ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року Справа № 909/514/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В.,суддіДанилова М.В., Данилова Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Снятинської міської ради Івано-Франківської областіна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 рокуу справі№ 909/514/14Господарського судуІвано-Франківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Снятинське АТП-12642"доСнятинської міської ради Івано-Франківської областіза участю Прокуратури Івано-Франківської областіпровизнання недійсним та скасування рішення сесії Снятинської міської ради Івано-Франківської області "Про вилучення земельних ділянок" від 01.03.2012 року № 320-15/2012 в частині вилучення в товариства з обмеженою відповідальністю "Снятинське АТП-12642" земельної ділянки площею 3, 00 га, переведення вилучених земель у землі запасу міської ради та внесення змін у форму 6-зем.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Візінський В.В. дов. № 1/16 від 01.02.2016,- відповідача:Калівошка А.В. дов. № 01-21/129 від 22.03.2016,- прокуратури:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Снятинське АТП-12642" (далі за текстом - ТОВ "Снятинське АТП-12642") звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) до Снятинської міської ради Івано-Франківської області (далі за текстом - Снятинської міської ради) про визнання недійсним та скасування рішення сесії Снятинської міської ради Івано-Франківської області "Про вилучення земельних ділянок" від 01.03.2012 № 320-15/2012 в частині вилучення в ТОВ "Снятинське АТП-12642" земельної ділянки площею 3, 00 га, переведення вилучених земель у землі запасу міської ради та внесення змін у форму 6-зем.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2014 року у справі № 909/514/14 позовні вимоги задоволено: визнано недійсним та скасовано рішення сесії Снятинської міської ради Івано-Франківської області "Про вилучення земельних ділянок" від 01.03.2012 № 320-15/2012 в частині вилучення в ТОВ "Снятинське АТП-12642" земельної ділянки площею 3, 00 га, переведення вилучених земель у землі запасу міської ради та внесення змін у форму 6-зем.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2014 року та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у справі № 909/514/14 апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області залишено без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, Снятинська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у справі № 909/514/14 та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. ст. 23, 92, 125, 141 Земельного кодексу України, ст. ст. 107, 108 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 01.03.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Фролової Г.М., Ходаківської І.П. касаційну скаргу Снятинської міської ради Івано-Франківської області прийнято до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 24.03.2016 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.03.2016 року, на підставі ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи продовжено на 15 днів та відкладено розгляд касаційної скарги до 07.04.2016 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 31.03.2016 року № 08.03-04/719, у зв'язку з відпусткою судді Ходаківської І.П., призначено проведення автоматичної зміни складу суду колегії суддів у судовій справі Господарського суду Івано-Франківської області № 909/514/14.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.03.2016 року у справі № 909/514/14, у зв'язку з відпусткою судді Ходаківської І.П., сформовано склад колегії суддів: Яценко О.В. - головуючий, Данилова М.В., Фролова Г.М.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 06.04.2016 року № 08.03-04/844, у зв'язку з перебуванням суддів Фролової Г.М. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу суду колегії суддів у судовій справі Господарського суду Івано-Франківської області № 909/514/14.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.04.2016 року у справі № 909/514/14, у зв'язку з перебуванням суддів Фролової Г.М. на лікарняному, сформовано склад колегії суддів: Яценко О.В. - головуючий, Данилова М.В., Данилова Т.Б.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що учасники утворили юридичну особу в організаційно-правовій формі ТОВ "Снятинське АТП-12642", яке було створено шляхом перетворення Відкритого акціонерного товариства "Снятинавто", що відображено в п. 1.1. статуту ТОВ "Снятинське АТП-12642", згідно якого ТОВ "Снятинське АТП-12642" є правонаступником усього майна, усіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства "Снятинавто".

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що відкрите акціонерне товариство "Стятинавто" на підставі Державного Акта на право постійного користування від 06.03.1998 серії ІІ ІФ № 000867 користувалось земельною ділянкою площею 3, 9828 га, яка знаходиться по вул. Річна, 9 в м. Снятин.

23.12.2011 рішенням сесії Снятинської міської ради № 275-13/2011 вирішено надати дозвіл ТОВ "Снятинське АТП-12642" в особі директора ОСОБА_7 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку в оренду площею 3, 9828 га для обслуговування нежитлових приміщень по вул. Річна, 9 в м. Снятин.

Як встановлено судами попередніх інстанцій директор ОСОБА_7 звернувся до Снятинської міської ради із заявою № 5 від 24.01.2015, в якій вказував, що адміністрація ТОВ "Снятинське АТП-12642" просить вилучити земельну ділянку площею з (три) га, у зв'язку з тим, що товариство нею не користується та внести зміни в 6-зем.

01.03.2012 рішенням сесії Снятинської міської ради № 320-15/2012 "Про вилучення земельних ділянок" вирішено: 1. Вилучити із землекористування ТОВ "Снятинське АТП-12642" в особі директора ОСОБА_7, земельну ділянку площею 3, 00 га по вул. Річна, 9 в м. Снятин, 2. Перевести у землі запасу міської ради вилучені земельні ділянки, 3. Внести зміни у форму 6-зем.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Наведеною нормою передбачено вичерпний перелік організаційних форм юридичних осіб, які набувають право постійного користування землею, в який не входять суб'єкти господарювання приватної форми власності.

Поряд з цим, у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що використання терміна "набувають", що означає "ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь", після набрання чинності статтею 92 Кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення. Тому підстав визнавати статтю 92 Кодексу неконституційною немає.

Вищевказаним рішенням визнано неконституційним пункт 6 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення, оскільки встановлення такого обов'язку потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог частини другої статті 14, частини другої статті 41 Конституції України. У зв'язку з відсутністю визначеного у законодавстві відповідного механізму переоформлення громадяни не в змозі виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Кодексу.

За приписами ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Положеннями ст. 149 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Згідно ч. 5 ст. 59 Господарського кодексу України припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону. Припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходить усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Отже, вірним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що у разі зміни організаційно-правової форми підприємства до його правонаступника переходить і право на земельну ділянку, таке право на землю позивач мав реалізувати шляхом виготовлення технічної документації із землеустрою та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку на підставі рішення сесії Снятинської міської ради № 275-13/2011 від 23.12.2011.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарського суду про те, що позивач правомірно користується земельною ділянкою 3, 9828 га, яка знаходиться по вул. Річна, 9 в м. Снятин в порядку правонаступництва від ВАТ "Снятинавто", який користувався земельною ділянкою на підставі державного акта про право постійного користування серії ІІ ІФ № 000867 від 06.03.1998.

Судами досліджено, що як зазначав колишній директор ТОВ "Снятинське АТП-12642" ОСОБА_7, такий звернувся з заявою про вилучення земельної ділянки площею 3 га під тиском працівників міської ради, однак такі факти не є документально підтверджені, а тому обґрунтовано не взяті судами до уваги.

Згідно ст. 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Перелік питань, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства відображено у п. 7.2. статуту ТОВ "Снятинське АТП-12642"

Згідно п. 7.13. вказаного Статуту у товаристві створюється виконавчий орган - директор, який вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належить до виключної компетенції зборів учасників. Збори учасників можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм до компетенції директора.

Директор може прийматись на роботу на контрактній основі.

Повноваження директора можуть бути доповнені або обмежені за рішенням зборів учасників з оформленням відповідного протоколу. Копія протоколу в обов'язковому порядку направляється директору.

Судами досліджено, що на порядок денний, відображеного в протоколі № 1/1 загальних зборів учасників ТОВ "Снятинське АТП-12642" від 14.12.2011, були винесені такі питання: 1. Про призначення директора ТОВ "Снятинське АТП-12642"; 2. Встановлення повноважень директора щодо управління та розпорядження нерухомим майном товариства; 3. Про укладення з директором трудового контракту. Так , заслухавши учасників товариства, постановили: 1. Затвердити на посаді директора товариства - ОСОБА_7; 2. З метою належного контролю зборами учасників за фінансово-господарською діяльністю товариства, обмежити повноваження директора ОСОБА_7, зокрема, встановити, що виключно за наявності письмової згоди загальних зборів учасників товариства (протоколу, рішення, розпорядження, спеціальне доручення) директор приймає рішення: - щодо права в будь-який спосіб розпоряджатися грошовими коштами та майном товариства, вартість яких перевищує 20 000, 00 грн., а також укладати договори, ціна яких перевищує 20 000, 00 грн.; - щодо права в будь-який спосіб розпоряджатися нерухомим майном, в тому числі земельними ділянками, які перебувають у власності чи користуванні товариства; - вчинення інших дій, предметом яких є нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні товариства; 3. Укласти з директором ОСОБА_7 трудовий контракт. Доручити ОСОБА_8 підписати трудовий контракт від зборів учасників.

Таким чином, судами встановлено, що Статутом передбачено можливість обмеження повноважень директора за рішенням зборів учасників товариства з оформлення відповідного протоколу, що і було зроблено та відображено у вищевказаному протоколі, з наступним дублюванням в п. 3.3. трудового контракту, укладеного від загальних зборів учасників товариства ОСОБА_8 та директором ОСОБА_7 15 грудня 2011 року.

Судами досліджено, що згідно пояснень колишнього директора, такий був ознайомлений з обмеженням його повноважень, а тому вірним є висновок судів про те, що вирішення одноосібно директором товариства питання щодо вилучення більшої частини земельної ділянки здійснено з перевищенням повноважень.

Крім того, судами встановлено, що подальшого схвалення дій директора не відбулось та порушились корпоративні права учасників товариства.

За приписами ст. 30 Закону України "Про землеустрій" погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 50 Закон України "Про землеустрій").

Особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються із заявою (клопотанням) про вибір місця розташування земельних ділянок до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо вибору місця розташування земельних ділянок за рахунок земель, вилучення (викуп) яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подаються відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

До заяви (клопотання) додаються: а) обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки; б) позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами; в) засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу); г) копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина копія документа, що посвідчує особу.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не дотримано порядку прийняття такого рішення з огляду на наведені норми законів України, у зв'язку з чим суди правомірно задовольнили позовні вимоги ТОВ "Снятинське АТП-12642".

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушу цивільні права або інтереси.

Згідно ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За приписами ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Судами встановлено, що в даному випадку згідно Державного акту на право постійного користування землею від 06.03.1998 р. серії ІІ ІФ № 000867 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.11.2013 р. на спірній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, що належать позивачу. Відповідачем при винесенні оспорюваного рішення не враховано положення наведених законів та фактів, що є додатковою підставою для задоволення позову.

З урахуванням вищезазначених обставин, з огляду на норми ст. ст. 21, 108 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), ст.ст. 92, 141, 149, 152 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржників не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Снятинської міської ради Івано-Франківської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 року у справі № 909/514/14 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 року у справі № 909/514/14 залишити без змін.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіМ.В. Данилова Т.Б. Данилова