ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року Справа № 910/31323/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого,

Катеринчук Л.Й., Ткаченко Н.Г.,

за участю представників:

ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" - Ревякіна О.О. (дов. від 25.10.2016), Полонської Н.М. (дов. від 25.10.2016),

ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" - Гнатюк Л.А. (дов. від 26.12.2016),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016

по справі №910/31323/15 господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2"

до Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія

"Київміськбуд"

про стягнення 3% річних та інфляційних втрат в розмірі 773 834,07грн.,

встановив:

У грудні 2015 року позивач - Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Трест Київпідземшляхбуд-2" звернувся з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення 3% річних та інфляційних втрат в розмірі 773 834,07грн., нарахованих у зв'язку з невиконанням рішення господарського суду м. Києва від 13.05.2015 у справі № 910/7550/15 про зобов'язання виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду м. Києва від 24.01.2014 у справі №50/254-43/124-46/304-2012 шляхом стягнення грошових коштів у розмірі 1 282 675,70 грн.

Справа розглядалася неодноразово.

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.09.2016 (суддя Ярмак О.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" 56086,32 3% річних, 746036,90 грн. інфляційних втрат та 12031,85 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що мирова угода є правочином, зобов'язання, встановлені мировою угодою, є грошовими, факт його невиконання встановлено судовим рішенням, а тому позивач має право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат, що мають характер штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 (колегія суддів у складі: Чорногуз М.Г., Агрикова О.В., Калатай Н.Ф.) рішення господарського суду м. Києва від 20.09.2016 скасовано. Прийнято нове рішення. У задоволенні позовних вимог ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" до ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення 773834,07 грн. відмовлено.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що порушення умов мирової угоди не породжує таких наслідків, як нарахування 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки спеціальними нормами Закону про банкрутство таку відповідальність за неналежне виконання умов мирової угоди у справі про банкрутство не передбачено.

В касаційній скарзі (враховуючи доповнення до касаційної скарги) ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду м. Києва від 20.09.2016 - залишити в силі.

ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у запереченнях на касаційну скаргу, у її задоволенні просить відмовити.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву на 07.02.2017 о 12год. 20 хв.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Куровського С.В., пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду м. Києва від 24.01.2014 у справі № 50/254-43/124-46/304-2012, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014, затверджено мирову угоду у справі про банкрутство ВАТ "Трест Міськбуд-4" за заявою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, у зв'язку з чим провадження у справі припинено.

За змістом вказаної мирової угоди, кредитор ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", на умовах відстрочення погашення заборгованості, взяв на себе виконання зобов'язань боржника ВАТ "Трест Міськбуд-4", в т.ч. перед ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" у сумі 1 282 675,70 грн., яку зобов'язався сплатити протягом 60 днів з моменту набрання законної сили ухвалою Господарського суду міста Києва про затвердження мирової угоди.

ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" стає кредитором боржника ВАТ "Трест Міськбуд-4" на суму в розмірі 12 547 756,72 грн., в рахунок погашення якої та на умовах доплати боржнику (до розміру оціночної вартості), останній зобов'язується передати ПАТ "ХК "Київміськбуд" право власності на визначене у мировій угоді нерухоме майно.

У зв'язку з невиконанням ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" умов мирової угоди ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду м. Києва від 24.01.2014 у справі №50/254-43/124-46/304-2012, шляхом стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 1282675,70 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.05.2015 у справі №910/7550/15-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2015, зобов'язано ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2014 р. у справі №50/254-43/124-46/304-2012, шляхом стягнення з ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" 1 282 675,70 грн. грошових коштів.

Вказаним рішенням встановлено, що відповідачем належним чином не виконано зобов'язання щодо перерахування на рахунок позивача коштів відповідно до умов мирової угоди. При цьому зазначено, що 60-денний строк для виконання відповідачем грошового зобов'язання за мировою угодою слід відраховувати від 22.04.2014 (дня набрання законної сили постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №50/254-43/124-46/304-2012), тому останнім днем для сплати відповідачем заборгованості є 23.06.2014.

В силу положень ст.35 ГПК України, вказані обставини є преюдиціальними та не потребують повторного доказування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перерахування коштів у сумі 1282675,70 грн., стягнутих відповідно до наказу господарського суду м.Києва №910/7550/15-г від 04.11.2015 було здійснено ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві на рахунок ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" відповідно до платіжного доручення № 5660 від 07.12.2015.

В зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання зі сплати на користь позивача грошових коштів у розмірі 746036,90 грн., ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" звернулося до господарського суду з позовом до ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення на підставі ст. 625 ЦК України з останнього 3% річних в сумі 56 086,32 грн. та 746 036,90 грн. інфляційних втрат за період з 24.06.2014 (день, наступний за днем, коли зобов'язання мало бути виконано) по 07.12.2015.

Місцевий господарський суд, керуючись вимогами ст.ст. 202, 509, 525, 526, 610 ЦК України, дійшов висновку, що заборгованість у розмірі 746036,90 грн. є грошовим зобов'язанням, на яку в силу вимог ст. 625 ЦК України можуть бути нараховані 3% річних та інфляційні втрати, після винесення рішення суду.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погодилась з висновком суду першої інстанції, зазначивши, що судом першої інстанції були зроблені передчасні висновки про те, що у даній справі мирова угода є угодою у цивільно-правовому розумінні, а також залишено поза увагою особливості, встановлені спеціальним законодавством стосовно укладення мирових угод у справах про банкрутство, у зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції від 20.09.2016 було скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Згідно з вимогами ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що до спірних правовідносин, пов'язаних із невиконанням мирової угоди затвердженої судом в межах розгляду справи про банкрутство ВАТ "Трест Міськбуд-4", провадження у якій було порушено ухвалою господарського суду м. Києва від 06.04.2009, має застосовуватися редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чинна станом на 06.04.2009, тобто редакція вказаного Закону до 19.01.2013.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода - це домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін.

Частиною 1 ст. 35 вказаного Закону визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Тобто, на момент укладення та затвердження мирової угоди у справі про банкрутство спору по суті грошових вимог між боржником та кредиторами вже не існує.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, виходячи із вимог ч. 6 ст. 38 Закону про банкрутство, вважає, що в результаті укладання мирової угоди у справі про банкрутство провадження у справі припиняється, боржник приступає до виконання умов мирової угоди.

За своїм змістом мирова угода як стадія провадження у справі про банкрутство є реабілітаційною процедурою, яка направлена на відновлення платоспроможності боржника.

Наслідки невиконання мирової угоди передбачені у статті 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частиною 8 якої визначено, що у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

При цьому, жодних інших правових наслідків та відповідальності за невиконання зобов'язань по мировій угоді у справі про банкрутство, спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містять.

В даному випадку, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, місцевий господарський суд, застосовуючи до відповідача правові наслідки у вигляді нарахування та стягнення інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, не врахував природи правовідносин, що склалися, та вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який не передбачає можливості застосування норм ст. 625 ЦК України до правовідносин сторін, які виникли з процедур банкрутства, зокрема внаслідок невиконання умов мирової угоди у справі про банкрутство.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, оскільки відносини у справах про банкрутство, в тому числі укладання мирової угоди, регулюються спеціальними нормами законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне виконання мирової угоди у справі про банкрутство є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 111-7 ГПК України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою скасоване рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1117, 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 по справі №910/31323/15 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й..

Ткаченко Н.Г.