ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року Справа № 914/2845/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівВасищака І.М., Грека Б.Мрозглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія - Новий розділ" від позивача: Луців О.М. від відповідача: Макарчук Д.Іна рішенняГосподарського суду Львівської області від 03.11.2015 рокута постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року у справі№ 914/2845/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергія - Новий розділ"доЛьвівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія - Новий розділ" (далі позивач) звернулось з позовом до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі відповідач) про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відповідача від 19.06.2015 року № 48р/к (далі Рішення) у справі № 1-02-7/2015.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.11.2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року в задоволенні апеляційної скарги позивача відмовлено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що оскаржуване Рішення прийняте у межах повноважень органів Антимонопольного комітету України, висновки відповідача викладені в Рішенні відповідають вимогам законодавства.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати прийняті у справі рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Позивач звертає увагу суду на те, що суди не дали правової оцінки доводам позивача щодо: 1. Прийняття заходів недопущення господарського правопорушення. 2.Доведення до споживачів інформації про зміну тарифів не строк, передбачений Законом України "Про житлово - комунальні послуги" у зв'язку з занадто коротким проміжком часу між моментом прийняття рішення про зміну тарифів і датою набрання ними чинності. 3.Позиції, згідно якої вищезазначені тарифи починають діяти з дати передбаченої постановами НКРЕКП та не можуть довільно встановлюватись позивачем. 4. Можливості завдання майнових збитків позивачу застосуванням нових тарифів в більш пізній термін.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

19.06.2015 року відповідачем прийняте Рішення.

В резолютивній частині Рішення зазначено, що відповідно до статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі Закон) позивач займає монопольне (домінуюче) становище на ринках житлово-комунальних послуг - далі ЖКП (постачання теплової енергії; централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення) в територіальних (географічних) межах міста Новий Розділ, де розташовані діючи мережі - водопровідно-каналізаційні та мережі центрального опалення, що знаходяться на його балансі та обслуговуванні із часткою 100% у часових межах: 2014 рік та з 01.01.2015 року до 19.06.2015 року (п.1 резолютивної частини Рішення).

У пункті 2 резолютивної частини Рішення зазначено: визнати, що дії позивача у вигляді нарахування плати за ЖКП без дотримання норми ч.5 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції, з 13.01.2012 року), є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене ч.1 ст. 13 та п.2 ст. 50 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках надання ЖКП, шляхом дії, що може ущемити інтереси споживачів, яка була б неможливою за умови існування значної конкуренції на ринку.

У пункті 3 резолютивної частини Рішення зазначено: відповідно до ст. 52 Закону за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції накласти на позивача штраф у розмірі 50 000 грн.

Як вбачається з Рішення, позивач визнаний таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринках ЖКП у м. Новий Розділ, оскільки є єдиним суб'єктом господарювання, що надає послуги з постачання теплової енергії з централізованого постачання гарячої води, з централізованого водопостачання та водовідведення у територіальних межах м. Новий Розділ, Львівської області в територіальних (географічних) межах м. Новий Розділ де розташовані діючи мережі водопровідно-каналізаційні та мережі центрального опалення, що знаходяться на його балансі та обслуговуванні і, відповідно, у споживачів вищевказаних послуг у м. Новий Розділ альтернатива відсутня.

Аналізуючи доводи викладені в Рішенні та матеріали справи, колегія приходить до висновку про те, що позивач обґрунтовано визнаний таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринках ЖКП в територіальних (географічних) межах міста Новий Розділ.

Рішенням відповідача встановлено та підтверджується матеріалами справи наступні обставини, а саме: 1. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 28.11.2014 року № 577 (а.с.37) "Про встановлення тарифів на теплову енергію для бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів, (крім населення) позивачу" встановлені нові тарифи на теплову енергію. Вказана постанова набирає чинності з 01.12.2014 року. 2. Постановою НКРЕКП від 28.11.2014 року № 696 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання гарячої води" (а.с.38) позивачу встановлені нові тарифи. Пунктом 4 вказаної постанови передбачено, що вона набирає чинності з 01.12.2014 року. 3.Постановою НКРЕКП від 18.12.2014 року № 829 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення" позивачу встановлені нові тарифи. (а.с.40). Вказана постанова набирає чинності з 01.01.2015 року.

В Рішенні зазначено, що листом від 26.01.2015 року позивач повідомив відповідача, що тарифи, які встановлені вищевказаними постановами введені в дію з часу набрання чинності постанов.

Встановлені постановами тарифи опубліковано в часопису "Львівська газета" № 48 та № 50 за 2014 рік. (а.с. 36, 39).

Матеріали справи свідчать про те, що нові тарифи були введені в дію з 01.12.2014 року (постанови № 577, № 696) та з 01.01.2015 року (постанова № 829).

Тобто, фактично, нові тарифи на ЖКП позивачем введені в дію відповідно з 01.12.2014 року та з 01.01.2015 року - в термін визначений постановами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ( на час прийняття рішення ч.6 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги") передбачено у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.

Висновки викладені у Рішенні та матеріали справи свідчать про те, що позивачем були введені в дію нові тарифи з порушенням приписів статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

При визначенні НКРЕКП часу набуття чинності постановами, які він приймає в межах своїх повноважень, від НКРЕКП залежить визначення часу набуття ними чинності. При цьому, ані НКРЕКП, ані позивач не можуть порушувати приписи законодавства щодо порядку введення в дію змінених тарифів.

Судова колегія зазначає про те, що в своєму Рішенні відповідач обґрунтовано прийшов до висновку, що позивачем було здійснено зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках надання ЖКП та порушено Закон, а саме: ч.1 ст. 13 та п.2 ст. 50 Закону і, відповідно, застосовуючи до позивача штраф на підставі ст. 52 Закону, відповідач не вийшов за межі наданих йому повноважень.

Доводи викладені відповідачем в касаційній скарзі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначений у постановах НКРЕКП час введення їх в дію не є підставою для порушення Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія - Новий розділ" відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року прийняті у справі № 914/2845/15 залишити без змін.

Головуючий С.В.Бондар

Судді І.М.Васищак

Б.М.Грек