Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 07.06.2016 року у справі №910/8542/15-г Постанова ВГСУ від 07.06.2016 року у справі №910/8...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 910/8542/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіКруглікової К.С.(доповідач), суддів:Малетича М.М., Мамонтової О.М.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.03.2016у справі№ 910/8542/15-г господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз"простягнення 509 651,86 грн. за участю представників сторін:позивача:Заболотний А.М.,відповідача:Безсрочна А.М.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Карпатигаз" про стягнення з останнього 193 897,16 грн. пені, 23 267,66 грн. річних, 292 487,04 грн. інфляційних втрат та 10 885,45 грн. судового збору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 у справі № 910/8542/15-г, позов було задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" 48 474,29 грн пені, 23 267,66 грн 3% річних та 292 487,04 грн інфляційних втрат; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2015 рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 у справі № 910/8542/15-г було скасовано в частині стягнення пені; справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суддів; в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 у справі № 910/8542/15-г було залишено без змін.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.01.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 у справі №910/8542/15-г, позовну вимогу в частині стягнення пені задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 96 948,58 грн; в іншій частині позову про стягнення пені відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, ПАТ "Укргазвидобування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2016 скасувати в частині відмови у задоволенні позову, а саме стягнення з відповідача пені у сумі 96948,58 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити в зазначеній частині позовні вимоги в повному обсязі. В іншій частині рішення та постанову залишити без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.04.2011 між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз", як оператором спільної діяльності між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Карпатигаз" та Компанією "Місен Ентерпрайзіс АБ" за договором про спільну діяльність № 3 від 10.06.2002 було укладено договір № УГВ2949/06-11 на надання послуг по видобуванню, збору, підготовці та транспортуванню природного газу, нафти та газового конденсату (далі - договір).

Згідно з п.2.6 договору замовник зобов'язаний своєчасно проводити оплату послуг виконавця згідно з п.4.2 даного договору, відповідно до якого оплата за послуги, що будуть надані в наступному місяці, здійснюється шляхом 100% передоплати до 20 числа поточного місяця, в розмірі, визначеному за попередній місяць, з наступним корегуванням суми по факту надання послуг відповідно до підписаних актів приймання-передачі наданих послуг протягом 10 (десяти) днів з моменту їх підписання на рахунки виконавця.

Судами встановлено, що виконавець свої зобов'язання за договором виконував належним чином та в повному обсязі, надання позивачем послуг та прийняття їх відповідачем, в даному випадку, у серпні-жовтні 2014 року підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі наданих послуг, які є в матеріалах справи.

Судами також встановлено, що з урахуванням умов договору, остаточний розрахунок за отримані у серпні 2014 послуги мав бути здійснений відповідачем 10.09.2014, за отримані у вересні 2014 послуги - 10.10.2014, за отримані у жовтні 2014 послуги - 10.11.2014, в той час як відповідач порушив вказані строки.

Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасних розрахунків за надані позивачем послуги, тому позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача штрафні санкції, які передбачені умовами самого договору, а також нормами чинного законодавства. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що рішення та постанова в частині інфляційних втрат та річних не оскаржується.

Суди попередніх інстанцій, зменшуючи розмір заявленої до стягнення позивачем пені до 50%, вказали про те, що заявлений позивачем розмір пені є надмірним порівняно з наслідками порушення грошового зобов'язання, і зменшення у даному випадку розміру пені спрямовано на встановлення балансу між мірою відповідальності і дійсними, а не можливими збитками, що завдані правопорушенням. На підставі викладених обставин суди дійшли висновку про можливість на підставі поданого клопотання зменшити розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, виходячи з наступного.

Предметом касаційного оскарження у даній справі є питання щодо необґрунтованості зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача внаслідок прострочення виконання зобов'язання з оплати отриманого природного газу.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.2 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного або неповного перерахування коштів відповідно до п. 4.2 договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Оскільки відповідачем було порушено умови укладеного договору щодо своєчасного виконання зобов'язання по оплаті вартості отриманих послуг, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивачем було правомірно нараховано пеню в сумі 193 897,16 грн, розмір її перевірений судом, відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного договору.

Разом з тим, відповідач звернувся з клопотанням про зменшення розміру заявленої до стягнення пені в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України до суми у розмірі 48 474,29 грн, посилаючись на складне фінансове становище, яке виникло з незалежних від нього причин.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо зменшення розміру пені до 50% та вважає, що на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 96 948,58 грн., оскільки розмір штрафних санкцій порівняно з існуючим боргом надмірно високий, а також ненадання позивачем доказів настання для нього негативних наслідків, спричинених саме невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором .

З урахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог стосовно стягнення пені.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016, ухваленого з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 у справі №910/8542/15-г без змін.

ГоловуючийК. Круглікова Судді:М. Малетич О. Мамонтова

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст