ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2016 року Справа № 910/2998/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоТатькова В.І. (доповідача),суддів :Плюшка І.А., Губенко Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовичана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 р.та на ухвалугосподарського суду міста Києва від 23.02.2016 р.у справі№ 910/2998/16 господарського суду міста Києваза позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича (надалі - ПАТ "Банк Національний Кредит")доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрщеббуд" (надалі - ТОВ "Укрщеббуд")прозобов'язання повернути грошові кошти у сумі 5 808 016,08 грн. за участю представників: від позивача- Пасацький Ю.О.від відповідача- не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2016 р. (суддя Чебикіна С.О.) позовну заяву ПАТ "Банк Національний Кредит" про зобов'язання ТОВ "Укрщеббуд" повернути грошові кошти у розмірі 5 808 016,08 грн. позивачу повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 р. (головуючий суддя Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) ухвалу господарського суду міста Києва від 23.02.2016 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими ухвалою та постановою, ПАТ "Банк Національний Кредит" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати для розгляду до місцевого господарського суду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.05.2016 р. касаційну скаргу ПАТ "Банк Національний Кредит" прийнято до провадження, призначено розгляд скарги на 07.06.2016 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ПАТ "Банк Національний Кредит" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Укрщеббуд" про зобов'язання повернути грошові кошти у сумі 5 808 016,08 грн., отриманих за договором про внесення змін від 05.05.2015 р. до договору про депозитний вклад "Стандартний" № DU1223/2014-1 від 16.05.2014 р. на накопичувальний рахунок № 32078111701026.
Крім того, позивачем було заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", в обґрунтування чого позивач посилався на те, що у банку незадовільний майновий стан, банк неспроможний виконати свої зобов'язання, у тому числі і щодо сплати судового збору.
Господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви та відмову у звільненні позивача від сплати судового збору, виходив з такого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
За приписами чинного законодавства судовий збір справляється його платником самостійно відповідно до вимог ст. ст. 2, 4, 6, 9 Закону України "Про судовий збір".
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому, згідно приписів чинного законодавства особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Як роз'яснено в пп. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Тобто, передбачена законодавчо можливість звільнення судом від сплати судового збору не є безумовною підставою для її застосування судом у разі самого лише заявлення відповідного клопотання без підтвердження викладених доводів належними доказами.
Пунктом 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 р. № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII) роз'яснено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади).
З огляду на викладене, господарський суд міста Києва та Київський апеляційний господарський суд дійшли обґрунтованого висновку, що самі лише обставини, пов'язані з ліквідацією банку та з відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Таким чином, зважаючи на відсутність доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, позовна заява була правомірно повернута заявникові без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що місцевим господарським судом було вказано, що після усунення обставин, які стали підставою для повернення позовної заяви без розгляду, вона може бути подана заявником повторно.
Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржувані судові акти прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 23.02.2016 р. у справі № 910/2998/16 залишити без змін.
Головуючий суддя (доповідач) В.І. Татьков
Суддя І.А. Плюшко
Суддя Н.М. Губенко