ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 914/2399/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Данилової Т.Б., Данилової М.В.за участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачівне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничої фірми "Мерто - ЛТД" на постановувід 16.12.2015 р. Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 914/2399/15 господарського суду Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничої фірми "Мерто - ЛТД"до - Державного підприємства "Інформаційний центр", - Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВЕЕМ-Будсервіс" провизнання протоколу № 46250 від 26.01.2015 року про проведення електронних торгів від 26.01.2015 року з реалізації арештованого майна, а саме станків та агрегатів в кількості 13 одиниць, - недійсним, та визнання недійсною та скасування постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 22.06.2015 року, затверджену начальником відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції 22.06.2015 року, якою оформлені результати проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна

В С Т А Н О В И В :

У липні 2015 року ТзОВ НВФ "Метро - ЛТД" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції, ТзОВ "Компанія "ВЕЕМ-Будсервіс" про:

- визнання протоколу №46250 від 26.01.2015 року про проведення електронних торгів від 26.01.2015 року з реалізації арештованого майна, а саме станки та агрегати в кількості 13 одиниць - недійсними;

- визнання недійсною та скасування постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 22.06.2015 року, затверджену начальником відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції 22.06.2015 року, якою оформлені результати проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскільки звіт експерта, на підставі якого визначалась вартість майна, втратив чинність 15.11.2014 року, під час здійснення торгів. Угода щодо продажу арештованого майна стягувачеві є недійсною, в силу того, що частиною 5 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено обов'язковість проведення повторної оцінки майна.

У відзиві на позовну заяву ТзОВ "Компанія "ВЕЕМ-Будсервіс" просило відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

У запереченнях на позовну заяву ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України просило у задоволені позову відмовити посилаючись на те, що останній, як організатор торгів забезпечив проведення електронних торгів у чіткій відповідності до законодавства України.

У відзиві на позовну заяву Відділ державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції просив у задоволені позовних вимог відмовити з підстав викладених у відзиві.

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.10.2015 р. (судді О.І. Щигельська, Р.А. Кидисюк, Ю.О. Сухович) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень чинного законодавства при передачі арештованого майна стягувачеві та при прийнятті спірної постанови.

За апеляційною скаргою ТзОВ НВФ "Метро - ЛТД" Львівський апеляційний господарський суд (судді: М.Б. Желік, Т.С. Костів, Р.І. Марко) переглянувши рішення господарського суду Львівської області від 27.10.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 16.12.2015 року, вказане рішення залишив без змін з тих же підстав.

ТзОВ НВФ "Метро - ЛТД" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 року та рішення господарського суду Львівської області від 27.10.2015 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження".

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 18.04.2013 року господарським судом Львівської області було видано наказ № 5015/6489/11 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Мерто ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВЕЕМ-Будсервіс" заборгованість на загальну суму 334 748,00 грн.

25.04.2013 року Заступником начальника відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції на підставі вищевказаного наказу було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 37722665.

17.05.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про приєднання вищевказаного виконавчого провадження № 37722665 до зведеного виконавчого провадження №37990569, в рамках якого 28.11.2013 року та 07.02.2014 року було проведено опис та арешт майна боржника, а саме верстатів та станків в кількості 13 одиниць.

Постановою № 37990569 від 22.04.2014 року було призначено експерта, для визначення вартості арештованого майна.

14.05.2014 року було затверджено звіт про оцінку вартості вказаного майна, яке передано на реалізацію Державному підприємству "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України шляхом його продажу на торгах за початковою (стартовою) ціною 185484,63 грн., визначеною експертом.

Перші електронні торги були призначені на 02.10.2014 року з реєстраційним номером лоту 4197 за початковою ціною 185 484,63 грн. Як вбачається з протоколу №4981 проведення електронних торгів від 02.10.2014 року прилюдні торги не відбулись, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція.

У зв'язку з тим, що торги не відбулися, державним виконавцем було проведено уцінку майна, а організатором торгів призначено повторні електронні торги на 03.12.2014 року за стартовою ціною 129 839,24 грн. з реєстраційним номером лоту 15209 (уцінено лот № 4197), про що 03.12.2014 року на сайті СЕТАМ "Держінформ'юст" було розміщено відповідне оголошення. Однак, як вбачається з протоколу № 17439 від 03.12.14, торги оголошені такими, що не відбулись, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція.

Державним виконавцем було проведено повторну уцінку майна, а організатором торгів призначено треті електронні торги на 26.01.2015 року за стартовою ціною 92742,32 грн. з реєстраційним номером лоту 32582 (уцінено лот № 15209). Відповідне оголошення "Держінформ'юст" розміщено на сайті СЕТАМ 24.12.2014 року. Проте, як вбачається з протоколу № 46250 проведення електронних торгів від 26.01.2015 року прилюдні торги не відбулись, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція.

03.02.2015 року головним державним виконавцем Пустомитівського РУЮ Пакош О.О. було скеровано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВЕЕМ-Будсервіс" відповідного листа, у якому було запропоновано стягувачу залишити за собою нереалізоване майно, а саме: станків металообробного (токарно-гвинторізного) ІЕ6ІМТ, заводський номер 6102, 1967 р.в.; фрезерного металообробного 6А75В, заводський номер 311, 1973 р.в.; фрезерного металообробного, модель невідома, 80-х років випуску (аналог станка фрезерного широкоуніверсального 67К25В); точильно-шліфувального (однодискового), рік випуску - після 2000-го; крану-балки вантажопідйомністю 2т. довжиною 10 м., рік випуску - після 2000-го; свердлильного станка 2Н135, заводський номер 101416, 1987 р.в.; свердлильного станка 2Н118, заводський номер 1492, 80-х років випуску; свердлильного станка 2Н125, заводський номер 2590, 1981 року випуску; станка стрічково-шліфувального Р.С'О 2200 (HOUFEK. Чехія), рік випуску - після 2000-го; пресу кривошипного КД-1428, 80-х років випуску; установки для аргоннодугового зварювання УДГ 161, р.в. - після 2000-го року; аргоннозварювального апарату THYRTIG 200DС, рік випуску - після 2000-го.

02.03.2015 року до відділу державної виконавчої служби надійшов лист від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВЕЕМ-Будсервіс", відповідно до якого виражено згоду залишення за собою нереалізованого з прилюдних торгів майна боржника за початковою вартістю в розмірі 185484,63грн.

22.06.2015 року головним державним виконавцем Пустомитівського РУЮ Пакош О.О. було винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Як вбачається з матеріалів справи предметом даного позову є вимоги ТзОВ НВФ "Метро - ЛТД" про визнання недійсними протоколу №46250 від 26.01.2015 року про проведення електронних торгів від 26.01.2015 року з реалізації арештованого майна та постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 22.06.2015 року, затверджену начальником відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції 22.06.2015 року, якою оформлені результати проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, з підстав закінчення терміну дії звіту про оцінку майна визначеного частиною 5 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною 2 статті 16, частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 Цивільного кодексу України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення електронних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24 - 27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85).

Частиною третьою статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

За частиною 1 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до частини 5 статті 58 вказаного Закону звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Приписами частини 5 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, передбачено підстави й порядок призначення повторних електронних торгів, а також порядок уцінки нереалізованого майна.

Так, якщо до часу завершення електронних торгів не надійшла жодна цінова пропозиція, електронні торги вважаються такими, що не відбулися. У такому разі призначаються повторні електронні торги, на яких стартова ціна лота може бути зменшена. Уцінка майна проводиться державним виконавцем у десятиденний строк з дня визнання електронних торгів такими, що не відбулися, після чого реалізація майна за вказаною ціною повинна бути проведена в місячний строк з дати проведення перших електронних торгів.

Тобто на момент проведення електронних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

Ураховуючи зазначене, повторні електронні торги повинні відбутись у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Після збігу цього шестимісячного строку обов'язковою умовою призначення й проведення електронних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення електронних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на електронних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини 5 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Проведення переоцінок (уцінок) спірного майна державним виконавцем у зв'язку з тим, що електронні торги не відбулися, не може вважатися новою оцінкою у розумінні положень частини 5 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на зазначене можна зробити висновок про те, що проведення електронних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25.11.2015 року у справі №6-1749цс15.

Проте, здійснюючи судовий розгляд справи суди першої та апеляційної інстанції на вказане, з урахуванням наявних доказів у справі, уваги не звернули та не перевірили, чи вплинули ці порушення на результати торгів, зокрема, чи підвищилася вартість майна, що реалізовувалося на спірних електронних торгах, з огляду на те, що торги були проведені більше ніж через 6 місяців з моменту підписання звіту про оцінку реалізованого майна; чи порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для пред'явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, а також не звернули уваги на обраний спосіб захисту порушених прав, виходячи з предмету та підстави позову.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у справі №914/2399/15 та рішення господарського суду Львівської області від 27.10.2015 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Т. Данилова

М. Данилова