ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 910/28665/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

за участю представника ПАТ "Сбербанк" Кошлія Р. В. дов. від 10.12.2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Сбербанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2016 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "Фудмаркет" до ПАТ "Сбербанк" про зміну умов договору та за зустрічним позовом ПАТ "Сбербанк" до ТОВ "Фудмаркет" про стягнення боргу за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ТОВ "Фудмаркет" (далі - позивач) звернулось до ПАТ "Сбербанк" (далі - відповідач) з позовом про зміну умов договору про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14 вересня 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після укладання договору про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14 вересня 2011 року відбулися істотні зміни обставин, що стосуються ведення господарської діяльності позивача, які впливають на можливість виконання останнім існуючих за договором зобов'язань.

10 листопада 2015 року до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони ПАТ "Сбербанк" у будь-який спосіб звертати стягнення і вчиняти дії щодо проведення державної реєстрації стягнення на предмети застави та іпотеки, укладених з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14 вересня 2011 року (зі змінами та доповненнями).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 листопада 2015 року заяву ТОВ "Фудмаркет" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. ПАТ "Сбербанк" заборонено вчиняти дії щодо звернення стягнення у будь-який спосіб та проведення державної реєстрації звернення стягнення за всіма договорами забезпечення (в т.ч. застави, іпотеки), укладеними для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Фудмаркет" за договором про відкриття кредитної лінії №115-Н/11/29/КЛ від 14 вересня 2011 року (зі змінами та доповненнями), а саме:

- за договором застави, укладеним між сторонами 14 вересня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованим в реєстрі за №4870, щодо основних засобів - торгівельного обладнання, згідно додатку, яке належить ТОВ "Фудмережа" на праві власності, та зберігається за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Пролетарський, буд. 13/вул. Піонерська, буд. 73;

- за договором застави, укладеним між сторонами 14 вересня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованим в реєстрі за №4872, щодо основних засобів - торгівельного обладнання, згідно додатку, яке належить ТОВ "Фудмаркет" на праві власності, та зберігається за адресами: м. Харків, пр.Московський, 256 Б; м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 99/101;

- за договором застави цінних паперів, укладеним 14 вересня 2011 року з ТОВ "Альта Експерт", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованим в реєстрі за №4875, щодо цінних паперів, а саме: вид та тип цінних ЦП: акція проста іменна; форма існування ЦП: бездокументарна; код ЦП: UA 4000078893, емітент ЦП: публічне акціонерне товариство "РІТЕЙЛ ГРУП"; адреса емітента: м. Київ, вул.Залізничне шосе, 57; ідентифікаційний код емітента ЦП (ЄДРПОУ): 33785657; інформація про реєстрацію випуску ЦП: свідоцтво реєстраційний №43/1/12, дата реєстрації 03.04.2012, дата видачі Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 31.07.2012 року; кількість ЦП, що передаються в заставу: 77 500 штук; номінальна вартість одного ЦП: 1,00гривень; загальна номінальна вартість ЦП, що передаються в заставу: 77500,00 грн.;

- за іпотечним договором, укладеним 14 вересня 2011 року з ТОВ "Торгівельний центр "Берег", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованим в реєстрі за №4873, щодо комплексу будівель та споруд, а саме: основної будівлі "А", прибудови "а", вартової "Б", навісів "В, Г" та споруд: дев'яти ганків до "А", трьох ганків до а, двох сходів до "А", паркану №1, підпірної стінки №2, бордюру №3, світових опор №4, воріт №5; ганку до "В", загальною площею 16780,6 кв.м., що знаходяться за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, пр.Пролетарський, буд. №13/вул. Піонерська, буд. №73, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 18712423104.

1 грудня 2015 року ПАТ "Сбербанк" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, відповідно до якої просило визнати неправомірною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження № 49361885 від 17 листопада 2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 січня 2016 року у задоволенні скарги ПАТ "Сбербанк" на постанову про відкриття виконавчого провадження відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Сбербанк" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12 січня 2016 року - без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Сбербанк" просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12 січня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2016 року повністю, визнати неправомірною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 17 листопада 2015 року.

Посилається на невірне застосування судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 66, 67, 89, 43-6, 43-8, 93 Господарського процесуального кодексуУкраїни, ст. ст. 18, 26, п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 8, 19, 129 Конституції України.

Стверджує, що орган примусового виконання прийняв до провадження ухвалу суду, що не набрала законної сили, подана неналежною особою та оформлена не у відповідності до Інструкції з діловодства в господарських судах України, та яку не мав права брати до провадження з огляду на розмір вимог, що перевищують 10 млн. гривень.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фудмаркет" вважає оскаржені судові рішення законними та обгрунтованими та просить відхилити касаційну скаргу.

Представники ТОВ "Фудмаркет" та органу державної виконавчої служби у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду касаційної скарги проінформовані належним чином.

Від представника ТОВ "Фудмаркет" Гвоздецького А. М. надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги у зв'язку із неможливістю з'явитися до суду за станом здоров'я. До клопотання додано медичну довідку від 4 червня 2016 року.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Касаційну скаргу ПАТ "Сбербанк" прийнято до провадження Вищого господарського суду України 19 квітня 2016 року.

27 квітня 2016 року розгляд касаційної скарги відкладено за клопотанням представника ТОВ "Фудмаркет" Гвоздецького А. М. у зв'язку з його участю в організації Щорічного форуму судових юристів у США.

Враховуючи визначені процесуальним законом строки розгляду касаційної скарги, неодноразові клопотання представника ТОВ "Фудмаркет" про відкладення розгляду касаційної скарги, з метою забезпечення умов для вирішення спору по суті упродовж розумного строку, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відхилити клопотання ТОВ "Фудмаркет" про відкладення розгляду касаційної скарги і розглянути касаційну скаргу за відсутності представників ТОВ "Фудмаркет" і органу державної виконавчої служби.

Заслухавши пояснення представника заявника касаційної скарги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий господарський суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 листопада 2015 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бурла В.Е. на підставі ст. ст. 17, 19, 21, 25, 31 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 49361885.

Відповідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала виноситься господарським судом, якщо спір не вирішується по суті, тому приписи частин третьої і четвертої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, що регулює питання оголошення рішення суду та набрання ним законної сили, не можуть застосовуватись до ухвал господарського суду.

Набрання ухвалою господарського суду законної сили після спливу строку її оскарження Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

Отже, ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх постановлення.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що ухвала Господарського суду міста Києва про забезпечення позову набрала законної сили 12 листопада 2015 року і вважає помилковим ототожнення заявником кінцевої дати апеляційного оскарження ухвали господарського суду з датою набрання цією ухвалою суду законної сили.

Водночас, заявник стверджує, що вказана ухвала пред'явлена неналежним стягувачем.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Судами встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову ТОВ "Фудмаркет" визначене як стягувач.

Крім того, відповідно ч. ч. 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Частинами 1, 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Водночас, наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається. Зазначена ухвала, з урахуванням пункту 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", має статус виконавчого документа.

Таким чином, ухвала Господарського суду міста про вжиття заходів до забезпечення позову від 12 листопада 2015 року є виконавчим документом та відповідає вимогам ст. 18 вказаного закону, а тому до її видачі застосовуються положення Інструкції, що регулюють видачу виконавчих документів.

Пунктом 2.6.13 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28, передбачено, що оригінал наказу господарського суду, підписаний суддею, засвідчується гербовою печаткою суду і видається стягувачеві під розписку або надсилається йому рекомендованим чи цінним листом після набрання судовим рішенням законної сили. Копія наказу засвідчується секретарем судового засідання або іншою відповідальною особою у порядку, передбаченому підпунктом 2.8.11 цього пункту, і долучається до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2.6.14 Інструкції з діловодства в господарських судах України встановлено, що на звороті копії наказу господарського суду, яка залишається у справі, проставляється відмітка про відправлення наказу поштою і засвідчується підписом працівника, що здійснював відправлення, а при врученні наказу у приміщенні суду під розписку проставляється відмітка про отримання уповноваженою на це особою та засвідчується її підписом. З наявної в матеріалах ухвали про забезпечення позову вбачається, що на ній наявна відмітка про одержання представником ТОВ "Фудмаркет" ухвали з гербовою печаткою із зазначенням кількості примірників.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ухвала суду як виконавчий документ надана органу державної виконавчої служби стягувачем, дійсно постановлена судом, її зміст повністю відповідає вимогам закону та змісту ухвали, що міститься в матеріалах справи, ухвалу засвідчено належним чином.

Отже, державний виконавець підставно прийняв вказану ухвалу суду до провадження в якості виконавчого документу, про що виніс відповідну постанову.

Разом з тим, загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначені главою 7 ст. ст. 75 - 79 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно ч. 4 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

Частиною 2 ст. 20 названого Закону чітко встановлено, що виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.

Таким чином, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, відкриття виконавчого провадження Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві є законним.

Окрім того, судами вірно зазначено, що описка, допущена судами, не може бути сама по собі підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

За таких обставин юридичні висновки судів попередніх інстанцій постановлені за наслідками повної перевірки всіх обставин відкриття виконавчого провадження та дій державного виконавця в цій частині та є правильними.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції законна та обґрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2016 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова