ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року Справа № 910/8874/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Кондратової І.Д., Могил С.К.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Роял Контракт"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.11.16у справі№910/8874/16господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Роял Контракт"пророзірвання договору оренди, стягнення суми, зобов'язання звільнити та повернути приміщення за участю представників від:позивачаКубрак Ж.Б. (дов. від 01.11.16),відповідачаОленяка В.С. (дов. від 02.11.16)В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Контракт", з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог про: розірвання договору оренди від 07.04.15, зобов'язання звільнити та повернути приміщення та стягнення 588 655,05 грн., з яких 570 490,00 грн. заборгованості по орендній платі, 8 091,29 грн. пені, 6 650,36 грн. - 3% річних, 3 423,40 грн. - інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.16 у справі (суддя Мудрий С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Тищенко О.В.) позов задоволено частково, а саме: вказаний вище договір оренди розірвано, зобов'язано відповідача повернути позивачу адміністративні приміщення загальною площею 1 058,4 м2, розташовані за адресою: м. Тернопіль, вул. Лозовецька,13 та стягнуто заборгованість на суму 587 629,26 грн., з яких борг по оренді 570 490,00 грн., пеня - 7 112,35 грн., 3% річних - 6 603,51 грн., інфляційні втрати - 3 423,40 грн. В іншій частині позову відмовлено. Судові акти мотивовані належним чином доведеним, документально підтвердженим і відповідачем не спростованим фактом наявності заборгованості по орендній платі за період з 07.10.15 по серпень 2016 року (включно). Крім того, у зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, наявні підстави для стягнення штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені, 3% річних та інфляційних,.

Не погоджуючись із судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, прийнявши нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі. Свої вимоги, скаржник обгрунтовує порушенням норм процесуального законодавства, шляхом вибірковості оцінки наданих сторонами доказів, беручи за основу лише доводи позивача. Апеляційною інстанцією проігноровано і не долучено до матеріалів справи докази, які на думку скаржника, не могли представленні під час розгляду справи у місцевому суді, а саме: лист ТОВ "Домобудівник" від 25.05.16 та додаткову угоду №1 до договору оренди від 07.04.15, бо вказані документи були вилучені під час позапланової перевірки скаржника Управлінням ліцензування МВС України ще 17.08.16, проте, вказані докази не буди повернуті скаржнику, як обіцяно 19.08.16, що унеможливило їх подання до місцевого суду вчасно. При цьому, судові акти, на думку скаржника, не містять висновків щодо обгрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру заявлених грошових вимог, наявності доказів, що їх підтверджують.

Позивач надав заперечення, просивши з судові акти залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 07.04.15 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял Контракт" (орендар) укладено договір оренди, п.1.1 якого визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування на умовах оренди адміністративні приміщення з обладнанням, які розташовані за адресою: м. Тернопіль, вул. Лозовецька,13, загальною площею 1 058,4 м2. Перелік приміщень об'єкту оренди вказані в акті приймання-передачі, який є додатком 1 до договору.

Положеннями п.11.3 договору сторони погодили термін оренди, встановлений п.3.1 договору, а саме: 35 календарних місяців з моменту прийняття орендарем об'єкту оренди за актом прийому-передачі.

Вступ орендаря у володіння та користування об'єктом оренди відбувається у порядку, визначеному актом приймання-передачі (п.2.1 договору).

07.04.15 сторони підписали акт приймання-передачі, за яким орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння та користування нежитлове приміщення, загальною площею 1 058,4 м2, а саме: приміщення підвалу №1-VII загальною площею 104,3 м2, №IX-XI загальною площею 11,8 м2, приміщення №1-1 1-7 загальною площею 90,6 м2, приміщення №1.17-1.18 загальною площею 49,7 м2, приміщення №2-1-2-17 загальною площею 304,1 м2, приміщення №ХХХПІ-XLI загальною площею 154,9 м2, приміщення №3-3-3-4 загальною площею 30,2 м2, приміщення №3-12 загальною площею 33,8 м2 приміщення №3-16 загальною площею 16,3 м2, за вказаною вище адресою.

Інші приміщення передаються у користування орендаря протягом 5-ти днів з моменту звільнення їх попередніми користувачами. Про факт звільнення приміщень попередніми користувачами орендодавець письмово повідомляє орендаря. При цьому складання додаткового акту приймання-передачі не здійснюється.

За користування об'єктом оренди сплачується плата, незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря, у розмірі 60-ти грн./м2 за кожен місяць терміну оренди, з врахуванням індексу інфляції (п.4.1 договору).

Згідно з п.4.2 договору орендна плата сплачується у безготівковому порядку шляхом перерахування суми, зазначеної у п. 4.1 цього Договору на поточний рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним.

При цьому орендна плата за перші 6-ть місяців оренди не сплачується.

Матеріали справи містять підписаний між сторонами акт на виконання п.2.1 договору оренди від 07.04.15 (а.с.227 т.1), яким визначено, що впродовж 6-ти місяців від дати підписання договору оренди орендодавець має право користуватися об'єктом оренди, як власник. При цьому сторони виходять з того, що об'єкт оренди фактично переданий орендарю з дати підписання акта приймання-передачі. За цей період орендна плата не вноситься. З 06.10.15 орендодавець припиняє використання об'єкту оренди. З цього є моменту орендар реалізує свої права та обов'язки за договором оренди у повному обсязі, відповідно до його умов.

Відповідно до п.4.3 договору орендна плата сплачується на підставі виставлених орендодавцем рахунків. Якщо рахунок не буде наданий орендодавцем орендареві (його уповноваженому представнику) до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, орендар зобов'язаний визначити розмір орендної плати самостійно згідно умов договору та сплатити її в строк не пізніше 13-го числа місяця наступного за розрахунковим. Така сплата не буде вважатися простроченням платежу.

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено два платежі по договору оренди, а саме 02.11.15 на суму 63 550,00 грн. та 11.01.16 на суму 1 000,00 грн.

Щодо наступних періодів до моменту звернення із позовом, орендарем оплати за договором вчасно здійснено не було, при цьому об'єкт оренди повернутий орендодавцю н був, оскільки матеріали справи не містять акта про його повернення, що і стало предметом розгляду даної справи.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що йому було передано по акту тільки 795,7 м2, а не 1 058,4 м2.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за період з 07.10.15 по серпень 2016 року (включно) за договором станом на 05.09.16 на суму 570 490,00 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований. При цьому, фактом передачі всіх приміщень загальною площею 1 058,4 м2 та отримання їх ТОВ "Роял Контракт" є те, що відповідачем 02.11.15 здійснено оплату за оренду по договору у повному обсязі на суму 63 550,00 грн., крім того, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача щодо невиконання договору у частині передачі орендованого майна. Тому позовні вимоги у частині основного боргує підлягають задоволенню.

Щодо стягнення штрафних (фінансових) санкцій, суди виходили з того, що за прострочення виконання основного зобов'язання, зважаючи на вимоги положень ст.625 ЦК України, підлягають задоволенню повністю, крім пені, розмір якої має бути стягнутий у розмірі 7 112,35 грн. пені, зважаючи не вірність арифметичних розрахунків наданих позивачем, та судовий перерахунок пені.

Щодо вимог про розірвання договору та повернення орендованого майна власнику, суди одностайно задовольнили ці вимоги зважаючи на порушення орендарем істотних умов договору щодо своєчасності внесення орендної плати та порушення вимог ст.ст.651, 782 ЦК України та п.5.2.3 договору.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх вірними, з огляду на наступне.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п.п.1-2, 6 ст.283 ГК України).

Згідно зі ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. При цьому слід зазначити, якщо орендоване майно передано орендарю, то необхідність оплати орендної плати не залежить від суми попередніх платежів за цим договором, від того є у нього на даний момент грошові кошти чи немає.

Відповідно до ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом 3-х місяців підряд.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

У даному випадку факт порушення відповідачем зобов'язань зі сплати орендних платежів (починаючи з листопада 2015 року) судами встановлений, відповідачем не спростований. Саме ця обставина є підставою для стягнення заборгованості по орендних платежах разом з нарахованими не неї штрафними (фінансовими) санкціями, розірвання договору оренди та повернення орендованого майна наймодавцеві.

Окрім того, суд касаційної інстанції критично ставиться до доводів скаржника щодо не вірності розрахунку суми заборгованості за орендою, зважаючи на фактично іншу суму переданої за актом приймання-передачі площі приміщень, оскільки матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача щодо невиконання договору у частині передачі орендованого майна. На підтвердження вказаного містяться також платежі по договору оренди, а саме 02.11.15 на суму 63 550,00 грн. та 11.01.16 на суму 1 000,00 грн., що підтверджують висновки попередніх інстанцій про факт передачі орендареві вказаної позивачем площі приміщень, за яку відповідачем внесена одноразова проплата.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими актами та ніяким чином не спростовують викладених у них судових висновків, а тому постанову апеляційного суду слід залишити без змін, оскільки вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Контракт" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.16 у справі №910/8874/16 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б.М. Грек

Судді І.Д. Кондратова

С.К. Могил