ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 910/9260/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКС" в особі Коміссарова Віталія Вікторовича,на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 6 квітня 2016 року,та постановуГосподарського суду міста Києва від 24 червня 2015 року,у справі № 910/9260/14,за заявою Фізичної особи ОСОБА_5 (м.Маріуполь, Донецька область),доТовариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі" (м.Київ),про визнання банкрутом,-представники учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2014 року, за заявою Фізичної особи ОСОБА_5 (далі за текстом - гр. ОСОБА_5), порушено провадження у справі № 910/9260/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі" (далі за текстом - ТзОВ "Трансмарі"); визнано грошові вимоги гр. ОСОБА_5 до ТзОВ "Трансмарі" у розмірі 477 000 грн. 00 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна ТзОВ "Трансмарі" арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича.

Постановою Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 року у справі № 910/9260/14 (суддя - Івченко А.М.) визнано банкрутом ТзОВ "Трансмарі"; відкрито ліквідаційну процедуру; припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Микитьона В.В.; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гуцал Тамару Михайлівну; підприємницьку діяльність банкрута завершено, інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 року у справі № 910/9260/14 (головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Доманська М.Л., Сотніков С.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКС" (далі за текстом - ТзОВ "ВІКС") залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 року залишено без змін; постанову Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 року залишено без змін. При цьому, господарський суд апеляційної інстанції вказав, що не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування спірних судових рішень.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій судовими актами, ТзОВ "ВІКС" в особі Коміссарова В.В. звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 року, постанову Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 року, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 року та припинити провадження у справі № 910/9260/14. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.05.2016 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "ВІКС" в особі Комісарова В.В. (в частині оскарження постанови Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 року) прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. Відмовлено ТзОВ "ВІКС" в особі Коміссарова В.В. у прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 року, на підставі ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2014 року, за заявою гр. ОСОБА_5, порушено провадження у справі № 910/9260/14 про банкрутство ТзОВ "Трансмарі"; визнано грошові вимоги гр. ОСОБА_5 до ТзОВ "Трансмарі" у розмірі 477 000 грн. 00 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна ТзОВ "Трансмарі" арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича.

При цьому, місцевим господарським судом було встановлено наявність підстав порушення провадження у справі, обґрунтованість поданої гр. ОСОБА_5 Заяви, наявність заборгованості ТзОВ "Трансмарі" перед гр. ОСОБА_5 у розмірі 477000 грн. 00 коп., яка підтверджена Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва у справі №2-5345 від 25.12.2008 року та Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м.Києві про відкриття виконавчого провадження №38746516 від 08.07.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2014 року, за результатами попереднього засідання, визнано кредиторами ТзОВ "Трансмарі" у справі №910/9260/14: гр. ОСОБА_5 з грошовими вимогами у розмірі 477000 грн. 00 коп. (4 черга); Лівобережну міжрайонну виконавчу дирекцію Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з грошовими вимогами у розмірі 422 грн. 24 коп. (2 черга); затверджено Реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Трансмарі".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2014 року Київський міський центр зайнятості визнано кредитором ТзОВ "Трансмарі" з грошовими вимогами у розмірі 267 грн. 64 коп. (3 черга); зобов'язано розпорядника майна ТзОВ "Трансмарі" арбітражного керуючого Микитьона В.В. внести відповідні відомості до Реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2015 року визнано заявлені Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (далі за текстом - РВ ФДМУ по Донецькій області) грошові вимоги до ТзОВ "Трансмарі" на загальну суму 5 234 813 грн. 15 коп., з яких: 3 341 874 грн. 48 коп. (4 черга), 1 892 938 грн. 67 коп. (6 черга); зобов'язано розпорядника майна ТзОВ "Трансмарі" арбітражного керуючого Микитьона В.В. включити заявлені РВ ФДМУ по Донецькій області грошові вимоги до Реєстру вимог кредиторів, інше.

Ухвалою місцевого господарського суду від 06.04.2015 року продовжено строк процедури розпорядження майном ТзОВ "Трансмарі" та повноваження розпорядника майна ТзОВ "Трансмарі" арбітражного керуючого Микитьона В.В. на два місці, поміж іншим, зобов'язано останнього надати господарському суду Протокол засідання Комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією.

27.05.2015 року Комітетом кредиторів ТзОВ "Трансмарі" прийнято рішення клопотати перед Господарським судом міста Києва про визнання ТзОВ "Трансмарі" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; визначення арбітражного керуючого за допомогою системи з відбору кандидатів в якості ліквідатора банкрута (Протокол №1 від 27.05.2015 року).

24.06.2015 року, автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, визначено кандидатуру арбітражного керуючого Гуцал Тамари Михайлівни (Свідоцтво № 1035 від 03.06.2013 року).

Постановою Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 року у справі № 910/9260/14 визнано банкрутом ТзОВ "Трансмарі"; відкрито ліквідаційну процедуру; припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Микитьона В.В.; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гуцал Т.М.; підприємницьку діяльність банкрута завершено, інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 року у справі № 910/9260/14 апеляційну скаргу ТзОВ "ВІКС" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 року залишено без змін; постанову Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 року залишено без змін.

Приймаючи оскаржені судові акти, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що, під час провадження у цій справі, були виконані всі необхідні умови процедури розпорядження майном, своєчасно здійснена публікація в офіційному друкованому органі з метою виявлення кредиторів та санаторів боржника, складено Реєстр заявлених вимог кредиторів, створено Комітет кредиторів, проведено аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, подано Клопотання щодо введення процедури ліквідації, відсутні пропозиції щодо санації боржника або укладення мирової угоди.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій постановами, ТзОВ "ВІКС" в особі Коміссарова В.В. звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 року та постанову Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 року; припинити провадження у справі № 910/9260/14 (вимоги скаржника розглядаються з урахуванням ухвали Вищого господарського суду України від 30.05.2016 року).

При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій процесуальних права ТзОВ "ВІКС", які полягають у розгляді справи про банкрутство ТзОВ "Трансмарі", зокрема прийняття судових процесуальних документів, без участі у справі представника ТзОВ "ВІКС", яке є засновником ТзОВ "Трансмарі" (95% Статутного фонду). До того ж, заявник касаційної скарги звертає увагу господарського суду касаційної інстанції на те, що Рішення Деснянського районного суду міста Києва у справі №2-5345 від 25.12.2008 року прийнято за заявою ОСОБА_5 як фізичної особи, а не підприємця, що, на думку скаржника, виключає розгляд заяви такої особи в господарських судах України. Також, ТзОВ "ВІКС" вказує на те, що ТзОВ "Трансмарі" є платоспроможним суб'єктом господарювання, все майно товариства, розрахункові рахунки, активи знаходяться на території Приморського та Центрального районів м.Маріуполя Донецької області, зокрема, вказує на наявність автотранспортних засобів вартість яких не досліджувалась. Поміж іншим, по переконанню скаржника, Виконавчий лист №2-5345/2008 від 06.06.2013 року, виданий (на виконання Заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва у справі №2-5345 від 25.12.2008 року) з порушенням строку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження" та пред'явлений до виконання з порушенням ч.1 п.2 ст.22, ст.26 вказаного Закону. Поруч з цим, скаржник звертає увагу господарського суду касаційної інстанції на те, що господарськими судами попередніх інстанцій не було досліджено фактичного місцезнаходження ТзОВ "Трансмарі" та його активів (Донецька область, Першотравневий район, с.Іллічівське, вул. Садова, буд.4). Водночас, заявник посилається на те, що рішення про порушення провадження у цій справі прийнято місцевим господарським судом на підставі копій документів, не завірених належним чином, без дослідження оригіналів цих документів. Щодо грошових вимог РВ ФДМ України, скаржник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 01.08.2012 року у справі № 50/567, якою припинено провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Трансмарі" за заявою РВ ФДМ України.

Задовольняючи частково, подану ТзОВ "ВІКС" в особі Коміссарова В.В., касаційну скаргу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно зі ст.41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

За приписами ч. 1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі. Крім того, у підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає, зокрема, постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Завдання підсумкового засідання суду полягає у з'ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження по справі, виходячи з Клопотання Комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.

Статтею 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Частиною 4 ст.205 Господарського кодексу України унормовано, що у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами.

У ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема вказано, що банкрутство визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення, в порядку вказаного вище Закону, вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Передумовою для переходу до ліквідаційної процедури є встановлення судом факту неоплатності боржника, тобто перевищення його пасиву над активом.

Активом визначаються ресурси, контрольовані суб'єктом господарювання у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. До активів відносяться кошти, майно, майнові і немайнові права.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що в силу вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд, при введенні процедури ліквідації повинен надати оцінку Звіту розпорядника майна про фінансово-майновий та господарський стан боржника з додатками, відомостям балансу, а також, з'ясувати обсяг визнаних грошових вимог кредиторів до боржника за результатами попереднього засідання суду.

Так, господарським судом першої інстанції встановлено, що на засіданні Комітету кредиторів від 27.05.2015 року вирішено клопотати перед Господарським судом міста Києва про визнання ТзОВ "Трансмарі" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; станом на 24.06.2015 року повідомлень про виконання боржником грошових зобов'язань не надходило; заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника не надходило. За висновками місцевого господарського суду під час провадження у справі, були виконані всі необхідні умови процедури розпорядження майном, своєчасно здійснена публікація в офіційному друкованому органі з метою виявлення кредиторів та санаторів боржника, складено Реєстр заявлених вимог кредиторів, створено Комітет кредиторів, проведено аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, подано Клопотання щодо введення процедури ліквідації, відсутні пропозиції щодо санації боржника або укладення мирової угоди, що вказує на необхідність введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 ГПК України).

У п.п. 1, 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 року вказано, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні, зокрема, яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За приписами ст.99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Згідно положень ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Проте, апеляційний господарський суд наведеного вище не врахував та, погоджуючись з висновком місцевого господарського суду, всупереч приписам ст.101 ГПК України, обмежився лише констатацією обставини, що наведені в постанові Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 року. Водночас, господарським судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки (в межах наданих ст.101 ГПК України повноважень) фактам та обставинам встановленим господарським судом першої інстанції, не досліджено і не надано належної правової оцінки доводам ТзОВ "ВІКС", що містяться в апеляційний скарзі та поясненнях учасників судового процесу, зокрема, щодо наявності майна боржника, статусу гр. ОСОБА_5 як інваліда ІІ групи, порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Трансмарі" на підставі копій документів не завірених належним чином (без дослідження у встановленому законом порядку їх оригіналів), порушення прав ТзОВ "ВІКС" як засновника ТзОВ "Трансмарі".

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним вказати на те, що в постанова Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 року у цій справі не містить аналізу фінансово-економічного стану боржника, а від так, місцевим господарським судом не встановлений факт перевищення розміру пасиву боржника над його активами. Крім того, господарський суд першої інстанції не дослідив та не надав належної правової оцінки Звіту та діям розпорядника майна щодо встановлення наявності активів боржника (не досліджений зміст відповідей установ та організацій на запити розпорядника майна ТзОВ "Трансмарі" - арбітражного керуючого Микитьона В.В.).

Крім того, поза увагою господарського суду апеляційної інстанції залишилось питання належного повідомлення засновників та керівника боржника про проведення Зборів кредиторів та засідання Комітету кредиторів 27.05.2015 року (докази повідомлення кредиторів та запрошених учасників відсутні в матеріалах справи). Поряд з цим, апеляційний господарський суд не надав належної оцінки процесуальним діям місцевого господарського суду щодо судового засідання призначеного на 01.06.2015 року, зокрема, не встановлено правомірності та підстав з яких це судове засідання не відбулося та чи вплинуло таке процесуальне порушення на права та обов'язки учасників судового процесу у цій справі.

Поміж іншим, поза увагою та без належної оцінки апеляційного господарського суду залишені, подані ТзОВ "ВІКС" до Київського апеляційного господарського суду, документи щодо права власності на нерухоме майно зареєстроване за ТзОВ "Трансмарі" та Витяг з Державного реєстру іпотек №36902508.

Зазначене вище, по переконанню господарського суду касаційної інстанції є порушенням ст. ст. 33, 34, 43, 99, 101 ГПК України.

Згідно зі ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно зі ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких підстав, постанова Київського апеляційного господарського суду від 6 квітня 2016 року у справі № 910/9260/14 має бути скасована, а справа - направлена на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи, апеляційному господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи з урахуванням матеріалів та обставин справи № 910/9260/14, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Стосовно доводів касаційної скарги ТзОВ "ВІКС" в особі Коміссарова В.В. про те, що Рішення Деснянського районного суду міста Києва у справі №2-5345 від 25.12.2008 року (подано у цій справі в якості підтвердження безспірності грошових вимог) прийнято за заявою ОСОБА_5 як громадянина, а не підприємця, що виключає розгляд Заяви про порушення справи про банкрутство такої особи в господарських судах України, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним вказати наступне. Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Стаття 1 вказаного Закону визначає, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Таким чином, приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не поділяють поняття "фізична особа-підприємець" чи "фізична особа - громадянин".

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11112 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКС" в особі Коміссарова Віталія Вікторовича задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 6 квітня 2016 року у справі № 910/9260/14 Господарського суду міста Києва скасувати.

3. Справу № 910/9260/14 Господарського суду міста Києва передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді: С.В. Куровський Н.Г. Ткаченко