ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 910/24231/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Воліка І.М. (доповідача), Демидової А.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"на рішеннявід 14.12.2015господарського суду міста Києва та на постанову від 24.03.2016Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/24231/15 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інжагро"провнесення змін до договору та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інжагро"доПублічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"простягнення заборгованостіВ судове засідання прибули представники сторін:позивачаЦурка Н.О. (дов. від 11.01.2016 № 04); Мельник М.А. (дов. від 29.05.2016 № 304);відповідачаЗорич Г.А. (дов. від 20.01.2016 № б/н);ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (надалі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжагро" (надалі - ТОВ "Інжагро") про внесення змін до Договору суборенди № ДС 662 від 19.04.2014, укладеного між сторонами, а саме:

підпункт 1.2. Договору суборенди викласти в наступній редакції - "строк суборенди з 01.05.2014 (дата початку строку суборенди) до 31.08.2015 (дата закінчення строку суборенди)";

підпункт 1.5.4. Договору суборенди викласти в наступній редакції - "Орендар має право за власним рішенням в односторонньому порядку покрити прострочену заборгованість суборендаря по платежам чи штрафним санкціям, встановленим цим Договором, а також витрати на ремонт предмету суборенди та інші витрати, спричинені невиконанням суборендарем вимог цього Договору за рахунок гарантійного платежу, направивши суборендарю письмове повідомлення про проведення відрахування коштів з суми гарантійного платежу.";

підпункти 1.5.5. та 1.5.6. Договору суборенди виключити;

інші умови договору суборенди залишити без змін;

- вважати договір зміненим з 31.08.2015".

Заперечуючи проти позову відповідач - ТОВ "Інжагро" звернулося з зустрісним позовом про стягнення з ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованості та штрафних санкцій за Договором суборенди № ДС 662 від 19.04.2014 у розмірі 1340532,72 грн. (з урахуванням заяви позивача за зустрічним позовом про збільшення позовних вимог від 27.11.2015),

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.12.2015 у справі № 910/24231/15 (суддя Усатенко І.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 (колегія суддів: Шапран В.В. - головуючий, судді - Андрієнко В.В., Буравльов С.І.), у задоволенні первісного позову ПАТ АБ "Укргазбанк" відмовлено повністю; зустрічний позов ТОВ "Інжагро" задоволено; стягнуто з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ТОВ "Інжагро" заборгованість за Договором суборенди № ДС 662 від 19.04.2014 у розмірі 1340532,72 грн., з яких: 20001,75 грн. - штраф за прострочення зобов'язання по відшкодуванню вартості сервісного обслуговування за серпень 2015 року; 156,18 грн. - 3 % річних за прострочення сплати вартості сервісного обслуговування за серпень 2015 року; 504139,58 грн. - орендна плата за вересень 2015 року; 49336,62 грн. - пеня за прострочення зобов'язання по сплаті орендної плати за вересень 2015 року; 3232,02 грн. - 3 % річних, нарахованих за прострочення сплати орендної плати за вересень 2015 року; 93082,36 грн. - відшкодування вартості сервісного обслуговування за вересень 2015 року; 18616,47 грн. - штраф за прострочення зобов'язання по відшкодуванню вартості сервісного обслуговування за вересень 2015 року; 367,23 грн. - 3 % річних, нарахованих за прострочення сплати вартості сервісного обслуговування за вересень 2015 року; 512280,40 грн. - орендна плата за жовтень 2015 року; 29642,09 грн. - пеня за прострочення зобов'язання по сплаті орендної плати за жовтень 2015 року; 2021,05 грн. - 3 % річних, нарахованих за прострочення сплати орендної плати за жовтень 2015 року; 89 609,81 грн. - відшкодування вартості сервісного обслуговування за жовтень 2015 року; 17921,96 грн. - штраф за прострочення зобов'язання по відшкодуванню вартості сервісного обслуговування за жовтень 2015 року; 125,20 грн. - 3 % річних, нарахованих за прострочення сплати вартості сервісного обслуговування за жовтень 2015 року; 20107,99 грн. судових витрат; повернуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Інжагро" надміру сплачений судовий збір у розмірі 12119,54 грн.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанції, позивач за первісним позовом - ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2015 скасувати, та прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити, а у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми матеріального права та порушено процесуальні норми, за первісним позовом з урахуванням положень частини 2 ст. 652 Цивільного кодексу України не надано належної правової оцінки усім обставинам справи щодо зміни істотних обставин, які надають право для зміни договору у судовому порядку; за зустрічним позовом, в порушення ст. ст. 193 235 Господарського кодексу України, частини 1 ст. 627, ст. ст. 759 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 47 32 33 34 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), невірно встановлений строк виконання зобов'язань позивача по договору суборенди, у зв'язку з чим безпідставно нараховано та стягнуто штрафні санкції за прострочення зобо'язання, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Відповідач за первісним позовом не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу позивача за первісним позовом до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових актів.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 19.04.2014 між ТОВ "Форум-Менеджмент Груп" (Орендар) та ПАТ АБ "Укргазбанк" (Суборендар) був укладений Договір суборенди № ДС 662, за умовами якого Орендар збов'язується передати в суборенду, а Суборендар зобов'язується прийняти згідно умов цього Договору нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Московський 9, а саме: приміщення № 1 - № 8.

Передачу майна в суборенду підтверджено актами прийому-передачі приміщень від 01.05.2014.

01.05.2014 між ТОВ "Форум-Менеджмент Груп" (Первісний орендар), ТОВ "Офіс Менеджмент Груп" (Новий орендар) та ПАТ АБ "Укргазбанк" (Суборендар) був укладений Договір про внесення змін до Договору суборенди №ДС 662, відповідно до якого сторони дійшли згоди про заміну Первісного орендаря ТОВ "Форум-Менеджмент Груп" на нового ТОВ "Офіс Менеджмент Груп".

30.04.2015 між ТОВ "Офіс Менеджмент Груп" (Первісний орендар), ТОВ "Інжагро" (Новий орендар) та ПАТ "АБ "Укргазбанк" (Суборендар) укладений Договір про внесення змін до договору суборенди, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди про заміну Первісного орендаря ТОВ "Офіс Менеджмент Груп" на Нового орендаря ТОВ "Інжагро".

Строк суборенди з 01.05.2014 до 28.06.2016.

Під час дії договору суборенди, ПАТ "АБ "Укргазбанк" звернувся з листом до ТОВ "Інжагро" про надання згоди на дострокове припинення дії договору, проте ТОВ "Інжагро" відмовилось надавати згоду на дострокове припинення дії договору. Позивач, в свою чергу, направив відповідачу листа з пропозицією укласти Додаткову угоду до Договору суборенди, якою внести в такий договір певні зміни, а саме: "п. 1.2.1. - з 01.05.2014 (дата початку строку суборенди) до 31.08.2015 (дата закінчення строку суборенди)", який також не прийнятий відповідачем.

У зв'язку з викладеними обставинами позивач звернувся до суду з позовом про внесення змін до договору суборенди з підстав, передбачених частиною 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, в частині строку дії суборенди (п. 1.2.1. Договору) та порядку використання суми гарантійного платежу (п. 1.5.4. Договору), при цьому просив суд вважати договір зміненим з 31.08.2015. Свої вимоги позивач обгрунтував тим, шо на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 61 від 11.02.2015, позивачу як приймаючому банку було передано у власність нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького 16-22, та зменшено капітальні інвестиції, у зв'язку з чим банком прийнято рішення про переміщення структурних підрозділів із суборендованих приміщень до власних приміщень, через значне скорочення чисельності працівників банку та скорочення річних видатків банку, зазначене є істотною зміною обставин та відповідно до частини 2 ст. 652 Цивільного кодексу України підставою для внесення змін у договір за рішенням суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні первісних позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в силу приписів ст. ст. 6, 627, частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 765 Цивільного кодексу України, не встановлена обов'язковість внесення змін до договору суборенди в частині погодження строку суборенди та порядку сплати гарантійного платежу в судовому порядку. При цьому, судом враховано, що про обставини (прийння Постанови КМУ № 61 від 11.02.2015), які, на думку позивача є істотними та не існували на час укладення Договору суборенди, останньому було відомо ще у лютому місяці, 23.04.2015 позивачем приймається рішення про переміщення своїх підрозділів у передані у власність приміщення, при цьому 30.04.2015 укладає з відповідачем за первісним позовом договір про внесення змін до Договору суборенди, не повідомляючи Нового орендаря про можливу зімну обставин, (яка може вплинути на строк дії договору суборенди) та не пропонує внести змін до Договору суборенди щодо порядку дострокового припинення дії такого договору. Отже, обставини на які посилається позивач існували до укладення договору та не істотними відповідно до частини 2 ст. 652 Цивільного кодексу України.

Крім цього, судом вказано на те, що положеннями частини 3 ст. 653 Цивільного кодексу України та частини 5 ст. 188 Господарського кодексу України передбачається можливість встановлення за рішенням суду іншого строку набрання чинності, а не надання зворотної сили змінам до договору. Отже, вимоги позивача вважати договір зміненим з 31.08.2015 прямо суперечать зазначеним положенням, за приписами яких не передбачено можливості надання зворотної сили змінам до договору, оскільки при вирішенні спору про внесення змін до договору у господарського суду немає підстав визнавати його зміненим або припиненим з певного моменту до дня набрання чинності судовим рішенням у справі, оскільки це суперечить вимогам закону, які визначають наслідки зміни договору.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених вимог, подав зустрічний позов (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 27.11.2015), в якому просив стягнути з АБ "Укргазбанк" заборгованості за Договором суборенди № ДС 662 від 19.04.2014 у розмірі 1340532,72 грн., з яких: 20001,75 грн. - штраф за прострочення зобов'язання по відшкодуванню вартості сервісного обслуговування за серпень 2015 року, 156,18 грн. - 3% річних, нарахованих (у період з 11.09.2015 по 29.09.2015) за прострочення сплати сервісного обслуговування за серпень 2015 року; 504139,58 грн. - орендна плата за вересень 2015 року, 49336,62 грн. - пеня за прострочення зобов'язання по сплаті орендної плати за вересень 2015 року, 3232,02 грн. - 3 % річних, нарахованих за прострочення сплати орендної плати за вересень 2015 року, 93082,36 грн. відшкодування вартості сервісного обслуговування за вересень 2015 року.; 18616,47 грн. - штраф за прострочення зобов'язання по відшкодуванню вартості сервісного обслуговування за вересень 2015 року; 367,23 грн. - 3 % річних, нарахованих за прострочення сплати сервісного обслуговування за вересень 2015 року; 512280,40 грн. - орендна плата за жовтень 2015 року.; 29642,09 грн. - пеня за прострочення зобов'язання по сплаті орендної плати за жовтень 2015 року; 2021,05 грн. - 3 % річних нарахованих за прострочення сплати сервісного обслуговування за жовтень 2015 року; 89609,81 грн. - відшкодування вартості сервісного обслуговування за жовтень 2015 року; 17921,96 грн. - штраф за прострочення зобов'язання по відшкодуванню вартості сервісного обслуговування за жовтень 2015 року; 125,20 грн. - 3% річних, нарахованих за прострочення сплати вартості сервісного обслуговування за жовтень 2015 року.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, з урахуванням вимог частини 1 ст. 631, ст. 795 Цивільного кодексу України, пунктів 16.1., 7.3., 7.3.2. Договору суборенди від № ДС 662 19.04.2014, судами встановлено, що у спірному періоді (вересень - жовтень 2015 року) між сторонами не складався акт прийому-передачі орендованого майна, договір не є припиненим чи розірваним, у зв'язку з чим суборендар повинен здійснити оплату усіх грошових зобов'язань, встановлених цим Договором.

За умовами договору суборенди (п. 2.1) суборендар сплачує орендарю: - орендну плату, згідно з умовами цього договору (п. 2.1.2); - плату за сервісне обслуговування, згідно з умовами цього договору (п. 2.1.3).

Строк виконання зобов'язання щодо сплати орендних платежів визначений п. 1.4.3 договору - в термін з 1 по 10 число поточного (розрахункового місяця); строк сплати вартості спожитих послуг (сервісного обслуговування) встановлений п. 3.1 договору - щомісячно з 1 по 10 число наступного за поточним (розрахунковим місяцем).

Судом встановлено, що позивачем за зустрічним позовом з урахуванням умов договору здійснено вірний розрахунок орендної плати за вересень 2015 року, що становить 504139, 58 грн. (23796, 51 дол. США х 21, 185441 грн. (курс гривні до долара США встановлений НБУ станом на 31.08.2015) та 512 280, 40 грн. орендна плата за жовтень 2015 (23796, 51 дол. США х 21, 527544 грн. (курс гривні до долара США встановлений НБУ станом на 30.09.2015), тому задовлено позовні вимоги в цій частині.

Задовольняючи до стягнення з відповідача плати за сервісне обслуговування відповідно до пунктів 3.4.1.- 3.4.22. Договору за вересень-жовтень 2015 року в розмірі 93082,36 грн. та 89609,81 грн. відповідно, суд виходив з того, що договір суборенди між сторонами не розірваний, акт приймання-передачі приміщення від суборендаря орендарю сторонами не складався, не підписувався, тобто приміщення повернуто не було, обмеження доступу до приміщення є оперативно-господарською санкцію, а отже відповідач не звільнявся від обов'язку по сплаті коштів за сервісне обслуговування приміщення.

З урахуванням положень ст. 611, частини 1 ст. 612, частини 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, частини 1 ст. 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" задовлено до стягнення нараховану позивачем за зустрічним позовом пеню за період прострочення з 11.09.2015 по 27.11.2015 (у відношенні прострочення сплати орендної плати за вересень 2015) у розмірі 49336,62 грн. та за період з 11.10.2015 по 27.11.2015 (у відношенні прострочення орендної плати за жовтень 2015) у розмірі 29642,09 грн.

Також, судом задоволено до стягнення штраф за несвоєчасну сплату суборендарем плати за сервісне обслуговування приміщення, який нараховано відповідно до пункту 12.3. Договору, за серпень 2015 року у сумі 20001,75 грн., за вересень 2015 року в сумі 18616,47 грн. та за жовтень 2015 року в сумі 17921,96 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України судом визнано обгрунтованими та задоволено вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 156,18 грн. за прострочення сплати сервісного обслуговування за серпень 2015 року; 3232,02 грн. за прострочення сплати орендної плати за вересень 2015 року, 367,23 грн. за прострочення сплати сервісного обслуговування за вересень 2015 року; 2021,05 грн. за прострочення сплати орендної плати за жовтень 2015 року; 125,20 грн. за прострочення сплати сервісного обслуговування за жовтень 2015 року.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, оскільки зроблені з порушенням приписів ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно з пунктами 1, 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог та задовольняючи у повному обсязі зустрічні позовні вимоги, суди, надали перевагу та виклали у оскаржуваних рішеннях лише доводи позивача за зустрічним позовом щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором суборенди, не надавшти належної правової оцінки доводам та запереченням позивача за первісним позовом, які грунтуються на положеннях частини 4 ст. 652 Цивільного кодексу України, частини 6 ст. 762 Цивільного кодексу України.

Наведене свідчить про те, що в процесі перегляду справи апеляційний суд, як і суд першої інстанції, припустилися неповноти щодо встановлення обставин справи. У цьому зв'язку оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа має бути передана на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

В ході такого суду належить врахувати вищенаведені недоліки, повно з'ясувати фактичні обставини справи та, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його відповідно до вимог діючого процесуального законодавства.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2015 у справі № 910/24231/15 скасувати.

Справу № 910/24231/15 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий, суддя І.М. Волік

Судді : А.М. Демидова

С.Р. Шевчук