ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 910/6889/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Малетича М.М., Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "ВДК "Дім вина "Скала" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року у справі № 910/6889/13 за позовом приватного підприємства "ВДК "Дім вина "Скала" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, за участю прокуратури міста Києва, про стягнення збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення збитків у сумі 253 706,35 грн. та 154 512,00 грн. моральної шкоди.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, зокрема, в частині упущеної вигоди, позивач зазначив, що систематичні протиправні дії відповідача протягом січня - грудня 2012 року підірвали його імідж та ділову репутацію в очах ділових партнерів та виробників алкогольних напоїв, що, в свою чергу, призвело до зриву проведення з 13.11.2012 року по 17.11.2012 року міжнародного заходу - фестивалю вина "Україна виноробна "СКАЛА 2012". У зв'язку з незаконним позбавленням позивача ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у період з 18.10.2012 року по 18.12.2012 року відбувся зрив зазначеного фестивалю та виставки-ярмарку, оскільки запрошені учасники відмовились від участі у вказаних заходах, а постачальники алкогольних напоїв почали вимагати повернути їм залишки нереалізованих напоїв та припинили їх поставку позивачу, тим самим позивачу спричинено збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 208 946,35 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.05.2014 року (суддя Зеленіна Н.І.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 44 760 грн. збитків, 208 946,35 грн. упущеної вигоди, 17 000 грн. моральної шкоди, а в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 року (судді: Суховий В.Г., Жук Г.А., Мальченко А.О.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2014 року (колегія суддів: головуючий суддя Черкащенко М.М., судді Жукова Л.В., Нєсвєтова Н.М.) зазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення 208 946,35 грн. упущеної вигоди скасовано та справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва, а в решті рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишено без змін.

Справа розглядалася господарськими судами в частині позову про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди неодноразово.

За результатами нового розгляду справи в зазначеній частині рішенням господарського суду міста Києва від 14.09.2015 року (судді: Гумега О.В., Ващенко Т.М., Бондарчук В.В.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 45 353,54 грн. упущеної вигоди, 916,85 грн. витрат на проведення судової експертизи, а в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення з відповідача 45 353,54 грн. упущеної вигоди скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в позові, а в решті рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та позов про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) задовольнити.

Відзиви на касаційну скаргу від відповідача та третьої особи до суду не надходили.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що співробітниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м. Києві з метою здійснення контролю за дотриманням норм чинного законодавства, на підставі наказу від 19.01.2012 року № 10 і направлення на проведення фактичної перевірки від 19.01.2012 року №32-131/0010, з 19.01.2012 року по 24.01.2012 року проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, 24, та належить приватному підприємству "ВДК "Дім Вина "Скала".

За наслідками перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 24.01.2012 року № 0012/01/36972343.

На підставі Акту перевірки від 24.01.2012 року № 0012/01/36972343, Регіональним управління департаменту САТ ДПС України в м. Києві винесені рішення про застосування фінансових санкцій від 03.03.2012 року.

Рішення про застосування фінансових санкцій № 260257/32-129/0135 від 03.03.2012 року у вигляді штрафу в розмірі 5 994 грн. винесено у зв'язку з порушенням позивачем статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481/95-ВР, а саме, зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Рішення про застосування фінансових санкцій від 03.03.2012 року № 260258/32-129/0136 у вигляді штрафу в розмірі 30 000 грн. винесено, у зв'язку з порушенням позивачем Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", а саме, за продаж алкогольних напоїв за цінами, що нижче мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2012 року у справі № 2-а-6215/12/2670 позов приватного підприємства "ВДК "Дім Вина "СКАЛА" до РУ Департаменту САТ ДПС України в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 03.03.2012 року № 260258/32-129/0136, № 260257/32-129/0135 задоволено повністю, вказані рішення РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві визнано протиправними та скасовано.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 року у справі № 2-а-6215/12/2670 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2012 залишено без змін.

Актом фактичної перевірки від 24.01.2012 року, який складено РУ Департаменту САТ ДПА України у місті Києві при перевірці магазину (адреса: м. Київ, вул. Луначарського, 24), що належить ПП "ВДК" Дім Вина "СКАЛА", встановлено порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, а саме - 14 січня 2012 року у книзі ОРО не відображено оприбуткування готівкових коштів у сумі 4 314,75 грн. на підставі наявного звітного чеку (7 звіт РРО) від 14.01.2012 року № 0526.

На підставі цього акту перевірки та абзацу 2 п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС (де обліковується позивач) 27.03.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000672240 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21 573,75 грн., що складає п'ятикратний розмір суми звітного чеку № 0526, а саме: готівки у розмірі 4 314,75 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2012 року у справі № 2а-16281/12/2670 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 27.03.2012 № 0000672240.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 року у справі № 2а-16281/12/2670 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2013 року залишено без змін.

04.10.2012 року начальником Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у м. Києві винесено наказ № 504 про проведення фактичної перевірки приватного підприємства "ВДК "Дім Вина "Скала".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2012 року у справі № 2а-13869/12/2670 визнано протиправним та скасовано наказ Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у місті Києві від 04 жовтня 2012 року № 504 про проведення фактичної перевірки приватного підприємства "ВДК" Дім Вина "Скала".

Посадовими особами Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у м. Києві на підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 04.10.2012 року № 504 року та направлення на проведення фактичної перевірки від 04.10.2012 року № 21-131/0426, здійснено фактичну перевірки магазину, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Луначарського 24, та належить суб'єкту господарювання Приватному підприємству "ВДК "Дім Вина "Скала".

Під час допуску до перевірки посадовими особами РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві на підставі матеріалів ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, а також листа ГУ УБЕЗ МВС України в м. Києві від 10.10.2012 року № 7/7-5/59 про встановлення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, було встановлено факт реалізації позивачем алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, та відповідно зроблено висновок про порушення позивачем ст. 153-3 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (зі змінами і доповненнями). Факт продажу алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років.

Зазначений факт продажу алкогольних напоїв особі, що не досягла 18 років було зафіксовано працівниками ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, у зв'язку із чим на продавця магазину позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення.

На підставі зазначеного посадовими особами РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві, керуючись ст. 15 Закону № 481 було прийнято розпорядження від 11.10.2012 року № 3034/10/21-213 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АД № 901196 з терміном дії з 15.08.2012 року по 14.08.2013 року та направлено таке розпорядження на юридичну адресу ПП "Дім Вина "Скала", яке отримано позивачем 17.10.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2012 року у справі № 2а-14341/12/2670 визнано протиправним та скасовано розпорядження Департаменту САТ ДПС України у м. Києві від 11.10.2012 року № 3034/10/21-213 про анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями приватного підприємства "ВДК "Дім Вина "Скала".

На підтвердження розміру упущеної вигоди позивачем надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 702 за періоди з 04.09.2011 року по 03.10.2011 року та з 04.09.2012 року по 03.10.2012 року, за якими середня щоденна виручка позивача складала 3 425,35 грн., а упущена вигода за 61 день за розрахунками позивача склала 208 496,35 грн.

З метою встановлення розміру завданих позивачу збитків (упущеної вигоди) господарським судом міста Києва було призначено судову експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами збитки, а саме доходи, які ПП "ВДК "Дім Вина "СКАЛА" могло б реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода), внаслідок позбавлення приватного підприємства "ВДК "Дім Вина "СКАЛА" ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в період з 18.10.2012 року по 18.12.2012 року? Якщо так, визначити розмір збитків (упущеної вигоди) ПП "ВДК "Дім Вина "СКАЛА" за період з 18.10.2012 року по 18.12.2012 року. Виконання експертизи доручено судовому експерту Тихоненко Ірині Петрівні, яка працює в товаристві з обмеженою відповідальністю "Український центр судових експертиз" на підставі договору.

Відповідно до Висновку експерта від 18.08.2015 року № 1-18/08 за результатами проведення судово-економічної експертизи у господарській справі № 910/6889/13 встановлено, що ПП "ВДК "Дім Вина "СКАЛА" могло б реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене, внаслідок позбавлення ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в період з 18.10.2012 року по 18.12.2012 року, дохід (виручку) у сумі 188 973,09 грн., прибуток (дохід /виручка/ за винятком витрат /собівартості/) в розмірі 45 353,54 грн.

Предметом даного судового розгляду є вимоги потерпілої особи до заподіювача шкоди про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди завданих внаслідок незаконного позбавлення ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову мотивовано доведеністю обставин заподіяння позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди за спірний період в розмірі, визначеному в експертному висновку.

Апеляційний господарський суд відмову в позові обґрунтовав недоведеністю в діях відповідача всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування до нього відповідальності у вигляді відшкодування упущеної вигоди, а саме наявності таких збитків та їх розміру, оскільки сума збитків обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання прибутку позивачем, що не підтверджено належними доказами.

Відповідно до ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час судового розгляду справи.

Проте, суди попередніх інстанцій в порушення зазначеної норми процесуального права не виконали вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 29.10.2014 року.

Направляючи справу на новий розгляд в частині позову про стягнення упущеної вигоди суд касаційної інстанції зауважував на тому, що суди не повно дослідили обставини справи, які б могли свідчити, що понесені позивачем втрати майнового характеру є невідворотним результатом протиправної діяльності відповідача, тобто наявність прямого причинного зв'язку між діями відповідача і збитками. До того ж, касаційний суд відзначив, що сума збитків позивача не повинна обгрунтовуватися умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку, без підтвердження належними доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Проте, не звернувши увагу на те, що між сторонами виникли деліктні правовідносини, які є одним з видів позадоговірних зобов'язань, і регулюються положеннями ст. 22 і глави 82 ЦК, суди обох інстанцій одночасно застосували до спірних правовідносин норми ст. 623 ЦК України та ст.ст. 224, 225 ГК України, які регулюють правовідносини відшкодування збитків, що виникають з договорів.

Таким чином, ч.ч. 1 і 2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже, відповідальність за завдану шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. В той же час, відповідальність за шкоду, завдану цими органами, настає незалежно від вини.

Однак, попередні судові інстанції, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, встановивши протиправність поведінки при анулюванні ліцензії, виданої позивачу, факт саме безпосереднього причинного зв'язку між заявленою до стягнення сумою шкоди та неправомірними діями відповідача на підставі сукупної оцінки наявних у справі доказів не дослідили і не навели в судових рішеннях відповідних мотивів.

Так, суд першої інстанції на підставі лише висновку експерта обгрунтував свій висновок про наявність безумовних підстав для стягнення з відповідача упущеної вигоди в сумі, визначеній експертом.

Крім того, виходячи саме з висновку експерта місцевий господарський суд зазначив про наявність прямого причинного зв'язку між діями відповідача та збитками позивача у вигляді упущеної вигоди, проте жодних мотивів та обгрунтувань такого висновку не навів.

Натомість апеляційний господарський суд, повністю піддавши сумніву висновок експерта, хоча й скористався правом, наданим йому ч. 6 ст. 42 ГПК України щодо мотивованого відхилення висновку судового експерта, відійшов від загальних правил оцінки доказів, вдавшись до його докладного аналізу щодо методів дослідження та правильності отриманих даних, тим самим перебравши на себе не притаманні суду функції експерта.

При цьому апеляційному господарському суду слід було мати на увазі, що, у разі виникнення сумніву в правильності висновку експерта, зокрема, його необґрунтованості, суперечності іншим матеріалам справи або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи тощо, суд відповідно до ч. 4 ст. 42 ГПК України може призначити повторну експертизу.

В той же час, апеляційним господарським судом зроблено передчасний висновок про те, що наведені позивачем розрахунки є теоретичними, побудованими на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не грунтуються на доказах, які безспірно підтверджували б реальну можливість отримання грошових сум, якби його не було позбавлено ліцензії, з урахуванням розумних витрат, які б він поніс, якби не відбулося порушення права, без перевірки та спростувань доводів позивача про наявність усіх елементів необхідних для покладення на відповідача обов'язку з відшкодування шкоди.

З урахуванням наведеного, слід відзначити, що, вирішуючи даний спір, попередні судові інстанції: не застосували норми ЦК України, які підлягали застосуванню; у зв'язку з цим не з'ясували згадані обставини, що входять до предмету доказування у цій справі.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій під час повторного розгляду справи в частині стягнення упущеної вигоди не дотримано вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105, 11112 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що ними дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам і зроблені висновки відповідають чинним нормам матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та встановленим обставинам спору.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "ВДК "Дім вина "Скала" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2015 року скасувати, і справу № 910/6889/13 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді М.Малетич

О.Мамонтова