ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року Справа № 917/311/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Жукової Л.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська", с. Абрамівка Полтавської областіна ухвалу від 28.04.2016 господарського суду Полтавської області на постановувід 16.06.2016 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 917/311/16 господарського суду Полтавської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська", с. Абрамівка Полтавської областідо товариства з обмеженою відповідальністю "Кобеляцький комбікормовий завод", с. Підгора Полтавської області третя особа з самостійною вимогою на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-агро-альянс", смт. Машівка Полтавської області про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013в судовому засіданні взяв участь представник

ТОВ "АФ"Покровська" ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод"Паюк О.А., довір; Тереза Ю.О., довір;

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агорофірма "Покровська" (далі - ТОВ "АФ"Покровська", боржник, позивач) звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до товариством з обмеженою відповідальністю "Кобеляцький комбікормовий завод" (далі - ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод", відповідач) про визнання недійсним на підставі ст.ст. 203, 215, 601 Цивільного кодексу України) правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013 (далі - правочин), укладеного між ТОВ "АФ"Покровська" та ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.04.2016 (суддя Паламарчук В.В.) припинено провадження у справі у справі № 917/311/16 на підставі ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Суд виходив з того, що спірний правочин від 28.02.2013 вчинений протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство позивача, а тому згідно з ч. 4 ст. 10 та ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI, далі - Закон про банкрутство) має розглядатися у межах справи № 917/324/13-г про банкрутство ТОВ "АФ"Покровська".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 (судді: Білецька А.М. - головуючий, Барбашова С.В., Істоміна О.А.) ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.04.2016 залишено без змін. При цьому судом апеляційної інстанції додатково зазначено, що провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу № 917/311/16 на новий розгляд до господарського суду Полтавської області в іншому складі суду.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме, ч. 4 ст. 10 та ст. 20 Закону про банкрутство, п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Позивач зазначає, що спір у справі № 917/311/16 є немайновим, а тому на спірні правовідносини не поширюється дія ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство. Також зауважує, що провадження у даній справі не може бути припинене на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки предмет спору - правочин від 28.04.2016 - не припинив свого існування та виник до порушення провадження у справі № 917/311/16.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами, 28.02.2013 між ТОВ "АФ"Покровська" та ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" укладено правочин про припинення зобов'язання зарахуванням.

У той же час ТОВ "АФ"Покровська" з березня 2013 року перебуває в процедурі банкрутства, порушеній в порядку норм ст.ст. 10, 11, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI, далі - Закон про банкрутство), на стадії ліквідаційної процедури.

Ініціюючи дане позовне провадження, ТОВ "АФ"Покровська" посилалося на невідповідність спірного правочину загальним нормам цивільного законодавства, зокрема, ст.ст. 203, 215, 601 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

При цьому на відміну від положень частини 8 статті 23 Закону про банкрутство, якими визначено, що спори боржника з поточними кредиторами вирішуються шляхом їх розгляду в позовному провадженні господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, частина 4 статті 10 Закону про банкрутство відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником і дана норма кореспондується з положеннями п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України.

За таких обставин, норми частини 4 ст. 10 цього Закону прямо не встановлюють порядок розгляду спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), стороною яких є боржник, в окремому позовному провадженні. Тому такі майнові спори підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та саме в межах цієї справи

Більше того, відповідно до ч. 1 ст. 20 закону про банкрутство, правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, оспорюваний правочин про припинення зобов'язання зарахуванням, укладений між боржником та ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" 28.02.2013, а саме протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство ТОВ "АФ"Покровська".

Отже, імперативними нормами ч. 4 ст. 10, ст. 20 Закону про банкрутство та ст.ст. 12, 16 ГПК України встановлено виключну підсудність спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів) за участю особи, яка перебуває в процедурі банкрутства.

Правова позиція щодо порядку розгляду правочинів (договорів), які були вчинені боржником протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство без порушення окремого позовного провадження викладена у постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14, яка в силу ст. 11128 ГПК України повинна бути врахована всіма судами України.

Враховуючи вищезазначені положення чинного законодавства та вказівки Верховного Суду України, спір про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язання зарахуванням від 28.02.2013 підлягає розгляду судом, який розглядає справу про банкрутство позивача, а саме господарським судом Полтавської області та в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ "АФ"Покровська", а не в окремому позовному провадженні.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про необхідність припинення провадження у справі 917/311/16 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська".

Разом з тим, колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що безпідставно порушене окреме позовне провадження з розгляду такого спору підлягає припиненню відповідно до п.п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 12, 16, 80, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.04.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 у справі № 917/311/16 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді Л.В. Жукова В.Я. Погребняк