ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2016 року Справа № 911/3515/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ковтонюк Л.В., Ємельянова А.С., розглянувши матеріали касаційноїскаргидержавного підприємства "Енергоринок",наухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 про зупинення провадження у справіу справі№911/3515/14 господарського суду Київської областіза позовомдержавного підприємства "Енергоринок"допублічного акціонерного товариства "Кримтеплоелектроцентраль", публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5",треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:1.Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, 2.Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,за участіпрокуратури Київської області,провизнання недійсним договору,за участі представників сторін:

від позивача - Саква Д.Ю.,

від відповідача-1 - не з'явилися,

від відповідача-2 - Курінний Б.М.,

від третьої особи-1 - Яковлєва О.І.,

від третьої особи-2 - Усачова А.І.,

від ГПУ - Попенко О.С.,

У С Т А Н О В И В:

18.08.2014 державне підприємство "Енергоринок" звернулися до господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсним договору №246 від 16.04.2014 про відступлення права вимоги. В обгрунтування своїх вимог зазначали, що спірний договір укладений у порушення положень ст.ст.512, 516 ЦК України та п.8.7. договору купівлі-продажу електричної енергії №4274/02 від 05.10.2007.

07.11.2014 рішенням господарського суду Київської області, залишеним без змін 23.12.2014 постановою Київського апеляційного господарського суду у задоволенні позову відмовлено.

02.03.2015 постановою Вищого господарського суду України зазначені судові рішення скасовані, а справу скеровано для нового розгляду до суду першої інстанції з підстав неповного з'ясування попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

13.08.2015 рішенням господарського суду Київської області (судді Кошик А.Ю., Ейвазова А.Р., Ярема В.А.) позов задоволено, визнано недійсним з моменту укладення договір №246 про відступлення права вимоги, укладений 16.04.2014 між публічним акціонерним товариством "Кримтеплоелектроцентраль" та публічним акціонерним товариством "Харківська ТЕЦ-5", стягнуто з останніх на користь державного підприємства "Енергоринок" судовий збір.

Не погодившись із ухваленим рішенням від 13.08.2015, публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просили скасувати рішення місцевого суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

12.10.2015 ухвалою Київського апеляційного господарського суду призначено судову економічну експертизу для визначення суми заборгованості державного підприємства "Енергоринок" згідно з договором купівлі-продажу електричної енергії №4274/02 від 05.10.2007 станом на 16.04.2014 року.

12.10.2015 ухвалою цього ж суду провадження у справі зупинено на підставі п.1 ч.2 ст.79 ГПК України.

У касаційній скарзі державне підприємство "Енергоринок" посилалися на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, тому просили скасувати ухвалу про зупинення апеляційного провадження від 12.10.2015. Зазначали, що сума заборгованості ДП "Енергоринок" перед ПАТ "Крим ТЕЦ" за договором №4274/02 від 05.10.2007 за поставлену первісним кредитором електричну енергію є безспірною та підтверджується актом звірки взаєморозрахунків ДП "Енергоринок" та ПАТ "Крим ТЕЦ", жодною стороною під час розгляду справи не оскаржувалась та під сумнів не ставилась, а відтак не потребує доказування.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Ухвалюючи 02.03.2015 постанову про скасування постанови суду апеляційної інстанції від 23.12.2014 та рішення суду першої інстанції від 07.11.2014, та направляючи справу для нового розгляду, Вищим господарським судом України звернуто увагу лише на те, що при новому розгляді суди зобов'язані з'ясувати дійсні права та обов'язки учасників спірних правовідносин, та належним чином дослідити положення договору про відступлення права вимоги на предмет його відповідності приписам ст.516 ЦК України. Надати належну правову оцінку твердженням позивача, прокурора та третіх осіб щодо укладення спірного договору зазначеним положенням та п.8.7 договору купівлі-продажу електричної енергії від 05.10.2007 №4274/02, згідно умов якого права та обов'язки, що виникають за вказаним договором у однієї зі сторін, не можуть бути передані третій стороні без письмової згоди іншої сторони. Стосовно інших питань, пов'язаних із установленням фактичних обставин справи, вказівок, які є у відповідності до ст.11112 Господарського процесуального кодексу України обов'язковими, касаційною інстанцією не зазначались.

Разом із тим, зупиняючи провадження у справі з урахуванням призначеної судової економічної експертизи, апеляційний господарський суд усупереч положенням статей 22, 101 ГПК України, самостійно вийшов за межі предмету судового розгляду, оскільки позовні вимоги стосувались визнання недійсним договору №246 від 16.04.2014 про відступлення права вимоги, а предметом експертного дослідження визначено розмір заборгованості по договору купівлі-продажу електричної енергії №4274/02 від 05.10.2007.

Тому необхідність призначення експертизи для встановлення фактичних даних, що не входять до предмета доказування суперечить положенням ст.41 ГПК України.

Беручи до уваги зазначене, зміст положень п.1 ч.2 ст.79 ГПК України, якими визначено право господарського суду зупиняти провадження у справі та зважаючи на положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, змістом яких визначено забезпечення судом розумних строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку щодо скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Енергоринок" задоволити.

Скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі №911/3515/14 господарського суду Київської області, а справу скерувати до суду апеляційної інстанції для розгляду.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЛ.В. Ковтонюк СуддяА.С. Ємельянов