ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2016 року Справа № 910/30357/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Грейц К.В., Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.04.2016у справі№ 910/30357/15господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз"простягнення 87 348,31 грн
в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Заболотний А.М. (довіреність № 2-304д від 29.12.2015) Безсрочна А.М. (довіреність № 3 від 15.01.2016)
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Домнічева І.О.) від 04.02.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді - Дідиченко М.А., Руденко М.А.) від 11.04.2016, у справі № 910/30357/15 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" пеню в сумі 35 280,58 грн, 3% річних в сумі 3 816,13 грн, інфляційних в сумі 12 971,03 грн, 1310,22 грн судового збору.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі Філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.1 ст.43, п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), ст.233 Господарського кодексу України (далі ГК України), ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі Філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" пені в сумі 70 561,15 грн, трьох процентів річних в сумі 3 816,13 грн та інфляційних втрат в сумі 12 971,03 грн, посилаючись на порушення умов договору про спільну виробничу та інвестиційну діяльність в частині оплати фактично наданих послуг у встановлені цим договором строки.
Судами встановлено таке.
Між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України, правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Техпроект" (Замовник), що діє в інтересах Спільної діяльності як Оператор на підставі Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493 від 24.03.2004, між ТОВ НВФ "Техпроект" і ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", 01.02.2011 укладено договір №СДВ-21/01.
Додатковою угодою №5 від 25.12.2012 Договір викладено у новій редакції.
За умовами Додаткової угоди №10 від 25.02.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничу фірму "Техпроект" замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз".
Відповідно до умов Договору (п.1) Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги по видобутку, збору, підготовці, обліку та транспортуванню природного газу, газового конденсату та послуги по подачі інгібітору гідратоутворення (метанолу) на гирло свердловин та установку низькотемпературної сепарації, а Замовник зобов'язується оплатити вартість наданих послуг на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п.5.2. договору замовник зобов'язується щомісячно до 15 числа поточного місяця провести попередню оплату на підставі рахунку-фактури наданого виконавцем в розмірі 100 відсотків від вартості фактично наданих послуг за попередній місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 15 числа місяця наступного за звітнім на підставі Актів здачі-приймання послуг та рахунку-фактури наданого Виконавцем по факсу замовника з урахуванням перерахованої попередньої оплати.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що Замовник зобов'язується щомісячно, до 15-го числа поточного місяця, провести авансування відшкодування витрат інгібітору гідратоутворення на підставі рахунку-фактури наданого Виконавцем в розмірі 100 відсотків від суми відшкодування витрат інгібітору гідратоутворення за попередній місяць. Кінцеве відшкодування витрат інгібітору гідратоутворення здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця до 15-го числа місяця наступного за звітним на підставі Актів здачі-приймання послуг та рахунку-фактури, наданого Виконавцем по факсу Замовника, з урахуванням перерахованої попередньої оплати.
Відповідно до п.5.5. договору вартість додаткових послуг, наданих Виконавцем за зверненням Замовника, визначається додатково на підставі окремих калькуляцій Виконавця, та Замовник зобов'язується оплатити їх за окремими рахунками Виконавця в терміни, визначені п.5.2. Договору.
Позивачем на виконання умов договору протягом липня та серпня 2015 було надано відповідачу послуги на загальну суму 2 111 344, 48 грн.
Факт надання Виконавцем послуг у липні 2015, підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг за липень 2015 (послуги з видобутку, збору, підготовки та транспортування природного газу) №07/15-1 від 31.07.2015 на суму 853 179,75 грн та Актом приймання-передачі наданих послуг за липень 2015 №07 від 31.07.2015 (послуги з подачі інгібітору) на суму 204 654,50 грн.
Надання Виконавцем послуг у серпні 2015 підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг за серпень 2015 (послуги з видобутку, збору, підготовки та транспортування природного газу) №08/15-1 від 31.08.2015 на суму 830 090,50 грн, Актом приймання-передачі наданих послуг за серпень 2015 №08 від 31.08.2015 (послуги з подачі інгібітору) на суму 221 974,34 грн та Актом по проведенню обстеження фонтанної арматури від 31.08.2015 на суму 1 445,39 грн.
Відповідачем зобов'язання за договором виконувались неналежним чином, тобто було допущено прострочення оплати грошових коштів за договором.
Враховуючи те, що відповідачем було оплачено послуги з порушенням встановлених договором строків, позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано пеню в сумі 70 561,15 грн, три проценти річних в сумі 3 816,13 грн та інфляційні втрати в сумі 12 971,03 грн.
З вимогою про стягнення зазначених сум позивач звернувся з даним позовом до суду.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.530 ЦК України, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідачем зобов'язання з оплати отриманих послуг виконувались неналежним чином, тобто з порушенням строків, встановлених договором.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Як встановлено судами, позивачем, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання відповідачем, нараховано пеню в сумі 70 561,15 грн, три проценти річних в сумі 3 816,13 грн та інфляційні втрати в сумі 12 971,03 грн.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.7.2. договору за порушення строків оплати послуг Замовник виплачує виконавцю за кожний день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.
Оскільки, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання перед позивачем за договором, судами вказані нарахування правомірно визнані обґрунтованими.
Так, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних задоволено повністю, а пеня, хоча і визнана правомірно нарахованою, була зменшена судами на 50% (тобто з 70 561,15 грн до 35 280,58 грн).
В частині стягнення з відповідача на користь позивача річних в сумі 3 816,13 грн та інфляційних в сумі 12 971,03 грн ухвалені судові акти скаржником не оскаржуються.
Касаційна інстанція вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені на 50 %, з огляду на наступне.
Частина 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Дослідивши обставини, на які відповідач посилається в обґрунтування необхідності зменшення розміру пені, суди оцінили їх як виняткові, з огляду на таке.
За умовами Додаткової угоди від 25.02.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничу фірму "Техпроект" замінено на товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз".
Зазначена заміна відбулась у зв'язку з укладенням до договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 24.03.2004 №493 додаткової угоди від 20.02.2014 №8, згідно якої товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" було залучено до спільної діяльності, що здійснюється на підставі договору, та йому передано функції оператора спільної діяльності.
Відповідно п.4.9 договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 24.03.2004 №493 до обов'язків оператора відноситься, зокрема, обов'язок оплати (проведення розрахунку) по здійсненим фінансово-господарським операціям в рамках договору спільної діяльності.
Підставою невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №СДВ-21/01 від 01.02.2011 стало те, що інший учасник договору від 24.03.2004 №493 - Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Техпроект" оскаржив в судовому порядку додаткову угоду від 20.02.2014 №8 до вказаного договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 24.03.2004 №493, за умовами якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" було залучено до спільної діяльності, що здійснюється на підставі договору, та йому передано функції оператора спільної діяльності.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2015 у справі №922/2825/15 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 у справі №922/2825/15 вказане рішення скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено; визнано недійсною додаткову угоду №8 від 20.02.2014 до договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493 від 24.03.2004.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.09.2015 у справі №922/2825/15 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 у справі № 922/2825/15 скасовано; рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2015 залишено в силі.
Отже, відповідач починаючи з 15.07.2015 (дата прийняття постанови Харківським апеляційним господарським судом) та до 10.09.2015 (дата прийняття постанови Вищим господарським судом України, якою вказану постанову суду апеляційної інстанції скасовано) був позбавлений можливості виконувати функції оператора спільної діяльності, оскільки в судовому порядку вирішувалось питання щодо законності заміни Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Техпроект" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз".
За оцінкою судів наведені обставини підтверджують відсутність вини відповідача у простроченні виконання ним грошового зобов'язання перед позивачем.
Як вже зазначалось, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки господарський суд повинен об'єктивно оцінити, зокрема, причини неналежного виконання зобов'язання.
Встановивши, що відповідач з об'єктивних причин допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, суди оцінили, що даний випадок є винятковим, а отже, відповідно, наведене є підставою для зменшення розміру пені.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі № 910/30357/15 залишити без змін.
Головуючий-суддя С. Бакуліна
Судді К. Грейц
О. Поляк