ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 902/216/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Ойл Трейд"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 у справігосподарського суду Вінницької областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Ойл Трейд"доприватного підприємства "Петамил"третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачатовариство з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера"простягнення 55620,27 грн. штрафних санкцій та відшкодування збитківв судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Бондаренко К.В. - дов. б/н від 14.07.2015;від відповідача:не з'явились; від третьої особи:не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 21.04.2015 господарського суду Вінницької області (суддя: Говор Н.Д.) в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою від 23.06.2015 Рівненського апеляційного господарського суду (судді: Філіпова Т.Л. - головуючий, Гудак А.В., Василишин А.Р.) рішення від 21.04.2015 господарського суду Вінницької області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач не порушив свої зобов'язання за договором купівлі-продажу товару. У діях відповідача відсутня така складова цивільного правопорушення, як протиправна поведінка, тому на нього не може бути покладена відповідальність за збитки, понесені позивачем.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Вектор Ойл Трейд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального права, зокрема ст.ст. 526, 611, 664, 678 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 218, 224, 232 Господарського кодексу України. Скаржник вказує, що ним виявлено не недоліки товару, а передачу іншого товару, тому господарські суди безпідставно відмовили у задоволені позовних вимог.

Інші учасники судового процесу не скористалися правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що 20.08.2014 ТОВ "Вектор Ойл Трейд" (покупець) та ПП "Петамил" (продавець) уклали договір купівлі-продажу №170/ТР, відповідно якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити пшеницю 5-6 класу, українського походження врожаю 2014 року (далі товар), на умовах ЕХW "Франко склад" - ПП "Петамил", м. Чернівці, Вінницька область.

Відповідно розділу 2 договору загальна кількість товару має складати 500,00 тон +/-5%. Вказана кількість може бути збільшена за згодою сторін.

Товар за якістю повинен відповідати ДСТУ 3768:2010, 5-6 клас і бути не гірше: натура - мін. 720 г/л; вологість - макс. 14,0%; сміттєва домішка - макс. 2,0%; зернова домішка - макс. 15,0%.

Якість товару встановлюється на основі результатів аналізів, які проводяться лабораторією елеватора ТОВ "Вектор Ойл Трейд" та/або Держсільгоспінспекцією України за рахунок покупця. Висновок Держсільгоспінспекції України визнається безспірним обома сторонами.

У п.3.1 договору сторони обумовили, що ціна товару складає 1 830,00 грн. за одну метричну тону, в тому числі ПДВ 305,00 грн.

Відповідно п.п. 4.1 та 4.2 договору продавець зобов'язується надати покупцю товар на складі ПП "Петамил", м. Чернівці, Вінницька область, в строк не пізніше 29.08.2014.

Згідно розділу 5 договору після підписання даного договору покупець проводить перевірку права власності та якісних характеристик товару. Розрахунки за товар проводяться покупцем прямими банківськими платежами на розрахунковий рахунок продавця після виставлення рахунку від продавця не пізніше 3 банківських днів після отримання оригіналів документів, вказаних у п.2 та завірених копій документів, вказаних у п. 8.4.

Пунктом 6.4 договору сторони передбачили, що за несвоєчасну поставку товару продавець зобов'язаний виплатити покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставленого товару за кожний день прострочки. Прострочка поставки товару більше 7 календарних днів вважається непоставкою товару, в такому випадку застосовуються санкції п. 6.5, яким передбачено, що у випадку повної або часткової непоставки товару продавець зобов'язаний виплатити покупцю штраф у розмірі 30% від суми недопоставленого товару.

Як встановлено господарськими судами на виконання умов договору 20.08.2014 ПП "Петамил" надав ТОВ "Вектор Ойл Трейд" рахунок № 13 від 20.08.2014 на оплату вартості 490 тонн пшениці в сумі 896700,00 грн., який позивач оплатив, що підтверджується банківською випискою КБ "Приватбанк".

21.08.2014 відповідач на складі ПП "Петамил" передав позивачу пшеницю 6 класу в кількості 490 тонн, що підтверджується видатковою накладною №15 від 21.08.2014, якість якої перевірило ТОВ "Вектор Ойл Трейд" відповідно п.2.4 договору купівлі-продажу № 170/ТР від 20.08.2014, що підтверджується посвідченням №000354 про якість зерна від 24.08.2014 виданого ТОВ "Вектор Ойл Трейд".

Згідно товарно-транспортної накладної № 044892 від 24.08.2014 пшениця 6 класу в кількості 43,830 тонн навантажена та вивезена зі складу продавця (м. Чернівці, Вінницька обл.), автомобілем НОМЕР_1, пр. НОМЕР_2, водій ОСОБА_1

28.08.2014 ТОВ "Вектор Ойл Трейд" (покупець) та ПП "Петамил" (продавець) склали акт про повернення 43,830 тонн товару на суму 80208,90 грн., у зв'язку з тим, що якість товару не відповідала вимогам договору купівлі-продажу № 170/ТР від 20.08.2014. 29.08.2014 ПП "Петамил" повернув ТОВ "Вектор Ойл Трейд" 80208,90 грн., що підтверджується банківською випискою КБ "Приватбанк".

Господарськими судами встановлено, що спірні правовідносини випливають з договору купівлі-продажу товару.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 673 та ч.1 ст. 675 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Статтею 679 Цивільного кодексу України визначено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідно ст. 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Як встановлено господарськими судами та вказано вище покупець (позивач), відповідно умов договору, здійснив перевірку якості товару до його прийняття у свою власність, що підтверджується посвідченням № 000351 про якість зерна від 24.08.2014 видане ТОВ "Вектор Ойл Трейд". Однак, позивач не виявив недоліків товару у момент його прийняття від відповідача, а тому відсутні підстави вважати, що продавець (відповідач) передав покупцеві товар, який за якісними показниками не відповідав умовам договору купівлі-продажу.

Порядок виявлення недоліків у товарі після його передання у власність покупця не передбачений договором, тому в випадку такого виявлення позивач повинен був керуватися вимогами чинного законодавства, за методиками та показниками, визначеними чинними нормативними документами, зокрема "Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах", затвердженою наказом Міністерство аграрної політики № 661 від 13.10.2008 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України №1111/15802 від 18.11.2008.

Відповідно ст.22 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст.224 Господарського кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Позивачу принагідно довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Як встановлено господарськими судами у діях відповідача відсутні порушення зобов'язань договору щодо поставки товару неналежної якості, тому відсутня така складова цивільного правопорушення, як протиправна поведінка відповідача, враховуючи викладене господарські суди дійшли висновку про неможливість покладення на відповідача відповідальності за збитки, понесені позивачем.

Щодо доводів позивача про сплату відповідачем згідно п. 6.5 договору штраф у розмірі 30% від суми недопоставленого товару, то господарські суди встановили, що продавець виконав свій обов'язок передати товар у строк передбачений п.4.1 договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема, рахунок №13 від 30.08.2014, видаткова накладна, податкова накладна з квитанцією про внесення до єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно ст. 655 та ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Отже, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права є безпідставними. Інші твердження позивача, зазначені в касаційній скарзі, дублюють доводи апеляційної скарги, яким суд апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку надав відповідну правову оцінку, також вони зводяться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та їх переоцінку, відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.1115, п.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 23.06.2015 Рівненського апеляційного господарського суду зі справи №902/216/15 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга