ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року Справа № 905/650/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівВасищака І.М., Грека Б.Мрозглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 від позивача: 1. ОСОБА_4; 2. ОСОБА_5 від відповідача: ОСОБА_6на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 23.11.2015 року у справі№ 905/650/15за позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_3доГемптон Інтернешнл Лімітед (Hampton international limited)прозобов'язання повернути у власність нерухоме майно, розірвання договору купівлі - продажу, скасування реєстрації права власності

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_3 (далі позивач) звернулась з позовом до Гемптон Інтернешнл Лімітед (Hampton international limited) (далі відповідач) про витребування нерухомого майна: нежитлового приміщення загальною площею 162 кв.м. у підвалі на першому поверсі житлового будинку літ. А-5, що знаходиться за адресою: м. Донецьк пр-т Гринкевича, буд 7 (далі Майно) з чужого незаконного володіння; розірвання договору купівлі - продажу Майна; скасування запису про реєстрацію права власності на Майно, зробленого на підставі договору купівлі-продажу від 14.06.2013 року (далі Договір) посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Шульженко Д.А. (див. уточнені позовні вимоги т. 1 а.с. 44-45).

Позовні вимоги обґрунтовуються приписами статей 387, 388, 1212 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.09.2015 року позовні вимоги позивача були задоволені.

Рішення суду мотивоване тим, що посилання відповідача, що позивачу було сплачено суму передбачену спірним договором готівкою через уповноваженого представника про, що свідчить розписка та п.2.1 спірного Договору, судом не були прийняті до уваги.

Суд прийшов до висновку про те, що належним доказом розрахунку між відповідачем та позивачем за спірним Договором є платіжне доручення уповноваженою НБУ банківською установою про переказ коштів із поточного рахунку відповідача на поточний рахунок позивача.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2015 року апеляційну скаргу відповідача було задоволено, рішення суду першої інстанції було скасовано. Прийняте нове рішення, яким було відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В постанові апеляційної інстанції зазначено про те, що Договір було укладено саме між фізичною особою та юридичною особою, встановлене Постановою правління НБУ від 09.02.2005 року № 32 "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку" обмеження щодо готівкового розрахунку у розмірі 10 000 грн. не розповсюджується на спірні правовідносини.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач правомірно набув право власності на спірне майно на підставі Договру, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин статей 387 та 1212 ЦК України.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняту у справі постанову апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

До матеріалів справи (т.1 а.с.49) залучено витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зазначеного витягу гр. ОСОБА_3, станом на 14.06.2013 року була власником Майна.

14.06.2013 року між сторонами у справі укладено Договір (гр. ОСОБА_3 - продавець; відповідач - покупець) т.1 а.с.14-15.

В Договорі зазначено, що від імені гр.ОСОБА_3 діє гр. ОСОБА_9 на підставі довіреності посвідченої 09.07.2011 року ОСОБА_10 - приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу за реєстровим номером № 4678.

Предметом Договору було спірне Майно, яке продавець передає у власність покупцю (п.1.1.).

Майно Договору сторони оцінили у сумі 1 457 000 грн. (п.2.1).

У пункті 2.3 Договору зазначено, що покупець сплатив продавцю, зазначену в п.2.1. цього Договору суму до підписання цього Договору.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 71) залучена копія розписки представника гр. ОСОБА_3 - ОСОБА_9, в якій зазначено про те, що він діючи в її інтересах, і від її імені, отримав від відповідача за Договором в якості оплати за спірне Майно грошову суму в розмірі 1 457 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1087 ЦК України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів в електронному або паперовому вигляді.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 76-77) залучено клопотання відповідача про припинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що на думку відповідача, правовідносини у даній справі мають цивільний характер, оскільки договір було укладено між фізичною особою та підприємством.

Відповідач просив суд відповідно до п. 1 ст. 80 ГПК України припинити провадження у даній справі, оскільки вважає, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

В задоволенні клопотання судом першої інстанції відмовлено з тих мотивів, що позивач має статус фізичної особи - підприємця, а спірне Майно використовувалось ним у своїй підприємницькій діяльності.

У пункті 3.1 Листа Вищого арбітражного суду України від 23.10.2000 року № 01-8/556 "Про деякі приписи чинного законодавства, що регулює підприємницьку діяльність громадян" зазначено, що спори між підприємцями, а також між ними і юридичними особами підвідомчі арбітражному (господарському) суду, за винятком спорів, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю.

Відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача, про яке зазначено вище, та посилаючись при цьому на ту обставину, що спірне Майно використовувалось позивачем у підприємницькій діяльності, судом не надано оцінки чи пов'язаний даний спір, у даному випадку, з підприємницькою діяльністю (з врахуванням того, що Договір укладений представником гр. ОСОБА_3, а розрахунки провадились у готівковій формі).

Судом апеляційної інстанції також не було надано оцінки тієї обставини чи пов'язаний даний спір з підприємницькою діяльністю позивача.

При вирішенні даного спору, судам необхідно було дати належну оцінку щодо його підвідомчості господарським судам України, що зроблено не було.

Враховуючи викладене, судові рішення прийняті у справі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

При новому розгляді справи судам необхідно вирішити питання, чи пов'язаний даний спір з підприємницькою діяльністю позивача.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2015 року прийняті у справі № 905/650/15 скасувати.

3. Справу № 905/650/15 направити на новий розгляд до Господарського суду Донецької області, в іншому складі суду.

Головуючий С.В.Бондар

Судді І.М.Васищак

Б.М.Грек