ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року Справа № 910/31876/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016у справі№ 910/31876/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дионис"доПублічного акціонерного товариства "Київенерго"провизнання неправомірним та скасування рішення

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаПересада Р.В.- - відповідачаСтефієнко І.М.

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Дионис" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Київенерго", в якій просило суд визнати недійсним та скасувати рішення комісії з розгляду актів порушення публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО", оформлене протоколом засідання комісії від 07.12.2015 № 4200 по розгляду акта про порушення від 28.10.2015 № 46664.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 (суддя Балац С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 (головуючий Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., С.А. Гончаров С.А.) позов задоволено повністю. Судові рішення мотивовані обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись із рішеннями судів, Публічне акціонерне товариство „Київенерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю „Дионис" заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. До відзиву позивачем долучено копію постанови Вищого господарського суду України від 17.08.2016 у справі № 910/33031/15, яка прийнята за результатом розгляду аналогічного спору.

В судовому засіданні 31.08.2016 оголошувалась перерва до 07.09.2016.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.04.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська текстильна компанія", яке в подальшому перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю "Дионис" (споживачем) та Акціонерною енергопостачальна компанія "Київенерго", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (ПАТ „Київенерго") (постачальником) укладено договір про постачання електричної енергії № 72614, за умовами якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю в точках продажу електричної енергії, а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 4.2.3 цього договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій позивача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методикою.

28.10.2015 уповноваженими представниками ПАТ „Київенерго" проведено перевірку електрообладнання відповідача за адресою: м. Київ, вул. Артема, 79 та зафіксовано порушення „Правил користування електричною енергією", затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ) споживачем, а саме: „Порушення статей 26, 27 Закону України „Про електроенергетику", п. 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ виявлені ознаки втручання в схему підключення розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів внаслідок чого спожита електроенергія недораховується. А саме: пошкодження вимірювальних ланцюгів обліку ТС (ізоляція проводів вторинних сил обліку фаз „В" та „С" пошкоджена, наявні сліди шунтування струмових ланцюгів) та від'єднання від електролічильника нульового дроту.".

В результаті вказаного порушення уповноваженими представниками відповідача складено акт порушень ПКЕЕ від 28.10.2015 № 46664, який в подальшому розглянутий на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, оформленому протоколом засідання комісії від 07.12.2015 № 4200.

Комісією з розгляду актів порушень ПКЕЕ прийнято рішення провести нарахування за актом порушення від 28.10.2015 № 46664, згідно з п. 2.5 та за формулою 2.6 Методики. Згідно з проведеним розрахунком вартість електроенергії спожитої без обліку за актом порушень ПКЕЕ складає 80 536 грн. 34 коп.

В позові позивач послався на те, що складений відповідачем акт порушення від 28.10.2015 № 46664 та рішення комісії, оформлене протоколом засідання комісії від 07.12.2015 № 4200 на якому розглянуто вказаний акт складені та прийняті з порушенням вимог законодавства у сфері електроенергетики.

Суди попередніх інстанцій погодилися з доводами позивача і задовольнили позов про скасування оперативно-господарської санкції, посилаючись на недоведеність порушення споживачем ПКЕЕ, зокрема, щодо втручання у роботу приладу обліку.

Висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову колегія вважає достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено обов'язки та відповідальність споживачів енергії, зокрема, споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є:

порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах;

крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку;

пошкодження приладів обліку;

розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів;

створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики;

порушення правил охорони електричних мереж;

порушення правил користування енергією;

дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки;

незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками;

припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року.

Згідно з п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, встановлених у місцях, вказаних в акті про пломбування або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

П. 1.1 Методики визначено, що вона встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.

З огляду на п. 2.1 Методики вона застосовується, зокрема, за порушення цілісності пломб, пошкодження приладів обліку, інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку.

За п. 2.5 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) визначається за відповідною формулою.

Зі змісту наведених норм Правил та Методики вбачається, що постачальник електричної енергії набуває право визначити обсяг спожитої електричної енергії на підставі Методики, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією лише при наявності з боку споживача протиправних дій, спрямованих на приховування реального обсягу електричної енергії.

Відповідно до п. 6.41 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії порушень Правил або умов договору на місці виявлення порушення, у присутності представника споживача складається акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначається обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (абз. 1 п. 6.42 Правил).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті порушення від 28.10.2015 № 46664 відповідачем не зазначено, які саме обов'язки зі ст.ст. 26, 27 Закону України „Про електроенергетику" та п. 10.2 ПКЕЕ були порушені позивачем та формально здійснено посилання на вказані статті Закону України „Про електроенергетику" та пункт ПКЕЕ.

Також встановлено, що лічильник, який зазначений в акті від 28.10.2015 № 46664 не був встановлений на території або в приміщенні позивача, в якому останній здійснює господарську діяльність.

В самому ж акті від 28.10.2015 № 46664 відповідач вказує лише про наявність ознак втручання в схему підключення розрахункового засобу з метою зміни його показників. Однак, фактичного порушення або зміни схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміни типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, про які йде мова в п. 3.34 ПКЕЕ відповідачем у вказаному акті не зафіксовано. Також відповідачем не вказано, що дані ознаки є явними, як цього вимагає п. 6.40 ПКЕЕ.

Крім того, відповідач не подав суду належних доказів, які підтверджують факт недоврахування електроенергії, кількість спожитої електроенергії позивачем в період, нарахування з 18.06.2015 року по 29.10.2015 року (збільшення/зменшення), які свідчать про те, що позивачем здійснені дії які призвели до зміни показів приладів обліку.

Також, всупереч п. 6.41 ПКЕЕ перевірка споживання позивачем електричної енергії, зафіксована актом від 28.10.2015 № 46664, була проведена у його відсутність.

Визнавши встановленими зазначені обставини на підставі аналізу сукупності поданих до матеріалів справи доказів, суди попередніх інстанцій дійшли висновків про те, що факт здійснення порушення позивачем правил користування електричною енергією відповідачем належним чином не доведений, а рішення комісії, оформлене протоколом засідання комісії від 07.12.2015 № 4200, на якому розглянуто акт від 28.10.2015 № 46664, прийняте з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки судів попередніх судових інстанцій про недоведеність відповідачем обставин порушення споживачем правил користування електричною енергією та наявність підстав для задоволення позову про скасування оперативно-господарської санкції.

Відповідно до приписів статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 у справі № 910/31876/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

Т. Б. Данилова