ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 908/5901/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКруглікової К.С. (доповідач),суддів:Малетича М.М., Мамонтової О.М.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електра" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2016у справі№ 908/5901/15 господарського суду Запорізької області за позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Електра" простягнення 350 234,40 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Буркова О.М.,

відповідача: Харцизова Т.В.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ТОВ "Електра" пені в сумі 246357,48 грн. та штрафу в сумі 103 876,92 грн. за прострочення поставки товару згідно договору 30-0/5471-13/640 від 18.12.2013.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.01.2016 року у справі № 908/5901/15 в задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відмовлено у зв'язку із пропущенням позивачем строку позовної давності.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2016 у справі № 908/5901/15 рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 215 194,32 грн. пені та 103876,92 грн. штрафу.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Електра" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2016 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що подана касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.12.2013 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія" "Укренерго" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електра" (Постачальник) був укладений договір № 30-0/5471-13/640.

До вказаного договору між сторонами були укладені додаткові угоди № 1 від 10.12.2014 та № 2 від 24.12.2014.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується протягом 2014 поставити (передати у власність Замовника) Товар, зазначений в Специфікації (Додаток № 1 до Договору), а Замовник зобов'язується прийняти Товар та оплатити за нього грошову суму згідно з умовами Договору.

Порядок здійснення розрахунків сторони погодили в розділі 4 Договору, зокрема в п.п. 4.1. - 4.5. Договору, а саме: розрахунки за кожну партію товару за цим договором здійснюються шляхом перерахування Замовником авансу в розмірі 30% від вартості партії товару впродовж 30-ти календарних днів після отримання рахунку-фактури. Остаточний розрахунок проводиться протягом 30-ти календарних днів після отримання товару на складі Замовника. Рахунки на оплату отриманих товарів приймаються Замовником за умов надання Постачальником податкових накладних або зареєстрованих податкових накладних у разі необхідності їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до пункту 201.10 статті 201 і пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Джерело фінансування закупівлі Товару кошти Замовника. Замовник здійснює розрахунки з Постачальником у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата здійснюється в національній валюті України- гривнях.

У додатковій угоді № 1 від 10.12.2014 сторони дійшли згоди доповнити розділ 4 Договору пунктом 4.6. у наступній редакції: "Платником коштів за поставлений за цим Договором товар є ДП "НЕК "Укренерго", в тому числі викладено реквізити Замовника в іншій редакції.

Згідно з п. 5.1.- 5.3. Договору сторони визначили термін постачання Товару протягом 240 календарних днів з моменту отримання авансу від Замовника. Поставка Товару здійснюється протягом дії Договору узгодженими партіями, у кількості та асортименті згідно письмових заявок Замовника. Постачальник у письмовому вигляді повідомляє Замовника про дату і час фактичної поставки Товару. Зазначене повідомлення направляється у строк не менше трьох банківських днів до дати поставки Товару на склад Замовника.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що доставка Товару здійснюється протягом дії договору узгодженими партіями, транспортом Постачальника за його рахунок на умовах DDP на склад Замовника за адресою: склад Донбаської ЕС м. Горлівка, вул. Інтернаціональна, 73/1.

Додатковою угодою № 2 від 24.12.2014 до Договору сторони узгодили внести зміни до п. 5.4. Договору, виклавши його в новій редакції, а саме: " 5.4. Доставка Товару здійснюється протягом дії договору узгодженими партіями, транспортом Постачальника за його рахунок на умовах DDP на склад Замовника за адресою: склад ВП "Запорізькі МЕМ" - 69081, м. Запоріжжя, вул. Автодорожна 3-А".

Відповідно до п. п. 5.8., 5.12, 5.13. Договору Постачальник передає Замовнику одночасно з Товаром документи, що стосуються Товару та підлягають переданню разом із ним відповідно до Договору та актів цивільного законодавства, зокрема накладну на відпуск ТМЦ, податкову накладну на Товар, товарно-транспортну накладну; сертифікат якості та заводський паспорт на кожну одиницю товару кожної партії Товару, а також заводську експлуатаційну документацію на кожний тип поставленого товару. Право власності на поставлений Товар та ризик його випадкової загибелі або ушкодження переходить до Замовника з моменту підписання товарної накладної. Зобов'язання Постачальника за Договором щодо передачі Товару є виконаними в повному обсязі з моменту підписання товарної накладної.

Підпунктом 6.3.1. Договору передбачений обов'язок Постачальника забезпечити поставку Товару у строки, встановлені Договором.

Умовами п.п. 6.1.1., 6.1.2. Договору передбачені обов'язки Замовника, а саме: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар та приймати поставлений Товар згідно з товарною накладною.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору несвоєчасно виконав зобов'язання з поставки товару, а саме з простроченням на 147 днів, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього на підставі п. 7.3. Договору пеню за період з 04.11.2014 по 30.03.2015 в сумі 246357,48 грн. та штраф за період з 04.11.2014 по 24.12.2014 в сумі 103876,92 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, зазначив, що перебіг строку позовної давності щодо стягнення усієї спірної суми закінчився 04.11.2015, а Позивач з позовом до суду звернувся лише 25.11.2015, тобто з пропуском строку позовної давності, тому у задоволенні позову має бути відмовлено.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вказав про те, що позивач мав право нараховувати суму неустойки вартості непоставленого відповідачем товару, оскільки строк позовної давності для нарахування пені частково не сплинув, позивач мав право у межах позовної давності звернутись до суду із позовом про стягнення пені не пізніше року з кожного дня, за який нарахована пеня, а саме до 30.03.2016. Здійснивши перерахування пені, апеляційний господарський суд зазначив, що оскільки позов був поданий 25.11.2015 позовна давність щодо вимог про стягнення пені у сумі 215 194,32 грн. за період з 25.11.2014. до 30.03.15 позивачем не пропущена. При цьому задовольняючи частково позов в частині стягнення суми штрафу, апеляційний суд також вказав, позовна давність щодо зазначених вимог у сумі 103 876,92 грн. також позивачем не пропущена, тому підлягає стягненню на його користь.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з висновками судів попередніх судових інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою та другою ст.111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п. 5.1 - 5.3 укладеного між сторонами договору поставки, сторони передбачили термін постачання товару - протягом 240 календарних днів з моменту отримання авансу від Замовника (позивача). Постачання товару здійснюється протягом дії договору узгодженими партіями, у кількості та асортименті, згідно письмових заявок Замовника. Постачальник у письмовому вигляді повідомляє Замовника про дату і час фактичної поставки Товару. Зазначене повідомлення направляється у строк не менше трьох банківських днів до дати поставки Товару на склад Замовника.

Як встановлено судами попередніх судових інстанцій та вбачається з матеріалів справи, аванс був перерахований відповідачу 07.03.2014 в сумі 445 186,80 грн., тому суди попередніх судових інстанцій встановили, що поставка товару, згідно з п.5.1 договору, повинна відбутися 03.11.2014, а відповідач поставив товар лише 30.03.2015, тобто з простроченням на 147 днів.

При цьому господарськими судами не було взято до уваги той факт, що 07.10.2014 відповідач звертався до позивача з листом №07/10-01, в якому просив дозволити йому дострокове постачання товару, визначити місце поставки, оскільки за договором поставка товару здійснюється за адресою: Донецька обл., м. Горлівка, вул. Інтернаціональна, 73/1, склад Донбаської ЕС, де на той час розпочата антитерористична операція, та розглянути питання щодо індексації ціни.

На вказаний лист відповідача позивач своїм листом від 21.10.2014 погодив відповідачу дострокове постачання товару та визначив нове місце поставки - склад ВП "Запорізькі МЕМ", вул. Автодорожна, 3А, м. Запоріжжя, а також погодив зміну ціни товару.

Після чого відповідачем було направлено на адресу позивача додаткову угоду №2 до договору, яку було підписано останнім 24.12.2014, а отримано відповідачем 15.01.2015 (копія квитанції кур'єрської служби).

Як вказував відповідач, незважаючи на погодження всіх умов договору та підписання додаткової угоди №2 до договору, позивач продовжував ухилятися від приймання товару.

Як вже зазначалось, згідно з умовами укладеного договору Поставка Товару здійснюється протягом дії Договору узгодженими партіями, у кількості та асортименті згідно письмових заявок Замовника. Постачальник у письмовому вигляді повідомляє Замовника про дату і час фактичної поставки Товару. Зазначене повідомлення направляється у строк не менше трьох банківських днів до дати поставки Товару на склад Замовника.

Жодних письмових розпоряджень з боку позивача щодо вимоги поставити йому товар відповідачу не надходило. В матеріалах справи також відсутні такі докази.

Лише після чергового листа відповідача №26/02-02 від 02.03.2015 з проханням прийняти товар, позивач направив своє розпорядження від 25.03.2015 керівництву Запорізьких МЕМ на видачу довіреності та на приймання товару у відповідача. Після цього відповідачу була видана довіреність №34 від 26.03.2015 та 30.03.2015 відповідачем здійснено поставку товару.

Суди попередніх судових інстанцій на зазначене не звернули увагу та не з'ясували чи є вина відповідача у несвоєчасному виконанні зобов'язань, в той час як відповідно до положень ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний и об'єктивний розгляд у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи , є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (п.3 ч.1 ст. 111-9 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, колегія суддів вважає за необхідне рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішити спір із дотриманням норм процесуального законодавства та на підставі норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110 , 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електра" частково задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2016 та рішення господарського суду Запорізької області від 21.01.2016 у справі № 908/5901/15 скасувати.

Справу № 908/5901/15 передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області у іншому складі суду.

Головуючий К. Круглікова Судді: М. Малетич О. Мамонтова