ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 14/399 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Дунаєвської Н.Г., Мележик Н.І., розглянув касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ОРО"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.01.2016р.та ухвалугосподарського суду міста Києва від 25.11.2015р.за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО"про переглядза нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2011р. у справі№14/399 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ОРО"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1. ОСОБА_4, 2. ОСОБА_5 3. Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка"провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства

за участю представників

позивача - Негода С.В., дов. від 17.05.2016р.;

відповідача - не з'явились;

третіх осіб 1. не з'явились;

2. не з'явились;

3. Жураківський А.М., дов.№14/12-15 від 14.12.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРО" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс", оформленого протоколом № 1/08-11 від 08.11.2010р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.11.2011р. у справі №14/399, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2012р. у задоволені позову відмовлено.

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРО" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2011р. у справі № 14/399 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2015р. (суддя Смирнова Ю.М.) у справі №14/399 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2011р. у справі № 14/399, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016р. (колегією суддів у складі головуючого судді Ропій Л.М., суддів: Рябухи В.І., Калатай Н.Ф.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2011р. у справі № 14/399 - без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРО" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 25.11.2015р. скасувати, а справу №14/399 передати на повторний розгляд до господарського суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" зазначає про необгрунтованість доводів, викладених у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові акти залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та відзив на неї, заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, суддю-доповідача, перевіривши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

З урахуванням того, що зазначена стаття не містить конкретного переліку обставин, які слід вважати нововиявленими, а також не визначає, які обставини мають істотне значення для справи, під час вирішення цих питань, суди повинні керуватися правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Водночас, не можуть бути визнані як нововиявлені обставини, викладені у рішенні суду в іншій справі, висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), а також юридична оцінка цих обставин та правові підстави рішення або його мотиви, міркування суду щодо застосування норм права, а також обставини, які ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Крім того, виникнення нових доказів або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для перегляду рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною природою є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРО" зазначає, що з мотивувальної частини рішення у даній справі вбачається, що на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" 08.11.2010р. в якості директора та повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" була присутня ОСОБА_4, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.11.2010р. Проте, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.02.2015р. у справі № 757/2070/15-ц визнано ОСОБА_8, директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО", який був призначений та приступив до виконання своїх обов'язків з 02.11.2010р. За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО", зазначені обставини не були і не могли бути відомими особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи № 14/399, і які, як вважає заявник, є істотними для розгляду цієї справи у розумінні п.1 ч.2 ст.112 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що вони спростовують висновки суду першої інстанції, в частині визначення загальних зборів учасників ТОВ "Киянка-плюс" повноважними за присутності на них в якості директора Товариства з обмеженою відповідальінстю "ОРО" ОСОБА_4

При цьому, судами, під час здійснення перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами також встановлено, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27.02.2015р. у справі № 757/2070/15-ц, позов ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" про внесення змін до трудової книжки задоволено; визнано ОСОБА_8 таким, що був призначений і приступив до виконання обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" з 2 листопада 2010 року; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРО" внести зміни до запису трудової книжки, належної ОСОБА_8, зазначивши 2 листопада 2010 року датою призначення ОСОБА_8 на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО". Водночас, рішенням Апеляційного суду міста Києва від 07.10.2015р., апеляційне провадження №22-ц/796/12709/2015, рішення Печерського районного суду м. Києва від 27.02.2015 р. скасовано в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_8 про визнання таким, що був призначений і приступив до виконання обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" з 02.11.2010 р. та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 про визнання таким, що був призначений і приступив до виконання обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" з 02.11.2010 р. В іншій частині рішення Печерського районного суду м. Києва від 27.02.2015 р. залишено без змін.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2011р. у справі №14/399 було прийняте з урахуванням наявних у цій справі протоколу № 2/1210 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" від 01.11.2010р. та наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" від 02.11.2010р. № 1, яким як і решті доказів, що містяться у матеріалах справи №14/399 була надана правова оцінка у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, обґрунтованими є висновки судів стосовно того, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" внести зміни до запису трудової книжки, належної ОСОБА_8, зазначивши 02.11.2010р. датою призначення останнього на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО", про що прийняте рішення Печерського районного суду міста Києва від 27.02.2015р., з урахуванням рішення Апеляційного суду міста Києва від 07.10.2015р. не є істотною обставиною для справи № 14/399 господарського суду, оскільки не є такою, що могла б вплинути на прийняття іншого судового рішення у цій справі, а відтак, вірним є твердження судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для висновку про істотність даної обставини та, як результат, можливість перегляду рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2011р. за нововиявленими обставинами.

Обґрунтованим є також висновок суду апеляційної інстанції стосовно безпідставності посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" на положення ст.35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, врегульованою розділом ХІІІ Господарського процесуального кодексу України, до якого стаття 35 не віднесена.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

Частиною 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази. Ці обмеження обумовлюються метою касаційного перегляду, яка полягає в перевірці застосування норм матеріального і процесуального права.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016р у справі №14/399 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В.Владимиренко

Судді Н.Г.Дунаєвська

Н.І.Мележик