ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року Справа № 923/1587/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Васищака І.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зоря Плюс"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 20.01.16у справі№923/1587/15господарського судуХерсонської областіза позовомПрокурора Чаплинського району Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зоря Плюс"простягнення сумиза участю представників від:позивачаЗбарих С.М. - прокурор (посв. від 05.09.14), Коваленко Н.П. (дов. від 01.02.16), Деруга Н.О. (дов. від 24.12.15)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Чаплинського району Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Публічного акціонерного товариства „Аграрний фонд" звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім "Зоря Плюс" 98 721,00 грн. штрафу та 24 % річних у сумі 19 733,38 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.11.15 (суддя Нікітенко С.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.16 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Принцевської Н.М., суддів: Діброви Г.І., Ліпчанської Н.В.), позов задоволено повністю з посиланням на те, що саме такі фінансові нарахування були передбачені договором, укладеним між сторонами.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Скарга обґрунтована тим, що судами невірно оцінений той факт, що передплату ним повернуто до закінчення терміну поставки товару.

ПАТ "Аграрний фонд" надав відзив, у якому заперечує проти доводів касаційної скарги, судові акти просить залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 09.04.14 між ПАТ "Аграрний фонд" (Покупець) та ТОВ "Торговий дім "Зоря Плюс" (Постачальник) укладено біржовий Договір поставки зерна врожаю 2014 року № 616Ф. Згідно пунктів 1.1, 1.1.1, 1.2, 1.3, 1.4 Договору сторони погодили, що в порядку та на умовах договору постачальник передає покупцю у власність товар: ячмінь 3 класу в кількості 180,000 т., що відповідає показникам якості товару згідно ДСТУ 3769:98, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Поставка товару має бути проведена до 01.10.14 включно.

В пунктах 3.1, 4.1 Договору сторони встановили, що сума попередньої оплати за цим договором складає 70 відсотків вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 197 442,00 грн., у тому числі ПДВ 32 907,00 грн.

Згідно п.п. 7.1, 7.5 Договору, якщо Постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав Товар у встановлений строк, Покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати. У разі пред'явлення Покупцем вимоги про повернення попередньої оплати Постачальник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів повернути на поточний рахунок Покупця попередню оплату у сумі, визначеній підпунктом 3.1 цього Договору та додатково сплатити на користь покупця: проценти у розмірі 24 % річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цієї суми від Покупця; штраф у розмірі 50 % від суми попередньої оплати.

На виконання умов Договору, 29.04.14 ПАТ "Аграрний фонд" перерахував кошти в сумі 197442,00 грн. на рахунок ТОВ "Торговий дім "Зоря Плюс", що сторонами не заперечується. Проте, ТОВ "Торговий дім "Зоря Плюс" свої Договірні зобов'язання щодо поставки товару не виконало. 29.09.14 ТОВ "Торговий дім "Зоря Плюс" повернуло ПАТ "Аграрний фонд" суму попередньої оплати у розмірі 197442,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 169 від 29.09.14 та не заперечується сторонами.

На підставі вищевикладеного, у зв'язку з невиконанням ТОВ "Торговий дім "Зоря Плюс" своїх зобов'язань за Договором, виходячи з умов п.п. 7.1, 7.5 Договору, суди стягнули з відповідача штрафу у розмірі 98 721,00 грн. та суму 24% річних у розмірі 19 733,38 грн. на загальну суму 118 454,38 грн. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати такі висновки з огляду на наступне.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ст. 612 ЦК України).

Приписами ст.ст. 549, 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства України, п. 7.5 Договору, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про невиконання відповідачем своїх обов'язків за Договором щодо поставки товару, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, висловлені у касаційній скарзі, про те, що він самостійно повернув суму передплати, тому має бути звільнений від сплати процентів та штрафу, не заслуговують на увагу. Так, положення 7.1 та 7.5 договору та ст.ст. 536, 549, 611 Цивільного кодексу України пов'язують нарахування неустойки та процентів із саме із порушенням зобов'язання (з поставки товару) та, як наслідок, поверненням суми передплати не отовареною (що мало місце у даному випадку). Самостійне (позасудове) повернення суми передплати не звільняє сторону від відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді сплати фінансових нарахувань, оскільки ні умови договору, ні приписи законодавства, не передбачають такого положення. Щодо посилання відповідача на безпідставне не зменшення судом неустойки на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, то слід вказати, що зменшення неустойки є правом, а не обов'язком суду; невикористання судом такого права не може бути підставою для скасування судових актів.

Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зоря Плюс" залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.16 у справі №923/1587/15 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

І. М. Васищак