Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 07.06.2016 року у справі №923/2021/15 Постанова ВГСУ від 07.06.2016 року у справі №923/2...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 923/2021/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Мамонтової О.М.

суддів Малетича М.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача Смакота Н.І. (дов. від 18.04.14р.)

від відповідача не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Херсонської області від 16.02.16р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.16р.

у справі № 923/2021/15

за позовом ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон

про стягнення 6704832, 16 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.02.16р. у справі № 923/2021/15 (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 3794154, 57 грн. основного боргу, 551953, 75 грн. пені, 83397, 23 грн. 3 % річних та 1644357, 96 грн. інфляційних втрат; в решті позову - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.16р. (головуючий Ярош А.І., судді Лисенко В.А., Савицький Я.Ф.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 16.02.16р. та постанову від 12.04.16р. скасувати в частині зменшення розміру пені на 551953, 75 грн., в цій частині прийняти нове рішення, яким вимоги про стягнення пені задовольнити повністю. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. ст. 549-552 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. ст. 42, 43, 83, 84 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, в межах поданої скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

26.11.13р. між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" (Покупець) укладено договір № 1689/14-БО-33 купівлі - продажу природного газу, згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець - прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (п. 1.2 в редакції додаткової угоди № 1 від 17.02.14р.).

Продавець передає покупцеві з 01.01.14р. по 31.12.14р. газ обсягом до 6100 тис. куб. м (шістсот мільйонів сто тисяч куб. м), у т.ч. по місяцях кварталів: I кв.- 3500 тис. куб. м, II кв. - 200тис. куб. м, III кв. - 0 куб. м, IV кв. - 2400 тис. куб. м ( п. 2.1).

Згідно п. 6.1, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно п. 7.2, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору, він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, і діє в частині реалізації газу до 31.12.14р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11).

У виконання умов договору позивач передав відповідачу з січня 2014р. по грудень 2014р. природний газ на загальну суму 22171426, 96 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу від 31.01.14р., 28.02.14р., 31.03.14р., 30.11.14р., 31.12.14р. (а.с.21-25). Відповідач за поставлений газ розрахувався частково в сумі 18377272, 39 грн.

11.12.15р. ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" про стягнення 3794154, 57 грн. основного боргу, 1103907, 50 грн. пені, 83397, 23 грн. 3 % річних та 1723372, 86 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а. с. 43-46) просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 50 %, оскільки споживачами послуг теплопостачання, що надаються ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" є населення, медичні та освітні заклади, бюджетні установи. Через їх низьку платіжну дисципліну підприємство має значну дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію, яка на 01.11.15р. становить 36, 8 млн. грн., у т.ч. населення - 31,4 млн. грн., бюджетних організацій та установ - 0, 467 млн. грн., інших споживачів - 4, 97 млн. грн., крім того, підприємство має збиткові результати господарської діяльності за перше півріччя 2015р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.02.16р. у справі № 923/2021/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.16р., позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 3794154, 57 грн. основного боргу, 551953, 75 грн. пені, 83397, 23 грн. 3 % річних та 1644357, 96 грн. інфляційних втрат (за здійсненим судом перерахунком); в решті позову - відмовлено.

Відповідно ч. 1 і 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною першою ст. 233 ГК України передбачено, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами встановлено, що відповідач поставлений позивачем у 2014р. природний газ за договором № 1689/14-БО-33 від 26.11.13р. оплатив частково, залишок боргу склав 3794154, 57 грн., у зв'язку з порушенням зобов'язань по оплаті відповідачу на підставі п. 7.2 договору було нараховано, крім інфляційних і 3% річних, 1103907, 50 грн. пені.

Як зазначено судами, відповідач є акціонерним товариством, 99 % акцій якого належить державі; природний газ використовується підприємством для виробництва теплової енергії, якою опалюється більша частина міста Херсона; підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані, має значну дебіторську заборгованість та несе збитки через несвоєчасні розрахунки з боку населення та державних установ; застосування великих фінансових санкцій може зробити неможливим надання відповідачем послуг з теплопостачання напередодні опалювального сезону. За таких обставин, на думку колегії, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив клопотання відповідача і зменшив розмір пені заявленої до стягнення на 50%, керуючись приписами вищенаведених норм.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що оскаржені рішення і постанова прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 16.02.16р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.16р. у справі № 923/2021/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О. М. Мамонтова

Судді: М. М. Малетич

К. С. Круглікова

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст