ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року Справа № 927/98/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Демидової А.М.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів

фізичних осіб на ліквідацію ПАТ

"КБ "Південкомбанк" Штогріної Ірини Вікторівни

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 10.03.2016 року

у справі № 927/98/15

господарського суду Чернігівської області

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Комерційний банк "Південкомбанк" в особі

Уповноваженої особи Фонду гарантування

вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ

"КБ "Південкомбанк" Штогріної Ірини Вікторівни

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю

"ДТ-Україна"

2. Приватного акціонерного товариства "Страхова

компанія "Грандвіс"

про визнання договору недійсним

за участю представників:

позивача - не з'явились

відповідачів - 1) не з'явились

2) не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" Остапенко І.В. звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТ-Україна" та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" про визнання недійсним укладеного між сторонами договору про відступлення права вимоги № 1 від 25.04.2014 року.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.10.2015 року (суддя Мурашко І.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 року (судді: Шапран В.В., Буравльов С.І., Андрієнко В.В.), в задоволенні позову відмовлено повністю.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" Штогріна І.В. у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі та прийняти нове рішення про задоволенні позову.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 30.09.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі начальника Чернігівського відділення Коваль Іриною Іванівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТ-Україна" укладено кредитний договір №12К-60С, згідно якого позивач надав відповідачу-1 кредит в сумі 413 000 грн. для придбання транспортного засобу - Toyota Land Cruiser 200 4,5D, з кінцевою датою повернення - 29.09.2015 р. і процентною ставкою 7,7 % річних.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору виконання відповідачем 1 зобов'язань за цим договором забезпечується: заставою транспортного засобу - Toyota Land Cruiser 200 4,5D, ринковою вартістю 826 000 грн.; заставою майнових прав на грошові кошти у сумі 413 000 грн., розміщені відповідачем 2 в Чернігівському відділенні позивача згідно договору банківського вкладу "Страховий" № 123Д-60Ю від 30.09.2013 р.; всім належним відповідачу 1 майном і коштами, на які може бути звернуто стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України; порукою фізичної особи ОСОБА_7; порукою фізичної особи ОСОБА_8

Згідно пп. 2.3., 2.6 договору моментом повернення кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок, зазначений в пункті 2.1 цього договору, грошових коштів на повну суму кредиту. Сплата процентів здійснюється щомісячно, по 05 число місяця, наступного за звітним, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Цього ж дня між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі начальника Чернігівського відділення Коваль Іриною Іванівною та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" укладено договір №123Д-60Ю банківського вкладу "Страховий", згідно якого позивач відкрив відповідачу 2 вкладний рахунок в Чернігівському відділенні позивача.

Відповідно до п.1.2. договору відповідач 2 перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а позивач приймає грошові кошти в сумі 413000 грн.

Часткове повернення коштів за графіком часткового повернення вкладу здійснюється з укладенням додаткової угоди до договору застави стосовно зміни предмета застави та його заставної вартості. При цьому, часткове повернення вкладу згідно графіку здійснюється за умови, що залишок суми вкладу буде не меншим залишку заборгованості за кредитом (п. 1.10 договору банківського вкладу).

Додатковою угодою № 11 від 05.05.2014 до договору банківського вкладу "Страховий" сторонами викладено п. 1.9 договору в новій редакції, а саме: за умовами цього договору незнижувальний залишок на рахунку на період дії кредитного договору в частині виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором був встановлений у розмірі 292 541,69 грн.

Водночас, починаючи з 22.05.2014 незнижувальний залишок на вказаному депозитному рахунку в сумі 292 541,69 грн. є незмінним, оскільки позивачем не здійснювалось списань з цього рахунку.

Також 30.09.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі начальника Чернігівського відділення Коваль Іриною Іванівною та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" підписано додаткову угоду №1 до договору банківського вкладу "Страховий", згідно якої сторони домовились, що, у зв'язку з укладенням договору застави майнових прав на депозитний вклад №123-60С/2 від 30.09.2013р., відповідно до якого відповідач-2 виступає заставодавцем, внести наступні зміни та доповнення до договору, а саме: доповнити договір п.1.7-1.10, в тому числі щодо незнижувального залишку на рахунку на період дії кредитного договору в сумі 413 000 грн.

В подальшому між позивачем та відповідачем-2 підписані додаткові угоди до договору банківського вкладу "Страховий", відповідно до яких сторони встановлювали незнижувальний залишок на рахунку на період дії кредитного договору.

27.02.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі начальника Чернігівського відділення Коваль Іриною Іванівною та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" підписано додаткову угоду №1 до договору банківського вкладу "Страховий", якою внесено зміну до графіку повернення вкладу.

30.09.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі начальника Чернігівського відділення Коваль Іриною Іванівною та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" укладено договір застави майнових прав на депозитний вклад № 123-60С/2, для забезпечення виконання зобов'язань з повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором.

Відповідно до цього договору відповідач-2 передав в заставу майнові права на депозитний вклад, розміщений на рахунку в Чернігівському відділенні позивача, в забезпечення виконання зобов'язань, зокрема, повернення отриманих кредитних коштів в сумі 413 000 грн., сплати процентів за користування кредитом в розмірі 7,7 % річних, сплати разової комісії за надання кредиту у розмірі 1 % від суми кредиту, разової комісії за підготовку та оформлення кредитного договору, а також сплати штрафних санкцій у випадках, передбачених договором.

20.12.2013 року Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Голови правління Цупора Івана Івановича видано довіреність № 207 начальнику Чернігівського відділення Коваль Ірині Іванівні, якою її уповноважено представляти інтереси банку по всіх справах та питаннях діяльності Чернігівського відділення ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" перед фізичними та юридичними особами, в усіх органах, підприємствах, установах, організаціях, включаючи органи нотаріату з усіх питань, пов'язаних з цією довіреністю.

Для здійснення представницьких функцій Коваль І.І. надано право підписувати всі необхідні документи, пов'язані з діяльністю відділення, в тому числі документи, пов'язані із здійсненням відділенням банківських операцій, тощо, в тому числі підписання господарських договорів за попереднім письмовим погодженням Голови Правління банку або його заступника.

В силу ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 513, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

25.04.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі начальника Чернігівського відділення Коваль І.І., що діє на підставі довіреності від 20.12.2013 р. № 207, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТ-Україна" укладено договір про відступлення права вимоги №1, згідно позивач передав відповідачу-2 право вимоги, що належить первісному кредитору до відповідача-1, і став кредитором за кредитним договором №12К-60С від 30.09.2013р., укладеним між позивачем та відповідачем-1.

Відповідач-2 також передав позивачу предмет застави, що складається з майнових прав на депозитний вклад, розміщений на рахунку, відкритому у Чернігівському відділенні позивача відповідно до договору №123Д-60Ю банківського вкладу "Страховий" та відповідно до договору застави майнових прав на депозитний вклад №123-60С/2 від 30.09.2013р., що забезпечує вимоги позивача, які витікають з кредитного договору №12К-60С від 30.09.2013р. між позивачем та відповідачем-1. До відповідача-2 переходить право вимоги в повному обсязі та на умовах, що існуватимуть на момент настання відкладальної обставини.

Відповідно пп. 2.1., 2.2. договору про відступлення права вимоги права й обов'язки сторін за цим договором набувають чинності лише після настання відкладальної обставини. До настання відкладальної умови жодна із сторін не має права вимагати від іншої виконання обов'язків за даним договором. Відкладальна обставина за даним договором вважається такою, що настала, за наявності хоча б однієї з наступних умов: а) дострокова, порівняно зі строком повернення депозиту, вимога відповідача-2 до позивача про повернення вкладу або його частини або дострокова вимога про виконання інших зобов'язань, які випливають з депозитного договору, вказаного в п. 1.2. цього договору, укладеного між відповідачем-2 та позивачем. В такому випадку факт настання відкладальної обставини підтверджує письмова заява відповідача-2 до позивача з вимогою про розірвання депозитного вкладу, зазначеного в п. 1.2. цього договору, які випливають з вказаного депозитного вкладу; б) прострочення відповідачем-1 виконання хоча б одного грошового зобов'язання, яке випливає з кредитного договору №12К-60С від 30.09.2013р., укладеного між позивачем та відповідачем-1 або настання подій, передбачених пунктом 3.2.8 кредитного договору. В такому випадку факт настання відкладальної обставини підтверджує виписка банку про виникнення простроченої заборгованості по кредитному договору або повідомлення про настання подій, передбачених пунктом 3.2.8 кредитного договору, у т.ч. по заяві відповідача-1 про неможливість подальшого виконання умов даного кредитного договору, які позивач надсилає відповідачу-2, або може бути отримана відповідачем-2 від відповідача-1.

Згідно п. 5.1. договору про відступлення права вимоги договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до закінчення терміну дії кредитного договору.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 23.05.2014 р. № 305 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.05.2014р. прийнято рішення № 37 "Про запровадження з 26.05.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк".

26.09.2014 р. рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 101 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" розпочато процедуру ліквідації позивача відповідно до плану врегулювання з 26.09.2014 р., призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію позивача строком на 1 рік з 26.09.2014 р. по 26.09.2015 р.

24.11.2014 р. рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 126 "Про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Позивача Остапенко І.В. з 24.11.2014 р.

Предметом даного спору є вимоги кредитора про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 1 від 25.04.2014 року, який суперечить вимогам закону, оскільки підписаний з боку Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки у вищевказаній довіреності не надано право Коваль І.І. на укладання та підписання угоди про відступлення права вимоги і вона містить вичерпний перелік угод та дій, які має право вчиняти довірена особа.

Відповідачі заперечили проти позовних вимог з посиланням на те, що довіреність, видана на ім`я начальника Чернігівського відділення, не містить заборони щодо укладання останнім договору про відступлення права вимоги та вчинена оспорювана угода в подальшому схвалена банком.

Відповідно до чч. 1-3, 5 ст. 203 цього ж Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, вірно вказав на відсутність підстав для визнання недійсним договору про відступлення права у зв"язку з невиконанням позивачем обов"язку, в силу статті 33 ГПК України та статті 204 ЦК України, щодо надання доказів невідповідності його нормам права. Крім того, суди попередніх інстанцій вказали на не доведення позивачем відсутності повноважень у начальника Чернігівського відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" Коваль Ірини Іванівні, викладених в довіреності № 207 від 20.12.2013 року, виданої Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Голови правління Цупора Івана Івановича на укладення спірного договору.

В силу ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Відповідно до ч.1 ст. 244 цього ж Кодексу представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, довіреністю № 207 від 22.12.2013 Коваль І.І. уповноважена ПАТ "КБ "Південкомбанк" в особі голови правління представляти інтереси банку по всіх справах та питаннях діяльності Чернігівського відділення ПАТ "КБ "Південкомбанк" перед фізичними та юридичними особами, в усіх органах, підприємствах, установах тощо, з усіх питань, пов`язаних з цією довіреністю. Також для здійснення представницьких функцій Коваль І.І. надано право підписувати всі необхідні документи, пов`язані з діяльністю відділення, в тому числі документи, пов`язані із здійсненням відділенням банківських операцій тощо.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті.

З урахуванням цієї норми закону, суди попередніх інстанцій вірно встановили, що вказана довіреність містить певний перелік банківських операцій, на вчинення яких Коваль І.І. надано право від імені банку, і право на підписання інших документів, пов`язаних з іншою (не банківські операції) діяльністю відділення ПАТ "КБ "Південкомбанк". Крім того, в довіреності зазначено, що для здійснення представницьких функцій Коваль І.І. надано право підписувати всі необхідні документи, а також вчиняти інші юридично значимі дії, пов`язані з виконанням цієї довіреності.

В силу ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Застосовуючи приписи цієї статті, судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, що свідчать про обізнаність відповідачів щодо наявності обмежень повноважень начальника Чернігівського відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" Коваль Ірини Іванівні на укладення спірного договору, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Також судами попередніх інстанцій обгрунтовано спростовано доводи позивача щодо підписання Коваль І.І. спірної угоди без погодження з кредитним комітетом банку, що не є його виключною компетенцією, виходячи з Положення про кредитний комітет та кредитні комісії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк", Положення про кредитування юридичних осіб в ПАТ "КБ "Південкомбанк", Положення про кредитну політику ПАТ "КБ "Південкомбанк", статуту ПАТ "КБ "Південкомбанк".

Згідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено, тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути, зокрема, вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.д.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (п. 3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 року № 11).

При повторному розгляді справи судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання спірного договору відбувся перехід у власність позивача депозитного вкладу ПАТ "СК "Грандвіс" за договором № 123Д-60Ю банківського вкладу "Страховий" та договором № 123-60С/2 від 30.09.2013 застави майнових прав на депозитний вклад в сумі 292 541,69 грн., яка банком не повернута ПАТ "СК "Грандвіс". Крім того, за умовами спірного договору перехід у власність банку депозитного вкладу відбувається з моменту настання відкладальної обставини, тобто не лише в разі виникнення простроченої заборгованості відповідача 1 за кредитним договором (як в договорі застави майнових прав на депозитний рахунок), а і в разі повідомлення про неможливість подальшого виконання зобов'язань по кредитному договору, що свідчить про те, що Коваль І.І., при укладенні спірного договору діяла в інтересах банку відповідності до вимог ч. 10 ст. 42 Закону України "Про банки та банківську діяльність".

Факт настання відкладальної умови за договором про відступлення прав вимоги підтверджений відповідачами у заяві до позивача від 22.05.2014, в якій вони просили звернути стягнення на предмет застави відповідно до умов договору застави майнових прав на депозитний вклад № 123-60С/2 від 30.09.2013, яким забезпечено кредитний договір № 12К-60С від 30.09.2013, внаслідок неможливості подальшого виконання умов кредитного договору,.

Крім того, як зазначалось вище, 25.04.2014 між сторонами підписано додаткову угоду до кредитного договору № 12К-60С, згідно якої пункт 3.1. кредитного договору доповнено підпунктом 3.1.2 про те, що кредитор зобов'язаний впродовж 2-х робочих днів звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань, передбачених п. 1.2.2 договору, шляхом першочергового списання грошових коштів з депозитного рахунку ПАТ "СК "Грандвіс", розміщених в Чернігівському відділенні ПАТ "КБ "Південкомбанк" згідно договору банківського вкладу "Страховий" № 123Д-60Ю від 30.09.2014, на виконання зобов'язань позичальника за цим договором.

Згідно п.1.3 спірного договору, заборгованість відповідача визначається на дату настання відкладальної обставини (22.05.2015), сума якої склала 276706,25 грн.

Водночас, у заяві № 3 від 22.05.2014 року відповідач-1, за погодженням з відповідачем-2, просив позивача негайно здійснити списання коштів з депозитного рахунку, розміщеного в Чернігівському відділенні ПАТ "КБ "Південкомбанк" в рахунок погашення поточної заборгованості за кредитним договором № 12К-60С від 30.09.2013 у розмірі залишку заборгованості за кредитом у зв`язку з неможливістю подальшого виконання умов кредитного договору.

Статтею 531 ЦК України передбачено право боржника виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За приписами ч. 1 ст. 528 цього ж Кодексу виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Згідно ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Відтак, подавши позивачу заяву від 22.05.2014 року про звернення стягнення на предмет застави, відповідачі 1, 2 використали існуюче право на дострокове погашення заборгованості за кредитним договором від 30.09.2013 №12К-60С, від прийняття якого позивач ухилився, що свідчить про схвалення його сторонами.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (стаття 32 Господарського процесуального кодексу України). Статтею 34 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, всупереч вказаним приписам процесуального права, позивач не надав господарським судам доказів, які підтверджують наявність підстав для визнання спірного договору недійсним, а тому, виходячи зі здійсненого аналізу матеріалів справи і норм цивільного законодавства (ст. 241 ЦК України), суди попередніх інстанцій за результатами дослідження оспорюваного договору і, зважаючи на наявність доказів його схвалення, дійшли вірного висновку про безпідставність позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для визнання недійсним спірного договору, оскільки твердження позивача про вчинення начальником Чернігівського відділення ПАТ "КБ "Південкомбанк" злочину при укладенні спірного правочину, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення за Кримінальним кодексом України, не підтверджений матеріалами справи.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів ґрунтуються на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків господарських судів першої й апеляційної інстанцій, в зв'язку з чим підстав для скасування рішення і постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" Штогріної Ірини Вікторівни залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 року у справі № 927/98/15 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіА.М. Демидова С.С. Самусенко