ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 906/270/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргиприватного підприємства "Нікон"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 у справігосподарського суду Житомирської областіза позовомприватного підприємства "Нікон" до1. Відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області 2. Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області провідшкодування матеріальної шкоди в розмірі 305 934,02 грн завданої незаконними діями посадової особи органу державної влади в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Семенюк В.Г. - дов. №17 від 28.01.2015;від відповідача 1:не з'явились; від відповідача 2:не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 21.04.2015 господарського суду Житомирської області (суддя: Терлецька-Байдюк Н.Я.) відмовлено у задоволенні позову.

Постановою від 16.06.2015 Рівненського апеляційного господарського суду (судді: Розізнана І.В. - головуючий, Грязнов В.В., Мельник О.В.) рішення від 21.04.2015 господарського суду Житомирської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач не довів наявності складу цивільного правопорушення у діях ВДВС Малинського районного управління юстиції Житомирської області, зокрема, не доведено, що заподіяння шкоди позивачеві перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з неправомірними діями відповідача, які полягали у прийнятті начальником відділу ДВС Малинського РУЮ Мельником В.О. постанови від 17.03.2014 про скасування арешту з рахунку № 26041053456001 в АТ "УкрСиббанк".

Не погоджуючись з судовими рішеннями ПП "Нікон" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що господарськими судами порушено норми матеріального права, зокрема, ст.ст. 16, 22, 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, ст.ст.44, 87, 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Скаржник вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача-1 йому завдано збитків, тому відповідно ст.1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У запереченнях на касаційну скаргу ВДВС Малинського районного управління юстиції Житомирської області просить у задоволені касаційної скарги ПП "Нікон" відмовити.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що 25.02.2013 відділом ДВС Малинського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області №5/5007/701/12 від 30.08.2012 про стягнення з КП "Центральна районна аптека №28" на користь ПП "Нікон" 318723,79 грн. заборгованості.

11.03.2013 відділом ДВС Малинського РУЮ винесено постанову про приєднання даного виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №32254578, яке перебуває на виконанні у відділі ДВС Малинського РУЮ.

06.02.2014 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів, що належать боржнику КП "Центральна районна аптека №28" та містяться на рахунку №26041053456001 в АТ "УкрСиббанк".

Постановою начальника відділу ДВС Малинського РУЮ Мельника В.О. від 17.03.2014 скасовано, зокрема, постанову державного виконавця від 06.02.2014 про арешт коштів боржника з рахунку №26041053456001 в АТ "УкрСиббанк".

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.07.2014 у справі №5/5007/701/12 задоволено скаргу ПП "Нікон" та скасовано постанову начальника відділу ДВС Малинського РУЮ Мельника В.О. від 17.03.2014 в частині скасування постанови про арешт коштів боржника з рахунку №26041053456001 в АТ УкрСиббанк". Ухвала набрала законної сили.

04.09.2014 старшим державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів, що належать боржнику КП "Центральна районна аптека №28" та містяться на рахунку №26041053456001 в АТ "УкрСиббанк".

Відповідно ч. 2 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

За ст.ст.1173 та 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

На відміну від загальної норми ст. 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статті 1173 Цивільного кодексу України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини органу державної влади та його посадової або службової особи.

За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Як встановлено господарськими судами, позивач обґрунтовує заподіяну йому матеріальну шкоду протиправними діями державної виконавчої служби, зокрема, винесенням незаконної постанови про скасування арешту з рахунку боржника КП "Центральна районна аптека № 28" № 26041053456001 в АТ "УкрСиббанк" та як наслідок неможливість стягнення заборгованості за судовим рішенням.

Пунктом 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що у розгляді позовів про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 1174 Цивільного кодексу України, маючи на увазі, що в таких випадках відповідачами можуть бути відповідні органи Державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державної казначейської служби України.

У вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду, господарським судам принагідно враховувати, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання кредитором присудженого судом. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника тощо.

Як встановлено господарськими судами виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Житомирської області №5/5007/701/12 від 30.08.2012, стягувачем за яким є ПП "Нікон" відкрито 25.02.2013 та по черговості задоволення вимог є восьмим у зведеному виконавчому провадженні №32254578.

Відповідно довідки ВДВС Малинського РУЮ №2551/3-22 від 18.03.2015, станом на 17.03.2015 у зведеному виконавчому провадженні №32254578 (боржник - КП "Центральна районна аптека № 28") перебуває десять виконавчих документів, серед яких значиться наказ господарського суду Житомирської області №5/5007/701/12 від 30.08.2012 про стягнення заборгованості на користь ПП "Нікон", що підтверджується копіями виконавчих документів та постанов про відкриття виконавчих проваджень.

Згідно довідки відділення №261 АТ "УкрСиббанк" №221 від 30.03.2015 на рахунок боржника КП "Центральна районна аптека № 28" № 26041053456001 в АТ "УкрСиббанк" в період з квітня по вересень 2014 року надійшли кошти в загальній сумі 240279, 66 грн., які використовувались боржником на відшкодування витрат за медичне забеспечення за пільговими рецептами громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та на інші цілі, а не на погашення заборгованості за виконавчими провадженнями.

Відповідно довідки Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації КП "Центральна районна аптека № 28" у 2014 році використовувало кошти на відшкодування вартості лікарських засобів за пільговими рецептами лікарів та інші цілі.

Статтею 44 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею:

1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;

3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами та зобов'язання за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування);

6) у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження на день зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

За ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Як встановлено господарськими судами позивач, як на підставу своїх вимог посилається на порушення допущені державним органом при виконанні рішення суду, однак позивач не надав відповідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України суду доказів на підтвердження зменшення або ж знищення цим порушенням існуючих його майнових благ.

Господарськими судами встановлено, що відділом ДВС Малинського РУЮ проводились виконавчі дії з виконання зведеного виконавчого провадження (до якого приєднано виконавче провадження позивача), а погашення заборгованості здійснювалось згідно передбаченою статтею 44 Закону України "Про виконавче провадження" черговістю.

Також господарськими судами встановлено, що виконавче провадження не закінчено, тому позивач не втратив права та можливості на отримання належних йому сум за вказаним виконавчим документом під час здійснення відділом ДВС Малинського РУЮ виконавчого провадження з його примусового виконання.

Враховуючи викладене, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку, що позивач не довів наявності складу цивільного правопорушення у діях відділу ДВС Малинського РУЮ Житомирської області, зокрема не довів, що відповідач заподіяв шкоду та не довів, що заподіяння шкоди позивачеві перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з неправомірними діями відповідача, які полягають у винесенні постанови про скасування арешту з рахунку №26041053456001 в АТ "УкрСиббанк".

Отже, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права є безпідставними. Інші твердження позивача, зазначені в касаційній скарзі, дублюють доводи апеляційної скарги, яким суд апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку надав відповідну правову оцінку, також вони зводяться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та їх переоцінку, відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.1115, п.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 16.06.2015 Рівненського апеляційного господарського суду зі справи № 906/270/15 залишити без змін.

Головуючий В.С.Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга