ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 904/10401/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Дунаєвської Н.Г.,

Кочерової Н.О.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства

"Марганецький рудоремонтний завод"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області

від 18.01.2016 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського

суду від 29.02.2016 року

у справі № 904/10401/15

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Акціонерний комерційний промислово-

інвестиційний банк"

до Публічного акціонерного товариства

"Марганецький рудоремонтний завод"

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - не з'явились

відповідача - Музичука В.В., Полякова В.В.

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 106 140,92 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом за договором про відкриття кредитної лінії № 461/02-11 від 22.12.2011 р. за період з 01.12.2014 р. по 24.11.2015 р., 291 623,22 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту за період з 03.09.2013р. по 24.11.2015 р. за період з 02.09.2013 р. по 24.11.2015 р., 19 664,72 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 3 % річних за прострочення сплати кредиту в сумі 25 980,81 грн., 3 % річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2 249,07 грн., 275 521,37 грн. пені за прострочення сплати кредиту за період з 01.12.2013р. по 24.11.2015р. та 10 817,70 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2016 року (суддя Суховаров А.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року (судді: Величко Н.Л., Березкіна О.В., Подобєд І.М.), позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 106 140,92 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 291 623,22 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту, 19 664,72 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 3 % річних за прострочення сплати кредиту в сумі 25 980,81 грн., 3 % річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2 249,07 грн., 137 760,69 пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 10 817,70 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 22.12.2011 р. між сторонами укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 461/02-11 та договір про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування № 463б/02-11, згідно яких банк надав позичальнику кредит 1 818 797,70 грн., а позичальник зобов'язався повернути його до 26.09.2014 р. Проценти за користування кредитом, наданим в межах цього траншу, нараховуються банком та сплачуються відповідачем у розмірі 19% річних.

Згідно пп. 3.2., 3.3. договору проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 19 % річних (без ПДВ). Проценти за користування кредитом в межах кожного окремого траншу нараховуються банком, починаючи з дати першого списання коштів з позичкового рахунку та нараховуються щомісячно на суму фактичного щоденного залишку заборгованості із розрахунку фактичної кількості днів у місяці і в році. Нарахування процентів здійснюється за поточний календарний місяць в останній банківський день місяця, при остаточному повернені кредиту - в дату його повернення, у випадку дострокового повернення кредиту - до дня повернення кредиту в дату його повернення, а у випадку прострочення кредиту - до дня його повного погашення в день скасування заборгованості. Проценти сплачуються відповідачем щомісячно в день їх нарахування з поточного рахунку позичальника або з будь-яких інших рахунків позичальника, відкритих у будь-яких установах банків на рахунок № 3739030137923, відкритий у філії банку.

Договором від 25.04.2013 р. внесено зміни та доповнення до пунктів 2.3., 3.2, 3.3. договору, за якими за користування кредитом в рамках встановлених траншів позичальник повинен сплачувати банку проценти, розмір яких встановлюється договорами про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів по заборгованості в національній валюті використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. При цьому, позивач та відповідач домовились, що максимальний розмір відсоткової ставки не може перевищувати 28% річних. Проценти, нараховані за поточний місяць, сплачуються відповідачем у валюті, в якій відповідачу було надано кредит, щомісячно 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів, а при закінченні терміну дії кредиту - в дату, до якої відповідач має право користуватись кредитом. Проценти, що нараховуються на прострочену заборгованість за кредитом після настання кінцевого терміну повернення кредиту, вказаному в п. 2.3. кредитного договору, сплачуються відповідачем щоденно.

В пунктах 3.4. договору сторонами погоджено, що у випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, вона нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно. Відповідач зобов'язався незалежно від настання кінцевого строку погашення кредиту сплатити заборгованість за кредитом, усі нараховані проценти за користування кредитом та неустойку за умови настання обставин, вказаних у п. 4.3.4 кредитного договору.

Відповідно до п. 5.2. договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень № 142/02-13 від 25.04.2013 р.) за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує пеню, яка обчислюється щоденно за методом "факт/факт" від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно. За несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, що нараховані після настання кінцевої дати повернення кредиту, вказаної у п. 2.3 цього договору, пеня не нараховується.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014 р. у справі № 904/6212/14 позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" задоволено частково, стягнуто на користь банку 567 973 грн. основного боргу за кредитом № 461/02-11 від 22.12.2011 р., 18 035,09 грн. боргу по процентам за користування кредитом за період з 01.10.2014 р. по 30.11.2014 р., 32 605,39 грн. пені за прострочення строку погашення кредиту за період з 01.02.2014 р. по 30.11.2014 р., 396,71 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 05.02.2014 р. по 30.11.2014 р., 13 040,26 грн. судового збору та надано відповідачу відстрочку виконання рішення господарського суду на 6 місяців до 03.06.2014 р. включно; у решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 р. вищевказане рішення господарського суду Дніпропетровської області змінено шляхом надання відстрочки його виконання строком на 9 місяців до 03.09.2015 р., в іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2015 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2015р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014 р. у справі № 904/6212/14 в частині часткового задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення 65 210,78 грн. пені за прострочення строків погашення кредиту, 793,41 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 13 040,26 грн. судового збору скасовано та в цій частині передано справу на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду, а в іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 р. залишено без змін.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2015р. у справі № 904/6212/14 позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" пені задоволено частково шляхом зменшення пені на 50%, а саме - стягнуто з відповідача на користь позивача суму 32 605,39 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 01.02.2014 року по 30.11.2014 року, 396,71 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 05.02.2014 року по 05.10.2014 року та 13 040,25 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 р. вищевказане рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2015 р. змінено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м.Дніпропетровськ 65 210,78 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 01.02.2014 року по 30.11.2014 року, 732,40 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.02.2014 року по 26.09.2014 року (згідно п. 2.3. договору строк повернення кредиту) та 13 039,03 грн. судового збору, в іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2015 року залишено без змін.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

20.11.2015 р. платіжним дорученням № 1953 відповідачем на депозитний рахунок Відділу держаної виконавчої служби Марганецького міського управління юстиції перераховано повну суму заборгованості, яка стягнута за рішенням у справі № 904/6212/14 і зарахована на рахунок банку 25.11.2015р., що не заперечується сторонами.

Позовні вимоги у даній справі обгрунтовані несвоєчасним поверненням відповідачем у визначені договором строки кредитних коштів, внаслідок чого позивач нарахував відповідачу проценти за користування кредитом за період з 01.12.2014 р. по 24.11.2015 р. у розмірі 106 140,92 грн., інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту за період з 03.09.2013 р. по 24.11.2015 р. у розмірі 291 623,22 грн., інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 19 664,72 грн.; 3 % річних за прострочення сплати кредиту за період з 02.09.2013 р. по 24.11.2015 р. у розмірі 25 980,51 грн.; 3 % річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2 249,07 грн., а також пеню за прострочення сплати кредиту за період з 01.12.2013 р. по 24.11.2015 р. у розмірі 275 521,37 грн.

Статтями 1054, 1056 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок позичальника повернути банку грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, і сплатити проценти.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом за період з 01.12.2014 р. по 24.11.2015 р. у розмірі 106140,92 грн.; інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту у розмірі 291623,22 грн.; інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом, у розмірі 19 664,72 грн.; 3 % річних за прострочення сплати кредиту у розмірі 25 980,51 грн.; 3 % річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2 249,07 грн., місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, обгрунтовано вказав на порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами та можливість притягнення ПАТ "Марганецький рудоремонтний завод" до відповідальності, передбаченої договором, щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту, та статтею 625 ЦК України стосовно стягнення інфляційних втрат і 3 % річних.

Разом з тим, заперечуючи проти стягнення цих сум, Публічне акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод" вказало на помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності боргу відповідача перед позивачем в цих частинах, оскільки сума боргу ним сплачена 25.11.2015 р. за рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/6212/14.

Проте, суди першої й апеляційної інстанцій, погоджуючись з наявністю факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, наслідком чого є нарахування вищевказаних сум, перевірили правильність їх обчислення та підставно спростували доводи відповідача щодо необхідності звільнення його від погашення процентів за користування кредитом, інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту та 3 % річних, нарахованих до моменту виконання рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/6212/14, тобто до 24.11.2015 р., у зв"язку з відсутністю доказів документального підтвердження сплати цих коштів кредитору та право останнього на їх стягнення, передбачене договором та приписами статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що на виконання своїх договірних зобов'язань банк надав позичальнику грошові кошти, які Публічне акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод" своєчасно не повернуло, в зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок по сплаті процентів до моменту повернення кредитних коштів за період з 01.12.2014 р. по 24.11.2015 р. у розмірі 106 140,92 грн.

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ЦК України).

Враховуючи порушення відповідачем зазначених норм матеріального права, що регулюють договірні зобов'язання, та умов договору в частині сплати процентів за користування кредитом, суди дійшли обґрунтованих висновків про покладення на відповідача обов'язку по їх сплаті.

Водночас, вирішуючи спір в частині стягнення пені за прострочення сплати кредиту за період з 01.12.2013 р. по 24.11.2015 р. у розмірі 275 521,37 грн. та задовольняючи позовні вимоги в цій частині шляхом присудження до стягнення лише 137 760,69 грн. пені, суди попередніх інстанцій послались на п.5.2 кредитного договору, яким обмежено право банку на нарахування боржнику пені після настання кінцевої дати повернення кредиту. Крім того, посилаючись на положення ч. 1 ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, за наявності виключних обставин та складного фінансового становища відповідача, зменшили на 50 % суму заявленої у позовній заяві пені, що є правом суду.

Проте, висновки судів попередніх інстанцій в частині стягнення пені є передчасними, зважаючи на наступне.

Так, як зазначалось вище, рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/6212/14 від 16.07.2015 року стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м.Дніпропетровськ 65 210,78 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 01.02.2014 року по 30.11.2014 року за вищевказаним кредитним договором.

Разом з тим, вирішуючи спір у даній справі щодо стягнення пені за період з 01.12.2013 року по 24.11.2015 року, господарські суди не звернули увагу на правильність нарахування банком пені за несвоєчасну сплату кредиту двічі за один і той же період.

Крім того, зазначивши про правильність розрахунку банку в частині нарахування пені за період 01.12.2013 року по 24.11.2015 року, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилась домовленість сторін, викладена у пункті п. 5.2. договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень № 142/02-13 від 25.04.2013 р.), в якому передбачено, що за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, що нараховані після настання кінцевої дати повернення кредиту, вказаної у п. 2.3 цього договору (до 26.09.2014 р.), пеня не нараховується.

Згідно абз. 2 п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Проте, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2016 року, залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року, у даній справі не відповідає вищевказаній постанові пленуму в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені, оскільки банком заявлялась позовна вимога про стягнення пені за прострочення сплати кредиту, що і було предметом розгляду даного спору по суті та про що зазначено у описовій і мотивувальній частинах рішення, в той час як в його резолютивній частині стягнуто пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Водночас, вказана неустойка має різну правову природу та застосовується як міра відповідальності за різні правопорушення.

Відтак, приймаючи дане рішення в частині стягнення пені за прострочення сплати кредиту, господарські суди першої й апеляційної інстанцій вищенаведеного не врахували, внаслідок чого оскаржені судові рішення в зазначеній частині не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню в цій частині з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції в частині розгляду позовних вимог про стягнення пені за прострочення сплати кредиту.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року у справі № 904/10401/15 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 137 760,69 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом скасувати.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року у справі № 904/10401/15 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіН.Г. Дунаєвська Н.О. Кочерова