ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року Справа № 904/9322/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,суддів -Жукової Л.В., Катеринчук Л.Й.,за участю представників сторін:

ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод" - Антоненка Д.О.,

ПАТ "ВТБ Банк" - Бережної Е.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 у справі № 904/9322/14 за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові енергетичні системи" про визнання банкрутом, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 (колегія суддів: Вечірко І.О. - головуючий, Кузнецов В.О., Науменко І.М.) відмовлено Публічному акціонерному товариству "Дніпровський машинобудівний завод" в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015 року, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015 року повернуто скаржнику без розгляду.

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.08.2016 розгляд касаційної скарги ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод" відкладено на 07.09.2016.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015 року у справі № 904/9322/14 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові енергетичні системи" та повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові енергетичні системи" арбітражного керуючого Штельманчука М.С., визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові енергетичні системи", відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові енергетичні системи" строком на 1 рік (до 30.06.2016 року), ліквідатором призначено арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича, якого зобов'язано вчинити певні дії. Встановлено оплату послуг арбітражного керуючого Штельманчука М.С. за кожний місяць виконання ним повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові енергетичні системи" в розмірі десяти мінімальних заробітних плат, порядок оплати послуг тощо.

Не погодившись із зазначеною постановою, Публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій одночасно просило поновити строк на апеляційне оскарження.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги та повертаючи апеляційну скаргу заявнику без розгляду, суд апеляційної інстанції послався на відсутність підстав для відновлення пропущеного процесуального строку для подання даної апеляційної скарги у зв'язку з тим, що скаржнику було відомо про прийняття оскаржуваної постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури і своєчасне подання апеляційної скарги залежало тільки від волевиявлення заявника.

Згідно із ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод" на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015 року згідно штампу канцелярії надійшла до господарського суду Дніпропетровської області 27.04.2016, тобто із значним пропуском встановленого строку для подання апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, заявник послався на те, що 15.04.2016 року отримав лист від іноземної компанії Selamar Trading Limited, з якого ПАТ "ДМЗ" стало відомо, що банкрут є власником деривативу, вартість якого становить 200 000 000,00 доларів США, що за курсом НБУ на день визнання боржника банкрутом становило 4 203 071 600,00 грн. Наявність вказаного активу свідчить про достатність майна боржника для задоволення вимог його кредиторів на час прийняття оскаржуваної постанови і, відповідно про відсутність підстав для визнання боржника банкрутом. Про вказані обставини ПАТ "ДМЗ" стало відомо вже після завершення строку на апеляційне оскарження постанови про визнання боржника банкрутом.

Згідно з частиною 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи із змісту статті 53 ГПК України поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Водночас, надана ст. 93 ГПК України можливість відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги використовується судами з урахуванням вимог ст. 53 ГПК України, яка уможливлює таке відновлення виключно за умови наявності поважних причин пропуску цього строку. При цьому, поважними можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в цьому випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 16.09.2015 ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням № 92/131 від 15.09.2015 року про зобов'язання ліквідатора надати інформацію щодо вкладних (депозитних ) рахунків, в якому заявник зазначав про винесення судом постанови від 30.06.2015 про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові енергетичні системи" та відкриття ліквідаційної інстанції (т. 5, а. с. 231-232).

Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Отже, ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод" керуючись ст. 22 ГПК України мало можливість скористатись своїм процесуальним правом на ознайомлення з матеріалами даної справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому порядку тощо, однак не скористалось наданим йому процесуальним правом.

Тобто, ознайомлення з оскаржуваною постановою залежало виключно від волевиявлення ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод".

Таким чином, маючи інформацію про прийняття постанови господарського суду від 30.06.2015 року, ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод" протягом тривалого часу не вчинило дій по оскарженню даного судового акту, а зазначені ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод" обставини щодо отримання ним 15.04.2016 року листа від компанії Selamar Trading Limited не можуть бути підставою для відновлення пропущеного строку на подання даної апеляційної скарги.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для відновлення ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод" пропущеного строку для подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015 року, оскільки скаржником не наведено належних обставин та не надано належних доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а своєчасне подання апеляційної скарги залежало тільки від волевиявлення заявника, у зв'язку з цим апеляційна скарга правомірно не прийнята судом апеляційної інстанції до розгляду і повернута скаржнику.

Згідно п. 4 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Отже, ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 у справі № 904/9322/14 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Жукова Л.В. Катеринчук Л.Й.