ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 910/585/16

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Мамонтової О.М.,

Борденюк Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомунтехніка" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016р. у справі № 910/585/16 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомунтехніка" про стягнення 4462332,43 грн. та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомунтехніка" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання договору недійсним,

за участю представників:

Позивача: Кучкова Ю.В., дов. № 91/2015/11/11-6 від 11.11.2015р.,

Відповідача: не з'явився.

В с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго", Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомунтехніка" (далі - ТОВ "Спецкомунтехніка", Відповідач) про стягнення 2730525,11 грн. основного боргу, 1611361,29 грн. інфляційних втрат і 120446,03 грн. 3% річних за договором про надання послуг № 05-ТПВ/14-К від 26.12.2013р.

У свою чергу, ТОВ "Спецкомунтехніка" під час розгляду даної справи подало до господарського суду міста Києва зустрічний позов до ПАТ "Київенерго" про визнання недійсним договору про надання послуг № 05-ТПВ/14-К від 26.12.2013р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.03.2016р. первісний позов ПАТ "Київенерго" задоволено, а у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Спецкомунтехніка", відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим місцевим господарським судом рішенням, ТОВ "Спецкомунтехніка" подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, яку ухвалою цього ж суду від 18.04.2016р., з урахуванням ухвали цього ж суду від 06.06.2016р. про виправлення описки, було повернуто без розгляду, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У поданій касаційній скарзі, ТОВ "Спецкомунтехніка", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 18.04.2016р. та передати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.

Заслухавши пояснення представника ПАТ "Київенерго", вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

При цьому, статтею 94 ГПК України визначені загальні вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, дотримання яких є обов'язковими при поданні такої скарги до суду.

Зокрема, частиною 3 ст. 94 ГПК України встановлено, що при поданні апеляційної скарги до неї додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

В той же час, пунктом 3 ч. 1 вказаної статті процесуального Закону визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При чому, за визначенням ст. 1 Закону України "Про судовий збір" (далі - ЗУ "Про судовий збір", в редакції зі змінами, які набрали чинності 01.09.2015р.), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Зокрема, згідно ст. 3 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір справляється, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на судові рішення.

Водночас, частиною 1 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Також, частиною 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" встановлено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Крім того, пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу і на те, що Законом України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015р. № 01-06/2093/15), а в п. 2.15. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у разі, коли в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо скаржник не згоден з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Як видно з представлених матеріалів, предметом спору у даній справі за первісним позовом є стягнення заборгованості у розмірі 2730525,11 грн. основного боргу, 1611361,29 грн. інфляційних втрат і 120446,03 грн. 3% річних за договором про надання послуг № 05-ТПВ/14-К від 26.12.2013р., а за зустрічним позовом - визнання останнього недійсним, у зв'язку з чим, розмір судового збору, який підлягав сплаті згідно вказаних вимог ЗУ "Про судовий збір" за подачу апеляційної скарги складав 66934,99 грн. за первісним позовом (майновою вимогою) і 1378,00 грн. за зустрічним позовом (вимогою немайнового характеру).

Разом з тим, в даному випадку, згідно представлених матеріалів, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 18.03.2016р., ТОВ "Спецкомунтехніка", відповідно до наданого ним платіжного доручення № 1499 від 01.04.2016р., сплатило тільки 1515,80 грн. судового збору, що не відповідає розміру ставок такого збору, встановлених з 01.09.2015р. Законом України № 484-VІІІ від 25.05.2015р.

З урахуванням вимог вищевказаних норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, встановивши, що звертаючись з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду від 18.03.2016р., ТОВ "Спецкомунтехніка", відповідно до наданого ним платіжного доручення № 1499 від 01.04.2016р. сплатило тільки 1515,80 грн. судового збору, що не відповідає розміру ставок судового збору встановлених ЗУ "Про судовий збір" та, з урахуванням змін, внесених Законом України № 484-VІІІ від 25.05.2015р., які набрали чинності з 01.09.2015р., дійшов висновку про повернення апеляційної скарги вказаній стороні, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

На думку колегії суддів касаційної інстанції висновки суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги ТОВ "Спецкомунтехніка" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України відповідають наявним матеріалам, фактичним обставинам справи та вимогам норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм, тоді як доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим, підстав для зміни чи скасування ухвали апеляційного господарського суду, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомунтехніка" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016р. у справі № 910/585/16 - без змін.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Мамонтова О.М.

Борденюк Є.М.