ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року № 916/823/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В.суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідачів: 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Сербулов О.В. Поярков В.О.. Лисий В.І. Сєчко А.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація річкових портів"на рішення та постановуГосподарського суду Одеської області від 14 червня 2016 р. Одеського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2016 р. у справі№ 916/823/16за позовомдержавного підприємства "Адміністрація річкових портів"до 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, приватного підприємства "Солекс" Міністерство інфраструктури Українипро визнання договору припиненим та визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 р. позивач звернувся в суд з позовом до регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (далі - Регіональне відділення) та приватного підприємства "Солекс" (далі - ПП "Солекс") про визнання припиненим 01.08.2015 договору оренди державного майна № 273-25-065, укладеного відповідачами 01.08.2005 та визнання недійсним додаткового договору № 2 від 31.07.2015 про внесення змін до договору оренди державного майна від 01.08.2015 № 273-25-065.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.06.2016 (суддя Петренко Н.Д.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2016, позов задоволено частково. Визнано недійсним додатковий договір № 2 від 31.07.2015 про внесення змін до договору оренди державного майна від 01.08.2005 № 273-25-065, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області та приватним підприємством "Солекс". В решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, постанову апеляційного господарського суду - повністю і прийняти нове, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу ПП "Солекс" просить залишити її без задоволення, а судові рішення -без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.08.2005 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області (тепер його правонаступником є регіональне відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, орендодавець) та ПП "Солекс" (орендар) укладено договір оренди № 273-25-065 пасажирського теплохода ОМ-104 (інв. № 12345805), порт приписки Херсон, з терміном дії до 01.08.2015.

На момент укладення угоди транспортний засіб - теплохід ОМ-104 не входив до статутного фонду ДП "Херсонський річковий порт" АСК "Укррічфлот", що обумовило розпорядження судном Фондом державного майна України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.01.2006 №29-р "Про передачу державного майна, яке не ввійшло до статутних фондів річкових портів і акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", до сфери управління Мінтрансзв'язку" передано до сфери управління Мінтрансзв'язку теплохід ОМ-104.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку (правонаступником якого тепер є Міністерство інфраструктури України) від 31.01.2006 №86 здійснено передачу майна, у тому числі пасажирського теплоходу ОМ-104, зі сфери управління Фонду державного майна України до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку, закріплено на праві господарського відання за Державним підприємством "Адміністрація річкових портів" державне майно, передане до сфери управління Мінтрансзв'язку, яке не ввійшло до статутних фондів річкових портів і акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот".

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 29-р від 25.01.2006 "Про передачу державного майна, яке не увійшло до статутних фондів річкових портів і акціонерної державної судноплавної компанії "Укррічфлот" та наказу № 86 Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.01.2006 державне майно, яке не увійшло до статутного фонду ДП "Херсонський річковий порт" АСК "Укррічфлот", у тому числі пасажирський теплохід ОМ-104, передано на баланс та у господарське відання Державного підприємства "Адміністрація річкових портів".

Передача майна здійснена за актом приймання-передачі від 03.03.2006 комісією, до складу якої залучено представників регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, що є належним доказом обізнаності відділення ФДМУ по Херсонській області про передачу, у т.ч. теплохода ОМ-104, у господарське відання ДП "Адміністрація річкових портів".

В подальшому, 05.07.2007 Інспекцією головного державного реєстратора флоту України видано свідоцтво РV № 02471 про право власності на судно ОМ-104, яким посвідчено, що судновласником пасажирського теплоходу є ДП "Адміністрація річкових портів".

Головні розміри за обмірним свідоцтвом, що видане Регістром судноплавства України від 22.05.2007 № 04-1-0786-07 є: довжина судна - 35,40м., ширина - 5,30м., осадка - 1,55, м., валова місткість - 152 т.

Задовольняючи позов в частині визнання недійсним додаткового договору № 2 від 31.07.2015 про внесення змін до договору оренди державного майна від 01.08.2015 № 273-25-065 господарські суди правильно виходили з того, що відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до п.п. 2, 3 статті 326 Господарського кодексу України, від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Отже, після передачі державного майна, а саме - індивідуально визначеного майна - теплохода ОМ-104, яке не ввійшло до статутних фондів річкових портів і акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", до сфери управління Мінтрансзв'язку", регіональне відділення ФДМУ по Херсонській області, правонаступником якого є регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, втратило статус орендодавця стосовно означеного транспортного засобу, оскільки такі повноваження є прерогативою власника майна - Міністерства інфраструктури України.

Проте, 31.07.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області та ПП "Солекс" укладено додатковий договір № 2 про внесення змін до договору оренди державного майна від 01.08.2005 № 273-25-065.

За умовами додаткового договору № 2 регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області передано в оренду ПП "Солекс" теплохід ОМ-104, що знаходиться на балансі ДП "Адміністрація річкових портів" на період з 02.08.2015 до 02.08.2025.

Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В той же час, приписами статті 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки на момент укладення додаткового договору №2 про внесення змін до договору оренди державного майна від 01.08.2005 № 273-25-065, орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області не було власником теплохода ОМ-104, а отже не мало права укладати оскаржуваний додатковий договір, то відповідно до статей 203, 215 ЦК України договір необхідно визнати недійсним, як такий, що вчинений особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Залишаючи в силі рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання припиненим 01.08.2015 договору оренди державного майна № 273-25-065 від 01.08.2005, у зв'язку з закінченням строку дії договору, суд апеляційної інстанції не погодився з його висновком про те, що строк дії договору закінчився, оскільки відповідно до п. 2, 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Отже, саме Міністерство інфраструктури України (уповноважений орган управління), а не балансоутримувач, повинен письмово попередити орендаря про намір використовувати орендоване майно для власних потреб, а тому лист ДП "Адміністрація річкових портів" від 14.10.2014 №01/05-803 Регіональному відділенню Фонду державного майна в Херсонській області про те, що має намір використовувати пасажирський теплохід ОМ-104, інвентарний № 12345805 у власній господарський діяльності не є таким повідомленням.

Крім того, відповідно до п. 10.5 договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається поновленим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, відповідно до чинного законодавства на момент продовження договору оренди.

Таким чином, оскільки ні орендодавець, ні власник майна - пасажирського теплохода ОМ-104 не звертались до ПП "Солекс" з заявами про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця з дати закінчення строку договору оренди, тобто з 01.08.2015 по 01.09.2015, а ПП "Солекс" не отримувало від власника майна - Міністерства інфраструктури України заяв про небажання продовжувати дію договору оренди, то такий договір відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" є продовженим на аналогічний строк, а саме, до 01.08.2025.

Проте, погодитися з такими висновками суду неможливо з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У спірному випадку обставини, що свідчили б про продовження договору оренди відповідно до вказаних правил відсутні, оскільки вказана норма передбачає відсутність заяви сторони договору, а, оскільки, позивач стороною договору не був, то і обов'язку повідомляти орендаря про припинення чи зміну умов договору оренди він не мав.

Сторона ж за договором - регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі повідомила орендаря про зміну договору і вони були внесені додатковим договором № 2 від 31.07.2015, який визнаний судами недійсним у зв'язку з відсутністю необхідного обсягу цивільної дієздатності у орендодавця.

А тому договір оренди державного майна від 01.08.2005 № 273-25-065 відповідно до його п.10.7 припинив свою дію внаслідок закінчення строку на який його було укладено.

У зв'язку з цим правильним та обгрунтованим є висновок саме місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову про визнання його припиненим у зв'язку з закінченням строку дії договору, адже чинним законодавством не передбачено припинення договору після закінчення строку, на який він укладався.

За таких обставин постанову суду апеляційної інстанції необхідно змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на те, договір оренди державного майна від 01.08.2005 № 273-25-065 є продовженим до 01.08.2025, а відмову в позові в частині відмови у визнання цього договору припиненим вважати правильною з мотивів, викладених у рішенні Господарського суду Одеської області від 14.06.2016.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація річкових портів" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2016 року у справі за № 916/823/16 змінити, виключивши з мотивувальної частини посилання на те, що договір оренди державного майна від 01.08.2005 року № 273-25-065 є продовженим до 01.08.2025 року.

В решті постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2016 року та рішення Господарського суду Одеської області від 14 червня 2016 року в цілому залишити без змін.

Головуючий, суддя Л. СтратієнкоСуддя І. ВовкСуддя І. Кондратова