ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2016 року Справа № 910/23191/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А. (доповідач у справі),суддів:Барицької Т.Л., Попікової О.В.розглянувши касаційні скарги1. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", 2. Національної комісії з цінних паперів та фондового ринкуна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.11.2015у справі№910/23191/14 Господарського суду міста Києваза позовомОСОБА_4до1. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", 2. Національної комісії з цінних паперів та фондового ринкуза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 Національного банку Українипровизнання недійсними рішень загальних зборів від 25.04.2013за участю представників сторінвід позивача:ОСОБА_5, ОСОБА_6від відповідача-1:Гриб Ю.М.від відповідача-2:Пересунько Л.Д.від третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - Товариство) та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання частково недійсними рішень загальних зборів акціонерів Товариства від 25.04.2013, оформлених протоколом №31 від 25.04.2013, зобов'язання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку скасувати реєстрацію випуску акцій Товариства, здійснену 04.06.2013 на підставі вказаних рішень загальних зборів акціонерів, на підставі якої видано свідоцтво №57/1/2013, а також анулювати зазначене свідоцтво.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 (колегія суддів: Сташків Р.Б., Грєхова О.А., Літвінова М.Є.) у задоволенні позову відмовлено з підстав його недоведеності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 (колегія суддів: Зеленін В.О., Ткаченко Б.О., Синиця О.Ф.) рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять вказану постанову скасувати як таку, що не відповідає нормам процесуального та матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач у своїх відзивах проти вимог зазначених касаційних скарг заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційних скарг, однак третя особа не скористалася передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 є акціонером Товариства та власником пакета акцій в кількості 3964355 шт. (0,7482% загальної кількості голосів акціонерів), що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 20.01.2014.

24.03.2013 ОСОБА_4 надіслано повідомлення про скликання загальних зборів акціонерів Товариства на 25.04.2013 та їх порядок денний.

25.03.2013 в офіційному друкованому виданні "Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" №57 розміщено оголошення про проведення 25.04.2013 чергових загальних зборів акціонерів Товариства, до порядку денного яких, зокрема, було включено питання про збільшення статутного капіталу Товариства шляхом приватного розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків.

17.04.2013 проведено засідання наглядової ради Товариства, за результатами якого було прийнято рішення (у формі заочного голосування), оформлене протоколом №8, про затвердження ринкової вартості акцій Товариства станом на 22.03.2013 у розмірі 9,95 грн. за 1 акцію, а також визначено ціну обов'язкового викупу акцій за вимогою акціонера на рівні номінальної вартості - у розмірі 10 грн. за 1 акцію.

25.04.2013 відбулися чергові загальні збори акціонерів Товариства, до порядку денного яких було включено, зокрема, питання про збільшення статутного капіталу Товариства шляхом приватного розміщення додаткових акцій. Відповідно до протоколу загальних зборів №31 було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу Товариства на НОМЕР_1 грн. шляхом приватного розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків та затверджено рішення про приватне розміщення акцій.

Для участі у вказаних загальних зборах зареєструвались 120 акціонерів та їх представників із загальною кількістю голосів 525565941, що становить 99,1874% загальної кількості голосів акціонерів, які мали право на участь у зборах. ОСОБА_4 була особисто зареєстрована для участі в зазначених загальних зборах і голосувала з усіх питань порядку денного. Зокрема, ОСОБА_4 голосувала проти прийняття загальними зборами рішення про збільшення розміру статутного капіталу.

Перелік акціонерів, які мають право вимоги здійснення обов'язкового викупу належних їм акцій, затверджений рішенням правління Товариства від 26.04.2013 за №129. Позивачу 08.05.2013 направлено відповідне повідомлення про його право вимоги.

04.06.2013 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку зареєстрована додаткова емісія акцій Товариства, на підставі чого йому видане тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій №57/1/2013.

У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення наглядової ради Товариства, затвердженого протоколом №8 від 17.04.2013. Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2014 у справі №910/22943/13 вказані позовні вимоги задоволено - визнано недійсним відповідне рішення наглядової ради Товариства у зв'язку з тим, що не було проведено заходів щодо встановлення дійсної ринкової вартості акцій станом на 24.03.2013, відтак запропоновано ціну обов'язкового викупу акцій, яка не відповідає вимогам закону.

Звертаючись з позовом у даній справі 23.10.2014, ОСОБА_4 заявила вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів Товариства від 25.04.2013, оформлених протоколом №31, щодо: збільшення статутного капіталу Товариства шляхом приватного розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків; затвердження рішення про приватне розміщення акцій; затвердження проспекту емісії акцій; затвердження переліку інвесторів, серед яких передбачено розміщення акцій, щодо яких прийнято рішення про приватне розміщення; визначення уповноваженого органу та уповноважених осіб, яким надаються відповідні повноваження. Також позивач заявив вимоги про зобов'язання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку скасувати реєстрацію випуску акцій Товариства, здійснену 04.06.2013 на підставі оспорюваних рішень загальних зборів акціонерів та анулювати зазначене вище свідоцтво №57/1/2013.

Позов мотивовано тим, що спірні рішення загальних зборів Товариства та подальші дії, пов'язані з емісією додаткових акцій, не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують права позивача. Зокрема, позивач доводить, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада Товариства безпідставно визначила ціну обов'язкового викупу акцій на рівні номінальної вартості 10 грн. за 1 акцію станом на 22.03.2013, а не на рівні ринкової вартості станом на 24.03.2013. Неправильне встановлення вартості та ціни акцій, на думку позивача, призвело до порушення його права вимагати здійснення примусового викупу належних йому акцій Товариства не нижче їх ринкової вартості, адже Товариство фактично зменшило реальну ринкову вартість акцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 155 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.

Статтею 153 ЦК України та ст. 15 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено право акціонерного товариства за рішенням загальних зборів акціонерів збільшити статутний капітал шляхом збільшення номінальної вартості або додаткового випуску акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Водночас у силу ч. 1 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення, зокрема, про зміну розміру статутного капіталу.

При цьому за вимогами ч. 1 ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства" ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість. Ціна викупу акцій розраховується станом на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій. Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону. Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов'язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства", якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Пленум Верховного Суду України у п.п. 17, 18, 19 постанови від 24.10.2008 за №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Зокрема, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Разом з тим, у разі встановлення при розгляді справи обставин порушення права відповідної особи оскаржуваним рішенням судам необхідно врахувати положення глави 19 ЦК України, що регулює позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Так, ЦК України у ст.ст. 257, 258 встановлює загальний строк позовної давності тривалістю у три роки, але передбачає можливе встановлення законом для окремих видів вимог спеціальної позовної давності: скороченої або більш тривалої порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, визначений у ч. 1 ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства" тримісячний строк оскарження акціонером рішення загальних зборів є спеціальною (скороченою) позовною давністю для таких вимог.

У силу ч.ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, однак порушене право підлягає захисту, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності.

Дослідивши надані сторонами докази, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили наявності обставин, які є безумовними підставами для визнання недійсними спірних рішень загальних зборів акціонерів Товариства. Зокрема, суд першої інстанції встановив обставини належного повідомлення акціонерів, у тому числі позивача, про проведення спірних загальних зборів акціонерів Товариства, обставини наявності кворуму на вказаних загальних зборах, відсутності подання позивачем пропозицій щодо незгоди з порядком денним спірних загальних зборів.

Водночас суд апеляційної інстанції встановив, що постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2014 у справі №910/22943/13 встановлений факт неправомірності визначення наглядовою радою Товариства ціни обов'язкового викупу акцій, у зв'язку з чим на момент прийняття спірних рішень загальних зборів акціонерів відповідне рішення наглядової ради Товариства було відсутнє, а позивач був позбавлений права вимагати викупу належних йому акцій за ціною не нижчою їх ринкової вартості, яке йому гарантується відповідно до положень Закону України "Про акціонерні товариства". Тобто судом апеляційної інстанції встановлено обставини, які свідчать про порушення прав позивача.

Разом з тим, за захистом своїх прав позивач звернувся після спливу встановленого ч. 1 ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства" скороченого строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у справі ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Суд апеляційної інстанції визнав поважними причини пропуску позовної давності у зв'язку з тим, що неправомірність встановлення ціни обов'язкового викупу акцій була встановлена вказаною вище постановою Вищого господарського суду України лише 23.07.2014, а тому лише з цієї дати позивач дізнався про порушення своїх прав як акціонера, і у нього виникли правові підстави для пред'явлення позову про визнання недійсними спірних рішень загальних зборів, з яким він звернувся до Господарського суду міста Києва 23.10.2014.

З огляду на поважність причин пропуску позивачем позовної давності суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для захисту його прав, порушених у зв'язку з прийняттям оспорюваних рішень загальних зборів акціонерів Товариства, шляхом визнання цих рішень недійсними.

Недійсні рішення не створюють правових наслідків, але на момент вирішення даного спору на виконання спірних рішень загальних зборів акціонерів вже було здійснена додаткова емісія акцій Товариства. У зв'язку з цим правомірним є також задоволення похідних від визнання рішень недійсними вимог про зобов'язання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку скасувати реєстрацію випуску акцій Товариства, здійснену 04.06.2013 на підставі вказаних рішень, на підставі якої видано свідоцтво №57/1/2013, а також анулювати зазначене свідоцтво відповідно до положень Порядку реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31.07.2012 за №1073.

Отже, скаржниками не доведено порушення або неправильне застосування судом апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваної постанови певних норм матеріального чи процесуального права щодо обставин, встановлених судами під час розгляду справи. Доводи скаржників по суті зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наданих сторонами доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, що не входить до меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновку, що судом у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 у справі №910/23191/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді Т.Барицька

О.Попікова