ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 910/3356/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій"на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2015та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016у справі№ 910/3356/16 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Розетка.УА"доПриватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій"простягнення 227977,21 грн.за участю представників сторін:

позивача: Тютюннікова Ю.М.

відповідача: Фрідман Д.А.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Розетка.УА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" про стягнення 227977,21 грн. заборгованості за Договором № 11080801 про участь постачальника в системі LeaseIT від 08.08.2011.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 у справі № 910/3356/16 (суддя Спичак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.), позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА.УА" 227977 грн. 21 коп. - заборгованості, 3 419 грн. 66 коп. - судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "Лізинг інформаційних технологій" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 у справі № 910/3356/16, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на те, що судами взято до уваги електронне листування між сторонами, що не може бути належним доказом погодження відповідача на постачання товару клієнтам; не досліджено в які саме дати були отримані позивачем платежі від клієнтів.

07.11.2016 до Вищого господарського суду України надійшли письмові пояснення Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" до касаційної скарги.

07.11.2016 до Вищого господарського суду України надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка.УА" на касаційну скаргу, в якому позивач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим і апеляційним господарськими судами та підтверджується матеріалами справи, 08.08.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА.УА" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Лізинг інформаційних технологій" (оператор) укладено договір № 11080801 про участь постачальника в системі LeaseIT (далі - договір ), відповідно до умов якого постачальник бере участь в системі LeaseIT, а саме: використовуючи згідно ліцензії технологію фінансування LeaseIT, постачає товари - предмети лізингу, запасні частини, комплектуючи, витратні матеріали, тощо - надає послуги та виконує інші дії відповідно до обраної моделі участі постачальника в системі LeaseIT, а Оператор LeaseIT оплачує поставлені постачальником товари та послуги, надає постачальнику послуги, пов'язані з використанням технології фінансування в системі LeaseIT (п. 1.1 договору).

Крім того, сторони дійшли згоди, що будуть діяти відповідно до Правил участі постачальника в системі LeaseIT, які затверджуються оператором та є невід'ємною частиною договору (надалі за текстом - Правила).

Відповідно до пункту 1.2 договору предмети лізингу, інші товари та послуги постачаються клієнтам постачальником за заявками, погодженими оператором LeaseIT.

Пунктом 2.2 Правил визначено, що протягом дії договору, постачальник, зобов'язується, на підставі належним чином оформлених заявок клієнтів LeaseIT, задоволених оператором LeaseIT, передавати клієнтам LeaseIT обладнання, інші товари та послуги, відповідно до встановлених у заявках специфікацій, у порядку та на умовах, визначених Договором та Правилами.

Згідно з Пунктом 5.3 Правил сторони погодили, що обов'язок з передання обладнання, інших товарів та надання послуг вважається виконаним з моменту підписання документа, що супроводжує передачу обладнання, інших товарів та послуг. Підписання документа, що супроводжує передачу обладнання, інших товарів та послуг з боку клієнта свідчить про прийняття ним обладнання, інших товарів та послуг належної якості, повної комплектності, без зовнішніх дефектів та інших недоліків.

Відповідно до п. 4.1 договору оператор LeaseIT оплачує постачальникові вартість предметів лізингу, інших товарів та послуг, належним чином поставлених клієнтам, згідно документів, що підтверджують їх передачу (надання).

Оператор LeaseIT зобов'язаний своєчасно оплачувати предмети лізингу, інші товари та послуги, передані (надані) клієнтам (п. 5.1.2. договору).

Як визначено п. 2.3 Правил, оператор LeaseIT зобов'язується оплатити на користь постачальника вартість обладнання, інших товарів та послуг переданих клієнтам LeaseIT на підставі належним чином оформлених документів, що супроводжують передачу обладнання, інших товарів та послуг, відповідно до умов Договору та Правил.

Пунктами 2.6.3, 2.6.5 Правил передбачено, що оператор LeaseIT уповноважує постачальника передавати (надавати) обладнання, інші товари та послуги клієнтам за умови отримання окремого рішення - оператора LeaseIT на таку передачу (надання, отримувати від клієнта довіреність на отримання товарно - матеріальних цінностей; отримувати на свій поточний рахунок в установі банку платіж клієнтів при отриманні обладнання, якщо цей платіж передбачений умовами пакету LeaseIT з подальшим перерахуванням на банківський рахунок оператора LeaseIT або зарахуванням суми цього платежу в рахунок оплати оператором LeaseIT вартості переданих (наданих) обладнання, інших товарів та послуг, отримувати від клієнтів інші платежі.

Згідно із п. 6.3 Правил оператор LeaseIT перераховує кошти на рахунок постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від постачальника належним чином оформленого документа, що посвідчує передачу обладнання, інших товарів та послуг та за умови його відповідності задоволеній оператором LeaseIT заявці.

Відповідно до пункту 6.5 Правил оплата переданого постачальником обладнання, інших товарів та послуг здійснюється оператором LeaseIT в повній сумі або в тій частині вартості обладнання, яка не покрита сумою платежу при отриманні обладнання, оплаченого клієнтом на банківський рахунок постачальника. При цьому до сплати оператором LeaseIT дорівнює вартості обладнання, інших товарів та послуг зменшений на суму вартості обладнання, інших товарів та послуг, яка сплачена клієнтом.

Оператор LeaseIT зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість поставленого клієнту обладнання, інших товарів та послуг, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від постачальника належним чином оформленого документа, що супроводжує передачу обладнання, інших товарів та послуг, за умови його відповідності задоволеній оператором LeaseIT заявці клієнта (п. 9.2.1 Правил).

Відповідно до п. 9.2.6 Правил оператор LeaseIT зобов'язаний надавати дозвіл постачальникові здійснити поставку (передання) обладнання, інших товарів та послуг клієнту, за умови отримання повідомлення від постачальника про оплату клієнтом платежу при отриманні обладнання та надходження всіх необхідних документів, передбачених Правилами отримання обладнання.

Пунктом 10.2.7. Правил визначено, що постачальник зобов'язаний у разі задоволення заявки оператором LeaseIT, виписувати рахунок на оплату клієнтом платежу при отриманні обладнання.

Як визначено 19.3 Правил, листування та інший зв'язок між сторонами здійснюється за допомогою поштового, електронного, факсимільного, телефонного зв'язку.

Як визначено місцевим та апеляційним господарськими судами з наявної в матеріалах справи роздруківки з електронної пошти rassrochka@rozetka.com.ua, всі заявки щодо отримання обладнання були здійснені в електронному вигляді, при здійсненні клієнтом замовлення при оплаті товару в розстрочку заявки одночасно отримував і позивач, і відповідач, після чого відповідач надсилав позивачу на електронну пошту rassrochka@rozetka.com.ua (яка належить позивачу та використовувалась останнім для погодження всіх заявок з відповідачем) вже у заповненому вигляді у pdf-форматі: договір-заявку, задню сторінку договору, акт приймання-передачі, з метою надання даних документів на підписання клієнтам у момент здійснення позивачем поставки товару, замовленого клієнтом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору № 11080801 від 08.08.2011, в березні 2013 року позивач поставив клієнтам товари та інше обладнання, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами про отримання обладнання в системі LeaseІT, актами приймання - передачі, видатковими накладним.

За умовами договорів, платіж сплачується клієнтом при отриманні обладнання, розмір якого по кожному договору визначений у відсотковому співвідношенні від загальної суми платежів за договором, в залежності від обраного пакету фінансування LeaseIT.

Згідно з пунктом 2.6.5 Правил перші платежі, які надходили від клієнтів при отриманні обладнання, за зазначеними вище договорами, позивач зарахував в рахунок частини оплати відповідачем вартості переданого обладнання, на підтвердження чого позивачем надано суду копії: переданих ним клієнтам рахунків на оплату за період з 04.03.2013 по 22.03.2013 та меморіальних ордерів з 12.03.2013 по 02.04.2013.

Внаслідок невиконання відповідачем протягом березня 2013 своїх зобов'язань за договором в частині оплати вартості товарів, які позивач передав клієнтам за погодженими відповідачем заявками згідно зазначених вище договорів, у відповідача виникла заборгованість в сумі 227977,21 грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за умовами договору купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару покупцем, продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як передбачено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується із нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Встановивши, що позивач на виконання умов договору № 11080801 від 08.08.2011 за погодженими відповідачем заявками в березні 2013 поставив клієнтам товари та інше обладнання, зарахував в рахунок частини оплати відповідачем вартості переданого обладнання перші платежі, які надходили від клієнтів при отриманні обладнання за укладеними із ними договорами, взявши до уваги порядок передачі товару, встановлений Правилами, та факт передачі відповідачу належним чином оформлених документів, що посвідчують передачу обладнання клієнтам, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, про те, що у відповідача виник обов'язок щодо оплати поставленого позивачем товару клієнтам.

Вказаний висновок судів відповідає встановленим обставинам справи та зроблений із вірним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами попередніх інстанцій в порядку ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та виключено зводяться до заперечень щодо здійсненої судами першої та апеляційної інстанції оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судами попередніх інстанцій, в той час як згідно з вимогами ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлені судами обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 у справі № 910/3356/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир