ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року Справа № 908/51/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Корсак В.А.

розглянувши матеріали касаційної скарги Запорізької міської радина постановуДонецького апеляційного господарського суду від 06.06.2016р. у справі господарського суду№908/51/16 Запорізької області за позовом Запорізької міської радидомалого приватного підприємства "Руслан"треті особи1) Виконавчий комітет Запорізької міської ради 2) Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій областіпро за участю представників сторін: позивача - відповідача - третіх осіб - стягнення суми збитків у розмірі 8 000,00грн. пр. Денщиков О.О. - дов. №01/02-17/03464 від 10.06.16р. не з'явився 1) пр. Денщиков О.О. - дов. №01/02-17/03454 від 10.06.16р. 2) не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року Запорізька міська рада звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до малого приватного підприємства "Руслан" про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 8000,00грн.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 18.11.2004р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області надано дозвіл №594 на виконання будівельних робіт з реконструкції підвального приміщення під магазин за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 26, приміщення № ІV (літ. А-2, пд). Замовником будівництва є відповідач. 24.12.2012р. Запорізькою міською радою прийнято рішення №77 "Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Запоріжжя". 08.09.2014р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у зареєстровано декларацію №ЗП143142490038 про готовність об'єкта до експлуатації, відповідно до якої кошторисна вартість будівництва становить 80000,00грн.

Відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у відповідача виник обов'язок письмово проінформувати виконком Запорізької міськради про початок виконання будівельних робіт, укласти договір про пайову участь та сплатити кошти пайової участі до введення об'єкту будівництва в експлуатацію. Відповідач даного обов'язку не виконав, внаслідок чого позивачу завдано збитки (упущена вигода) в розмірі несплаченої суми коштів пайової участі - 10% від загальної вартості будівництва, що становить 8000,00грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.01.2016р. залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Виконавчий комітет Запорізької міської ради та Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.03.2016р. (суддя Гандюкова Л.П.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2016р. (судді Будко Н.В., Геза Т.Д., Ушенко Л.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Запорізька міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на касаційну скаргу мале приватне підприємство "Руслан" проти доводів, викладених в касаційній скарзі заперечує, вважає її не обґрунтованою та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову залишити без змін.

Заслухавши в режимі відеоконференцзв'язку представника позивача та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 18.11.2004р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю було видано малому приватному підприємству "Руслан" дозвіл №594 на виконання будівельних робіт з реконструкції підвального приміщення під магазин по вул. Жуковського, 26 у м. Запоріжжя.

12.03.2011р. набрав чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", у зв'язку з чим Закон України "Про планування і забудову територій" визнано таким, що втратив чинність.

Згідно із ч.8 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання таких робіт відповідно до ч.5 цієї статті письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 9 ст.40 "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до Закону; замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту; пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

24.12.2012р. Запорізькою міською радою прийнято рішення №77 "Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Запоріжжя".

В пункті 2.1 Порядку передбачено, що договір про пайову участь, укладається з виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

Згідно із п.3.3 вказаного Порядку замовник, який має намір укласти Договір, зобов'язаний звернутися з заявою до міського голови.

Пунктом 3.6 Порядку передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

08.09.2014р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Запоріжжя зареєстровано декларацію за №ЗП143142490038 про готовність об'єкта до експлуатації - Реконструкція підвального приміщення під магазин за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 26, приміщення №ІV (літ. А-2, пд); категорія складності - ІІІ; код об'єкта - 1230.1.

Відповідно до Розділу 1 Декларації замовником зазначено мале приватне підприємство "Руслан", 69002, м. Запоріжжя, вул. Костянтина Великого, буд. 16, кв. 93, ЄДРПОУ 19268521.

У Розділі 10 Декларації "Інформація про дозвільні документи (повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт, інші документи у разі їх наявності)" зазначено, що виданий Дозвіл на виконання будівельних робіт, зареєстрований інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Запоріжжя 18.11.2004р. за №594.

Згідно із Розділом 11 Декларації дата початку будівництва: 18.11.2004р., дата закінчення будівництва: 25.03.2005р., строк введення об'єкта в експлуатацію: ІІІ квартал 2014 року.

Загальна площа будівлі 33,9 кв.м (Розділ 12 Декларації).

У Розділ 15 Декларації зазначено, що кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 80000,00грн. Вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію, становить 80000,00грн.

На момент отримання дозволу від 18.11.2004р. №594 на виконання будівельних робіт з реконструкції підвального приміщення під магазин по вул.Жуковського, 26 діяв Закон України "Про планування і забудову територій", який втратив чинність на підставі Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р., який набрав чинності 12.03.2011р.

Відповідно до п.2 Перехідних положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 8 Перехідних положень вказаного Закону України передбачено, що дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим законом, є чинними до завершення будівництва об'єкта.

Статтею 5 Цивільного кодексу України встановлена дія актів цивільного законодавства у часі. Так, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

В даному випадку, дозвіл на виконання будівельних робіт було видано раніше, ніж набрав чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" та рішення Запорізької міської ради №77 від 24.12.2012р., а тому, до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону України "Про планування і забудову територій", що діяв на момент видачі дозволу №594 від 18.11.2004р.

Стаття 29 Закону України "Про планування і забудову територій" ("Дозвіл на виконання будівельних робіт") не містить будь-якого обов'язку замовника (МПП "Руслан") письмово інформувати виконавчий комітет Запорізької міської ради про початок будівельних робіт.

Відповідно до п.7 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 30.09.2009р., Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю одночасно з наданням дозволу на виконання будівельних робіт або відмовою у його наданні письмово інформує про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Таким чином, твердження позивача про те, що у нього була відсутня інформація про початок будівельних робіт саме з вини МПП "Руслан" визнані судами безпідставним, оскільки таку інформацію зобов'язаний був надати не замовник будівництва, а Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 3.6 Порядку передбачено, що Договір про пайову участь укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Листом №23-11/6294/6-11 від 22.07.2011р. "Про пайову участь забудовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів" Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України надало роз'яснення, відповідно до яких нормами абзацу першого частини дев'ятої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" також роз'яснено, а саме, що договір по пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту має укладатися до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Отже, викладеними правовими нормами встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту повинен укладатись із замовником будівництва до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Договір є підставою для сплати замовниками будівництва коштів пайової участі у розвитку інфраструктури на території м. Запоріжжя.

Факт прийняття спірного об'єкта в експлуатацію підтверджується зареєстрованою 08.09.2014р. декларацією Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області за №ЗП143142490038 про готовність об'єкта до експлуатації. До вказаної дати договір пайової участі з відповідачем укладено не було.

Враховуючи, що ч.9 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" носить імперативний характер, тобто після введення об'єкта будівництва в експлуатацію, укладення договору є неможливим.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем здійснено реконструкцію існуючого підвального приміщення без забудови нової земельної ділянки. Позивачем не надано доказів передачі в оренду (власність) відповідачу земельної ділянки для забудови, будівництва об'єктів інженерно - транспортної інфраструктури. Відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації документи щодо земельної ділянки не були потрібні. Із Декларації також вбачається, що видами виконаних робіт під керівництвом відповідальної особи є утеплення стін теплоізоляційним матеріалом, встановлення гіпсокартонних плит, фарбування, укладання підлоги керамічною плиткою, встановлення дверних та віконних (металопластикових) блоків, монтування козирка.

З зазначеного випливає, що відповідач здійснював лише реконструкцію існуючої будівлі без забудови нової земельної ділянки, тобто не був забудовником території, замовником будівництва в розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та в нього не виникло обов'язку щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати коштів пайової участі.

Таким чином, посилання Запорізької міської ради на порушення відповідачем вимог ст.ст.37, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку, були відхилені судами.

03.04.2015р. Запорізька міська рада направила відповідачу письмову вимогу №01/02-21/00981 від 02.04.2015р. про сплату на зазначений рахунок суми збитків у розмірі 8000,00грн.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа, зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до вимог ст.ст.611, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом статті 1166 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі (збитки - це грошовий вираз шкоди). На відміну від зобов'язань, які виникають з правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає з неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає у випадку, коли заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкоду заподіяно незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Судами встановлено, що відповідач не порушив вимог чинного законодавства, а отже в його діях/бездіяльності відсутній склад цивільного правопорушення, а тому до нього не можуть бути застосовані заходи впливу (санкції) за порушення у сфері господарювання.

Отже, судами правомірно визнано, що позивачем не доведено вчинення відповідачем правопорушення та його складу, а саме: протиправності поведінки відповідача (бездіяльності), наявності збитків у розмірі 8000,00грн., спричинених саме бездіяльністю відповідача в зв'язку з не укладенням ним договору про пайову участь, а також причинного зв'язку. Таким чином, суди дійшли до висновку про відсутні підстав для нарахування і стягнення збитків.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Запорізької міської ради, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Запорізької міської ради залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2016р. у справі №908/51/16 господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий суддя Т. Данилова

Судді М. Данилова

В. Корсак