ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 925/1064/15 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Бондаря С.В., Васищака І.М.,за участю представників сторін позивача - не з"явився, відповідача - Лещинський О.Й.,розглянувши касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Агросвіт" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від та на рішення від05.10.2016 Господарського суду Черкаської області 15.01.2016у справі № 925/1064/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист"доСелянського (фермерського) господарства "Агросвіт"простягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист" (далі - ТОВ "Агрохімічний захист") звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Агросвіт" (далі - СФГ "Агросвіт"), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення 152645,79 грн., з яких 107 037,04 грн. перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу долара США, 6831,71 грн. пені, 19179,46 грн. - 15% штрафу, 9920,79 грн. - 40% річних, 1482,05 грн. -96% річних, 8194,74 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.06.2015 порушено провадження у справі №925/1064/15 за позовом ТОВ "Агрохімічний захист" до СФГ "Агросвіт" про стягнення коштів.

Рішенням Господарського суду Черкаської області (Єфіменко В.В. - головуючий суддя, судді Потапенко В.В., Спаських Н.М.) від 15.01.2016 позов задоволено частково; стягнуто з СФГ "Агросвіт" на користь "ТОВ "Агрохімічний захист" 81 700,37 грн. в якості суми курсової різниці (сума коригування вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей), 6831,71 грн. пені, 19 179, 46 грн. - 15% штрафу, 9 920,79 грн. - 40% річних, 1 482,05 грн. -96% річних, 8 194,74 грн. інфляційних втрат та 1 910,03 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Майданевич А.Г. - головуючий суддя, судді Михальська Ю.Б., Власов Ю.Л.) від 05.10.2016 рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 та рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.01.2016, СФГ "Агросвіт" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення прийняті при неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме суди безпідставно не врахували вимоги ст. ст. 538 612 ГК України та не правильно застосували ст. 632 ЦК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.11.2016 касаційну скаргу СФГ "Агросвіт" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.12.2016.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами, 17.03.2014 між ТОВ "Агрохімічний захист" (продавець) та СФГ "Агросвіт" (покупець) укладено договір поставки №38, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити засоби захисту рослин (товар) за найменуванням, ціною і кількістю визначеною договором.

Згідно з п.1.2 договору вартість товару на дату укладення договору становить 203 223,96 грн. в т.ч. ПДВ 20%. Вартість товару в період дії договору може здійснюватись в порядку, передбаченому п.2.2, при цьому така ціна є узгодженою сторонами і не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору.

Фактичний курс долара США на дату укладення цього договору становить 10,6 грн./долара США. Під фактичним курсом долара США розуміється курс продажу долара США, встановлений філією та/або відділенням Банку, в якому у продавця відкрито поточний рахунок, на відповідну дату (п.1.3 договору).

Згідно з п.2.1 договору покупець зобов"язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену у п.1.2 даного договору у наступні строки: 40 644,79 грн. не пізніше 20.03.2014 та 162 579,71 грн. не пізніше 25.10.2014, всього згідно з п.1.1 договору - 203 223,96 грн.

В п.2.2 договору сторони погодили, що при остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з урахуванням фактичного курсу долара США на дату оплати відповідно до графіку закріпленого в п.2.1 договору, за наступною формулою: S1=S0*A1/A0, де SO - сума даного договору, яка повинна бути перерахована відповідно до графіку закріпленого в п.2.1 цього договору, S1 - сума у гривнях, що підлягає сплаті з урахуванням п.2.2 цього договору; А0 - вартість у гривнях одного долара США за фактичним курсом, що встановлений на дату укладення даного договору (додаткової угоди) згідно з п.1.3 договору, А1 - вартість у гривнях одного долара США за фактичним курсом, що встановлений на дату кінцевої оплати відповідно до графіку закріпленого в п.2.1 договору.

Додатковим договором про зменшення кількості поставки товару №П6-38 від 21.04.2014, укладеного сторонами до договору поставки №38, зменшено кількість товару поставки за договором на 10 112,04 грн.

Додатковою угодою №131/38 від 26.03.2014 до договору поставки №38 сторони доповнили основний договір поставки наступним переліком засобів захисту рослин - дисулам кількістю 220 на загальну суму 31 992, 52 грн. Фактичний курс долара США на дату укладання цього договору становив 11, 1 грн./ долара США. Строки оплати визначені у п.3 додаткового договору, а саме покупець зобов"язується сплатити до 28.03.2014 продавцю 9597,46 грн., до 25.10.2014 - 22 394,06 грн., всього 31 991,52 грн.

При остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з урахуванням фактичного курсу долара США на дату кінцевої оплати відповідно до графіку закріпленого в п.2 додаткового договору за формулою S1=S0*A1/A0.

Додатковою угодою №220/38 від 17.03.2014 до договору поставки №38 сторони доповнили основний договір поставки наступним переліком засобів захисту рослин - штеф-альфа-цип кількістю 90 на загальну суму 10 112,04 грн. Фактичний курс долара США на дату укладання цього договору становив 11, 5 грн./ долара США. Строки оплати визначені у п.3 додаткового договору, а саме покупець зобов"язується сплатити до 30.04.2014 продавцю 2022,41 грн., до 25.10.2014 - 8089,63 грн., всього 10 112,04 грн.

Додатковою угодою №276/38 від 17.03.2014 до договору поставки №38 сторони доповнили основний договір поставки наступним переліком засобів захисту рослин - штеф-альфа-цип кількістю 60 на загальну суму 6 976,08 грн. Фактичний курс долара США на дату укладання цього договору становив 11, 9 грн./ долара США. Строки оплати визначені у п.3 додаткового договору, а саме покупець зобов"язується сплатити до 08.05.2014 продавцю 2 092,82 грн., до 25.10.2014 - 4 8863,26грн., всього 6 976,08 грн.

Додатковою угодою №524/38 від 17.03.2014 до договору поставки №38 сторони доповнили основний договір поставки наступним переліком засобів захисту рослин - дикват кількістю 580 на загальну суму 43 520,88 грн.; тотал -К кількістю 1500 на суму 121 770,00 грн. Фактичний курс долара США на дату укладання цього договору становив 12, 3 грн./ долара США. Строки оплати визначені у п.3 додаткового договору, а саме покупець зобов"язується сплатити до 12.08.2014 продавцю 49587,26 грн., до 25.10.2014 - 115703,62 грн., всього 165290,88 грн.

В п.5 укладених додаткових угодах до договору №38 сторони погодили, що при остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу долара США на дату кінцевої оплати відповідно до графіку закріпленому в пункті 2 додаткових угод за наступною формулою S1=S0*A1/A0.

Сторони в п.6 цих додаткових договорах також погодили, що підтвердженням фактичного курсу долара США є довідка банку. При застосуванні п.5 додаткового договору продавець виставляє рахунок-фактуру, який покупець зобов"язаний оплатити протягом 1 банківського дня.

Господарськими судами встановлено, що на виконання умов договору №38 та додаткових договорів до договору №38 позивач поставив відповідачу наступний товар: за видатковою накладною № 167 від 02.04.2014 позитив+ в кількості 1940 л на суму 154230,00 грн.; видатковою накладною № 376 від 07.05.2014 ореол максі в кількості 280 л на суму 32401,60 грн.; видатковою накладною № 125 від 26.03.2014 дисулам в кількості 220 л на суму 26659,60 грн.; видатковою накладною № 297 від 22.04.2014 штеф-альфа-цип в кількості 90 л на суму 10112,04 грн.; видатковою накладною № 368 від 07.05.2014 штеф-альфа-цип в кількості 60 л на суму 6976,08 грн.; видатковою накладною № 650 від 11.08.2014 дикват в кількості 580 л на суму 36267,40 грн. та тотал-К в кількості 1500 л на суму 101475,00 грн., всього на суму 165290,88 грн.

Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач оплатив вартість отриманого товару із порушенням графіку та без урахування положень п.1.2, 2.2 договору та додаткових договорів до договору №38, а саме оплата покупцем була проведена без здійснення перерахунку вартості товару з урахуванням фактичного курсу долара США на дату оплати відповідно до графіку за договором та додатковими договорами до договору №38.

Вказані обставини стали підставою для подання даного позову предметом якого є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 107 037,04 грн. - перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу долара США, 6831,71 грн. пені, 19179,46 грн. - 15% штрафу, 9920,79 грн. - 40% річних, 1482,05 грн. -96% річних, 8194,74 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов"язків є зокрема, договори та інші правочини.

За приписами ст. 629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Враховуючи приписи зазначених вище статей, принцип свободи договору, суди попередніх інстанцій дослідивши умови договору щодо вартості товару, її зміни у разі зміни фактичного курсу долара США з проведенням перерахунку вартості товару, строки оплати, дійшли обгрунтованого висновку, що договором передбачене використання курсу долара не на момент фактичного грошового розрахунку чи виставлення рахунку, а на кінцеву дату, встановлену графіком до договору та додатковими договорами до договору №38.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій при здійсненні перерахунку вартості товару за формулою не звернули увагу на всі складові самої формули, а саме на складову А0, яку сторони в договорі визначили, як вартість у гривнях одного долара США за фактичним курсом, що встановлений на дату укладення даного договору (додаткової угоди). Суди, при здійсненні перерахунку ціни товару, який поставлявся на виконання додаткових договорів №131/38, №220/38, №276/38, №524/38 необгрунтовано застосовували курс долара США, який був встановлений на момент укладення самого договору поставки №38.

Не врахування зазначених вище обставин вплинуло на правильність висновків попередніх інстанцій по суті заявленого позову.

Оскільки суди попередніх інстанцій належним чином не встановили розмір простроченого грошового зобов"язання боржинком та відповідно період такого порушення, то також підлягають скасуванню судові рішення в частині стягнення з відповідача 6831,71 грн. пені, 19179,46 грн. - 15% штрафу, 9920,79 грн. - 40% річних, 1482,05 грн. -96% річних, 8194,74 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 6 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, з передачею справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Агросвіт" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 та рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2016 у справі №925/1064/15 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Бондар С.В.

Васищак І.М.