ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 910/2949/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О. (доповідач),суддів Мележик Н.І., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кезно"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.01.2016у справі№ 910/2949/13 господарського суду міста Києва за позовомпублічного акціонерного товариства "Кезно"до1) публічного акціонерного товариства "Грін Банк", 2) публічного акціонерного товариства "Банк "Контракт",провизнання недійсними договорів за участю представників сторін:

від позивача: Ткаченко К.В., дов. від 14.01.2016

від відповідача-1: не з'явилися

від відповідача-2: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року публічне акціонерне товариство "Кезно" звернулось до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Грін Банк" та публічного акціонерного товариства "Банк "Контракт" про визнання недійсними:

- договору про відкриття кредитної лінії № 122/06 від 29.12.2006, укладеного між ВАТ "Кезно" та ВАТ торговельно-фінансовим банком "Контракт", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Банк "Контракт";

- договору про відкриття кредитної лінії № 21/06 від 28.12.2006, укладеного між ВАТ "Кезно" та ВАТ банком "Олімпійська Україна", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Грін Банк";

- іпотечного договору від 29.12.2006, укладеного між ВАТ "Кезно" та ВАТ торговельно-фінансовим банком "Контракт", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савельєвим А.Ю.;

- іпотечний договір від 29.12.2006, укладений між ВАТ "Кезно" та ВАТ банком "Олімпійська Україна", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савельєвим А.Ю. та всі додаткові угоди до них, укладені протягом 2006-2009 років.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що спірні договори укладено головою правління позивача з перевищенням наданих йому повноважень, а також всупереч ч. 2 ст. 98 ЦК України, оскільки ціна договорів перевищувала статутний капітал, балансову вартість основних фондів та вартість активів ВАТ "Кезно", а рішення про їх укладення мало прийматись виключно вищим органом акціонерного товариства - загальними зборами акціонерів.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.02.2015 (склад колегії суддів: Бондарчук В.В. - головуючий, Васильченко Т.В., Спичак О.М.), прийнятим за результатами нового розгляду справи, у задоволенні позову відмовлено.

Місцевий господарський суд виходив з того, що спірні договори не суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки ні стаття 159 ЦК України, ні положення Статуту позивача не відносять вирішення питання про затвердження (надання згоди) на укладення угод на суму, що перевищує 50 і більше відсотків майна акціонерного товариства до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства, а частиною 2 ст. 98 ЦК України, якою обґрунтовані позовні вимоги, врегульовано лише процедурне питання діяльності загальних зборів акціонерів, а не питання компетенції цього органу; спірні договори укладені головою правління позивача, який мав необхідний обсяг повноважень на їх укладення та додаткових угод до них, оскільки йому загальними зборами позивача було делеговано повноваження на укладення кредитних договорів, договорів застави, поруки та інших на будь-яку суму та уповноважено на укладення та підписання таких угод. Крім того, судом було також враховано факт наступного схвалення позивачем спірних договорів та додаткових угод до них.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 (склад колегії суддів: Буравльов С.І. - головуючий, Шапран В.В., Андрієнко В.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Кезно" залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 05.02.2015 - без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Кезно" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судами обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 28.12.2006 між відкритим акціонерним товариством "Банк "Олімпійська Україна" (банк), правонаступником якого є відповідач-1 - публічне акціонерне товариство "Грін Банк", та відкритим акціонерним товариством "Кезно" (позичальник), правонаступником якого є позивач - публічне акціонерне товариство "Кезно", в особі Голови правління ОСОБА_10, який діяв на підставі статуту, було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 21/06 (далі за текстом - кредитний договір № 1), відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику мультивалютну відновлювальну безвідкличну кредитну лінію з лімітом в 2 000 000,00 доларів США, за рахунок якої надавав позичальнику кредити кредитної лінії, а позичальник зобов'язався використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. кредитного договору №1, здійснювати поточне повернення кожного з кредитів, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови кредитного договору і повернути банку загальну заборгованість за кредитною лінією не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії - 27.12.2007.

Також між позивачем та відповідачем-1 було укладено додаткові угоди до кредитного договору № 1, відповідно до яких зокрема, було збільшено ліміт мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії та збільшено розмір відсотків за користування кредитними коштами.

29.12.2006 в забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 1 між відкритим акціонерним товариством "Кезно", правонаступником якого є ПАТ "Кезно", в особі Голови правління ОСОБА_10, який діяв на підставі статуту, та відкритим акціонерним товариством "Банк "Олімпійська Україна" (банк), правонаступником якого є відповідач-1 - публічне акціонерне товариство "Грін Банк", було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савельєвим А.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 5539 (далі - іпотечний договір № 1), предметом іпотеки за яким стало нерухоме майно, розташоване в м. Києві по вул. Василя Яна, 3/5: виробничий корпус № 1 (літ.Д), загальною площею 2119,90 м.кв. та виробничий корпус № 2 (літ.Е), загальною площею 2 879,3 м.кв.

27.06.2007 та 24.12.2007 між сторонами було укладено додаткові угоди до іпотечного договору № 1 від 29.12.2006, якими сторони змінювали розмір зобов'язань іпотекодавця та розмір оцінки предмета іпотеки.

29.12.2006 між відкритим акціонерним товариством торговельно-фінансовий банк "Контракт" (кредитор), правонаступником якого є відповідач-2 - публічне акціонерне товариство "Банк "Контракт", та відкритим акціонерним товариством "Кезно" (позичальник), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Кезно", в особі Голови правління ОСОБА_10, який діяв на підставі статуту, було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 122/06 (далі за текстом - кредитний договір № 2 ), відповідно п. 1.1. якого кредитор надав позичальнику кредит шляхом відкриття мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування, що не перевищує 2 250 000,00 дол. США та з датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 28.12.2009.

В подальшому між позивачем та відповідачем-2 було укладено ряд додаткових угод до кредитного договору № 2, відповідно до яких зокрема, було збільшено ліміт мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії та збільшено розмір відсотків за користування кредитними коштами.

29.12.2006 в забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 2 між відкритим акціонерним товариством "Кезно", правонаступником якого є ПАТ "Кезно", в особі Голови правління ОСОБА_10, який діяв на підставі статуту, та відкритим акціонерним товариством торговельно-фінансовим банком "Контракт" (кредитор), правонаступником якого є відповідач-2 - публічне акціонерне товариство "Банк "Контракт", було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савельєвим А.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 5537, предметом іпотеки за яким стало нерухоме майно, розташоване в м. Києві по вул. Василя Яна, 3/5: виробничий корпус № 1 (літ.Д), загальною площею 2119,90 м.кв. та виробничий корпус № 2 (літ.Е), загальною площею 2 879,3 м.кв.

22.06.2007, 24.12.2007, 02.03.2009 та 16.03.2010 між сторонами було укладено додаткові угоди до іпотечного договору № 1 від 29.12.2006, якими сторони змінювали розмір зобов'язань іпотекодавця та розмір оцінки предмета іпотеки.

14.02.2013 публічне акціонерне товариство "Кезно" звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсними вказаних вище кредитних та іпотечних договорів, посилаючись на те, що спірні договори та додаткові угоди до них були укладені Головою правління позивача з перевищенням повноважень, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства вирішення питань, ціна яких перевищує статутний капітал підприємства, балансову вартість основних фондів та вартість активів позивача, віднесено виключно до компетенції загальних зборів, а тому такі договори та додаткові угоди до них підлягають визнанню недійсними з моменту їх укладення, враховуючи відсутність необхідних рішень загальних зборів акціонерів позивача.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Установчим документом акціонерного товариства є його статут (ч. 1 ст. 154 ЦК України).

Статтею 4 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що акціонерне товариство створюється і діє на підставі статуту.

Відповідно до п. 11 Статуту ВАТ "Кезно" в редакції від 06.04.2006 органами управління акціонерного товариства є загальні збори акціонерів, правління, ревізійна комісія та спостережна рада.

Відповідно до ст. 159 ЦК України, ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" та Статуту позивача вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів.

Згідно з ч. 2 ст. 159 ЦК України та ч. 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" в редакціях, чинних станом на дату укладення спірних договорів, до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить: внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.

До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань.

Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.

Встановлений законом наведений перелік питань, вирішення яких належить до виключної компетенції загальних зборів, також було передбачено і в п. 11.1.9. Статуту ВАТ "Кезно".

Таким чином, ні чинне на дату укладення спірних договорів законодавство України, ні статут позивача не відносили до виключної компетенції загальних зборів акціонерів вирішення питань про вчинення угод, ціна яких перевищує статутний капітал, балансову вартість основних фондів та вартість активів акціонерного товариства.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, 15.11.2005 відбулися загальні збори акціонерів ВАТ "Кезно", на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 16 від 15.11.2005, серед яких було вирішено делегувати повноваження по укладенню кредитних договорів, договорів застави, поруки та інших на будь-яку суму правлінню позивача та вирішено уповноважити голову правління на укладення та підписання вказаних угод. Доказів недійсності рішень, прийнятих загальними зборами акціонерів 15.11.2005, оформлених протоколом № 16 від 15.11.2005, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній станом на дату укладення спірних договорів, виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом. Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту акціонерного товариства. Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради акціонерного товариства (спостережної ради). Загальні збори можуть винести рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції правління. Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді акціонерного товариства (спостережній раді) та організує виконання їх рішень. Правління діє від імені акціонерного товариства в межах, передбачених цим Законом і статутом акціонерного товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 48 вказаного Закону Голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства.

Згідно з п. п. 11.2.11 статуту позивача до компетенції правління належать усі питання діяльності товариства, крім тих, що згідно з чинним законодавством та цим статутом віднесені до компетенції іншого органу товариства.

Відповідно до п. 11.2.19. статуту позивача до компетенції голови правління належать, зокрема, забезпечення виконання рішень Загальних зборів акціонерів, Спостережної ради та Правління, розпорядження майном та коштами АТ в розмірі, встановленому Спостережною радою АТ, укладення різного роду угод (правочинів) та здійснення інших юридичних актів, довіреностей, відкриття в банках розрахункових та інших рахунків, виконання інших функцій, що випливають із Статуту та внутрішніх нормативних актів, рішень Загальних зборів акціонерів, Спостережної ради та Правління АТ.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідно до протоколу засідання спостережної ради ВАТ "Кезно" від 28.12.2006 Спостережною радою вирішено надати повноваження Голові правління позивача - ОСОБА_10 на підписання іпотечного договору та інших документів, пов'язаних з даним договором від імені ВАТ "Кезно".

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Встановивши наведені вище обставини та врахувавши вказані норми чинного станом на дату укладення спірних договорів законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про те, що жодних обмежень у Голови правління ОСОБА_10 щодо повноважень на укладення спірних угод від імені товариства позивача не було та Голова правління діяв в межах повноважень, наданих йому загальними зборами акціонерів, Спостережною радою та Статутом підприємства позивача.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно з п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.13р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, після укладення спірних правочинів позивач вчинив дії, які свідчать про схвалення вказаних договорів, а саме: рішеннями правління ПАТ "Кезно", оформленими протоколами від 14.12.2007 та від 12.03.2010, вирішувались питання щодо звернення до відповідача-2 про збільшення ліміту кредитної лінії та надання повноважень голові правління позивача на підписання додаткових договорів до оспорюваних правочинів, за результатами чого було укладено додаткові угоди до спірних договорів.

Крім того, позивачем на виконання умов спірних іпотечних договорів було застраховано предмет іпотеки на підставі відповідних договорів страхування № 390 від 30.01.2007, № 3134 від 29.05.2008, № 337 від 29.01.2008, укладених між ВАТ "Кезно" та ВАТ "СК "Нова", договору № 207-6-632/09ПЦСП від 19.02.2009, укладеного між ВАТ "Кезно" та АСТ "Вексель", договору № 10-003442 від 19.03.2010, укладеного між ВАТ "Кезно" та ВАТ "СТ "Іллічівське", що також свідчить про наступне схвалення спірних правочинів позивачем.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли до правильних висновків про те, що спірні правочини були підписані уповноваженою особою, оскільки голова правління ОСОБА_10, який підписав спірні кредитні та іпотечні договори та додаткові угоди до них, мав необхідний обсяг повноважень на їх укладення з огляду на рішення загальних зборів позивача, яким делеговано повноваження на укладення кредитних договорів, договорів застави, поруки та інших на будь-яку суму правлінню позивача та уповноважено голову правління на укладення та підписання вказаних угод. Крім того, суди правильно прийняли до уваги обставини, які свідчать про наступне схвалення спірних договорів та додаткових угод позивачем, у зв'язку з чим правильно та обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог.

Виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте рішення без змін. Постанова апеляційного господарського суду відповідає вимогам закону, а посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кезно" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 у справі № 910/2949/13 - без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді: Н. Мележик

В. Саранюк