ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року Справа № 920/1792/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСумиліфт"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 28.07.2016 (головуючий суддя Камишева Л.М., судді Пелипенко Н.М., Россолов В.В.)на рішенняГосподарського суду Сумської області від 12.04.2016 (головуючий суддя Моїсеєнко В.М., суддя Резніченко О.Ю., суддя Костенко Л.А.)у справі№ 920/1792/15 Господарського суду Сумської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УкрСумиліфт"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервісресурс"простягнення 51998,85 грн.,за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачане з'явились,В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 12.04.2016 у справі №920/1792/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2016, в позові Товариству з обмеженою відповідальністю "УкрСумиліфт" про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісресурс" 51998,85 грн. боргу за диспетчерське обслуговування, який виник за період з червня по серпень 2015 року за договором на виконання робіт з диспетчерського обслуговування № 55 від 01.06.2015, відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлений позов.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини, які мають значення для справи, а також порушили норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 626, 629 ЦК України, ст.ст. 35, 43 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що позивачем було надано докази (документи), які підтверджували виконання ним робіт з диспечерського обслуговування та докази наявності штату працівників, а суд невірно застосував норми матеріального права, що регулюють порядок виконання договорів підряду. На думку скаржника, факт несвоєчасного направлення замовнику актів виконаних робіт не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, а може лише слугувати підставою для відмови у стягненні неустойки, оскільки в такому випадку відкладається дата настання зобов'язань з оплати виконаних робіт.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, за наявності письмового відзиву відповідача на касаційну скаргу, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін, відхиляючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрСумиліфт" (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісресурс" (Замовник) 01.06.2015 був укладений Договір №55 на виконання робіт з диспетчерського обслуговування, за умовами п. 1.1 якого позивач (Підрядник) на власний ризик за дорученням відповідача (Замовника) зобов'язується виконати роботи з диспетчерського обслуговування по житловим будинкам, що обслуговуються ТОВ "Сервісресурс" згідно додатку №1 до Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи у відповідності до умов цього договору.

Періодичність оплати виконаних робіт встановлено в пункті 1.2 Договору в один місяць.

Сторони погодили, що розрахункова вартість робіт за договором складає 17332,95 грн. на місяць (пункт 3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору щодо фактично виконаних робіт позивач до п'ятого числа кожного місяця складає та надає відповідачеві для перевірки та підписання акти приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 4.2 Договору відповідач протягом п'яти робочих днів з моменту отримання від позивача акта приймання виконаних робіт проводить перевірку виконаної роботи згідно з наданим актом та в разі відсутності зауважень підписує акт виконаних робіт, про що повідомляє позивача.

За умовами п. 5.1 Договору після підписання актів виконаних робіт відповідач здійснює розрахунок за виконані позивачем роботи відповідно до сплачених коштів мешканцями (населенням), згідно з інформацією про сплату коштів, яку надає Міський єдиний інформаційно-розрахунковий центр.

У п. 5.2 Договору передбачено, що оплата виконаних робіт, передбачена п.5.1 Договору, може здійснюватись відповідачем частинами.

Строк дії договору погоджено сторонами у п. 9.1 з 01.06.2015 до 31.11.2015, а у випадку невиконання або неякісного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання незалежно від дати припинення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як передбачено ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові.

Як визначено ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника - достроково.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Тобто роботи можуть вважатися виконаними, а обов'язок по їх оплаті - таким, що настав, після складення акта виконаних робіт. Складений акт, що підписаний сторонами, або той, від підписання якого сторона ухиляється, породжує правові наслідки.

Позивачем у даній справі заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за червень-серпень 2015 року в сумі 51998,85 грн. за виконані роботи за договором підряду № 55 від 01.06.2015.

Суди попередніх інстанцій встановили, що протягом спірного періоду позивач не дотримався порядку, визначеного пунктом 4.1 договору, щодо надання (надіслання) до п'ятого числа кожного місяця Замовнику для перевірки та підписання актів виконаних робіт.

Акти надання послуг за спірний період надсилалися відповідачу починаючи із вересня 2015 року, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим відповідач не мав можливості тривалий час перевірити факт надання та якість відповідних послуг згідно з додатком № 1 до договору № 55 від 01.06.2015 та висловити протягом п'яти робочих днів відповідні зауваження в порядку п. 4 Договору та ст. 853 ЦК України.

Надані позивачем штатний розпис підприємства та графіки роботи ліфтової служби, копія витягу з журналу реєстрації викликів ТОВ "Укрсумиліфт" суди не прийняли в якості доказів виконання позивачем робіт у період з червня по серпень 2015 року, оскільки такі документи складені позивачем в односторонньому порядку та не доводять виконання відповідних робіт з обслуговування конкретних ліфтів за відповідними адресами.

Судами встановлено, що надіслані починаючи з вересня 2015 акти виконаних робіт спірний період (червень-серпень 2015 року) не підписані відповідачем з посиланням на необґрунтованість вказаної в них інформації.

За таких обставин, з огляду на непідтвердження позивачем первинними документами, які доводили б факт виконання позивачем робіт за договором №55 від 01.06.2015 в спірних житлових будинках, та саме в червні-серпні 2015 року і на замовлення відповідача, суди дійшли вірного висновку про те, що позивачем не було дотримано умов, необхідних для виникнення у відповідача обов'язку з оплати робіт з диспетчерського обслуговування житлових будинків та про безпідставність вимог позивача про стягнення з відповідача боргу.

Крім того, як встановлено судами, рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради №228 від 07.05.2015 визначено виконавцем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій з 01.06.2015 Комунальне підприємство "Сумижитло" Сумської міської ради.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 285 від 02.06.2015 постановлено вважати договір № 52 від 25.05.2015 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, укладений між КП "Сумижитло" Сумської міської ради та ТОВ "Сервісресурс", неправомірним внаслідок недійсності через їх невідповідність вимогам закону.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 09.03.2016 у справі №920/1863/15 визнано недійсним договір № 52 від 25.05.2015 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, укладений між КП "Сумижитло" Сумської міської ради та ТОВ "Сервісресурс", та Додаткову угоду № 1 до нього. Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

Таким чином судами встановлено, що відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісресурс") не мав права надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 15.02.2016 у справі №920/1853/15, яке набуло чинності, задоволено позов ТОВ "Облсумиліфт" та стягнуто з КП "Сумижитло" СМР на користь ТОВ "Облсумиліфт" заборгованість за виконані роботи в розмірі 202391,49 грн., 25525,13 грн. пені та 1683,01 грн. - 3% річних. Вказаним рішенням встановлено, що 03.06.2015 між ТОВ "Облсумиліфт" (підрядником) та КП "Сумижитло" (замовником) було укладено договір підряду № 70 та встановлено факт виконання ТОВ "Облсумиліфт" робіт загальною вартістю 202391,49 грн. за червень - серпень 2015 року, обсяг і якість вказаних робіт підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт, які є належними та допустимими доказами.

При цьому перелік об'єктів, визначених додатком № 1 до укладеного між ТОВ "УкрСумиліфт" до ТОВ "Сервісресурс" договору № 55 від 01.06.2015, є тотожним переліку об'єктів, визначених додатками № 1 та додатком № 2 до договору підряду № 70 від 03.06.2015.

Тобто рішенням Господарського суду Сумської області від 15.02.2016 у справі №920/1853/15 стягнуто з КП "Сумижитло" СМР заборгованість за роботи, виконання яких здійснено ТОВ "Облсумиліфт" за договором підряду № 70 від 03.06.2015. В той же час позивачем у даній справі заявлено вимоги про стягнення заборгованості за виконання робіт з диспетчерського обслуговування житлових будинків на тих же об'єктах за той же період.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрСумиліфт" як підрядником не надано належних і допустимих доказів фактичного виконання договірних зобов'язань, суди дійшли правильного висновку про відсутність фактичних і правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСумиліфт" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 12.04.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2016 у справі №920/1792/15 - без змін.

Головуючий суддяО.О. ЄвсіковсуддіО.А. Кролевець О.В. Попікова