ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 910/4144/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Гольцової Л.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа"на рішення від та на постанову відГосподарського суду міста Києва 27.04.2015 Київського апеляційного господарського суду 22.06.2015у справі Господарського суду№ 910/4144/15-г міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа"простягнення заборгованостіу судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Купер М.В.;- відповідача Відловська І.Я.; Лазнюк Т.О.; Кейно Д.І.;

ВСТАНОВИВ:

23.02.2015 Приватне акціонерне товариство "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа" про стягнення заборгованості у розмірі 367 300, 00 грн., 3% річних у розмірі 3 472, 41 грн., інфляційних втрат у розмірі 45 097, 81 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог - т. 1 а. с. 36-38).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі № 910/4144/15-г (суддя Чебикіна С.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 (колегія суддів у складі: Алданова С.О. - головуючий суддя, судді Дикунська С.Я., Коршун Н.М.), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа" на користь Приватного акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" заборгованість у розмірі 279 000, 00 грн., 3% річних у розмірі 2 499, 53 грн. та інфляційні втрати у розмірі 33 073, 50 грн.; в іншій частині у позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 у справі № 910/4144/15-г, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Приватне акціонерне товариство "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 у справі № 910/4144/15-г залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа", визначених позивачем, заборгованості за договором про надання послуг з розміщення інформації № 05/06/13-П від 05.06.2013, 3% річних та інфляційних втрат.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що факт надання послуг позивачем на суму 279000,00 грн., передбачених договором підтверджується ефірною довідкою за листопад 2014 року, актом надання послуг № 272 від 30.11.2014, які було направлено на адресу відповідача 06.02.2015 та отримано відповідачем 16.02.2015; проте, відповідач за отримані послуги не розрахувався та в порушення умов п. 2.1.7 договору не підписав акт наданих послуг за листопад 2014 року і не склав дефектний акт щодо претензій і недоліків відповідно до п.2.17 договору; щодо позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу за жовтень 2014 року місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог в цій частині, оскільки позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача акта наданих послуг № 230 за жовтень 2014 року та доказів отримання відповідачем цього акта відповідно до п.1.3, п. п. 2.2.4 та 2.2.5 договору; крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 3472,41 грн. та інфляційних втрат у розмірі 45 097,81 грн., які підлягають задоволенню частково за розрахунком суду, який здійснено на суму основного боргу 279 000,00 грн., а саме 3% річних у розмірі 2 499,53 грн. та інфляційні втрати в розмірі 33073,50 грн.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, погодився із наведеними висновками суду першої інстанції.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Відповідно до частини першої статті 101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття (пункт 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа" не брало участі у справі в ході її розгляду місцевим судом.

Під час апеляційного перегляду відповідач подав суду апеляційної інстанції додаткові докази, зокрема, копію акта приймання-передачі від 30.09.2014, копії інформаційних матеріалів переданих за актом приймання-передачі від 30.09.2014, копію договору № 3009-2014 від 30.09.2014, копію додаткової угоди № 1 до договору № 3009-2014 від 30.09.2014, копію медіа-проекту рекламної компанії, копію акту приймання-передачі рекламних матеріалів № 3009-2014 від 30.09.2014, копії претензій, копію наказу № 0511/14, копії актів про проведення службового розслідування від 01.12.2014, копію акта надання послуг № 140/1 від 30.11.2014, копії зауважень до актів про надання послуг, копію акта про надання послуг № 195/1 від 31.12.2014, копію опису вкладення в цінний лист від 03.04.2015 та копію конверта (т. 1 а. с. 94 - 118).

Як вбачається із протоколу судового засідання від 22.06.2015 (т. а. с. 129-130) судом апеляційної інстанції долучено додаткові докази до матеріалів справи.

Водночас, прийнявши додаткові докази відповідача, зокрема, копію акта приймання-передачі від 30.09.2014, копії інформаційних матеріалів переданих за актом приймання-передачі від 30.09.2014, копію договору № 3009-2014 від 30.09.2014, копію додаткової угоди № 1 до договору № 3009-2014 від 30.09.2014, копію медіа-проекту рекламної компанії, копію акту приймання-передачі рекламних матеріалів № 3009-2014 від 30.09.2014, копії претензій, копію наказу № 0511/14, копії актів про проведення службового розслідування від 01.12.2014, копію акта надання послуг № 140/1 від 30.11.2014, копії зауважень до актів про надання послуг, копію акта про надання послуг № 195/1 від 31.12.2014, копію опису вкладення в цінний лист від 03.04.2015 та копію конверта (т. 1 а. с. 94 - 118), які не були подані суду першої інстанції, господарський суд апеляційної інстанції у постанові не зазначив підстави такого прийняття. Тобто, апеляційним господарським судом прийнято нові додаткові докази без врахування ч. 1 ст. 101 ГПК України.

Крім того, відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з пунктом 7 частини 2 ст. 105 ГПК України у постанові суду апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. (п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").

Однак, як вбачається із постанови суду апеляційної інстанції, апеляційний господарський суд, в порушення вимог ст. ст. 43, 105 ГПК України, взагалі не надав правової оцінки даним додатковим доказам.

Згідно з п. 3 ст. 1119 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову у справі, суд апеляційної інстанції припустився порушення норм процесуального права, а саме: статей 43, 99, 101 та 105 ГПК України, що згідно з частиною першою статті 11110 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права виправити помилки, допущені господарським судом апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 у справі № 910/4144/15-г підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа" задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 у справі № 910/4144/15-г.

Справу № 910/4144/15-г передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Л.А. ГОЛЬЦОВА