ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року Справа № 915/656/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А.за участю представників: позивача:Алюніна О.О. дов. від 25.01.2016 відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)третьої особи:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління - 22 "Миколаївводобуд"на ухвалуГосподарського суду Миколаївської області від 01.06.2016та на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 26.07.2016у справі№ 915/656/14 Господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління - 22 "Миколаївводобуд"третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Каїр-Миколаїв"прозвернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2015 (суддя Корицька В.О.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 (головуючий суддя Колоков С.І., судді Разюк Г.П., Принцевська Н.М.) провадження по справі № 915/656/14 зупинено до одержання експертних висновків у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2015 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління - 22 "Миколаївводобуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та порушення норм матеріального права, зокрема приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок недотримання місцевим господарським судом порядку призначення та проведення судової експертизи відповідно до приписів статті 41 Господарського процесуального кодексу України. При цьому товариство наголошує на відсутності підстав для зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи, оскільки вартість об'єкта іпотеки була погоджена сторонами при укладанні договору.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін оскаржувані судові рішення з мотивів, у них викладених.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предмет позову у даній справі становить вимога Банку про стягнення заборгованості у розмірі 16 958 251,69 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 05КБ/2008/1 від 07.02.2008, укладеним між сторонами в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника - ТОВ "Каїр-Миколаїв" перед банком за Кредитним договором № 05КБ/2008 від 07.02.2008.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.02.2008 між ПАТ "ВТБ Банк" (кредитором) та ТОВ "Каїр-Миколаїв" (позичальником) був укладений кредитний договір № 05КБ/2008, згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом кредитування 4 920 000 грн., а позичальник - повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом на умовах передбачених договором у строк до 07.02.09.

07.02.2008 в забезпечення виконання зобов'язань позичальником за вказаним Кредитним договором № 05КБ/2008, між ПАТ "ВТБ Банк" (іпотекодержателем) та ТОВ "Будівельно-монтажне управління-22 "Миколаївбуд" (іпотекодавцем) був укладений договір іпотеки, згідно якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нежитловий об'єкт, що розташований під № 34 В по вул. Новозаводській в м. Миколаєві.

Згідно з п. 10 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання, при цьому банк як іпотекодержатель вправі обирати спосіб звернення стягнення.

Договором іпотеки від 07.02.2008 за № 250 передбачено, що заставна вартість нежитлового об'єкту, переданого в іпотеку Банку, розташованого за адресою: вул. Новозаводська, 34-в, м. Миколаїв, складає - 6 154 592 грн.

Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2016, якою зупинено провадження у справі на підставі п. 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, мотивована необхідністю визначити початкову вартість предмета іпотеки, з огляду на те, на момент розгляду справи у суді сторони так і не досягли згоди щодо ціни, за якою передане в іпотеку майно має бути реалізовано. Оскільки суд позбавлений можливості самостійно здійснити оцінку переданого в іпотеку майна, виникла необхідність у призначенні судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (пункт 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи зі змісту частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Призначення і проведення судової експертизи врегульовано статтею 41 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 1 якої для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Із сукупності наведених норм вбачається, що зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком. При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є суперечливими. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже зупиняючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, суд повинен в обов'язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи та навести підстави і мотиви такого призначення.

Місцевий господарський суд, позицію якого підтримала апеляційна інстанція, обґрунтував необхідність проведення експертизи приписами частини 6 статті 38 та частини 1 статті 39 Закону України "Про іпотеку", відповідно до яких ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються у тому числі початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Судами також було враховано, що з моменту погодження сторонами договору іпотеки вартості переданого в іпотеку майна сплило 8 років, і на сьогодні сторони, визначаючи вартість згаданого майна, так і не дійшли згоди.

Оскільки суди попередніх інстанцій належно обґрунтували як необхідність призначення судової експертизи, так і неможливість розгляду справи по суті заявлених позовних вимог до моменту закінчення експертних досліджень та отримання судом висновку експертизи, колегія суддів вважає, що зупинення провадження у справі було здійснено місцевим господарським судом з дотримання приписів пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи.

Скаржник у касаційній скарзі не зазначає які саме порушення норм статті 79 Господарського процесуального кодексу України були допущені судом першої інстанції при винесенні ухвали від 01.06.2016 про зупинення провадження у справі, а його доводи зводяться передусім до перевірки та переоцінки підстав для призначення судової експертизи у даній справі.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваних ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління - 22 "Миколаївводобуд" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2016 в частині зупинення провадження у справі та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 у справі №915/656/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.О. Євсіков

О.А. Кролевець