ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 910/21296/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Кролевець О.А.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

позивача - Пенського А.В.,

ТОВ "Укрхорс" - Пишнюка Д.С.,

ТОВ "Торговий дім "Агрі-Трейд" - не з'явився,

ТОВ "Укрселко" - не з'явився,

ТОВ"Агрі Сідс" - не з'явився,

Компанії Mriya Agro Holding Public Limited - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрселко"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015

та на рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2015

у справі № 910/21296/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк";

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхорс";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрі-Трейд";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрселко";

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі Сідс";

5) Компанії Mriya Agro Holding Public Limited

про стягнення 374 092 664,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року ПАТ "УкрСиббанк" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Укрхорс", ТОВ "Торговий Дім "Агрі-Трейд", ТОВ "Укрселко", ТОВ "Агрі Сідс" про стягнення 374 092 664,16 грн. заборгованості за наданим кредитом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2014 залучено у якості співвідповідача Компанію Mriya Agro Holding Public Limited.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.03.2015 (суддя Лиськов М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 (колегія суддів у складі: суддя Руденко М.А. - головуючий, судді Пономаренко Є.Ю., Мальченко А.О.), провадження у справі до Компанії Mriya Agro Holding Public Limited припинено. Позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Укрхорс" на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість у розмірі 5 256 740,53 доларів США та 4 857 050,99 грн., яка складається з 4 964 175,58 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.08.2014 становить 66 706 029,93 грн. - кредитна заборгованість; 292 564,68 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.08.2014 становить 3 931 333,20 грн. - заборгованість зі сплати процентів; 4 724 200,50 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 132 850,47 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом. Стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Агрі-Трейд" на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість в сумі 5 305 241,15 доларів США та 5 263 178,13 грн., яка складається з 4 998 656,87 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.08.2014 становить 67 169 371,71 грн. - кредитна заборгованість; 309 584,28 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.08.2014 становить 4 119 721,36 грн. - заборгованість зі сплати процентів; 5 120 246,99 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 142 931,14 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом. Стягнуто з ТОВ "Укрселко" на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість у розмірі 9 777 922,02 доларів США та 7 254 132,60 грн., яка складається з 9 427 239,10 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.08.2014 становить 126 678 374,58 грн. - кредитна заборгованість; 350 682,92 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.08.2014 становить 4 712 296,13 грн. - заборгованість зі сплати процентів; 7 132 114, 34 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 122 018,26 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом. Стягнуто з ТОВ "Агрі Сідс" на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість в сумі 5 878 030,21 доларів США та 4 415 238,62 грн., яка складається з 5 586 886,01 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.08.2014 становить 75 073 691,38 грн. - кредитна заборгованість; 291 144,20 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.08.2014 становить 3 912 245,53 грн. - заборгованість зі сплати процентів; 4 291 448,37 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 123 790,25 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.

У касаційній скарзі ТОВ "Укрселко" просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 04.03.2015, постанову господарського апеляційного суду від 27.05.2015, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 32, 33, 43, 101, 104 ГПК України, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Так, на думку скаржника, матеріали справи не містять доказів існування заборгованості відповідачів перед позивачем, з яких господарський суд міг би встановити факт неналежного виконання ними своїх зобов'язань за кредитним договором, оскільки в матеріалах справи відсутні виписки з банківських рахунків, інші первинні документи, на підставі яких можна встановити розмір повернутих кредитних коштів.

Крім того, у додаткових поясненнях до касаційної скарги ТОВ "Укрселко" зазначило про те, що господарськими судами в порушення вимог ст.ст. 192, 533 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань" використано розрахунки заборгованості, включаючи розрахунки пені, які обчислені позивачем в доларах США.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить рішення господарського суду першої інстанції від 04.03.2015 та постанову апеляційного суду від 27.05.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому позивач зауважив на тому, що в матеріалах справи містяться розрахунки заборгованості боржників, а також копії первинних банківських документів, які підтверджують факт надання позивачем кредитних коштів боржникам.

У поясненнях на касаційну скаргу ТОВ "Укрхорс" підтримує вимоги, заявлені в касаційній скарзі та просить її задовольнити з тих же підстав, які у ній наведені.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Господарськими судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що:

- 05.07.2013 AT "УкрСиббанк" (позивач) та ТОВ "Укрхорс" (відповідач-1), ТОВ "Торговий Дім "Агрі-Трейд" (відповідач-2), ТОВ "Укрселко" (відповідач-3), ТОВ "Агрі Сідс" (відповідач-4) було укладено генеральний договір про кредитування № 11459710000/11459709000 (далі - кредитний договір), згідно з умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачам кредит в іноземній валюті в сумі 30 000 000 доларів США, а відповідачі взяли на себе зобов'язання прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит та сплатити плату за кредит у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі. Вказана сума ліміту дорівнювала еквіваленту 239 790 000 грн. за курсом НБУ на день укладення цього кредитного договору (п. 1.1. кредитного договору);

- кредитування відповідачів здійснювалося шляхом надання окремих частин кредитних коштів (траншів) в валюті, що передбачена цим договором, в межах ліміту кредитної лінії;

- відповідно до пунктів 2.1.3., 2.1.4. та 2.2.2. кредитного договору транші видавались на підставі підписаної позичальником (відповідачем) та кредитором (позичальником) заяви на видачу траншу. Позичальники у будь-якому випадку зобов'язані повернути кредит в терміни, встановлені в угодах про надання траншу, але в будь-якому випадку не пізніше 30.06.2014, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до іншого терміну відповідно до умов розділу 11 цього договору тощо. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок позивача. Повернення кредиту повинно бути здійснено в тій самій валюті в якій було отримано відповідний транш;

- розділом 2.5. кредитного договору визначена та встановлена плата за кредит, під якою сторони визначили оплату процентів і комісій на умовах визначених кредитним договором. Сторони домовились, що на день підписання кредитного договору процентна ставка розраховувалась з урахуванням розміру індексу "LIBOR". В подальшому між сторонами були укладені до кредитного договору додаткові угоди №№ 1-16;

- договором також встановлена подвійна процентна ставка за користуванням кредитними коштами понад встановлений термін. При цьому такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу відповідача за договором. Нарахування та облік таких процентів позивач здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативів НБУ;

- пунктами 2.5.3.-2.5.5. кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за даним договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог чинного законодавства України, нормативно-правових актів НБУ. Відповідач зобов'язується сплачувати проценти за договором у строк з 01 по 10 числа (включно) кожного місяця, наступним за тим, за який були нараховані позивачем такі проценти. Встановлені кредитним договором комісії за видачу кредиту та його управління;

- згідно з п. 8.1. кредитного договору за порушення будь-яким позичальником (відповідачами) термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим кредитним договором, зокрема, термінів повернення кредиту/траншу (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, позивач має право вимагати від будь-якого позичальника (відповідача) додатково сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом "факт/365". Якщо кредит/транш надано в іноземній валюті розмір пені розраховується шляхом перерахування суми пені в іноземній валюті в національну валюту за офіційним курсом іноземної валюти по відношенню до національної валюти України встановленого НБУ на дату нарахування такої пені. В будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що ним були виконані умови кредитного договору в повному обсязі, тоді як відповідачі не виконали взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим за ними утворилась заборгованість як зі сплати основної суми заборгованості так і штрафних санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції, з висновками якого погодився і господарський суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, тоді як матеріалами справи доведено факт неналежного виконання відповідачами зобов'язань за кредитним договором внаслідок чого у останніх утворилась сума заборгованості, яка на момент винесення рішення погашена не була. Припиняючи провадження у справі щодо Компанії Mriya Agro Holding Public Limited, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що гарантія, видана вказаною компанією на користь ПАТ "УкрСиббанк", містить арбітражне застереження про розгляд спорів між її сторонами в Міжнародному комерційному арбітражному суді.

Вищий господарський суд України погоджується з рішеннями господарських судів щодо стягнення з кожного з відповідачів кредитної заборгованості та заборгованості зі сплати процентів, оскільки в цій частині судові рішення відповідають встановленим судами фактичним обставинам справи, вимогам ЦК України та ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи у вказаній частині.

Як вбачається зі змісту поданої касаційної скарги, скаржник в цілому не заперечуючи проти того, що ним не виконано в повному обсязі зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, посилається на відсутність доказів існування заборгованості відповідачів перед позивачем, з яких господарський суд міг би встановити факт неналежного виконання ними своїх зобов'язань за кредитним договором.

Однак суд касаційної інстанції відхиляє вказані твердження скаржника з огляду на те, що господарськими судами встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання кредиту, оскільки в матеріалах справи містяться копії первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факт надання позивачем кредитних коштів боржникам (заяви-індивідуальні угоди на видачу траншу, копії меморіальних ордерів), а також надані позивачем довідки-розрахунки заборгованості боржників по кожному окремо, виписки за особливими рахунками боржників в період з 01.06.2014 по 30.09.2014.

Доводи ТОВ "Укрселко" щодо відсутності первинних документів в підтвердження сум, сплачених товариством в погашення кредиту, Вищий господарський суд України відхиляє з огляду на те, що у разі незгоди з розрахунком суми боргу, ТОВ "Укрселко" не було позбавлено можливості своєчасно подати господарському суду контррозрахунок заявленої до стягнення суми боргу та штрафних санкцій. Обов'язок подання суду відповідних доказів в силу приписів ст. 33 ГПК України в даному випадку покладений саме на ТОВ "Укрселко", однак вказане товариство своїм правом при розгляді даної справи не скористалося і без будь-яких поважних причин такі докази не надало.

Вищий господарський суд України також погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо припинення провадження у справі щодо Компанії Mriya Agro Holding Public Limited, оскільки господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що гарантія, видана вказаною компанією на користь ПАТ "УкрСиббанк", містить арбітражне застереження про розгляд спорів між її сторонами в Міжнародному комерційному арбітражному суді.

Водночас Вищий господарський суд України не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з ТОВ "Укрхорс", ТОВ "Торговий дім "Агрі-Трейд", ТОВ "Укрселко", ТОВ"Агрі Сідс" пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч. 3 ст. 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений тс. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 909/660/14.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не надали оцінки тому, що відповідно до поданих позивачем розрахунків пеня ним була розрахована в доларах США, тоді як чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні. Відповідно, суди належним чином не дослідили наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення пені, методологію її нарахування (з урахуванням наведених вимог законодавства), а отже не встановили відповідних обставин щодо розміру пені, заявленої до стягнення, у національній валюті.

Враховуючи наведене Вищий господарський суд України дійшов висновку, що як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування оскаржених судових рішень у зазначених частинах.

Касаційна інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, справа в частині задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхорс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрі-Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрселко" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі Сідс" щодо стягнення з кожного з них пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України, має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрселко" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2015 у справі № 910/21296/14 скасувати в частині задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхорс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрі-Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрселко" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі Сідс" про стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом, а справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В іншій частині вказані судові рішення залишити без змін.

Головуючий суддя:Н. Губенко Судді: О. Кролевець В. Картере