ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 914/1064/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргиДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"на рішенняГосподарського суду Львівської області від 04.07.2016та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.10.2016у справі№ 914/1064/16 Господарського суду Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Світ СР"доДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1. Публічне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Комсомольська"; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша трейдінгова компанія"простягнення вартості втраченого вантажу в розмірі 6218,55 грн.за участю представників:

позивача: Куцій Т.Б.

відповідача: не з'явилися

третіх осіб: 1. не з'явилися

2. не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.07.2016 у справі № 914/1064/16 (суддя Галамай О.З.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 (головуючий суддя Зварич О.В., судді: Матущак О.І., Юрченко Я.О.), задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Світ СР", стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" 6218,55 грн. вартості втраченого вантажу, 1378,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 у справі № 914/1064/16, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зазначаючи про те, що залізницею відшкодовується лише фактичні збитки, розмір яких визначається на підставі рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 30.10.2015 між ПАТ "Центральна Збагачувальна Фабрика "Комсомольська" (виконавець) та ТОВ "Перша Трейдінгова Компанія" (замовник) укладено договір № 30/10/2015К, відповідно до якого замовник передає на переробку виконавцю вугілля для збагачення на ПАТ "Центральна Збагачувальна Фабрика "Комсомольська". Виконавець приймає вугілля, збагачує його та відвантажує за реквізитами, вказаними замовником. Відвантаження продуктів збагачення здійснюється зі станції Красноармійськ Донецької з.д. на умовах FCA, якщо інше не передбачено в специфікаціях.

Відповідно до пунктів 4.1.2 договору № 30/10/2015К виконавець проводить збагачення вугілля і відвантаження продуктів збагачення за реквізитами, вказаними замовником. Замовник несе відповідальність за правильність вказаних реквізитів одержувача продуктів збагачення.

Виконавець надає замовнику: рахунок-фактуру на збагачення вугілля, завірені копії залізничної накладної (квитанції про відправлення вантаж), посвідчення якості, акти-приймання наданих послуг.

Пунктом 6.3 договору № 30/10/2015К передбачено, що у випадку оплати виконавцем транспортних витрат за поставку вугілля виконавцю та/або продуктів збагачення третім особам, замовник оплачує вартість транспортних послуг протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку і документів, які підтверджують вартість транспортних послуг (рахунок і звіт експедитора тощо), а також підписання акта про надання послуг.

10.12.2015 між ТОВ "Перша Трейдінгова Компанія" (постачальник) та ТОВ ТД "СВІТ СР" (покупець) укладено договір поставки № 4/12, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, за ціною, за реквізитами, в строки, в кількості та з якісними характеристиками, погодженими в Специфікаціях до договору, а покупець зобов'язується прийняти вугілля і оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

В пункті 2.1 договору поставки передбачено, що вугілля постачається залізничним транспортом на умовах FCA - станція відправлення, згідно з міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" в редакції 2010, з урахуванням умов, положень та застережень, передбачених у цьому договорі або відповідних Специфікаціях.

Згідно специфікації № 4 від 11.02.2016 (додаток 4 до договору поставки № 4/12 від 10.12.15) постачальник зобов'язується поставити покупцю, а покупець прийняти і оплатити вугілля кам'яне (Г, ДГ 13-100) в кількості 500 т., ціна за тонну - 1625,00 грн. (без ПДВ), загальною вартістю (без ПДВ) 812500,00 грн. Строк поставки - лютий 2016. Вантажовідправниками вказано: ПАТ "ЦЗФ "Комсомольська", ПАТ "ЦЗФ "Україна", ПАТ "ЦЗФ "Росія".

Листом № 157 від 17.02.2016 ТОВ "Перша Трейдінгова Компанія" повідомило ТОВ "Торговий дім "Світ СР" про те, що вугілля кам'яне (Г 13-100), у кількості 114,000 т, відвантажене 17.02.2016 з ПАТ "ЦЗФ "Комсомольська" за залізничними накладними № 52070083, № 52070158.

Відповідно до акта приймання-передачі вугільної продукції № 157 від 17.02.2016 ТОВ "Перша Трейдінгова Компанія" передало, а ТОВ ТД "СВІТ СР" прийняло 114,000 т вугілля кам'яне, вартістю 222300,00 грн. з ПДВ.

Як встановлено судами попередніх інстанцій згідно залізничної накладної № 52070158 від 17.02.2016 ПАТ "ЦЗФ "Комсомольська" (відправник) відвантажила на адресу ТОВ ТД "СВІТ СР" (одержувач) вугілля з станції Красноармійськ (станція та залізниця відправлення) до станції Скнилів (станція та залізниця призначення) в загальній кількості 57,0 тонн.

21.02.2016 на станції Знам'янка складено комерційний акт АА № 032643/43/02, в якому зазначено, що згідно з актами загальної форми станції Знам'янка № 72527, 50494 від 20.01.2016 вагон відчеплений на ваги перевірку. У документі зазначено навантаження навалом конусоподібно по всій довжині вагона, вище бортів, розмір навантаження відповідно висоти бортів не вказаний, вантаж маркований вапняним розчином, вага тари 23500 кг, нетто 57000 кг. При перевірці виявлено навантаження нижче бортів 100 мм. На поверхні маються виїмки праворуч над 1-2-3 люками довжиною 4000 мм., шириною 1300 мм, глибиною 800 мм, над 6-7 люками довжиною 3000 мм, шириною 2600 мм, глибиною 1000 мм. Просипання вантажу немає. Поверхня вантажу маркована вапняним розчином. В місцях виїмок доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном. Каток застосовувався. В вагоні глухі торцеві стінки, люка щільно закриті. Об'єм кузова 85 куб.м. Зважування вагона здійснене 21.02.2016 на тензометричних статичних вагонних вагах працівником станції. При зважуванні виявилось брутто 76000 кг, тара з документа 23500 кг, нетто 52500 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 4500 кг.

Комерційний акт АА 032643/43/02 від 21.02.2016 містить заповнений розділ "Є", який засвідчений штемпелем кінцевої станції Скнилів та підписами осіб де зазначено, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено. Вантаж видано згідно даного комерційного акту.

Позивач звернувся до відповідача з претензію № 14/4 від 14.03.2016 про повернення вартості втраченого вугілля пропорційно недопоставленої кількості в розмірі 6218,55 грн.

Відповідач листом № МЮ-7/2016-1 від 06.04.2016 відхилив претензію позивача, керуючись статтями 115, 133 Статуту залізниць України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Світ СР" звернулось з позовом про стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" вартості втраченого вугілля пропорційно недопоставленої кількості в розмірі 6218,55 грн.

Позов мотивовано тим, що позивач отримав вантаж у меншій кількості, ніж той, який був прийнятий для перевезення.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, задовольнив позовні вимоги позивача.

Судові рішення мотивовані тим, що згідно приписів статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин (ст. 113 Статуту залізниць України).

Пунктом 1 статті 314 Господарського кодексу України визначено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в розумінні статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України про те, що втрата (недостача) вугільної продукції сталась не з вини відповідача.

Відповідно до приписів статті 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій та вважає висновки судів передчасними з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Відповідно до частини 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

У статті 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно зі статтею 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини у втраті чи нестачі вантажу, у розмірі дійсної вартості, яка визначається за правилами статті 115 Статуту залізниць України.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Вартість недостачі вантажу в сумі 6218,55 грн. визначена позивачем, виходячи із вартості вугілля в сумі 1625,00 грн. без ПДВ за 1 тону, яка встановлена у Специфікації № 4 від 11.02.2016 до договору поставки № 4/12 від 10.12.2015 між ТОВ "Перша Трейдінгова Компанія" (постачальник) і ТОВ "Торговий дім "Світ СР" (покупець), в той час як договір перевезення укладався між вантажовідправником ПАТ "ЦЗФ "Комсомольська" та залізницею.

У залізничній накладній відправником вантажу є ПАТ "ЦЗФ "Комсомольська", а тому кількість та вартість відправленого вантажу за вказаною накладною повинна бути підтверджена на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника вантажу, оскільки ТОВ "Перша Трейдінгова Компанія" не є стороною договору перевезення вантажу залізницею за вищезазначеною накладною.

Таким чином, враховуючи приписи статей 114, 115 Статуту залізниць України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, та які передбачають обмежену відповідальність залізниці, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі рахунка або іншого документа відправника, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами для визначення розміру відповідальності.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, з огляду на відсутність документів відправника, які б підтверджували вартість втраченого вантажу, дійшли передчасних висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, в матеріалах справи міститься складений на попутній станції Красноармійськ Донецької залізниці акт № 42129 від 20.02.2016, в якому зазначено, що при виставленні вагона було виявлено, що поверхня вантажу конусоподібна на рівні бортів зі скосами до бортів і торців маркований вапняним розчином, маються виїмки: над 1, 2, 3 люками праворуч приблизно 400 см х 130 см х 70 см - 80 см над 6, 7 люками 300 см х 280 см х 70 см - 100 см маркування в місцях виїмок немає. Двері люка закриті, течі вантажу немає. Відчепити вагон немає можливості у зв'язку із експлуатаційною ситуацією. Комерційну несправність не усунуто - вагон слідує з пропущенням без виправлення.

Судами попередніх інстанцій не надано оцінки складеному станцією Красноармійськ ДП "Донецька залізниця" під час виставлення поїзда (підготовка вагонів до відправлення зі станції) акту № 42129 від 20.02.2016, в якому зазначено про виявлені виїмки, що комерційну несправність не усунуто і вагон слідує з пропущенням без виправлення.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій, допустили неповноту у дослідженні обставин справи та дійшли передчасних висновків щодо правового змісту тих правовідносин, які склалися між сторонами.

За таких обставин, оскаржувані рішення та постанова не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 у справі № 914/1064/16 скасувати.

Справу № 914/1064/16 передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Т.П. КОЗИР