ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 07/138-38.1

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоТатькова В.І. (доповідача),суддів :Картере В.І., Плюшка І.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 р.та на ухвалугосподарського суду Волинської області від 11.02.2016 р.у справі№ 07/138-38.1 господарського суду Волинської областіза позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі - ДК "Газ України")доДержавного комунального підприємства "Луцьктепло" (надалі - ДКП "Луцьктепло")простягнення 21 705 900,00 грн. за участю представників: від позивача- Майданевич Г.А.від відповідача- не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року ДКП "Луцьктепло" звернулось до господарського суду Волинської області з заявою про відстрочку виконання судового рішення господарського суду Волинської області від 13.10.2010 р. у справі № 07/138-38.1 за позовом ДК "Газ України" до ДКП "Луцьктепло" про стягнення 21 705 900 грн.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.02.2016 р. (суддя Костюк С.В.) заяву ДКП "Луцьктепло" задоволено частково, відстрочено виконання рішення господарського суду Волинської області від 13.10.2010 р. у справі № 07/138-38.1 до 01.05.2016 р.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 р. (головуючий суддя Крейбух О.Г., судді: Демянчук Ю.Г., Юрчук М.І.) ухвалу господарського суду Волинської області від 11.02.2016 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими ухвалою та постановою, ДК "Газ України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та відмовити ДКП "Луцьктепло" у наданні відстрочки виконання рішення суду у даній справі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.05.2016 р. касаційну скаргу ДК "Газ України" прийнято до провадження, призначено розгляд скарги на 07.06.2016 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням господарського суду Волинської області від 13.10.2010 р. у справі № 07/138-38.1, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2011 р., позов ДК "Газ України" до ДКП "Луцьктепло" задоволено частково, стягнуто з ДКП "Луцьктепло" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 20 411 734,90 грн.

03 березня 2011 року господарським судом Волинської області на виконання зазначених рішень судів видано відповідний наказ за № 07/138-1.

14 вересня 2011 року постановою старшого державного виконавця ВПВР ДВС України відкрито виконавче провадження № 28694996 з примусового виконання наказу № 07/138-1 від 03.03.2011 р.

18 жовтня 2011 року постановою державного виконавця ВПВР ДВС України зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 07/138-1, виданого 03.03.2011 р., на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ДКП "Луцьктепло" внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

15 січня 2014 року постановою головного державного виконавця ВПВР ДВС України поновлено провадження з примусового виконання наказу № 07/138-1, на підставі ч. 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що відповідно до п. 3.4 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01.01.2014 року.

17 лютого 2014 року ухвалою господарського суду Волинської області у справі № 07/138-38.1 виконання рішення господарського суду Волинської області від 13.10.2010 р. у справі № 07/138-38.1 відстрочено до 01.05.2014 р. Ухвала господарського суду Волинської області від 17.02.2014 р. в апеляційному порядку не оскаржувалася.

28 березня 2014 року постановою головного державного виконавця ВПВР ДВС України зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 07/138-1, виданого 03.03.2011 р., до 01.05.2014 р. на підставі п. 13 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

05 травня 2014 року ухвалою господарського суду Волинської області у справі № 07/138-38.1 виконання рішення господарського суду Волинської області від 13.10.2010 р. у справі № 07/138-38.1 відстрочено до 30.09.2014 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 р. ухвалу господарського суду Волинської області від 05.05.2014 р. скасовано; прийнято нове рішення, відмовлено у задоволенні заяви ДКП "Луцьктепло" про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 13.10.2010 р. до 31 грудня 2014 року. Постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 р. в касаційному порядку не оскаржувалася.

03 липня 2014 року ухвалою господарського суду Волинської області у справі № 07/138-38.1 виконання рішення господарського суду Волинської області від 13.10.2010 року у справі № 07/138-38.1 відстрочено до 31.12.2014 р. Ухвала господарського суду Волинської області від 03.07.2014 р. в апеляційному порядку не оскаржувалася.

13 січня 2015 року постановою головного державного виконавця ВПВР ДВС України повторно зупинено виконане провадження з примусового виконання наказу № 07/138-1, виданого 03.03.2011р., на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ДКП "Луцьктепло" внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", відповідно до п. 3.4. якого процедура погашення заборгованості паливно-енергетичного комплексу діє до 01.01.2016 р.

25 серпня 2015 року ухвалою господарського суду Волинської області у справі № 07/138-38.1, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 р., виконання рішення господарського суду Волинської області від 13.10.2010 р. у справі № 07/138-38.1 відстрочено до 01.01.2016 р. Постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 р. в касаційному порядку не оскаржувалася.

06 жовтня 2015 року постановою головного державного виконавця ВПВР ДВС України поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 07/138-1 від 03.03.2011 р. на підставі ч. 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що за змістом п. 3.4 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливо-енергетичного комплексу" процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01.09.2015 р., крім ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що має стратегічне значення для енергетичної безпеки держави, для якого процедура погашення заборгованості діє до 01.01.2016 р.

10 грудня 2015 року ДКП "Луцьктепло" знову звернулось з заявою відповідно до ст. 121 ГПК України про відстрочку виконання рішення строком до 31.12.2016 р., в обґрунтування якої вказувало на обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, які зумовлені причинами, що не залежать від нього.

За результатом розгляду вищевказаної заяви, господарським судом Волинської області прийнято ухвалу від 11.02.2016 р. (залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 р.), відповідно до якої ДКП "Луцьктепло" надано відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 13.10.2010 р. у справі № 07/138-38.1 до 01.05.2016 р., з огляду на те, що на підприємстві ДКП "Луцьктепло" склалась складна економічна ситуація, яка виникла у зв'язку зі збитковістю послуг з теплопостачання, а також зважаючи на дефіцит коштів, пов'язаний з постійними неплатежами споживачів за надані спожиті послуги. Заявник зазначав, що зі своєї сторони ним вживаються всі можливі заходи для стабілізації та забезпечення сталого функціонування підприємства в умовах зростання кризових явищ, а також для погашення існуючої кредиторської заборгованості.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів, враховуючи таке.

Відповідно до 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За змістом статті 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання; про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку; в необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Судами вірно вказано, що чинне процесуальне законодавства жодним чином не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також, не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р. роз'яснено, що господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі-рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, беручи до уваги встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи на підставі поданих доказів, що підтверджують тяжкий фінансовий стан відповідача та їх виключний характер, наявність обставин, що унеможливлюють своєчасне виконання рішення, а також те, що виконання даного рішення може призвести до негативних наслідків для боржника, зокрема, існує можливість припинення діяльності підприємства щодо забезпечення потреб споживачів, у тому числі населення та державних органів в теплопостачанні у вигляді опалення та гарячого водопостачання, і як наслідок унеможливить виконання рішення взагалі, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає правомірними та обґрунтованими висновки Рівненського апеляційного господарського суду та господарського суду Волинської області щодо відстрочки виконання рішення господарського суду Волинської області від 13.10.2010 р. у справі № 07/138-38.1 до 01.05.2016р.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржувані судові акти прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 11.02.2016 р. у справі № 07/138-38.1 залишити без змін

Головуючий суддя (доповідач) В.І. Татьков

Суддя В.І. Картере

Суддя І.А. Плюшко