесі будівництва житлового будинку за адресою вул. Волкова 16-а в місті Кіровограді та перетворилися в нерухоме майно, як це передбачено пунктом 1.2 договору застави, що свідчить про втрату заставленого майна.

Крім того, позивач зазначив, що у разі якщо застава майна майнового поручителя є припиненою, його майнове поручительство в частині виконання грошових зобов'язань товариством з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" за укладеним ним кредитним договором №02/К-08 на відкриття невідновлюваної кредитної лінії (у національній валюті) від 18.01.2008 року є також припиненим.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 28 Закону України "Про заставу" встановлено, що Застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави;в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Частинами 2, 3 ст.331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що якщо будівельні матеріали були використані в процесі будівництва житлового будинку, до завершення його будівництва вони є будівельними матеріалами, які не втрачені та не загублені.

Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що пунктом 3.1.8. договору застави передбачено, що заставодавець зобов'язався у випадку зменшення вартості предмету застави більш, ніж на 25% у порівнянні до погодженої сторонами його вартості, зазначеної в пункті 1.4. цього договору (заставної вартості), та за умов, що зменшена вартість предмету застави не забезпечує заборгованість позичальника за кредитним договором на дату переоцінки предмету застави заставодержателем, надати за письмовою вимогою заставодержателя додаткове ліквідне забезпечення виконання основного зобов'язання протягом 30 днів з дати отримання такої вимоги від заставодержателя. При цьому вартість (розмір) такого забезпечення має бути більше розміру існуючої заборгованості позичальника за основним зобов'язанням. У випадку невиконання заставодавцем вимоги заставодержателя у зазначений період, заставодавець (позичальник) зобов'язаний достроково повністю виконати основне зобов'язання.

Судами встановлено, що не надано доказів того, що заставодержатель вимагав додаткового ліквідного забезпечення виконання основного зобов'язання, оскільки заставодавець (позивач) після закінчення кожного етапу робіт не надавав товариству з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" документів, що підтверджують виконання будівельних робіт з використанням предмета застави (форми КБ-2в, КБ-3).

В силу п.6.5. договору застави зменшення суми та кількості предмета застави на суму використаних будівельних матеріалів повинне відображатись шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди до даного договору.

Проте, судами попередніх інстанцій встановлено, що доказів укладення таких додаткових угод сторонами не надано.

Тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. ( п.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Щодо заяви відповідача-1 про застосування позовної давності, судами попередніх інстанцій зазначено, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. При вирішенні даного спору судами встановлено, що позивачем не доведено порушення його права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" с.Неопалимівка Кіровоградського району Кіровоградської області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.03.2016 року у справі №912/3171/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.В. Акулова

Судді: Н.О. Кочерова

В.І. Саранюк