ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 910/18384/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідач),

Катеринчук Л.Й.,

Ткаченко Н.Г.,

за участю представників:

ПрАТ "Київспецмонтаж" - Бражиненко -Божкової О.О. (дов. від 01.01.2016),

розпорядника майна Ковалко Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Українського консорціуму "Екосорб"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2016

та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2016

у справі №910/18384/15 господарського суду міста Києва

за заявою Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж"

до Українського консорціуму "Екосорб"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.01.2016 (суддя Пасько М.В.) порушено провадження у справі № 910/18384/15.

Визнано Приватне акціонерне товариство "Київспецмонтаж" кредитором Українського консорціуму "Екосорб" на суму 1 676 350,04 грн., з яких: 1670260,04 грн. - вимоги четвертої черги, 6 090,00 грн. - вимоги першої черги.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 28.01.2016.

Введено процедуру розпорядження майном боржника з 28.01.2016.

Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ковалко Г.І.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 (колегія суддів у складі: С.В. Сотніков, В.О. Пантелієнко, О.М. Остапенко) ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.01.2016 залишено без змін.

В касаційній скарзі Український консорціум "Екосорб" просить вказані вище ухвалу суду першої інстанції від 28.01.2016 та постанову суду апеляційної інстанції від 31.03.2016 скасувати та припинити провадження у справі про банкротство Українського консорціуму "Екосорб" , оскільки на момент порушення справи про банкрутство Український консорціум "Екосорб" знаходився в процедурі ліквідації за рішенням власника на підставі норм ЦК України.

До початку розгляду справи від ліквідатора ТОВ "Екосорб" Семашка Д.М. надійшла заява про перенесення слухання справи на іншу дату у зв'язку з його хворобою. Обговоривши вказану заяву, судова колегія, беручи до уваги встановлений ст. 111-8 ГПК України строк розгляду касаційної скарги, враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається ліквідатор боржника, не знаходить підстав для її задоволення.

Заслухавши доповідь судді Куровського С.В., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі Закон про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2015 Приватне акціонерне товариство "Київспецмонтаж" звернулося до Господарського суду м. Києва із заявою про порушення справи про банкрутство Українського консорціуму "Екосорб", у зв'язку з тим, що останній не спроможний сплатити заборгованість в розмірі 1 670 260,04 грн.

Згідно зі ст. 16 Закону про банкрутство завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності правових підстав для порушення справи про банкрутство. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Головною підставою для порушення провадження у справі про банкрутство є встановлення факту неплатоспроможності боржника. Частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство чітко встановлені ознаки неплатоспроможності боржника, а саме: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Зазначена стаття також встановлює критерії, що підтверджують безспірний характер вимог кредитора. Безспірними є грошові вимоги, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому частина 1 статті 15 Закону про банкрутство в якості однієї з підстав для повернення без розгляду заяви про порушення справи про банкрутство передбачає не подання заявником-кредитором доказів неспроможності боржника виконати грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному ч. 3 ст. 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Отже, системний аналіз ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство свідчить, що за загальним правилом правовими підставами для порушення справи про банкрутство є наявність у ініціюючого кредитора безспірних грошових вимог до боржника, які сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та не були задоволені боржником протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 23.10.2012 у справі № 5011-16/11450-2012 за позовом Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж" до Українського консорціуму "Екосорб" стягнуто з боржника на користь заявника 1 404 941,29 грн. основного боргу, 139 527,31 грн. інфляційних втрат, 93 075,85 грн. 3% річних та 32 715,59 грн. судового збору.

Рішення Господарського суду м. Києва від 23.10.2012 у справі № 5011-16/11450-2012 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 23.10.2012 видано наказ від 19.11.2012, який пред'явлений до примусового виконання.

Постановою органу ДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від 14.12.2012 відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 5011-16/11450-2012 від 19.11.2012 про стягнення боргу в розмірі 1 670 260,04 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.08.2013 залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2013 у справі № 5011-16/11450-2012 заяву Українського консорціуму "Екосорб" задоволено частково, відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2012 у справі №5011-16/11450-2012 на дванадцять місяців.

Постановою від 07.04.2014 було зупинено виконавче провадження з виконання наказу № 5011-16/11450-2012 від 19.11.2012.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у м. Києві від 11.08.2014 поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 5011-16/11450-2012 від 19.11.2012 про стягнення боргу в розмірі 1 670 260,04 грн.

Згідно листа відділу ДВС Святошинського районного управління юстиції у м.Києві від 20.04.2015, на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження ВП № 45341587 до складу якого входить 14 виконавчих проваджень на загальну суму 3 836 766,27 грн. До складу зведеного виконавчого провадження входить виконавче провадження ВП № 44928120 з примусового виконання наказу № 5011-16/11450-2012 від 19.11.2012 про стягнення боргу в розмірі 1 670 260,04 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що докази виконання вказаного вище судового рішення господарського суду боржник не надав, борг перед заявником станом на дату порушення провадження у даній справі про банкрутство не погашено.

Таким чином, станом на дату порушення провадження у даній справі, грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в загальному розмірі 1 670 260,04 грн. є безспірними, не задоволені боржником протягом більше трьох місяців у виконавчому провадженні та перевищують 300 мінімальних заробітних плат. У зв'язку з чим такі вимоги відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство є підставою для порушення справи про банкрутство.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання боржника, викладені також і в касаційній скарзі, на обставину перебування в процедурі ліквідації за рішенням власника, що, на його думку, є перешкодою для порушення справи про банкрутство за заявою кредитора.

Положення статей 14, 15, 16 Закону про банкрутство не містять такої підстави для відмови в порушенні провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, як перебування боржника в процедурі добровільної ліквідації. У зв'язку з чим сама по собі така обставина не є перешкодою для порушення провадження у справі про банкрутство на загальних підставах у разі відповідності заяви кредитора вимогам Закону про банкрутство.

За таких обставин, твердження касаційної скарги про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні, в зв'язку з чим судовою колегією до уваги не приймаються.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України, вважає, що враховуючи встановлення судами попередніх інстанції наявність усіх визначених Законом про банкрутство ознак неплатоспроможності боржника, прийняті господарськими судами оскаржувані судові рішення відповідають нормам чинного законодавства та підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 , 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Українського консорціуму "Екосорб" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 28.01.2016 у справі №910/18384/15 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й.

Ткаченко Н.Г.