ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року Справа № 924/1620/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши касаційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства "Явір-Інвест"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.05.2016у справі № 924/1620/14 Господарського суду Хмельницької областіза заявоюВиробничо-комерційного підприємства "Явір-Інвест"проперегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма "КОНО"доВиробничо-комерційного підприємства "Явір-Інвест"про стягнення коштів

в судовому засіданні взяли участь представники :

- позивачане з'явився- відповідачаШевченко О.А.

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма "КОНО" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Виробничо-комерційного підприємства "Явір-Інвест", в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 34 939, 44 грн. 3% річних та 265 782, 02 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 позов задоволено частково. Стягнуто з Виробничо-комерційного підприємства "Явір-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма "КОНО" 34 939,44 грн. 3 % річних, 264 981,58 грн. інфляційних втрат, 5998,42 грн. витрат по оплаті судового збору.

Зазначене судове рішення переглядалось в апеляційному порядку і було залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду України від 30.09.2015.

В березні 2016 року Виробничо-комерційне підприємство "Явір-Інвест" звернулось до Господарського суду Хмельницької області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 на підставі п. 1 ч.2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), у зв'язку з істотними для справи обставинами, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22.06.2016 (суддя Димбовський В.В.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 (головуючий Крейбух О.Г., судді: Юрчук М.І., Грязнов В.В.) вказану заяву залишено без задоволення, а судове рішення - без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Виробничо-комерційне підприємство "Явір-Інвест" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права,, просить їх скасувати, а його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 у даній справі - задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма "КОНО" не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

07.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма "КОНО" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Клопотання Виробничо-комерційного підприємства "Явір-Інвест" про відкладення розгляду справи, яке надійшло на адресу суду до 06.09.2016, колегією суддів залишено без задоволення, оскільки статтею 77 ГПК України встановлено, що господарський суд розглядає справу в межах строків, встановлених статтями 69, 1118 цього Кодексу, і розгляд справи може бути відкладено, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Проте, заявником не доведено наявність підстав для відкладення розгляду справи, а його доводи та заперечення викладені у наявних в матеріалах справи документах. До того ж, з матеріалів справи вбачаться, що ухвалою Вищого господарського суду від 31.08.2016 за клопотанням відповідача розгляд справи вже відкладався.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 у справі № 924/1620/14, яке набрало законної сили, стягнуто з Виробничо-комерційного підприємства "Явір-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма "КОНО" 34 939,44 грн. 3 % річних, 264 981,58 грн. інфляційних втрат, 5998,42 грн. витрат по оплаті судового збору. Підставою для прийняття цього рішення став визнаний встановленим судом факт наявності боргу відповідача по договору поставки № 08/11 від 22.08.2011.

В обґрунтування заяви про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилається на те, що заборгованість по вказаному договору поставки відсутня, у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, що підтверджується судовими рішеннями по справі № 914/260/15. За посиланням заявника, під час розгляду даної справи відповідач вказував на відсутність боргу, однак цю обставину суд не врахував. Крім того, заявник посилається на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22.02.2016 по справі № 19/5025/918/12, якою визнано наказ Господарського суду Хмельницької області № 19/5025/918/12 від 10.06.2014 про стягнення з ВКП "Явір-Інвест" на користь ТОВ ПКФ "КОНО" 1 661 137,66 грн. - боргу, 104 748,61 грн. - 3% річних, 1 850 857,78 грн. - штрафу, 63 492,59 грн. - витрат на оплату судового збору таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 1 631 424,40 грн. боргу. На думку заявника, врахування судом зазначених обставин, мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Колегія вважає висновки попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з підстав викладених у ній, достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.

Статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, серед яких однією з підстав є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

В своїй постанові № 17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (із змінами і доповненнями) пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.

У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2 - 5 частини другої статті 112 ГПК України має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору.

Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК України, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних по справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Розглядаючи заяву відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд встановив, що в основу судового рішення, яке відповідач просить переглянути за нововиявленими обставинами, було покладено рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.02.2014 у справі № 19/5025/918/12, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2014.

Зазначеними судовими актами встановлено факт наявності боргу відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно договору поставки № 08/11 від 22.08.2011, що стало підставою для прийняття судом рішення у даній справі про задоволення позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Новововиявлені обставини у справі № 924/1620/14 заявник пов'язує з рішенням Господарського суду Львівської області від 14.05.2015 у справі № 914/260/15, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2016, в якому визнано припиненим зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 1 888 998, 90 грн. за укладеним між ними договором поставки № 08/11 від 22.08.2011, у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а також визнано відсутнім у позивача права на стягнення з відповідача боргу в сумі 1 661 137, 66 грн. за поставлений товар згідно вказаного договору поставки.

Колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано виходили з того, що рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2015 у справі № 914/260/15 не спростовує фактів, які покладені в основу рішення Господарського суду, яке відповідач просить переглянути за нововиявленими обставинами, та не свідчить про те, що врахування названого судового рішення мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Отже, прийняття Господарським судом Львівської області рішення від 14.05.2015, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 у справі № 914/260/15 не є підставою для перегляду рішення господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 за нововиявленими обставинами у справі № 924/1620/14 у розумінні приписів п.1 ч.2 ст. 112 ГПК України.

Також зазначити, що постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2016 у справі № 914/260/15 вказані судові рішення скасовані, а в позові ВКП "Явір-Інвест" відмовлено.

Таким чином, зазначені судові акти, на які посилається заявник, в тому числі на судову ухвалу від 22.02.2016 у справі № 19/5025/918/12 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення боргу не впливають на юридичну оцінку обставин справи, яка переглядається, оскільки не містять фактичних даних, які спростовують встановлені обставини у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015.

З приводу посилання заявника на те, що під час розгляду даної справи представник відповідача посилався на відсутність заборгованості перед ТОВ ПКФ "КОНО" у зв'язку з проведенням зарахування зустрічних вимог, слід зазначити, що в п.5 своєї постанови № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що не можуть визнаватися нововиявленими, зокрема, обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів дійшли обґрунтованих висновків про те, що викладені у заяві обставини не можуть кваліфікуватися як нововиявлені, оскільки не спростовують фактів, які покладені в основу судового рішення про перегляд якого подано заяву, що стало підставою для відмови у її задоволенні.

Колегія суддів вважає за доцільне також зазначити, що заява про перегляд судового рішення на зазначених підставах не відповідає практиці Європейського суду з прав людини, з огляду на наступне.

Так, принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judikata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду справи та винесення нового рішення.

Таким чином, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, скасування рішення суду, що набрало законної сили, в провадженні за нововиявленими обставинами за відсутності факту істотних обставин, з мотивів неправильного застосування судом норма матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 1 Першого протоколу до неї.

Заява відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з підстав заявлених у ній, задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одного доказу над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази. Ці обмеження поширюються і на права касаційної інстанції у перегляді рішення за нововиявленими обставинами.

Господарськими судами попередніх інстанцій дана належна юридична оцінка усім обставинам справи, вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, відсутні.

Доводи, що викладені в касаційній скарзі не спростовують правильних висновків судів та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у справі № 924/1620/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

Т. Б. Данилова