ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 910/12076/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А. Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - дослідна установа "Квант М"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.07.2015у справі№ 910/12076/14 Господарського суду міста Києваза позовомЗаступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа "КВАНТ М"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спор, на стороні позивача Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних сил Українипростягнення грошових коштів

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаБоголей І.Ю., Чорномаз Є.П.- - відповідачаБердило І.П.- - третьої особиБоголей І.Ю. - Генеральної прокуратури УкраїниКоркішко В.М.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року Заступник Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа "КВАНТ М", в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь 354 319 грн. 44 коп. заборгованості по орендній платі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2015 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних сил України.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2015 (суддя Цюкало Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 (головуючий Отрюх Б.В., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.) у даній справі позов задоволено повністю. Судові рішення мотивовані обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа "КВАНТ М" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. В обґрунтування своєї касаційної скарги касатор послався на те, що він, як орендар, звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Київське квартирно-експлуатаційне управління, Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних сил України не скористались правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.03.2010 між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України, як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант М", як орендарем, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа "КВАНТ М", укладено договір оренди № 1/ККЕУ, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлове приміщення загальною площею 1 008, 0 кв. м. (майно), що знаходиться на балансі Київського КЕУ (балансоутримувач), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Медова, 5, військове містечко № 268, інв. № 4, вартість якого визначена на 30.09.2009 за незалежною оцінкою та становить згідно акту оцінки 3 352 361, 00 грн. Майно передається орендареві для використання під склад, стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком орендодавця та орендаря.

Факт передачі в оренду майна підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі від 25.03.2010 (т.1.,а.с.26) і сторонами не заперечувався. Відповідно до цього акта передане майно потребує поточного ремонту.

Договір укладено строком до трьох років, що діє з 25.03.2010 по 24.03.2013 (пункт 10.1. договору).

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2 договору, орендна плата становить без ПДВ 33 825, 32 грн. за базовий місяць жовтень 2009 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць, згідно з п.3.3. договору, визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

В пункті 3.5 договору, сторони передбачили, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

У розділі 5 договору, сторони визначили обов'язки орендаря, до яких віднесли зокрема: своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату; забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними та екологічними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки; своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна (пункти 5.3, 5.4, 5.7 договору).

10.09.2010 відповідач звернувся з листом вих. № 112 до начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України, в якому просив надати дозвіл на проведення ремонтних робіт (т.1., а.с.118).

25.10.2010 листом вих. № 303/1/6/1140 Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних сил України надіслало позивачу та відповідачу лист-відповідь, в якому зазначено, що Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних сил України не заперечує щодо проведення ремонтних робіт (поліпшень) орендованого нерухомого майна за рахунок власних коштів відповідача(т.1., а.с.119).

30.12.2011 комісією в складі начальника експлуатаційного відділу Київського квартирно-експлуатаційного управління майора Олійника С.А.. начальника відділення з орендних відносин Київського квартирно-експлуатаційного управління Берната В.В., економіста відділу розквартирування військ, землекористування та оренди Меркун Ю.І., районного інженера Київського квартирно-експлуатаційного управління Буланової В.І., в присутності директора ТОВ "Квант М" Знака В.М. проведено обстеження стану використання нерухомого військового майна, будівля інв. № 4 військового містечка № 268 по вул. Медова 5 в м. Києві, яке за договором оренди перебуває в користуванні ТОВ "Квант М", про що складено акт обстеження нежитлових приміщень по вул. Медова, 5 в м. Києві, які орендує ТОВ "Квант М" (т.1., а.с.126).

З тексту цього акта вбачається, що на момент обстеження орендоване приміщення не використовується за призначенням, так як орендарем за власні кошти здійснюються відповідні ремонтні роботи по приведенню майна до належного стану.

31.01.2012 листом № 303/1/6/102 Головне квартирно-експлуатаційне управління ЗСУ повідомило, що з метою приведення нерухомого військового майна до належного стану, враховуючи, що орендар за власний рахунок, згідно чинного законодавства, здійснює ремонтні роботи орендованих приміщень, технічний стан яких в певній мірі впливає на безпечну експлуатацію згаданих будівель, відповідно до пунктів 3.5, 10.12 зазначених договорів оренди, частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункту 2 статті 632 та пунктів 4, 6 статті 762 Цивільного кодексу України вважає за можливе не нараховувати орендну плату за використання нежитлових приміщень площею 1008,0 кв. м. будівлі № 4 та площею 1 274, 0 кв. м. будівлі № 7 військового містечка № 268 по вул. Медова, 5 у м. Києві, на період проведення ремонтних робіт, але не більше ніж на термін до 6 (шести) місяців, оскільки вказаний термін є розумно прийнятним для проведення згаданих ремонтних робіт (т.1., а.с.94).

02.02.2012 Київське квартирно-експлуатаційне управління листом вих. № 303/25-368 повідомило відповідача, що відповідно до пунктів 3.5, 10.12 зазначеного договору оренди, частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункту 2 статті 632 та пунктів 4, 6 статті 762 Цивільного кодексу України вважає за можливе не нараховувати орендну плату за використання нежитлових приміщень площею 1 008, 0 кв. м. будівлі № 4 та площею 1 274, 0 кв. м. будівлі № 7 військового містечка № 268 по вул. Медова, 5 у м. Києві, на період проведення ремонтних робіт, але не більше ніж 6 (шість) місяців, оскільки вказаний термін є розумно прийнятним для проведення згаданих ремонтних робіт.

Таким чином, в період з 01.12.2011 по 31.05.2012 орендна плата позивачем не нараховувалася і відповідачем не сплачувалася. Ці обставини сторонами учасниками судового розгляду під час розгляду даної справи не заперечувалися.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор вимагає сплати орендної плати за вказаний період у зв'язку з тим, що діючим законодавством не передбачено безоплатного користування державним майном. У зв'язку з цим, прокурор вважає, що економічним інтересам держави завдано шкоду у вигляді недоотримання 354 319, 44 грн. доходів до спеціального фонду Державного бюджету України.

В основу прийнятих у справі судових рішень про задоволення позову покладено висновки судів попередніх інстанцій про неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань в частині сплати орендної плати за користування орендованим майном. Судами встановлено, що сторони не врегулювали питання про звільнення відповідача, як орендаря, від сплати орендної плати за спірний період шляхом внесення відповідних змін до договору оренди.

Колегія суддів вважає, що прийняті у справі судові рішення попередніх інстанцій є достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.

Правовідносини з оренди державного та комунального майна, врегульовуються положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі по тексту - Закону), Главою 58 Цивільного кодексу України та відповідними положеннями Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з статтею 19 цього Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Приписами частин другої, третьої статті 18 Закону встановлено, що орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У частині другій статті 21 Закону зазначено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Відповідно до пункту 10.3. договору, зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що листування сторін щодо здійснення робіт в орендованому приміщенні не є внесенням змін до укладеного між ними договору оренди № 1/ККЕУ від 25.03.2010. До матеріалів справи не залучено доказів внесення змін до договору оренди, з дотриманням вимог статті 654 Цивільного кодексу України, в частині звільнення відповідача від сплати орендної плати в період з 01.12.2011 по 31.05.2012.

Статтею 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Пунктом 4 цієї статті передбачено, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася (ч.4).

Частиною шостою статті 762 названого Кодексу передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що орендар за актом приймання-передачі від 25.03.2010 прийняв об'єкт оренди у стані, який потребує поточного ремонту і обов'язок проведення поточного та капітального ремонту, згідно з пунктом 5.7. договору оренди покладено на нього за письмовою згодою орендодавця за рахунок орендаря.

З моменту прийняття цього майна орендар користувався орендованим майном за цільовим призначенням і доказів, які б доводили істотне погіршення стану орендованого нежитлового приміщення у порівнянні з тим станом нерухомого майна, яке передавалось орендарю за актом приймання-передачі від 25.03.2010 та відображено в акті інвентаризації об'єкту оренди від 18.01.2010, що унеможливило подальше використання орендованого майна та необхідності проведення ремонту, яке ініційоване самим орендарем, до матеріалів справи не залучено. Доказів внесення змін до договору оренди щодо розміру орендної плати матеріали справи не містять.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог прокурора та стягнення з відповідача орендної плати в розмірі 354 319, 44 грн., нарахованої за період з 01.12.2011 по 31.05.2012.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

Доводам касатора судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка. Крім того, ці доводи пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі № 910/12076/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова