ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 922/1224/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Вовка І.В., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 у справі№ 922/1224/16 господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Перший Легіон"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер"простягнення 720 252,66 грн

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Шеремет М.П.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший Легіон" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер", в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, до відповідача про стягнення з останнього заборгованість по сплаті наданих охоронних послуг у розмірі 413 390 грн., 23 647,66 грн. 3% річних та 283 215 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.06.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 у справі №922/1224/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Легіон" 413 390 грн. заборгованості по сплаті наданих охоронних послуг, 23647,66 грн. 3% річних від простроченої суми основного боргу, 283215 грн. інфляційних втрат від простроченої суми основного боргу та 10 804,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 та рішення місцевого господарського суду від 21.06.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01 листопада 2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший Легіон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" було укладено договір № 13-137/КБ-Ю про надання охоронних послуг, відповідно до умов якого відповідач передав, а позивач прийняв під охорону об'єкти, вказані в дислокації - Додаток № 1 до договору. Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторська-сторожова служба охорони (п.1.1 договору)

Додаток № 1 - "Дислокація об'єктів", Додаток № 2 - "Інструкція по охороні об'єкта замовника", Додаток № 3 - "Штрафні санкції" - є невід'ємними складовими частинами договору. (п. 1.3 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2014 року (п. 8.1 договору)

Порядком взаєморозрахунків узгодженим сторонами у розділі 6 договору, зокрема п. 6.1 передбачено, що вартість охоронних послуг щомісячно складає 144200,00 грн. Вартість охоронних послуг може бути замінена тільки за згодою сторін.

Сторони погодили, що оплату щомісячної суми договору відповідач проводить на протязі 5 банківських днів після підписання сторонами акту про надання охоронних послуг та передачі в бухгалтерію відповідача наступних документів: підписаного сторонами акту надання охоронних послуг, податкової накладної, рахунку-фактури (п.6.3 договору)

Розділом 7 "Порядок розгляду суперечок та умови розірвання договору" сторонами було встановлено можливість дострокового припинення дії зазначеного договору в односторонньому порядку у разі невиконання однією із сторін умов Договору.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначав проте, що ним на виконання умов Договору протягом 7 місяців - у період з 01.11.2013 по 01.06.2014 були надані послуги відповідачу по охороні об'єктів, узгоджених сторонами у додатку № 1 до договору 13-137/КБ-Ю шляхом несення інспекторсько-сторожової служби, але відповідач за надані послуги не в повному обсязі розрахувався, а також відмовився підписувати акти здачі-прийняття робіт за березень, квітень, травень 2014 року на загальну суму 413 390 грн., у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яку позивач просив стягнути на його користь, а також річні, інфляційні втрати нараховані на зазначену суму.

Задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, дійшов висновку , що відповідач свої грошові зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивач. Крім того, місцевий суд вказав про те, що також правомірними є вимоги позивача про стягнення на його користь 3% річних та інфляційних втрат на зазначену суму заборгованості.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій з огляду на таке.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості, процентів річних та інфляційних втрат за договором про надання охоронних послуг.

Судами було встановлено, що позивачем на виконання умов Договору протягом 7 місяців - у період з 01.11.2013 по 01.06.2014 були надані послуги відповідачу по охороні об'єктів, узгоджених сторонами у додатку № 1 до договору 13-137/КБ-Ю шляхом несення інспекторсько-сторожової служби.

Відповідач в свою чергу не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, відмовившись підписувати акти здачі-прийняття робіт та здійснювати оплату наданих відповідачу охоронних послуг за березень, квітень, травень 2014 року на загальну суму 413 390 грн.

Як зазначав позивач у червні 2014 року він всі передбачені договором документи щодо виконаної роботи направив у бухгалтерію відповідача кур'єром, але посадові особи відповідача відмовились приймати документи.

У зв'язку з несплатою відповідачем наданих охоронних послуг за березень-травень 2014 року, у червні 2014 року виконання позивачем зобов'язань по охороні об'єктів відповідача було припинено та з червня 2014 року об'єкти ТОВ "Курганський бройлер" перейшли під охорону іншого підприємства.

Позивачем на підтвердження факту належного виконання ним взятих на себе зобов'язань та надання охоронних послуг за спірний період березень - травень 2014 було надано суду рахунки-фактури, податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), витяги з журналів прийому-здачі приміщень під охорону інспекторами охорони на об'єктах ТОВ "Курганський бройлер" , які є в матеріалах справи.

Разом з тим, відповідач зазначав про те, що охоронні послуги за спірний період з березня по травень 2014 надавались відповідачу іншими особами.

Але відповідачем не надано доказів на підтвердження фактів неналежного виконання позивачем у період з березня - по травень 2014 взятих на себе зобов'язань за договором № 13-137/КБ-Ю про надання охоронних послуг від 01.11.2013, не надано доказів виконання охоронних послуг за спірний період іншими особами, як і не надано доказів направлення позивачу заперечень до виставлених останнім Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за березень, квітень та травень 2014, що свідчить про безпідставність відмови від їх підписання, тобто відповідач взагалі не спростував тверджень позивача.

Приписами частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою ст. 903 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, судами було взято до уваги пояснення посадової особи позивача - ОСОБА_5, який в період з 06.11.2013 по 31.05.2014 (що підтверджується даними трудової книжки) працював на посаді начальника регіонального відділу охорони на підприємстві позивача та виконував організаційно-керівні функції по охороні об'єктів ТОВ "Курганський бройлер", розташованих в Балаклійському районі Харківської області, з яких вбачається, що за весь період роботи з листопада 2013 склад осіб, які здійснювали охорону на об'єктах ТОВ "Курганський бройлер" майже не змінювався, в період з березня по травень 2014 включно охорона об'єктів ТОВ "Курганський бройлер" здійснювалась персоналом ТОВ "Перший Легіон", а з 01.06.2014 охорону об'єктів було передано іншому охоронному підприємству ТОВ "Охоронна фірма "Варта" де ОСОБА_5 був прийнятий на посаду начальника регіонального відділення. Також судами було оглянуті оригінали витягів з журналів прийому-здачі приміщень під охорону інспекторами охорони на об'єктах ТОВ "Курганський бройлер", з яких вбачається, що за спірний період охорона на об'єктах ТОВ "Курганський бройлер" здійснювалась одним і тим же складом осіб, відповідно до договору № 13-137/КБ-Ю від 01.11.2013.

З вищевказаних обставин, колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій дослідивши всі надані докази дійшли до правомірного висновку про те, що за весь спірний період охорона на об'єктах ТОВ "Курганський бройлер" здійснювалась, тому вимоги позивача щодо стягнення на його користь 413 390 грн. суми боргу є обґрунтованими.

Оскільки судами встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов договору, колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про задоволення вимог позивача щодо стягнення на його користь 23 647,66 грн. 3% річних від простроченої суми основного боргу та 283 215 грн. інфляційних втрат від простроченої суми основного боргу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій правомірно та обґрунтовано задовольнили в повному обсязі вимоги позивача.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 року, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 у справі № 922/1224/16 - без змін.

Головуючий Н. Нєсвєтова Судді: І. Вовк Л. Стратієнко